Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Ефект “майдану” і трансформація політичної системи України у 2004-2010 рр




 

1)Помаранчева революція розкинула Україну на два антагоністичних табори.

1) спрацьовує певним чином ефект "зарахування"

органи влади протягом минулого року стали набагато відкритішими та відповідальнішими.

2) впровадження принципу політичної відповідальності й зростання ролі інститутів громадянського суспільства.

Стратегічними пріоритетами цієї є:

• розвиток парламентаризму і його інституційної основи - партійної системи;

• формування сильної виконавчої влади, побудованої на принципах політичної відповідальності;

• розширення можливостей впливу громадянського суспільства на формування і діяльність органів влади;

• забезпечення політичної нейтральності та професійності державної служби;

• подолання корупції;

• створення умов для розвитку повноцінного місцевого самоврядування.

Пітична система України – сукупність політичних відносин, правових і політичних норм, інститутів, ідей, пов’язаних із формуванням і здійсненням влади та управлінням суспільством в Україні. Складовими елементами політичної системи є: політичні відносини між суб’єктами системи, політична діяльність, політична організація суспільства, політична свідомість і політична культура, політичні і правові норми, закріплені в законодавстві, ЗМІ.

Розвиток парламентаризму

підвищення ролі політичних партій, парламентської більшості у Верховній Раді України та коаліційного уряду. У зв’язку з цим особливої уваги вимагають такі проблеми:

• розвиток партійної системи України;

• утворення парламентської більшості та формування коаліційного уряду;

• правове унормування діяльності парламентської опозиції;

• організація ефективної роботи законодавчого органу.

Розширення повноважень парламенту, розвиток партійної системи.

Насамперед йдеться про перерозподіл повноважень на користь Верховної Ради України та значне послаблення повноважень Кабінету Міністрів. Суперечливим є визначення процедури формування Уряду. Прем’єр-міністр України практично усунений від формування персонального складу Уряду. Зберігається і подвійна відповідальність голів місцевих адміністрацій.

Не сприятиме демократизації української держави збільшення терміну повноважень Верховної Ради України та органів місцевого самоврядування до 5 років. Ця норма суттєво зменшує можливості впливу громадян на представницькі органи влади, обрані за партійними списками, що є неприйнятним у час реформ та прискореного розвитку суспільства.

Порушує права і свободи людини, не відповідає сучасній практиці представницької демократії запровадження імперативного мандата народного депутата, який передбачає можливість позбавлення його повноважень за рішенням партійного органу. Ця норма не гарантує підвищення ефективності роботи Верховної Ради України та дотримання депутатами фракційної дисципліни.

Сьогодні основними напрямами трансформації політичної системи України є:

- перерозподіл повноважень між парламентом і Президентом; зміна статусу, механізмів формування та засад діяльності Уряду;

- запровадження пропорційної системи виборів до Верховної Ради;

- децентралізація влади та запровадження трирівневої системи адміністративно-державного устрою;

- свобода слова і вільний розвиток засобів масової інформації.

Зміни до Конституції, що набули чинності з 2006 р., визначили новий статус Президента України. Вони зменшили обсяг його повноважень, передусім у сфері формування і діяльності виконавчої влади. Водночас Глава держави отримав дієві важелі впливу на діяльність Верховної Ради України.

Стратегічними пріоритетами цієї реформи є:

- розвиток парламентаризму і його інституційної основи - партійної системи;

- формування сильної виконавчої влади, побудованої на принципах політичної відповідальності;

- розширення можливостей впливу громадянського суспільства на формування і діяльність органів влади;

- забезпечення політичної нейтральності та професійності державної служби;

- подолання корупції;

-створення умов для розвитку повноцінного місцевого самоврядування.

Перехід до парламентсько-президентської форми правління означає підвищення ролі політичних партій, парламентської більшості у Верховній Раді України та коаліційного уряду.

Перехід до пропорційної системи виборів має стимулювати формування в Україні потужних політичних партій, зорієнтованих на довгострокову політичну перспективу, на формування стійкої електоральної бази, популярність у загальнонаціональному масштабі, а зрештою - на утвердження принципу політичної відповідальності партій.

Закріплення за Президентом України права призначати тимчасовий уряд або ініціювати розпуск Верховної Ради у разі парламентсько-урядової кризи.

Принциповою умовою є розмежування політичних і адміністративних функцій у структурах виконавчої влади.

Сьогодні українська політична система становить собою химерну суміш радянської влади, парламентської республіки і президентського правління. Нині всі ці фрагменти політичної системи "працюють" один проти одного, найсерйознішим чином ослаблюючи політичні потенціали українського суспільства.

Всезагальна захопленість політикою, формування нових форм громадянської активності,

пошук нової національної ідеї. Відбулися радикальні трансформації у суспільній свідомості, докорінно змінилися ментально--ціннісні установки людей. Помаранчева революція започаткувала нові критерії суспільної свідомості, закладаючи в її основу такі моральні цінності, як гідність, честь і свободу особистості, прозорість та демократизм влади, її вірність українському народу і Господу Богу.

Із глибинних психологічних позицій феномен Майдану включав істинний Майдан, постмайдан-ний ефект та постмайданний синдром. Постмайданний ефект також мав ознаки вчинків, але вже на індивідуальному рівні. Такий підхід може стати підґрунтям для формування національної ідеї як реалізації найвищого призначення через виконання справи життя, що має включати такі базові етапи (рівні) реалізації.

Майдан» розділив людей на «кращих» представників нації, душами і умами яких опанували правдивість, соборність, духовність (таких виявилося небагато) і «інших», які прагнули лише до егоцентричного задоволення власних потреб (таких виявилося значно більше).

 

Українська революція за своєю суттю та виборюваними фундаментальними цінностями майже тотожна з Американською (1776 р.) чи Французькою (1789 р.), вона започаткувала епохальні суспільно-політичні зміни в Україні, які можна порівняти лише з подіями літа 1648 року, коли вся нація повстала під проводом Б. Хмельницького, чи осені 1917 року, коли українці об'єдналися навколо Центральної ради.

 

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-26; Просмотров: 548; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.017 сек.