Мастити та їх оперативне лікування

Топографічна анатомія легень.

Легені по своїй формі нагадують половину конуса. Задня границя легень і плеври практично співпадають. Передня границя легені трохи не доходить до плевральної. Нижня границя легень проходить на 3-4 см вище нижньої границі плеври – утв.реберно-діафрагмальнийсинус. Легені мають три поверхні:зовнішню(реберну), внутрішню(середостінну), нижню(діафрагмальну). За рахунок борозн права легеня ділиться на 3 долі, ліва- на 2. Проекція основної борозни на шкірі слідує косо від остистого відростка 3 грудного хребця до місця переходу 6 ребра в хрящ. Для додаткової між часткової щілини правої легені наносять ще лінію, яка слідує по 4 ребру від пахвової області до грудини. Ці лінії дозволяють визначити положення часток легень. Використовується ділення легень на сегменти, які підпорядковані структурі бронхіального дерева. По формі сегменти нагадують піраміду, направлену основою до поверхні легень і верхівкою – до їх кореня. Частіше у легені виділяють 10 сегментів: в верхній частці 3 сегмента, в середній(права легеня) чи в язиковій(ліва легеня) 2 сегмента и нижній частці – 5 сегментів. На внутрішній поверхні легені, поверненої до середостіння, розміщені ворота легень в які входить корінь легень. В корені правої легені зверху і ззаду лежить бронх, спереду і трохи нижче – леген.артерія і ще більш спереду і нижче – верхня і нижня легенева вени, нижче всіх цих елементів проходить бронхіальна артерія(БАВА). В корені лівої легені зверху і спереду знаходиться легенева артерія, трохи нижче і ззаду – бронх, вени та бронх.артерії займають нижнє положення(АБВА). Гілки блукаючих нервів, 2 нижні шийні та 5 грудних гангліїв симпатичних нервів формують спереду та позаду головних бронхів нервові сплетення. Бронхіальні судини, які несуть артеріальну кров, відходять від початкової частини низхідної аорти: двома стовбурами до лівої і одним стовбуром до правої легені. Лімфа з легень збирається в бронхіальні, а далі – в трахеальні лімфатичні вузли.

В залежності від локалізації виділяють мастити: премамарний(між шкірою і поверхневою фасцією), інтрамамарний(всередині капсули залози), ретромамарний(між капсулою залози і власною фасцією груді)

Премамарні та інтрамамарні мастити розкривають розрізом, який на 1см від пігментованої плями зони соска до периферії(таким чином зберігаються часточкові молочні ходи). У випадку розповсюдження процесу тупим шляхом руйнують тканинні перегородки і проводять додаткові розрізи(контрапертури) для кращого відтоку гною. Рану дренують тампонами з гіпертонічним розчином. При ретромамарних маститах рекомендується розріз по нижній складці молочної залози, який дозволяє підійти до органу ззаду.

Дата добавления: 2015-05-26