Поняття і сутність діалектики права

Екзистенціальна антиномія норми права

Екзистенціоналізм – це філософія людського існування, нашого повсякденного життя.

Людина не може існувати без норми. В нормі концентрується життєвий досвід. Через норму людина сприй­має досвід, який їй полегшує орієнтацію в світі.

Норма – це те, як треба себе вести. Сприймаючи норми зовнішнього світу, роблячи їх своїми, людина зливається з цим світом, живе тепер не тільки в ньому, але й разом із ним. Чим більше сприйнятих норм, тим більша адаптація до світу.

А з іншого боку – норма суперечить самій природі людини як творчої істоти – ти не можеш сформуватись як особистість. Людина хо­вається за норму за рахунок втрати самого себе.

Норма починає плутати людину:

☺ Спочатку – норма стає засобом, за допомогою якого людина приєднується до суспільства і починає користуватися його благами. Чим сумлінніше виконуєш норми – тим більше отримаєш.

☻ Виходить навпаки – абсолютне дотримання норм тільки збільшує страждання. Покинути ж норму страшно. Більшість людей починається і закінчується нормою. Залишаються задоволені тим, що дає їм норма. Перестають претендувати на більше.

☺ Але разом з тим, за межею норми відкривається і світ свободи. Треба вирішувати, що дорожче – законне, надійне матеріальне благо чи насолода (страждання) позанормативної свободи? Людина залишаючись у межах норми, зраджує своїй власній творчій природі.

Норма захищає людину для того, щоб забезпечити її свободу і створити умови для творчої самореалізації.

Водночас право протистоїть намаганням особи вийти за межі норми в процесі створення принципово нового і позанормативного, яке складає саму сутність творчості і самореалізації.

Дуже розповсюджена у юристів установка, що право – абсолютно ви­значене, але правова реальність знаходиться в динаміці, яка випливає із су­перечливостей.

Дві основні характеристики діалектичних суперечностей:

1. Вказані протилежності взаємозумовлюють одне одного і не можуть існу­вати одне без одного.

2. Вони взаємовиключають одне одного.

Іншими словами, напрямок їх розвитку протилежний, тобто не можуть іс­нувати одне без одного, але й, водночас, взаємовиключають одне одного.

Ця суперечливість повинна якось розв`язуватися. Боротьба між ними стиму­лює розвиток. Наприклад, буржуазія – пролетаріат; чоловік – жінка; попит – пропозиція, держава і право

Право перенасичене діалектичними суперечностями. Загнати його в два рядка правової норми – означає не відобразити реальну природу права.

Дата добавления: 2015-05-26