Зовнішній вигляд

Питання зовнішності в побуті інколи трактуються досить вузько, зводяться до аналізу зовнішнього вигляду, вигляду одягу, обличчя, зачіски та ін. Але поняття “зовнішність” досить широке й об’ємне.

Одяг, такт, поведінка, настрій, жести, слова – це лише елементи, які стосуються характеристики зовнішності. Поняття “зовнішність” найбільш чітко виражене в культурі поведінки, манерами якої зобов’язана володіти вихована людина.

Працівник ДСНС не повинен недооцінювати значення одягу в житті, бо саме з нього починається сприйняття людини, створюється перше враження про неї.

Вміння одягатися, слідкувати за собою – один із аспектів загальної культури людини. Першою ознакою належного стану одягу є його чистота та охайність. Недбалість працівника щодо одягу, його неохайність свідчать про неповагу до самого себе, байдужість до оточуючих. Відірваний ґудзик, плями на костюмі, невипрасувані штани, діряві шкарпетки, стоптане та нечищене взуття не роблять нікому честі.

Оскільки повсякденним одягом працівників є форма, загальною вимогою до неї має бути охайність.

Розмір одягу повинен відповідати поставі. Неприємне, навіть комічне, враження викликає працівник у коротких штанях, навіть охайних, чи піджаку з короткими рукавами, з під якого видно манжети сорочки. Всі елементи одягу повинні відповідати статутним вимогам.

Форма повинна бути чиста, випрасувана. Працівникам, яким доводиться працювати в кабінетах, аудиторіях, сідаючи, слід підтягати штани на колінах, щоб вони не “віддувалися” і не втрачали вигляду.

Форма довше зберігатиме охайний вигляд, коли висітиме на плічках, а не просто на вішалці.

Одяг завжди буде мати охайний вигляд, коли в його господаря проявляється такий елемент культури, як акуратність. Акуратність – це риса дисциплінованої людини, котра не байдужа до дрібниць.

Важливим елементом зовнішньої культури працівника є його ставлення до взуття. Взуття вимагає особливої уваги, має бути завжди начищене. Головна вимога до взуття – зручність.

Загалом культура одягу має дуже важливе значення для іміджу працівника ДСНС. Форма породжує в нього стійку потребу реалізувати себе як представника силової структури серед оточуючих. Крім того, приваблива зовнішність створює працівникові відповідний авторитет під час спілкування з людьми.

Культура зовнішнього вигляду працівника характеризує його не тільки на службі, але й у побуті. Уміння одягатись, слідкувати за собою – це одна з властивостей загальної культури людини.

Найважливішим елементом уміння зовнішньо “оформити себе” є відчуття смаку. Смак – індивідуальна властивість культури людини, яка залежить від багатьох причин. Смак – свого роду набутий досвід, який дає змогу створити свій еталон ідеалу, це – повна гармонія форми і змісту.

Класичне визначення естетичного смаку – це здатність до індивідуальної оцінки та добору естетичних цінностей, яка визначає можливість особистості щодо саморозвитку.

Смак – це вироблена гармонія відчуттів, яка враховує низку складових: колір, лінію, форму, поєднання предметів, вміння досягати єдності в компонуванні деталей. Він дає змогу виробити свій індивідуальний стиль, вміння оцінити себе й інших, створити навіть певну життєву позицію.

Людина, котра має смак, не терпить крикливості в одязі, невідповідності його елементів, уникає зайвого.

Вбрання говорить про смак людини, а смак – про її внутрішній світ.

Несмак в одязі – річ неприпустима для працівника ДСНС. Щоб його уникнути, передусім, не можна допускати, щоб якась деталь одягу різко відрізнялась чи дисгармоніювала з рештою елементів. Особливо слід уникати яскравих, крикливих краваток і шкарпеток. Уникайте поєднання форменого одягу, наприклад, штанів, з цивільним. У такому “вбранні” нерідко можна побачити недосвідчених працівників у позаслужбовий час.

Одягнутись зі смаком, красиво може лише та людина, яка знає у всьому міру, вбрання якої відповідає її віку, обставинам, моді та часу.

Одяг постійно тяжіє і пристосовується до художнього образу часу. За цим пильно слідкує мода. Вона відтворює рівень суспільного розвитку, естетичних уподобань суспільства, йде в руслі вимог свого часу. Цілком природно, що в кожної людини виникає бажання одягнутись красиво. Красивий і модний одяг надає людині впевненості, створює відповідний настрій і надає престижу.

Але є ще інша сторона медалі. Більшу частину дня працівник ДСНС одягнений у формений одяг, а отже, на перший погляд, може нехтувати модою. Це хибне уявлення формує байдужість до зовнішнього вигляду, породжує відсутність смаку й елегантності в “оформленні” самого себе.

Як зазначено вище, в умінні одягатись красиво важливим аспектом є відчуття міри, бо ж не достатньо витримати стиль чи тон, а також особливості фігури, сезону, віку.

В гонитві за модою нерідко спостерігаються крайнощі в одязі людей, які мають непоганий смак, але, наслідуючи новітні естетичні стереотипи, втрачають власну неповторність.

Виробляючи власне відчуття смаку, необхідно особливої уваги надавати гармонії кольорів одягу. У всі часи одяг молодих був яскравішим, ніж одяг літніх людей.

Вибираючи одяг, треба враховувати, де і коли, вдень чи увечері будете його вдягати. Існують костюми для урочистостей, роботи, відвідин театру, екскурсій та ін.

Необхідно враховувати, що різний за функціональним призначенням одяг повинен мати не тільки відповідний крій, але й колір. Навіть кольори різних елементів одягу не повинні дисгармоніювати. Відомо, що білий, чорний та сірий гармоніюють з будь-яким іншим кольором.

Щоб навчитися добирати одяг за тоном, треба звертати увагу на поєднання кольорів в одязі людей, котрі оточують вас на вулиці, в гостях, в театрі та інших громадських місцях. Подібна спостережливість допоможе вам розвинути власне відчуття смаку.

Вбрання, котре ви підбираєте, завжди має підкреслювати вашу неповторність, і водночас бути практичним. Вигідніше мати пару якісних, але дорогих речей, ніж часто купувати дешеві речі.

Одягаючись, слід пам’ятати про те, що комбіновані костюми практичні і зараз у моді, але людям низьким, з об’ємною фігурою вони не підходять. Носити взимку світлі штани – означає створювати враження крикливості.

Одягати до костюма спортивне взуття, наприклад, кросівки – ознака відсутності елементарного смаку.

Установлену форму костюма не можна порушувати, щоб не видаватися смішним.

Краватка лише тоді є прикрасою, коли вона правильно пов’язана і її кінець не звисає нижче пояса.

Важливим елементом зовнішності є зачіска. Зрозуміло, що зачіска працівника ДСНС повинна відповідати статутним вимогам. Вона має бути короткою й акуратною. Основна вимога до зачіски і до обличчя, вух, шиї, рук – їх чистота. Особиста гігієна – найважливіший елемент, без якого не може бути охайного зовнішнього вигляду.

Одяг, зачіска, певна річ, не творять людину, але вони багато говорять про неї. Бувають розумні, обдаровані працівники, але з неохайною зовнішністю. Бувають обмежені, але “претензійно” і вишукано одягнені. Часом трапляються такі особи, котрі за елегантною зовнішністю маскують душевну пустоту та потворність.

Отже, слід пам’ятати, що одяг поєднує дуже багато елементів як етичного, так і естетичного характеру. Добираючи одяг, працівник надає йому гармонійної витонченості, носячи його – прикрашає себе. Дисгармонія наступає тоді, коли працівник свою культурну недорозвиненість прикриває модним одягом. Тоді, властиво, він перетворюється на манекен для модних речей.

ПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. З яких компонентів складається зовнішність?

2. Назвіть основні ознаки належного стану одягу.

3. Як повинні виглядати форма та взуття працівника ДСНС?

4. Що таке “естетичний смак”?

5. Поясніть значення вислову “одягнутись зі смаком”.

6. Чи потрібно працівнику ДСНС дотримуватись моди у позаслужбовий час?

7. За якими принципами підбирати речі для свого гардеробу?

8. Яку роль відіграє особиста гігієна у створенні охайного зовнішнього вигляду?

Дата добавления: 2015-05-26