Одержання оцтово етилового естеру

4.9.1. Хід роботи: в суху пробірку кладуть трошки обезводненого порошку натрій ацетату (висота шару 1 – 1,5 мм) і три краплі етилового спирту. Додають 2 краплі сульфатної кислоти і обережно нагрівають над полум’ям пальника.

4.9.2. Спостереження: з’являється характерний свіжий запах оцтового ефіру.

4.9.3. Хімізм реакцій:

О O

R – С + Н₂SO₄ → R – C + NaHSO₄

NaO OH

О Н⁺ О

R – С + R^’ – ОН D R – С + Н₂О

OН ОR

О О

СН₃ – С + С₂Н₅ОН D СН₃ – С + Н₂О

ОН ОС₂Н₅

4.9.4. Висновок: важливим способом отримання складних ефірів є взаємодія карбонових кислот із спиртами, каталізатором є сульфатна кислота.

4.10.Взаємодія оцтового ангідриду з водою.

4.10.1. Хід роботи: в пробірку поміщають 5 крапель води 2 краплі оцтового ангідриду і збовтують. Оцтовий ангідрид у воді не розчиняється. Обережно нагрівають вміст пробірки на полум’ї пальника.

4.10.2. Спостереження: до нагрівання оцтовий ангідрид у воді нерозчинний, тому після відстоювання суміш розшаровується – оцтовий ангідрид утворює нижній шар, і після нагрівання рідина стає однорідною.

О

4.10.3. Хімізм реакцій: СН₃ – С О

О + НОН → 2СН₃ – С

СН₃ – С ОН

О

4.10.4. Висновок: ангідриди реагують з водою тільки при нагріванні.

4.11.Взаємодія оцтового ангідриду з лугом.

4.11.1. Хід роботи: поміщаємо в пробірку 5 крапель води, додають 2 краплі оцтового ангідриду і 2 краплі розчину їдкого натрію.Енергійно збовтують.

4.11.2. Спостереження: утворився однорідний розчин.

4.11.3. Хімізм реакцій:

О

СН₃ – С O

О + 2NaOH → 2CH₃ – C + H₂O

СН₃ – С ONa

О

4.11.4. Висновок: з лугами реакція йде краще.

4.12.Одержання фенолфталеїну.

4.12.1. Хід роботи: в суху пробірку поміщають декілька кристалів фталевого ангідриду і 3 краплі рідкого фенолу. додають 1 краплю Н₂SO₄. Зміст пробірки нагрівають над полум’ям до сплавлення суміші. Суміш охолоджують і додають 5-6 крапель води. Наносять краплю розчину на кусок фільтрувального паперу, а коли крапля всмокчеться, поміщають в центрі плями і краплю розчину їдкого натрію.

4.12.2. Спостереження: при сплавленні суміш забарвлюється в темно-червоний колір, після додавання гідроксиду натрію на папері з’являється малиново-червона пляма.

4.12.3. Хімізм реакцій:

НО ОН НО ОН

О [H₂SO₄] С

О

С - H₂O

О С

С

О

О

4.12.4. Висновок: фенолфталеїн отримують конденсацією фталевого ангідриду з фенолом в присутності сульфатної кислоти.

4.13. Розчинність мила у воді.

4.13.1. Хід роботи: в пробірку поміщають кусочок мила (10мг) і добавляють 5 крапель води і збовтують вміст пробірки протягом 1-2 хв. Після цього вміст пробірки нагрівають на полум’ї пальника. Нагрівають і інші лужні мила (калієві, алюмінієві), які добре розчиняються у воді.

4.13.2. Спостереження: мило добре розчинне у воді.

4.13.4. Висновок: натрієве та інші лужні мила добре розчинні у воді.

4.14.Виділення вільних жирних кислот із мила.

4.14.1. Хід роботи: в пробірку поміщають 5 крапель концентрованого розчину мила, добавляють одну краплю р-ну H₂SO₄ і злегка підігрівають вміст пробірки на полум’ї пальника. Спливає білий маслянистий шар вільних жирних кислот, водний розчин освітлюється. Вміст пробірки залишають для наступних дослідів.

4.14.2. Спостереження: спливає білий маслянистий шар вільних жирних кислот, водний розчин освітлюється.

4.14.3. Хімізм реакцій:

С₁₇Н₃₅ – СООNa + Н₂SО₄ → С₁₇Н₃₅ – СООН + NaSO₄

4.14.4. Висновок: мила – це солі вищих насичених і ненасичених органічних кислот. Тверде мило – це суміш натрієвих солей пальмітинової, стеаринової і олеїнової кислоти.

4.15.Гідроліз спиртового розчину мила.

4.15.1. Хід роботи: в суху пробірку кладуть кусочок мила, 4 краплі спирту, енергійно збовтують і добавляють одну краплю фенолфталеїну.

Колір не змінюється. До спиртового розчину добавляють по краплях дистильовану воду.

4.15.2. Спостереження: по мірі додавання дистильованої води з’являється рожеве забарвлення, його інтенсивність поступово збільшується.

4.15.3. Хімізм реакцій:

С₁₇Н₃₅СООNa + HOH → C₁₇H₃₅COOH + NaOH

С₁₇Н₃₅СООNa D [C₁₇H₃₅COO]^- + Na⁺

[C₁₇H₃₅COO]^- + НОН → C₁₇H₃₅COOH + ОН^-

4.15.4. Висновок: розбавлення спиртового розчину мила водою викликає гідроліз мила. В результаті утворюються малодисоційовані жирні кислоти і натрій гідроксид. Рожеве забарвлення говорить про появу в розчині гідроксильних іонів. Реакція водних розчинів мила завжди лужна.

4.16.Утворення нерозчинних кальцієвих солей жирних кислот.

4.16.1. Хід роботи: в пробірку поміщають дві краплі розчину мила, одну краплю розчину хлориду кальцію і збовтують вміст пробірки.

4.16.2. Спостереження: випадає білий осад.

4.16.3. Хімізм реакцій:

2С₁₇Н₃₅СООNa + CaCl₂ → (C₁₇H₃₅COO)₂Ca + 2NaCl

4.16.4. Висновок: кальцієві солі жирних кислот (кальцієве мило) нерозчинні у воді. Кальцієве мило виділяється при митті в жорсткій воді.

Дата добавления: 2015-05-26