Спілкування як основа життєдіяльності людей і їх взаємодії

Спілкування є однією з центральних проблем, крізь призму якої вивчаються питання сприйняття і людьми один одного, лідерство і керівництво, згуртованість і конфліктність, міжособистісних взаємини і ін.

Інтерес до спілкування проявляють представники різних шарів суспільства, оскільки спілкування є багатовимірним і багаторівневим:

· спілкування як засіб реалізації суспільних відносин;

· вид діяльності де фіксуються субъект-субъектні відносини;

· вплив спілкування на формування особистості;

· усвідомлення значущості Іншого і цінність звернення до нього як до рівноправного.

Слід зазначити, що основою такої науки як менеджмент, є саме спілкування. Менеджер, керівник витрачає на спілкування до 80 % робочого часу, щоб реалізувати свою роль в міжособистісних взаєминах, інформаційному обміні, процесі ухвалення рішень і виконання управлінських функцій планування, організації і контролю. Тому спілкування для них процес, що пов'язує всі основні види управління. 75 % американських, 63 % англійських і 85 % японських підприємців вважають, що неефективне спілкування є повною перешкодою на шляху позитивного результату в їх діяльності, тобто нерезультативне спілкування – одна з основних причин виникнення проблем в їх роботі. Відомо, що американський мільйонер Дж.Д.Рокфеллер стверджував: спілкування з людьми - це товар, за який він готовий заплатити більше, ніж за щось інше.

Щоб зрозуміти наукову природу спілкування, можна скористатися підходами, в основі яких лежить роль яку грає для нас Інший, з яким ми вступаємо в контакт: моносуб'єктний, полііндивідний, інтеріндивідний і суб′єкт-суб′єктний

Згідно з моносуб'єктним підходом чоловік на цьому світі майже самотній. Спілкування для нього - епізод, в якому Інший не грає помітної ролі.

Поліїндивідний - індивід не просто один, а один серед інших. Особистістями стають лише окремі люди - "ватажки", "герої", "керівники". Тут вплив однієї людини передбачає облік психіки інших. На визнанні цього будується прикладна дисципліна "іміджелогія".

На чолі кута і нтеріндивідного підходу лежить згода, тобто однакове сприйняття людьми ситуації. Під час такого спілкування люди поступаються одним одному, пристосовуються один до іншого. Проте якщо роль Іншого не відповідає очікуванням, то основною буде власна позиція, а Інший стане об'єктом, а не суб'єктом спілкування.

Якщо ж Інший є для співбесідника значущою, унікальною, неповторною особистістю, то спілкування матиме суб′єкт-суб′ектний характер.

Жоден з описаных підходів не є "позитивним" або "негативним". Всі вони допомагають пізнати механізми спілкування, розширюють спектр наукових даних.

Спілкуючись, люди обмінюються інформацією, узагальненнями, думками, відчуттями. Таким чином спілкування можна охарактеризувати так:

- комунікація, сприйняття і передача інформації (зрозуміло, що інформацію можна отримати також завдяки спостереженню);

- взаємодія, взаємовплив, обмін думками, цінностями, діями, сприйняття і порозуміння один одного, пізнання себе і іншого.

Отже, спілкування - це міжособова і міжгрупова взаємодія, основу якої представляє пізнання один одного і обмін певними результатами психічної діяльності (інформацією, думками, відчуттями, оцінками і тому подібне). Іншими словами, спілкування - це взаємодія двох або більше людей, направлене на узгодження і об'єднання зусиль з метою налагодження взаємин і досягнення загального результату.

Без спілкування неможливе існування людського суспільства. Особливо це відчувають ті, хто тривалий час жив в далечіні від людей. Американський дослідник впродовж 6 місяців знаходився один серед снігів Антарктиди, писав, що людина не може обійтися без звуків, голосів, без спілкування з Іншими, як не може жити без фосфору або кальцію. Наодинці він шукав спокою і духовного відпочинку, а знайшов лише розчарування і безвихідність. Відомо, що найбільш страшним покаранням в Стародавній Греції був т.з. остракізм, тобто заборона на спілкування із засудженим.

Звичайно, іноді людині необхідно побути наодинці з собою якийсь час. Таке перебування наодинці зі своїми думками М. Монтень, наприклад, відносить до одного з видів спілкування. І хоч цей погляд розділяють далеко не всі учені, але і він має право на існування.

Дата добавления: 2015-05-26