Окислення глюкози лугом

4.3.1. Хід роботи: в пробірку поміщають 4 краплі розчину глюкози і добавляють 2 кр. розчину їдкого натра. Нагрівають суміш до кипіння і кип’ятять 2-3 хв.

4.3.2. Спостереження: розчин жовтіє, а потім коричневіє.

4.3.3. Хімізм:

4.3.4. Висновок: Пройшла якісна реакція

4.4.Доведення наявності гідроксильних груп в сахарозі. Відсутність відновлюючої здатності у сахарози.

4.4.1. Хід роботи: в пробірку поміщають 1 краплю сахарози, 5 крапель розчину лугу, 4 краплі води і 1 краплю сульфату міді. З’являється синє забарвлення сахарату міді. Розчин сахарату міді нагрівають до кипіння (нагрівають тільки верхню частину).Сахароза в цих умовах не окислюється, що вказує на відсутність в її молекулі альдегідної групи.

4.4.2. Спостереження: з’являється синє забарвлення купром (ІІ) сахарату.

4.4.3. Хімізм реакцій:

4.4.4. Висновок: сахароза в цих умовах не окислюється.

4.5.Кислотний гідроліз сахарози.

4.5.1. Хід роботи: в пробірку поміщають 1 краплю сахарози, 1 краплю 2н HCI, 3 кр. води і обережно нагрівають 20-30 хв. Половину розчину відливають в другу пробірку і добавляють туди 4-5 крапель розчину лугу і 3-4 краплі води. Потім добавляють 1 краплю розчину сульфату міді і нагрівають верхню частину синього р-ну до кипіння. До іншого розчину сахарози (1 пробірка) добавляють кристалик резорцина, 2 краплі HCI (конц.) і нагрівають до кипіння.

4.5.2. Спостереження: з’являється оранжево-жовтий колір.

4.5.3. Хімізм реакцій:

СН₂ОН СН₂ОН Н СН₂ОН СН₂ОН ОН

Н Н О Н Н О

Н +НОН Н

ОН Н О Н ОН ОН Н Н ОН

НО СН₂ОН ОН Н СН₂ОН

Н ОН ОН Н Н ОН ОН Н

4.5.4. Висновок: α – Д глюкоза, β – Д фруктоза.

4.6.Наявність відновлюючої здатності у лактози.

4.6.1. Хід роботи: в пробірку поміщають 1 кр. розчину лактози, 3 кр. розчину лугу і добавляють 1 кр. розчину СuSO₄, Добавляють 4-5 краплин води і нагрівають до кипіння.

4.6.2. Спостереження: оранжево-жовте забарвлення.

4.6.3. Хімізм реакцій:

СН₂ОН СН₂ОН О

НО Н С + Сu(OH)₂

Н Н

ОН Н О ОН Н

Н Н Н

Н ОН Н ОН

СН₂ОН СН₂ОН О

НО Н С

Н Н

ОН Н О ОН Н

Н Н Н

Н ОН Н ОН

4.6.4. Висновок: Лактоза – відновлюючий дисахарид.

4.7.Реакція крохмалю з йодом.

4.7.1. Хід роботи: в пробірку поміщають 2 краплини крохмального клейстеру і 1 краплину розчину йоду. Нагрівають до кипіння, а потім охолоджують.

4.7.2. Спостереження: при нагріванні темно синє забарвлення зникає.

4.7.4. Висновок: амілоза дає з йодом синє забарвлення.

4.8. Кислотний гідроліз крохмалю.

4.8.1. Хід роботи: в сім пробірок поміщають по 3 кр. дуже розбавленої, майже без кольору йодної води. У фарфорову чашку наливають 10 мл крохмального клейстеру, добавляють 5 мл р-ну H₂SO₄ і перемішують скляною паличкою. Ставлять чашку з розчином на азбестову сітку і повільно нагрівають. Через кожних 30 сек. відбирають піпеткою з капілярним отвором 1 краплю розчину і переносять в іншу пробірку з йодною водою. Розчин охолоджують, нейтралізують розчином лугу до сильнолужної реакції, добавляють 1 каплю реактиву Фелінга і нагрівають.

4.8.2. Спостереження: з’являється оранжеве забарвлення.

4.8.3. Хімізм реакцій: (С₆Н₁₀О₅)_х + хН₂О → хС₆Н₁₂О₆

4.8.4. Висновок: поява оранжевого забарвлення доводить, що продуктом гідролізу є глюкоза.

4.9.Розчинення клітковини в реактиві Швейцера.

4.9.1. Хід роботи: в пробірку поміщають маленький кусочок гігроскопічної вати і добавляють 6 крапель реактиву Швейцера (аміачного розчину СuO). Вміст пробірки перемішують паличкою для розчинення вати. До одержаного в’язкого розчину доливають 4 каплі води і перемішують. При додаванні 1-2 крапель HCI(конц.) утворюється гідратцелюлоза.

4.9.2. Спостереження: випадає білий осад.

4.9.3. Висновок: клітковина, що виділилась аналогічна вихідній.

4.10.Взаємодія клітковини з лугом.

4.10.1. Хід роботи: в пробірку поміщають 5 крапель води і занурюють смужку фільтрувального паперу, так щоб вона доходила до дна пробірки. У другу пробірку поміщають 5 крапель розчину їдкого натрію і таку ж смужку фільтрувального паперу. Через 3 хв. витягують смужку і сушать. Потім виймають смужку із лугу, промивають водою, соляною кислотою, знову водою і сушать; і порівнюють з першою пробіркою.

4.10.2. Спостереження: смужка стала міцніша.

4.10.3. Хімізм реакцій: [ C₆H₇(OH)₃]₄ + 3NaOH → [C₆H₇(ONa)₂] + 3H₂O

4.10.3. Висновок: клітковина стійка до дії лугів.

4.11.Кислотний гідроліз клітковини.

4.11.1. Хід роботи: в пробірку поміщають маленький кусочок фільтрувального паперу, добавляють 4 краплі H₂SO₄ (конц.) і перемішують. Пробірку ставлять на водяну баню. З допомогою піпетки 2 краплини розчину гідролізованої вати поміщають у іншу пробірку, добавляють 6 крапель розчину їдкого натрію, 1 краплю реактиву Фелінга, збовтують і нагрівають.

4.11.2. Спостереження: з’являється жовте забарвлення.

4.11.3. Хімізм реакцій: (С₆Н₁₀О₅)_х + Н₂О → хС₆Н₁₂О₆

4.11.4. Висновок: в процесі гідролізу утворилась целобіоза і глюкоза.

4.12.Одержання азотокислих ефірів (естерів) клітковини.

4.12.1. Хід роботи: в пробірку поміщають 4 краплі HNO₃ і 8 крапель H₂SO₄. Гарячий розчин охолоджують і додають кусочок вати. Пробірку нагрівають (70°С). Через 3-4 хв. паличкою виймають утворений колоксилін, промивають водою і сушать у фарфоровий чашці на киплячій бані. Утворений жовтий колоксилін ділять на 2 частини, кусочок підносять до полум’я, другий кусочок поміщають в суху пробірку, добавляють 4 краплі суміші спирту і ефіру, перемішують. Колоксилін виливають на предметне скло. При випарюванні утворену плівку знімають з скла і вносять у полум’я.

4.12.2. Спостереження: утворилась плівка.

4.12.3. Хімізм реакцій:

OHONO₂

[C₆H₇O₂ OH ] + 2nHO – NO₂ → [C₆H₇O₂ ONO₂ ] + 2nH₂O

OH OH

4.12.4. Висновок: нітрати клітковини розчиняються.

Дата добавления: 2015-05-26