Неопозитивізм та аналітична юриспруденція

Закон є результатом загально-пізнавального процесуі по механізму більш справедливого закону бути не може (коли ухвалюється закон, то йде дискусія у ВРУ – це справедливо і виступає як істинний закон) і таким чином формується догма права.

Історичний розвиток юридичного позитивізму

Праксеологічні антиномії загального та конкретного у праві

В XIX столітті виникає філософський позитивізм і на його основі – юридичний позитивізм.

Засновником є французький філософ Огюст Конт (1798-1857) – класик соціологічної думки; фундатор науки соціологія; йому належить сам термін “соціологія”.

Все людство у своєму інтелектуальному розвитку пройшло 3 етапи:

1. релігійний (міфологія, іслам, християнство) – віра у надприродне;

2. філософський (ірраціональний) – обґрунтування абсолютного – це все болтологія, не конкретне, пусте, не має значення

3. позитивний чи науковий (раціональні методи пізнання) – варто мислити позитивно, реально, тобто так, щоб це можна було перевірити експериментально на практиці. Все інше – нереальне і непозитивне.

Позитивізм пережив декілька періодів його піднесення:

1. Класичний позитивізм О.Конта (середина XIX століття);

2. Позитивізм гносеологічного плану (кінець XIX століття) – Мах, Оствальд, Богданов, Авенаріус;

3. Неопозитивізм (30-ті рр. XX століття);

4. Аналітична (лінгвістична) філософія (50-ті рр. XX століття);

5. Постпозитивізм (60-80-ті рр. XX століття) – Карл Поппер, Томас Кун, Імре Локатос, Фієрабент.

♂ Ці всі хвилі говорять про те, що сама позитивістська парадигма – стійка і поки що невичерпна.

♂ Джерелом всього є потяг людини до реального, емпіричного мислення.

♂ Якщо суспільство мислить позитивно, то і право відчуває позитивне мислення.

53. Гносеологічний зміст юридичного позитивізму

Виникненню юридичного позитивізму (в XIX столітті) передує етап природного права.

Гносеологічним змістом підходу є те, що з цим висновком можна погодитись.

Основним методом виступає формально-догматичний метод. Оскільки є право, яке існує у формі закону, то аналізувати догму (норму) права, зв`язок, систематизувати догми (побудувати систему законодавства) можна за допомогою формальної логіки. Право виступає як логічна система і в ньому не може бути прогалин. Якщо вони і є, то заповнюються дуже просто: за допомогою формально-догматичного методу.

Основні принципи, які виникли і зараз використовуються у всьму світі:

1) принцип верховенства закону;

2) формальна визначеність догми права;

3) юридична техніка;

4) виникнення науки юридичної логіки, як науки, яка розкриває внутрішню структуру і функціонування права.

Отже, право є логіка, а юридичний позитивізм - певна логічна теорія права.

В юридичному позитивізмі характерний принцип: говорити про реальне, конкретне. Реальним виступає стаття закону, догма права (принцип реальності). В юридичному позитивізмі право - це тільки догма. Позитивне право - це писане законодавство, яке теж іде з юридичного позитивізму. Ідеї, принципи права - це не право

В 30-ті роки виникає неопозитивізм та аналітична юриспруденція.

Аналітична юриспруденція (або лінгвістичний аналіз) права зводить основне завдання правознавства до аналізу мови закону. В кінцевому рахунку робота юриста зводиться до тлумачення нормативного акту як мовного явища. Стверджується, що інтерпритацію нормативного акту можна дати лише аналізуючи правове речення. Проблемою тут є: як в правовому реченні відображаться наші психоментальні структури і як юрист тлумачить наявні лінгвістичні правові схеми?

Хайдегер зазначав: “Не людина говорить мовою, а мова говорить людиною”. Ті явища, які ми не знаємо назву слів не існують для нас. Даючи слова, нам прививають певне правове розуміння. Право виступає як лінгвістичний аналіз тексту закону. Велика увага приділяється тлумаченню правових актів і віміння аналізувати правову реальність.

Сучасний рівень правового мислення - це лінгвістика права. Мова йде і про мистецтво тлумачення правових актів, і про вміле тлумачення правової реальності. Стоїть мовна проблема права. Написати те, що думаємо і прочитати написане. Сучасна філософсько-правова англомовна література - це все лінгвістично-правове відображення права. Погані закони - це невірно сформульваний текст закону.

Дата добавления: 2015-05-26