Рядок формул

Загальна характеристика електронних таблиць

Поняття та призначення електронних таблиць

Табличні процесори є особливим видом прикладних програм, які забезпечують організацію даних у вигляді таблиць і їх обробку. Табличні процесори складаються з комірок, які можуть містити дані різних типів - текст, числа або формули. Можна встановлювати залежності між окремими осередками або цілими групами, внаслідок чого зміна вмісту однієї комірки призводить до зміни значень в тих комірках, які від неї залежать.

Якщо раніше подібну трудомістку роботу доводилося виконувати вручну, за допомогою олівця і листу паперу (або калькулятора), то тепер за допомогою табличного процесора можна швидко скласти таблицю, виконати великий об'єм підрахунків, які повторюються, і друкує отримані результати.

Табличний процесор має прямокутну форму і складається з комірок, утворених перетином рядків і стовпців. Кожна комірка має дві координати - цифрову, яка позначає положення в певному рядку, і буквену, яка вказує на відповідну колонку. Доступ до комірок здійснюється по їх координатах.

У кожен момент часу на екрані відображається прямокутний фрагмент таблиці з координатною сіткою. Комірка, з якою виконується робота, називається активним і відображається висвіченням її меж або координат. Крім того, можна проглянути всю таблицю, як по горизонталі, так і по вертикалі.

У елементах таблиці можуть знаходитися дані різних типів, наприклад, текст, числа або формули (арифметичні вирази), які встановлюють залежність значення даного комірки від інших комірок. Остання можливість є особливо зручною, оскільки зміна вмісту якого-небудь комірки приводить до автоматичного коректування значень пов'язаних з нею комірок.

Для ефективної обробки великих об'ємів інформації табличні процесори оснащені спеціальною системою управління даними, яка забезпечує пошук, сортування і глобальне редагування записів. У ряді випадків, особливо при роботі з числовими даними, табличні процесори виявляються значно зручніше за системи управління базами даних завдяки наступним перевагам:

· наочній формі представлення даних;

· високій швидкодії, оскільки таблиця знаходиться повністю в оперативній пам'яті;

· зручності автоматичного перерахунку і підрахунків, які повторюються;

· поєднанню різних способів обробки даних.

2. Запуск Excel та склад вікна.

Запуск здійснюється із операційного середовища Windows

Пуск → Программы → Microsoft Excel.

Після запуску програми на екрані відображається пуста робоча книга, яка за замовчуванням складається з трьох листів. Кількість листів можна змінити командою: Вид → Параметры → Общие. У відповідному полі вказати потрібну кількість листів.

Ярлики листів розташовані внизу робочої книги по лівому її краю. Один з листів є активним. Його ярлик виділено білим кольором.

З робочими листами можна виконувати наступні дії:

1. Для перехіду на інший лист необхідно клацнути лівою кнопкою миші на потрібному ярлику листа.
2. Для вставки нового листа треба вибрати команду: Вставка → Лист. Новий лист буде добавлено перед поточним листом.
3. Для переміщення листа необхідно встановити курсор миші на ярлик листа і, затиснувши ліву кнопку миші, перетягнути ярлик листа на потрібне місце.
4. Для видалення листа необхідно виділити потрібний ярлик листа і вибрати команду: Правка → Удалить лист. На повідомлення, що лист видалити неможливо, видаляти чи ні, відповісти стверджуючи.
5. Для перейменування листа необхідно двічі натиснути лівою кнопкою миші по ярлику листа, видалити старе ім’я натисканням клавіші Delete та ввести нове ім’я.

Робочий лист розділено на рядки і стовпчики, які на перетині утворюють ячейки. Максимальна кількість стовпчиків – 255, рядків – 16384. Стовпчики позначаються зліва на право літерами A, B, C, D…. Рядки позначаються зверху вниз цифрами 1, 2, 3....

Адреса ячейок складається з позначення стовпчика та рядка, наприклад А1, В2, С12.

В Excelне можна як завгодно змінювати розміри окремих ячейок, бо тоді будуть змінюватися усі ячейки стовпчика або рядка.

Параметри форматування можна встановлювати як для кожної окремої ячейки, так і для діапазону ячейок.

4. Навігація в вікні Excel.

Для переміщення по невеликим діапазонам ячейок достатньо клавіш керування курсором (←, ↑, →, ↓) або миші.

Щоб передивитися частину таблиці, яку не видно на екрані, слід користуватися полосами прокрутки.

Переміщення по листам книги виконується з використання наступних комбінацій клавіш:

Home – на початок поточного рядка;

End – в кінець поточного рядка;

Ctrl + Home – у ячейку А1;

Ctrl + End – у останню заповнену ячейку;

Ctrl + ↑ - уверх до першої заповненої ячейки;

Ctrl + ↓ - вниз до першої заповненої ячейки;

Ctrl + → - вправо до першої заповненої ячейки;

Ctrl + ← - вліво до першої заповненої ячейки;

Page Up – уверх на один екран;

Page Down - вниз на один екран;

Alt + Page Up – вліво на один екран;

Alt + Page Down - вправо на один екран;

Ctrl + Page Up – до наступного листа книги;

Ctrl + Page Down – до попереднього листа книги.

Вікно Excelмає багато загальних рис з іншими програмами Microsoft Office. Але є деякі специфічні елементи.

Під панелями інструментів знаходиться рядок формул, який призначено для обробки вмісту ячейок. Вона розділена на три частини:

1. Перша частина служить для відображення змісту поточної ячейки, який можливо редагувати за допомогою кнопок, розташованих у центрі рядка формул. Редагування виконується або у ячейці, або у вікні формул.

2. У центрі розміщуються кнопки для обробки вмісту ячейок

V – підтвердження вводу даних або зміни вмісту ячейки.

= - активізується панель формул.

X - відміна останньої дії, останні зміни вважаються недійсними.

3. В лівій частині рядка формул розташовано поле імен, у якому вказується адреса активної ячейки або розмір виділеного діапазону.

6. Масштабування у вікні Excel.

Excelдозволя збільшувати або зменшувати розміри виведення ячейок маштабуванням:

Вид → Масштаб, або кнопка на панелі інструментів.

Нормальне представлення ячейок відповідає значенню масштаба 100%.

При установці значення 200% кількість ячейок, що виводяться на екран, скорочується вдвоє, а при встановленні значення 50% - збільшується вдвоє.

7. Виділення елементів вікна.

Обов’язковою умовою виконання більшості операцій являється попереднє виділення ячейок. Шляхом виділення визначається до яких ячейок відноситься наступна операція.

Одна ячейка вважається виділеною або активною, коли на ній стоїть рамка. Адреса активної ячейки вказується у рядку формул, а заголовки стовпчика і рядка виділені.

В правому нижньому кутку розміщується маленький квадратик, який називається маркером.

Курсор миші уExcel зображено у вигляді товстого хрестика. Коли його встановити на маркер, він перетворюється на тоненький хрестик.

Щоб виділити діапазон ячейок, потрібно встановити курсор миші на ячейку, яка буде першою в діапазоні, і, притримуючи натисненою ліву кнопку миші, виділити діапазон ячейок.

Щоб виділити кілька діапазонів ячейок, потрібно виділити перший діапазон ячейок і натиснути клавішу Ctrl, виділяти інші діапазони.

Треба мати на увазі, що активна ячейка у виділеному діапазоні виводиться білим кольором.

Адреса виділеного діапазону з’являється у рядку формул.

Виділений діапазон також виділяється рамкою з маркером.

Можливо виділяти увесь рядок або стовпчик електронної таблиці, для цього потрібно натиснути мишею заголовок рядка (1, 2, 3...), або стовпчика (А, В, С....).

Щоб виділити декілька рядків або стовпчиків потрібно виділити їх заголовки.

Дата добавления: 2015-05-26