Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Варіант 3. День другий




Завдання 1 на порівняння понять (визначення спільних та відмінних ознак, 20 балів)

1.Порівняйте право і правосвідомість (визначте тільки відмінні ознаки)

Орієнтовна відповідь:

1.Право завжди є об’єктивним, реальним, інституційним утворенням, а правосвідомість, як форма суспільної свідомості, завжди є суб’єктивним явищем.

2.Зміст права становить система загальнообов’язкових, формально визначених норм і принципів, втілених у відповідні форми права, а зміст правосвідомості становлять: правові ідеї, поняття; уявлення людей про минуле чи бажане право; суб’єктивне ставлення до чинного права як феномену суспільного життя і т. ін.

3.Право має чітку структуру, тобто поділяється на окремі групи (інститути, галузі), що у своїй сукупності утворюють єдину органічну цілісність, а структурні елементи правосвідомості не утворюють єдиної органічної цілісності, оскільки правосвідомість за своєю природою не є єдиним системним утворенням.

4.Механізм дії правового регулювання, через який право впливає на поведінку суб’єктів права, втілений у складному інституційно-юридичному інструментарії (норми права, суб’єктивні права і обов’язки, правові акти та ін.) і передбачає застосування державного примусу. Дія правосвідомості полягає в загальній правовій оцінці соціальних фактів, у судженнях про відповідність поведінки суб’єктів суспільних відносин нормам і принципам права. Свою регулятивну функцію правосвідомість здійснює через усвідомлення обов’язковості юридичних норм, принципу законності, і разом з тим, критеріїв правильності, соціальної виправданості поведінки або фактів.

5.Право – це нормативний елемент правової системи, для нього характерний обмежений обсяг, оскільки воно окреслюється своїми нормативними установками. Правосвідомість пронизує не тільки всі форми, стадії механізму правового регулювання, а й елементи правової системи.

6.Право може діяти тільки у встановлених межах, а правосвідомість безмежна в часі.

Правила оцінювання: відмінність оцінюється у 6 балів, по 1 балу за кожний правильно вказаний пункт порівняння.

2. Порівняйте вибори і референдум (визначте тільки відмінні ознаки)

Орієнтовна відповідь:

1. Референдум – це спосіб прийняття громадянами законів або інших важливих рішень загальнодержавного чи місцевого значення, а вибори – це спосіб формування народом державних органів та органів місцевого самоврядування.

2. Референдум можна класифікувати за територіальною ознакою (всеукраїнський і місцевий) і за юридичною силою (рішення є обов’язковими для виконання (імперативний) і не обов’язковим для виконання (консультативний) – плебісцит,за предметом (конституційний, законодавчий, загальний і ратифікаційний), а вибори - за територіальною ознакою, за видом органів влади, які обирають, і черговістю.

3. Підставою для призначення (проголошення) референдуму мoже бути збір підписів, але це не може бути прямою підставою для призначення виборів.

4. Вибори проводяться з періодичністю, визначеній у законі, а референдум не може мати періодичності, а проводиться тільки при необхідності за ініціативою суб’єктів референдуму.

5. Вибори можуть бути визнані недійсними, а референдум, як правило, ні.

6. Різними є за змістом і підставами поняття повторних виборів і повторного референдуму.

7. Повторні вибори проводяться не пізніше трьох тижнів, а повторний референдум (у випадку, якщо він буде призначений) не раніше одного року (місцевий) і не раніше п’яти років (всеукраїнський).

8. Суб’єкт призначення референдуму залежить від змісту питань, що виносяться на референдум, а суб’єкт призначення виборів – від виду виборів і від того, до якого органу вибори здійснюються.

9. Учасник виборів може бути наділений як активним правом, так і пасивним правом, а учасник референдуму – тільки активним.

10. Виборча система може бути мажоритарною, пропорційною і змішаною, а система голосування на референдумі є універсальною.

Правила оцінювання: відмінність оцінюється у 5 балів, по 0,5 бала за кожний правильно вказаний пункт порівняння.

3. Порівняйте шлюбний договір та трудовий договір (визначте тільки спільні ознаки)

Орієнтовна відповідь:

Спільні ознаки шлюбного договору (далі - ШД) та трудового договору (далі - ТД)

1.Сторонами обох договорів можуть бути фізичні особи, хоча однією із сторін ТД - також юридична особа (роботодавець).

2. Обидва договори укладаються в письмовій формі, хоча ТД може укладатися також в усній формі.

3.І ТД, і ШД, регулюють майнові відносини, хоча ТД регулює також немайнові відносини.

4.Обидва договори можуть бути розірвані, хоча і з різних підстав.

5. В обох випадках можлива відмова від договору, яка передбачає припинення правових відносин між сторонами на майбутнє (припинення трудового договору за угодою сторін (пункт 1 ст. 36 КЗпП)) та відмова подружжя від шлюбного договору (ч. 2 ст. 101 СКУ).

6.В окремих випадках, як на укладення неповнолітніми особами ШД, так і на укладення неповнолітніми особами ТД, потрібна згода їхніх батьків.

7. Умови обох договорів можуть змінюватися за згодою сторін, хоча умови ШД можуть змінюватися також судом на вимогу однієї із сторін.

8. З точки зору базової галузі приватного права (цивільного) обидва договори можуть вважатися консенсуальними і двосторонніми.

9. Обидва договори є підставою для виникнення приватно - правових відносин.

10. Правові відносини, які виникають у випадку укладення обидвох договорів є триваючими і відносними.

11.Обидва договори можуть містити як необхідні умови, так і факультативні.

12. У випадку смерті працівника, як однієї із сторін ТД, або смерті однієї із сторін ШД, дія договорів припиняється.

13.Спори щодо обох договорів вирішуються загальними судами в порядку цивільного судочинства.

14. Спори щодо обох договорів вирішуються судами шляхом позовного провадження, хоча спори щодо ТД можуть в окремих випадках вирішуватися і шляхом наказного провадження (стягнення нарахованої працівнику, але не виплаченої заробітної плати).

15.Обидва договори укладаються на користь самих учасників договору, хоча ШД може містити умови, які стосуються третіх осіб.

16. Укладання обох договорів можливе тільки через пряме волевиявлення і не можливе через мовчазне волевиявлення.

17. Як ШД, так і ТД, не можуть укладатися через представника.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-26; Просмотров: 469; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.011 сек.