Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Право – це завжди боротьба за право




Діалектика права і процесу Юридична конфліктологія

Часто процесуальне право стоїть на заваді реалізації матеріального права. Можна привести багато прикладів, коли процесуальне право проти­стоїть матеріальному: чи залишається ти власником, коли пройшов строк по­зовної власності? Чи маєш ти право подати позов тощо

· боротьба за самоствердження,

· боротьба з іншими світоглядними формами,

· боротьба з суспільством за людину,

· боротьба з людиною за суспільство,

· а в кінцевому підсумку – боротьба за своє право бути Правом.

 

Право неминуче передбачає конфлікт ( юридичний конфлікт як породження та особлива форма соціального конфлікту ), спір про право.

Право – найбільш ефективний механізм розв’язання особливо гострих соціальних конфліктів. Але, як це не парадоксально, воно внутрішньо не без­конфліктне. І саме завдяки цій конфліктності право і спроможне виконувати своє основне соціальне призначення – розв’язувати конфлікти.

Право як елемент культури будується за ігровим принципом:

· передбачає змагальність обвинувальної та захисної сторін,

· судовий розгляд завжди відбувається у чітко визначених місці й часі,

· у відповідності з суворо обумовленою процедурою,

· має своїх переможців (виправданих) і переможених (засуджених).

У ході розвитку права його ігрові (вірогіднісні) форми постійно еволю­ціонували – аж до намагання мінімізувати невизначеність у ситуаціях, що роз­глядаються, з метою прийняття однозначних, стандартних та вичерпних рі­шень.

Повністю виключити змагальний, ігровий, вірогіднісний момент у розв’язанні юридичних конфліктів неможливо, адже: 1. Неможливо передбачити усі вірогідні життєві ситуації, що можуть на­бути форми юридичного конфлікту.

2. Протилежна ситуаціяколи стаття закону чітко передбачає наявний юридичний факт, але загальна соціальна ситуація докорінно змінилась.

3. Сама суперечлива природа права, що проявляється у протиборстві інте­ресів суспільства і прагнень індивіда, неминуче створює простір для вибору варіантів розв’язання юридичного конфлікту, тому запобігання неправових рішень передбачає змагальність.

Специфіка юридичної практики проявляється у постійній боротьбі між су­перечливими тенденціями:

· намагання максимально формалізувати процедуру розв’язання юридичних конфліктів, доводячи їх до автоматизму;

· вимушена необхідність допускати змагальний момент у судовому процесі з метою забезпечення прийняття правових рішень із ураху­ванням мінливих правових реалій у суспільстві.

47.Держава і право як діалектичні суперечності

Життя держави є її постійним балансуванням між розв’язанням переважно конкретно-історичних завдань і завдань історично-перспективних.

· Розв’язання щоденних поточних проблем (а таким засобом легше утри­матися при владі) – неминуче призводить із часом до загального по­слаблення держави, соціально-економічних криз.

· Глобальні проблеми завжди розв’язуються в умовах і за рахунок про­блем сьогодення, актуальних, вигідність яких очевидна не для всіх

Воля до влади на індивідуальному рівні, як фундаментальна властивість політичної діяльності, на загальносоціальному, державному рівні трансфор­мується у волю держави до могутності.

Воля до могутності – генетична природа всякої держави, яка обов’язково проявляється при першій нагоді.

Тоталітарна держава є державою, яка максимально можливою для неї мірою реалізувала чи намагається реалізувати свою вольову природу, свою волю до могутност і; ідеальна держава, яка цілком реалізувала свою генети­чно запрограмовану волю до могутності. Тоталітаризм завжди пов’язаний з пригнобленням особистості, обмеженням її природних прав і свобод

У сьогоднішньому світі вищою цінністю є вже не держава, а сама осо­бистість, її свобода.

Єдиний шлях стримування тенденцій тоталізації держави – розширення де­мократичних і правових інститутів

Виникає своєрідний ПАРАДОКС (демократія чи сила; права чи могутність):

Чим більше демократичних і правових інститутів у суспільс­тві, тим менш керованими й ефективними стають процеси соціаль­ного управління й, відповідно, слабшає держава

Чим сильніша держава, тим більше на шляху до своєї могут­ності вона вимушена утискувати демократію і неминуче обмежу­вати права і свободи громадян




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-26; Просмотров: 570; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.009 сек.