Правила оцінювання задачі № 1А

Задача оцінюється у 8 балів. 1 бал необхідно виставити за визначення галузі права, внутрігалузевих інститутів та джерел права, які стосуються даної ситуації. 1 бал необхідно виставити за розкриття дефініції трудовий контракт згідно ст. 21 КЗпП. 1 бал необхідно виставити у випадку, якщо учасник олімпіади зазначить, що згідно норм трудового права роботодавець може вимагати від працівника укладання контракту лише у разі, коли працівник належить до категорії осіб, котрі згідно із законами України можуть працювати за контрактом. 1 бал необхідно виставити у разі, якщо буде зазначено, що контракт повинен передбачати зобов'язання роботодавця щодо компенсації моральної та матеріальної шкоди, заподіяної працівникові у разі дострокового розірвання контракту: працівником – з причин невиконання чи неналежного виконання роботодавцем зобов'язань, передбачених котрактом; роботавцем – з підстав, не передбачених чинним занодавством та контрактом. 1 бал необхідно виставити у випадку, якщо учасник олімпіади зазначить, що умова щодо повної матеріальної відповідальності Вертухова буде дійсною тільки у тому випадку, якщо це передбачено нормами трудового права, які регулюють питання матеріальної відповідальності працівників. 1 бал необхідно виставити у разі, якщо буде зазначено, що відповідно до норм трудового права умови договорів про працю, які погіршують становище працівників порівняно із законодавтвом України про працю, є недійсними і на підставі цього буде зроблено висновок про те, що заборонено працівнику брати на себе обов'язки, не передбачені законодавством, і відмовлятися від прав, передбачених законодавством, оскільки це б погіршило становище працівника порівняно із законодавством. 1 бал необхідно виставити у випадку, якщо учасник олімпіади вкаже на те, що неустойка як один із способів забезпечення цивільного зобов’язання не може бути застосована у трудових правовідносинах. 1 бал необхідно виставити у разі, якщо буде зазначено, що передбачені цим контрактом додаткові підстави для його розірвання не суперечать чинному законодавству.

Задача № 2

Антон, який досить часто вживав спиртні напої, у черговий раз ні від кого не міг позичити грошей, щоб купити кілька пляшок горілки. Йому уже ніхто не хотів давати гроші у борг, позаяк Антон дуже неохоче виконував взяті на себе зобов’язання за договорами позики. Його сусід Петро знав не тільки про це, а і про те, що Антон дуже полюбляє грати у настільний теніс. І тому, нічого не підозрюючи, 28 серпня 2013 року, на прохання Антона у черговий раз дав йому у безоплатне користування на один день тенісну ракетку, яка була визначена індивідуальними ознаками, оскільки на торцеві ручки було вирізьблено букву «П» та цифри «1982», що означало першу букву імені її власника та рік його народження. Цю ракетку Петрові його дружина подарувала на день народження. Вартість ракетки складала 96 грн. Через 35 хв. після отримання ракетки Антон продав її своєму знайомому Володимиру за 70 грн. і на цю суму одразу ж придбав спиртні напої. Наступного дня Петро звернувся до Антона з вимогою повернути річ, одержану за договором позички. Позичальник відповів, що загубив її, а коли буде мати гроші, то компенсує її вартість. Ще через тиждень Петро побачив свою ракетку у тенісному клубі в руках у Володимира і одразу ж поставив вимогу перед останнім про повернення речі. У відповідь почув, що річ ним придбана у Антона і тому хай Петро з усіма претензіями звертається до нього (Антона). Дайте правову кваліфікацію діянню Антона. Розкрийте склад скоєного ним правопорушення. Вкажіть чи вправі Петро вимагати повернення речі від Володимира. Як він може захистити своє право власності? Свою відповідь обґрунтуйте.

Рішення:

Ситуація, що аналізується, врегульована нормами адміністративного права (інститут адміністративних правопорушень, що посягають на власність) та цивільного права (інститут захисту права власності). Основними нормативно-правовими актами, що стосуються цієї ситуації, є Кодекс України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) та Цивільний кодекс України (далі – ЦКУ). На перший погляд може здатися, що взявши у Петра у безоплатне користування тенісну ракетку, Антон уклав із ним договір позички. Однак, як видно з умов задачі, Антон із самого початку не збирався повертати річ її власнику, а заволодів цією річчю шляхом обману, з метою її продажу для отримання грошових коштів, призначених для придбання спиртних напоїв. Таке діяння Антона, враховуючи вартість незаконно відчуженої ним речі, слід кваліфікувати за ст. 51 КУпАП (дрібне викрадення чужого майна шляхом шахрайства). Об’єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері власності. Об’єктивна сторона полягає у вчиненні шахрайства, тобто у незаконному заволодінні чужим майном шляхом обману. Суб’єктом правопорушення може бути особа, яка досягла шістнадцятирічного віку. Суб’єктивна сторона правопорушення характеризується прямим умислом і корисливою метою.

Згідно ст. 321 ЦКУ право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права. Згідно ст. 386 ЦКУ власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди. Відповідно до ст. 387 ЦКУ власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (право на звернення до суду з віндикаційним позовом). Власник вправі витребувати за таким позовом тільки індивідуально визначену річ. З умов задачі можна зробити висновок, що тенісна ракетка була такою річчю, оскільки мала такі позначення, які давали можливість відрізнити її від інших речей такого роду. Шляхом здійснення системного тлумачення норм статтей 387 ЦКУ та 388 ЦКУ (право власника на витребування майна від добросовісного набувача) можна зробити висновок, що Петро вправі звернутися до суду з віндикаційним позовом про витребування тенісної ракетки із чужого незаконного володіння тільки у тому випадку, якщо Володимир є недобросовісним набувачем, тобто він знав про те, що Антон не вправі був відчужувати річ, оскільки не був її власником. З умов задачі неможливо зробити висновок про те, яким набувачем був Володимир. Тому, якщо він був недобросовісним набувачем, то він не тільки зобов’язаний повернути річ її законному власнику, а і всі доходи від цієї речі, які він одержав або міг одержати за весь час володіння річчю, хоча безперечно, у цій конкретній ситуації важко говорити про якісь можливі доходи від тенісної ракетки. Якщо ж Володимир є добросовісним набувачем, то він не зобов’язаний повертати ракетку її законному власнику, оскільки згідно ст. 388 ЦКУ, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. У такому разі Петро вправі звернутися до суду за захистом порушених прав і вимагати від Антона відшкодування майнової шкоди, а з урахуванням того, що тенісна ракетка становила для Петра також певну немайнову цінність, то не виключено, що Петро може вимагати і відшкодування моральної шкоди.

Дата добавления: 2015-05-26