Особливості соціальна думка 17-19 століття?

Початком самостійних соціологічних праць слід вважати дослідження женевського гуртка українських вчених у 80-х роках XIX ст., які друкувалися в часописі «Громада», що виходив у Женеві. У цей час у всій тодішній соціології переважаючим методологічним напрямом був позитивізм, під впливом якого соціологічна теорія натуралізується, набуваючи форм еволюціонізму, органіцизму, соціал-дарвінізму тощо. Водночас зароджується і набуває поширення марксистська соціальна теорія. Саме під впливом цих напрямів і течій перебували вчені, які започатковували соціологічні студії в Україні.
Відомий український публіцист, економіст і соціолог С.Подолинський (1850 — 1891 рр.) поєднував марксистські і соціал-дарвіністські соціологічні погляди з політичною програмою громадівства. Він вважав, що суспільне життя відбувається згідно із законом боротьби за існування. Наприклад, положення К.Маркса про додаткову вартість він розглядав як одну з форм такої боротьби. Однак основний закон суспільного життя С.Подолинський трактував досить своєрідно, оскільки поряд із законом боротьби за існування діє і закон зростання солідарності людей. Людські громади, обґрунтовував свою думку дослідник, слідуючи закону Дарвіна, можуть перестати боротися між собою, оскільки переможе почуття прихильності, солідарності, бо воно корисніше від боротьби людей між собою. Тоді зміни сприятимуть не боротьбі людей між собою, а полегшенню їхньої боротьби з навколишньою природою. З другого боку, зрівнюватимуться й умови боротьби різних людей з природою. Такі соціальні умови сприятимуть підвищенню середнього рівня розвитку більшості людей і водночас не перешкоджатимуть розвиткові особливо талановитих осіб.
Чимало думок соціологічного змісту у працях М.Драгоманова (1841 — 1895 рр.), професора історії Київського університету. З особистого наказу царя його у 1875 році звільнено з роботи. Цього ж року Київська Громада висилає його за кордон — до Швейцарії, де Драгоманов починає видавати український журнал «Громада», а також брошури українською, російською, французькою та іншими західноєвропейськими мовами. Заснований ним у Женеві гурток суспільних діячів вважається зародком українського соціологічного руху. Через його ліві марксистські погляди відбувся розрив з Київською Громадою, і Драгоманов виїздить до Болгарії.
Видатний український етнограф і громадський діяч Ф.Вовк (1847 -1918 рр.) розглядав соціологію як науку про громадське життя, яка поряд із спеціальною антропологією, етнологією, етнографією становить науку про людину — антропологію.

Дата добавления: 2015-05-26