Поняття та ознаки держави. Судові, правоохоронні та правозахисні органи України

ОСНОВИ ТЕОРІЇ ДЕРЖАВИ

ОСНОВИ ТЕОРІЇ ДЕРЖАВИ ТА ПРАВА

Розділ перший

Передмова

Розділ третій

Судові, правоохоронні та правозахисні органи України

Глава XVIII. Правосуддя в Україні...............................................303

§ 1. Судова система.....................................................................303

§ 2. Конституційний Суд України.............................................304

§ 3. Суди загальної юрисдикції.................................................. 305

Глава XIX. Правоохоронні органи України................................ 307

§ 1. Поняття та система правоохоронних органів...................307

§ 2. Органи міліції.......................................................................309

§ 3. Служба безпеки України.....................................................313

§ 4. Органи прокуратури............................................................317

§ 4.1. Мета і завдання прокурорського нагляду.................319

§ 5. Державна податкова служба...............................................321

Глава XX. Правозахисні органи України.................................... 327

§ 1. Уповноважений Верховної Ради України з прав людини...........................................................................327

§ 2. Нотаріат в Україні................................................................331

§ 3. Адвокатура в Україні...........................................................335

Побудова демократичної правової держави неможлива без підви­щення рівня правової свідомості та правової культури населення України. З цих позицій актуальною проблемою для суспільства слід вважати осмислення понять, структури і видів правосвідомості та правової культури, методів формування у кожної людини цих пра­вових якостей. Підвищення рівня правових знань населення, його правосвідомості та правової культури можливе лише за умови про­фесійного правового виховання за допомогою науково обґрунтова­ної юридичної літератури. Після прийняття Конституції України, яка стала правовим фундаментом розвитку нашого суспільства, у нашій державі розпочався активний законотворчий процес. Ос­новні галузі права, які створюють умови життєдіяльності кожного громадянина України, відповідають нормам Основного Закону дер­жави. Розуміння основ галузей права — це головна і необхідна ви­мога сучасності для наших громадян.

У навчальному посібнику викладено основні актуальні питання правової діяльності держави, що дозволяє зрозуміти проблеми дер­жави і права, конституційного процесу, державного будівництва та правового регулювання відносин у багатьох сферах суспільного життя. При цьому розглядаються основи конституційного, цивіль­ного, трудового, екологічного, аграрного, податкового, митного, господарського, кримінального, кримінально-виконавчого та інших галузей права, а також система правоохоронних, правозахисних та судових органів.

Навчальний посібник розрахований на студентів, які вивчають право в неюридичних вищих та середніх закладах освіти.

Глава І

Держава — це багатоаспектне явище, яке має різноманітні ви­значення. Існують різні погляди на поняття держави, її сутність, головні риси і призначення, але воно поєднує в собі три основні значення:

а) сукупність людей, які проживають на певній території та об'єднані публічною політичною владою;

б) політичний інститут, організація публічної політичної влади;

в) сукупність владних організацій і посадових осіб, тобто наяв­ність законодавчої, виконавчої, судової влади.

Вищезазначені значення, що характеризують ознаки держави, дозволяють зробити висновок щодо поняття держави:

Держава є організацією політичної влади, що існує на певній соціальній базі, виступає як офіційний представник усього суспіль­ства і забезпечує за допомогою спеціального апарату реалізацію своєї політики.

Таке визначення поняття держави містить притаманні їй ознаки:

1) наявність території, тобто держава є територіальним утворен­ням, яке поділяється на адміністративно-територіальні одиниці, за якими і здійснюється управління суспільством;

2) наявність публічної політичної влади, яка відокремлена від суспільства;

3) наявність спеціального апарату управління і примусу, через який здійснюється державна влада;

4) наявність права держави на встановлення і стягнення з насе­лення податків та зборів, які використовуються для утримання дер­жавних службовців та для забезпечення державної політики: соці­альної, економічної, оборонної, екологічної, наукової тощо;

5) наявність можливості видавати закони та інші нормативно-правові акти, які є загальнообов'язкові для населення всієї кра­їни;

14________ П. М. Каркач, В. О. Головко, Д. І. Барановський та ін.

6) наявність суверенітету, тобто державна влада повинна бути верховною і юридичне незалежною від будь-якої іншої влади, з тим щоб самостійно здійснювати свої функції в межах національного і міжнародного права.

Суверенітет державної влади — це найважливіша її ознака, що характеризує взаємовідносини державної влади з іншими суб'єкта­ми влади як у середині країни (внутрішній суверенітет), так і поза межами державних кордонів (зовнішній суверенітет).

Внутрішній суверенітет регулюється нормами конституційного права, а зовнішній, крім конституційного права, — ще й нормами міжнародного права. Так, внутрішній суверенітет чітко визначений у Конституції України: Україна є суверенна і незалежна демокра­тична, соціальна, правова державна (ст. 1); суверенітет України поширюється на всю її територію (ст. 2); захист суверенітету і те­риторіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього українського народу.

Оборона України, захист її суверенітету, територіальної ціліс­ності і недоторканності покладається на Збройні сили України (ст. 17).

Зовнішній суверенітет означає рамки, в яких повинні відбувати­ся типові міждержавні процеси, характер відносин України з інши­ми країнами.

Внутрішній і зовнішній суверенітет набувають силу через систе­му суверенних прав, які здійснюються окремими державними орга­нами.

Так, у межах власної території суверенними можуть бути такі права, як право мати власну грошову одиницю, право визначати і змінювати конституційний лад України, право на всеукраїнський референдум, право на адміністративно-територіальний поділ та інші.

У зовнішніх відносинах можуть здійснюватися такі суверенні права, як право укладати міжнародні договори, підтримання ди­пломатичних відносин з іншими державами, оголошення війни, тощо.

Основи правознавства України ­­­­­­­­­­­______________________________________ 15

Дата добавления: 2015-05-26