Подарунки

Подарунки, а вірніше звичай дарувати їх, давно увійшли в наш побут. Практика життя показує, що в багатьох випадках дуже важко визначитися в питанні – кому і що дарувати.

Вміння дарувати та приймати подарунки вимагає від нас не тільки знань, але й смаку, відповідного рівня культури, бо, як відомо, годі перелічити події в житті людини, коли доводиться дарувати подарунки.

Подарунок – це вияв любові, добрих почуттів, дружби, глибокої поваги. Він має свідчити про те, що людина, котра його обрала, подбала про смак і бажання того, кому він призначений.

Ви повинні вкласти у вибір подарунка свій задум, винахідливість, гостроту розуму, щоб той, кого ви обдаровуєте, відчув щирість ваших почуттів.

Подарунок здебільшого має символічне значення. У ньому, як правило, віддзеркалюється рівень культури того, хто дарує. Вдало, розумно вибраний подарунок здатен викликати в людини таку силу почуттів, яка залишиться на все життя.

Людина без певного рівня культури вважає, що подарунок має бути дорогим, забуваючи про те, що вартість подарунка повинна відповідати матеріальним можливостям того, хто дарує. Часто людина з великими можливостями, коли робить подарунок, ставить у незручну ситуацію того, кого обдаровує, змушує постійно почувати себе зобов’язаним.

Бажання вразити кого-небудь своєю щедрістю – не завжди ознака ввічливості. Зовсім необов’язково, щоб подарунок був якоюсь дорогою чи практичною річчю. Не личить також обмежуватись яким-небудь дріб’язком, ризикуючи набути собі репутацію скупої людини.

Добре, коли подарунок – сюрприз, приємна несподіванка.

Для дівчини, з якою ви зустрічаєтесь, для господині дому дорожчим буде букет квітів, проте не завжди доречним буде дарувати квіти чоловікам.

Приємно дарувати подарунки рідним і близьким, бо в цьому випадку легше вибрати потрібну річ і подарувати все – від квітів до господарських речей. Чим ближчі родинні або дружні стосунки, тим легше вибрати подарунок.

Варто знати, що дівчині не личить першою робити подарунки юнакові (за винятком подарунка на день його народження). Дарувати квіти дуже приємно, але слід бути обізнаним у символах квітів. Доречно подарувати букет весняних фіалок коханій, але такий же букет не варто вручати ювілярові старшого віку, бо він буде почувати себе ніяково.

Слід пам’ятати, що кількість квітів у подарунковому букеті має бути обов’язково непарною. Парна число квіток купують на похорони.

Даруючи коштовну річ, наприклад, картину молодим на весілля, з протилежної сторони можна зробити скромний напис. Якщо подарунок – книга, як правило, її може підписати автор, співавтор чи видавець, в інших випадках у книгу вкладають поштову листівку з написом.

Ніколи не варто дарувати книжку, якщо не знаєте її змісту.

Гроші дарують, як правило, на весілля, ювілей, і обов’язково в конверті. Більш етично буде виглядати подарунок без цінника, етикетки.

Немаловажне значення має сам процес вручення подарунка. Враховуючи те, що подарунок це знак уваги, він має бути естетично запакований, за винятком квітів. Квіти слід тримати в лівій руці, права повинна бути вільною для рукостискання. Вручаючи подарунки, проголошують декілька урочистих слів.

Приймати подарунки теж треба вміти. Той, хто отримав подарунок, зобов’язаний обов’язково щиро подякувати. Треба поводитись гідно: і дорогий, і скоромний подарунок приймати з однаковою вдячністю. Байдужість до подарунка може розцінюватись, як образа для того, хто дарує.

Подаровані квіти слід поставити у воду, вази з квітами доречно розставляти в присутності гостей.

Інколи гості дарують однакові подарунки, сприймати їх потрібно з однаковою увагою.

Відмова від подарунка, якщо ви на неї наважились, не повинна бути образливою для дарувальника.

Свої особливості мають подарунки для людей, з якими ви перебуваєте в службових відносинах – колег, співробітників, начальників. Адже уникнути участі у таких святах, як великі календарні дати, професійне свято, дні народження, ювілеї неможливо.

Можливі у таких ситуаціях подарунки можна розділити на дві категорії: сувенірні (блокноти, недорогі книги, авторучки, сувеніри, різні дрібнички тощо) і цінні (рідкісні книги і дорогі подарункові видання, ручки високого класу, вази, сервізи, картини, скульптури тощо).

Доречним буде подарунок для співробітника, який виходить на пенсію, переводиться на нову роботу чи переїжджає в інше місто. Подібний подарунок стане нагадуванням про проведені з вами спільні роки.

Святкові подарунки співробітникам повинні мати особистий характер, лише тоді вони будуть щирим проявом вашої симпатії. Такі подарунки варто купувати у складчину. Досить “невинним” і водночас приємним буде подарунок, який прикрасить офісний стіл чи кабінет співробітника. Знаючи про уподобання співробітника, його хобі, можна зробити недорогий але пам’ятний подарунок. Наприклад, приємним подарунком можуть бути квитки на футбол, концерт чи виставу, на яку мріє попасти ваш колега. Водночас, дарувати туалетну воду чи предмети одягу не варто.

У будь-якому випадку свого колегу треба поздоровити особисто. Це можуть бути квіти, сувенір чи картка для поздоровлень, підписана від руки. Водночас, необхідно взяти участь у колективному поздоровленні – даруванні цінного чи грошового подарунка. В конверт з грішми обов’язково вкладіть картку з поздоровленнями і доповніть подарунок квітами.

Подарунки для начальника треба обирати з особливою увагою. Це не означає, що подарунок має бути обов’язково дорогим (навіть від щирого серця), оскільки він може бути сприйнятий як підлабузництво, хабар чи ознака поганого тону. У випадку дня народження, народження дитини, тощо краще подарувати начальнику подарунок від усього колективу, а від себе особисто (якщо ви цього хочете) – невеликий, але зі смаком підібраний подарунок. Найкраще підійде подарунок, який має символічне значення. Проте не варто дарувати річ, в якій є натяк на ненайкращі риси начальника. Людина з гумором може посміятись, без гумору – образитись. Тому краще подаруйте шефу такий же подарунок, як і іншим співробітникам, але з урахуванням його посади – щось більше і значиміше.

ПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. Як впливають умови праці працівників ДСНС на їх сімейне життя?

2. Назвіть головні чинники щасливого сімейного життя.

3. Поясніть значення терміну “культурне дозвілля”.

4. За якими критеріями гості складають перше враження про культуру господарів?

5. Як вірно одягнутись, йдучи в гості?

6. Чи можна брати в гості незнайомих людей?

7. Як розсаджувати гостей за столом?

8. У чому полягає мистецтво оформлення святкового столу?

9. Назвіть основні принципи сервірування святкового столу.

10. Як, згідно етикету, користуються ножем і виделкою?

11. Опишіть келихи для різних напоїв.

12. Що таке “шведський стіл”?

13. Охарактеризуйте найголовніші правила поведінки за столом.

14. Поясніть, що таке “тост” і як його виголошують.

15. Назвіть правила ввічливості на вулиці.

16. Як вітаються на вулиці?

17. Охарактеризуйте правила поведінки у громадському транспорті.

18. Як сприймають оточуючі працівника ДСНС, котрий у форменому одязі відпочиває у ресторані чи кафе?

19. Хто оплачує рахунок у ресторані чи кафе?

20. Назвіть правила поведінки у театрі та кінотеатрі.

21. Поясніть, як повинна поводити себе вихована особа під час екскурсії.

22. Які існують заборони під час перебування на богослужінні?

23. Що можна подарувати співробітнику в день його народження?

ВИСНОВКИ

У сучасних умовах становлення української державності важливим елементом суспільної безпеки є діяльність органів і підрозділів ДСНС. Ускладнення завдань, що стоять перед рятувальною службою, призвело до формування нових вимог щодо фаховості, моральності та культури поведінки кожного її працівника. Крім вузькопрофільного професіоналізму, необхідним атрибутом успішної діяльності рятувальника є високий рівень його зовнішньої та внутрішньої культури.

Сьогодні проблеми культури набувають як ніколи великого значення. На наш погляд, цій проблемі надається невиправдано мало уваги. Натомість, необхідно формувати в працівника смак до справжньої високої культури взаємостосунків між людьми, без яких неможливо не тільки виконувати безпосередні професійні обов’язки, але й бути цивілізованою людиною. Обов’язком кожного рятувальника є не тільки дотримуватись норм професійної моралі, але й рахуватись з оточуючими та суспільством. Необхідно поважати себе та інших, поводити себе оточуючими так, як ми хочемо, щоб вони поводили себе з нами.

Засвоєння етичних норм сприяє формуванню особистості, розвитку в ній таких морально-психологічних якостей, як уважність, чуйність, вміння володіти своїми негативними емоціями, передбачати можливі наслідки своїх дій і вчинків.

Свідоме моральне виховання, розвинена самооцінка та самокритика працівника ДСНС дають можливість формувати дисципліну, відповідальність, почуття обов’язку, честь і гідність.

Не менш важливим ніж етичне виховання, є вивчення, усвідомлення та використання на практиці етикетних правил. Ефективне використання етикетних норм та правил сворює в очах оточуючих образ рятувальника, як вихованої, культурної та елегантної особи. Адже недарма впродовж століть офіцер, людина в однострої завжди вважались еталоном зовнішнього вигляду, манер, шляхетного виховання та культури, гідних наслідування. Українські рятувальники як представники найшляхетнішої професії на Землі повинні гідно наслідувати традиції попередніх поколінь, служити прикладом для оточуючих.

Внутрішній світ людини, її інтелект, розум і почуття віддзеркалюються в її зовнішності, очах, рисах обличчя, поставі і поведінці. Багатому внутрішньому світу відповідає висока культура поведінки.

Засвоєння правил етикету, порад і рекомендацій допоможе вам впевнено і комфортно відчувати себе у будь-якому товаристві, знаходити вихід із складних етикетних ситуацій, заслужити повагу оточуючих, стати майстром в мистецтві спілкування.

Цей посібник не дасть вам універсальних порад на всі випадки життя, але, можливо, допоможе деякою мірою досягти бажаного – стати вихованою, інтелігентною людиною.

ДОДАТКИ

Дата добавления: 2015-05-26