Порядок проведення роботи. 1. Тема:гідроксильні сполуки і їх похідні

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №4

1. Тема: Гідроксильні сполуки і їх похідні. Властивості спиртів і фенолів.

2. Мета: Вивчити властивості етилового спирту і гліцерину. Вивчити властивості фенолів.

3. МАТЕРІАЛИ І ОБЛАДНАННЯ:

3.1 етиловий спирт, гліцерин,

3.2 СuSO₄ 2 н розчин,

3.3 фенолфталеїн 1 % р, лакмус 1 % р.,

3.4 Na металічний,

3.5 Хромова суміш, Н₂SO₄ конц.,

3.6 Фенол кр., їдкий натрій (2н розчин), фенолят натрію,

3.7 сульфатна кислота, (2Н розчин), хлорид заліза (0,1Н розчин),

3.8 Бромна вода, Н₂SO₄ (r = 1,84 г/см³ ), НNO₃ (r = 1,4 г/см³ ),

3.9 1% розчин пірокатехіну, резорцину, гідрохінону, пірогалолу;

3.10 Їдкий натр (конц.розчин);

3.11 Велика пробірка, газовідвідна трубка.

4.1 Відношення спиртів до індикатора.

4.1.1 Хід роботи: в пробірку дають 3 краплі води і додають 2 краплі

етанолу. Перевіряємо на фенолфталеїн і лакмус.

4.1.2 Спостереження: забарвлення індикаторів не змінюється

4.1.3 Висновок: спирти – практично нейтральна речовина.

4.2 Утворення і гідроліз алкоголятів.

4.2.1 Хід роботи: в суху пробірку поміщають металічний натрій і додають 3 краплі етилового спирту і закривають пробірку пальцем. По закінченню реакції підносять пробірку до полум’я пальника і забирають палець. В отворі пробірки загоряється водень, який виділяється. Залишок етилату натрію розчиняється в 2-3 краплях дистильованої води і додають 1 краплю фенолфталеїну.

4.2.2 Спостереження: з’являється малинове забарвлення

4.2.3 Хімізм реакцій: С₂Н₅ОН + Na → C₂H₅ONa + ½H₂ C₂H₅ONa + H – OH → C₂H₅OH + NaOH

4.2.4 Висновок: атоми водню гідроксильних груп в спиртах проявляють певну активність. В спиртах слабо виражені кислотні властивості.

4.3 Окислення етилового спирту купрум (ІІ) оксидом.

4.3.1 Хід роботи: в пробірку поміщають 2 краплі етилового спирту. Тримаючи спіраль з мідною дротиною пінцетом нагрівають її в полум’ї пальника до появи чорного нальоту CuO. Гарячу спіраль опускають в пробірку з етиловим спиртом.

4.3.2 Спостереження: чорна поверхня спіралі стає золотистою внаслідок відновлення CuO. Відчуваємо запах оцтового альдегіду (запах яблука). O

4.3.3 Хімізм реакцій: С₂Н₅ОН + CuO → CH₃ – C + Cu + H₂O

H

4.3.4 Висновок: окислення С₂Н₅ОН CuO є якісною реакцією.

4.4 Окислення етилового спирту хромовою сумішшю.

4.4.1 Хід роботи: в суху пробірку поміщають 2 краплі етилового спирту і додають 1 краплю розчину H₂SO₄ і 2 краплі хромової суміші. Нагрівають.

4.4.2 Спостереження: розчин стає синьо-зеленого кольору, одночасно відчувається запах оцтового альдегіду.

4.4.3 Хімізм реакцій: O

3С₂Н₅ОН + K₂Cr₂O₇ + H₂SO₄ → 3CH₃ – C + Cr₂(SO₄)₃ + K₂SO₄ + 7H₂O

H

4.4.4 Висновок: при окисленні спиртів, в першу чергу окислюється карбон, біля якого знаходиться гідроксильна група.

4.5 Взаємодія гліцерину з купруму (ІІ) гідрооксидом.

4.5.1 Хід роботи: помістити в пробірку 2 краплі розчину сульфату міді, 2 краплі розчину їдкого натру і перемішати, в пробірку додати 1 краплю гліцерину і розбовтати.

4.5.2 Спостереження: з’являється темно-синє забарвлення.

4.5.3 Хімізм реакцій:

Н₂С – ОН HO – CH₂ H₂C – O O – CH₂

НС – ОН + НО – Cu – OH + HO – CH → HC – O → Cu ← O – CH + 2H₂O

Н₂С – ОН HO – CH₂ HOH₂C H H CH₂OH

4.5.4 Висновок: кислотні властивості трьохатомного спирту більші ніж одноатомного, збільшення кількості гідроксильних груп підвищує кислотний характер.

4.6 Отримання диетилового ефіру.

4.6.1 Хід роботи: в суху пробірку внести 2 краплі етилового спирту і 2 краплі сульфатної кислоти. Суміш обережно нагріти над полум’ям пальника до побуріння розчину. До гарячої суміші дуже обережно добавити ще 2 краплі етилового спирту.

4.6.2 Спостереження: відчувається характерний запах діетилового ефіру.

4.6.3 Хімізм реакцій: С₂Н₅ОН + НОС₂Н₅ → С₂Н₅ – О – С₂Н₅ + Н₂O

4.6.4 Висновок: відбувається міжмолекулярна дегідратація

4.7 Розчинення фенолу у воді.

4.7.1 Хід роботи: поміщають у пробірку 2 краплі рідкого фенолу, добавити 2 краплі води і збовтують. Дати суміші відстоятися. Пізніше суміш у пробірці розшаровується: верхній шар - розчин фенолу у воді, нижній - розчин води у фенолі. Обережно нагріти пробірку над пальником.

4.7.2 Спостереження: утворюється мутна вода. Рідина – емульсія фенолу.

4.7.3 Висновок: фенол погано розчиняється у холодній воді.

4.8 Одержання феноляту натрію.

4.8.1 Хід роботи: в пробірку поміщають 4 краплі емульсії фенолу у воді і добавляють 2 краплі розчину їдкого натрію. Швидко збовтують.

4.8.2 Спостереження: утворюється безбарвний розчин.

4.8.3 Хімізм реакцій: С₆Н₅ – ОН + NaOH → C₆H₅ – ONa + H₂O

4.8.4 Висновок: феноли володіють кислотними властивостями.

4.9 Розклад феноляту натрію хлоридною кислотою.

4.9.1 Хід роботи: в пробірку поміщаємо 4 краплі фенолу у воді і добавляють 2 краплі розчину їдкого натрію, добавляють каплю розчину хлоридної кислоти.

4.9.2 Спостереження: виділяється вільний фенол у вигляді емульсії.

4.9.3 Хімізм реакцій: С₆Н₅ – ONa + HCl → C₆H₅ – OH + NaCl

4.9.4 Висновок: розчини фенолятів лужних металів володіють лужною реакцією.

4.10 Реакція фенолу з хлоридом заліза (ІІІ).

4.10.1 Хід роботи: в пробірку помістити 2 краплі розчину фенолу, добавити 3 краплі води і 1 краплю розчину хлориду заліза.

4.10.2 Спостереження: з’являється червоно-фіолетове забарвлення

4.10.3 Хімізм реакцій: С₆Н₅ОН + FeCl₃ → C₆H₅OFeCl₂ + HCl

4.10.4 Висновок: феноли з FrCl₃ дають кольорову реакцію.

Дата добавления: 2015-05-26