Варіант - 2

Філософія

№	Текст завдання	A	B	C	D	E
1.	В основі антропологічного напряму зарубіжної філософії XXст. лежить:	Розвиток суспільства	Розвиток науки	Розвиток природи	Осмислення людини	Осмислення законів природи
2.	В основі антропологічного принципу філософії Л.Фейєрбаха лежить вчення:	Про людину	Про суспільство	Про природу	Про рух	Про розвиток
3.	Гносеологія це вчення:	Про рух	Про пізнання	Про цінності	Про буття	Про розвиток
4.	Грецькі філософські школи:	Піфагорійська Конфуціанство	Мілетська Піфагорійська	Конфуціанство Легізм	Моїсти Легізм	Мілетська Конфуціанство
5.	Індійські філософські школи:	Будизм Легізм Мімакса	Санкх'я Легізм Даосизм	Мімакса Санкх'я Будизм	Легізм Будизм Даосизм	Могети Будизм Мімакса
6.	Китайські філософські школи:	Конфуціанство Моїсти Легізм	Моїсти Санкх'я Будизм	Легізм Будизм Моїсти	Мімакса Будизм Моїсти	Могети Будизм Мімакса
7.	Коли у Києві утворився науковий гурток “ожидовілих”	В 40-60-х рр. VІІст.	В 40-60-х рр. XVІст.	В 40-60-х рр. XVст.	В 40-60-х рр. XІXст.	В 40-60-х рр. XXст.
8.	На ранньому етапі середньовічна патристика набула характеру:	схоластики	аполегетики	містики	метафізики	догматизму
9.	Онтологія це вчення -	Про буття	Про пізнання	Про цінності	Про розвиток	Про рух
10.	Основними рисами німецької класичної філософії були:	метафізика	діалектика	ідеалізм	догматизм	неотомізм
11.	Основні напрями розвитку філософії Середньовіччя:	Патристика Схоластика Містика	Схоластика Метафізика аполегетика	Метафізика Аполегетика Містика	Містика Схоластика Догматизм	Догматизм Схоластика Метафізика
12.	Першими філософськими творами Стародавньої Індії були:	«Веди» «Махабгарати»	«Махабгарати» «Книги історії»	«Книги історії» «Упаніслади»	«Упаніслади» «Махабгарати»	«Упаніслади» «Веди»
13.	Представником середньовічної патристики був	Тома Аквінський	Августин Блаженний	Флавій Касідор	Франциск Асизький	Бернард Клеворський
14.	Середньовічний світогляд характеризується:	дуалізмом	фаталізмом	потемізмом	Монтеїзмом	пантеїзмом
15.	Філософія як особливий напрям інтелектуальної діяльності прийшла на Україну з:	Візантії	Римської імперії	Стародавньої Греції	Стародавнього Китаю	Стародавньої Індії
16.	В основі сцієнтичного напряму зарубіжної філософії XXст. лежить:	Осмислення людини	Розвиток науки	Розвиток природи	Осмислення суспільства	Розвиток законів природи
17.	Найвідомішим українським вченим, філософом доби Відродження був	Юрій Дрогобич	Яків Козельський	М.Грушевський	П.Коннін	В.Вернадський
18.	Курс філософії у Києво-Могилянській академії охоплював три складники:	Логіку Діалектику Догмитизм	Діалектику Фізику Логіку	Фізику Логіку Метафізику	Метафізику Логіку Догматизм	Фізику Логіку теологію
19.	“Я знаю лише те, що я нічого не знаю, але інші не знають навіть того” проголосив грецький філософ	Сенека	Платон	Аристотель	Епікур	Сократ
20.	Засновником томізму являється:	Флавій Касідор	Тома Аквінський	Дунс Скот	Ієронім Стридонський	Августин Блаженний
21.	Інститут філософії в Україні XXст. очолив талановитий вчений:	Д.Чижевський	В.Вернадський	П.Копнін	М.Грушевський	Я.Козельський
22.	Історіософська концепція належить:	М.Грушевському	В.Вернадському	П.Копніну	І.Франку	Л.Українці
23.	Найвпливовіший напрямок християнської філософії періоду середньовіччя – це:	Реалізм	Теологія	Персоналізм	Пантеїзм	Томізм
24.	Науку “логіку” створив античний мислитель	Арістотель	Сократ	Піфагор	Епікур	Платон
25.	Носій певного роду діяльності: джерело активності, спрямованої на об'єкт:	Людина	Знаряддя	Енергія	Суб'єкт	Об'єкт
26.	Основними творцями неоплатонізму були античні філософи:	Епікур Геракліт	Сократ Піфагор	Платон Прокл	Сократ Сенека	Аристотель Протагор
27.	Період в ідеалістичному й культурному розвитку країн З.Є. і Ц.Є. спрямований на утвердження гуманістичного світогляду та розвитку світської культури:	Реформація	Період наукової революції	Відродження	Культурна революція	Реалізм
28.	Представником середньовічної схоластики був:	Тома Аквінський	Ввгустин Блаженний	Флавій Касідор	Ієронім Стридонський	Дунс Скот
29.	Рання патристика епохи середньовіччя поділяється на два напрями:	Позитивний Негативний	Правильний Хибний	Істинний Логічний	Раціоналістичний Сенсуалістичний	Теоретичний Емпіричний
30.	Релігійно-ідеалістичний погляд, за яким людина є центром Всесвіту і найвищою метою всіх подій у ньому:	Гуманізм	Креаціонізм	Традуціонізм	Антропоцентризм	Гемоцентризм
31.	Те, на що спрямована діяльність суб'єкта, те, що підлягає діянню:	Річ	Зовнішній світ	Об'єкт	Дійсність	Суб'єкт
32.	Теорія ідей належить грецькому філософу:	Платону	Сократу	Аристотелю	Епікуру	Піфагору
33.	Узагальнені уявлення про світ і людину, про смисл людського життя, історичну долю людства:	Світогляд	Ідеологія	Світорозуміння	Світосприйняття	Аксіологія
34.	Філософська концепція будови світу належить грецькому філософу:	Епікуру	Сократу	Піфагору	Геракліту	Платону
35.	Філософський принцип пояснення світу, який виходить з двох незалежних, самостійних першоначал – духу й матерії, ідеального та матеріального:	Монізм	Дуалізм	Пантеїзм	Деїзм	Антеїзм
36.	Форма суспільної свідомості, яка дає теоретичне розв'язання питань світогляду з точки відношення людини і світу:	Релігія	Філософія	Наука	Мораль	Мислення
37.	Система уявлень про природу, яка прагнула дати всеосяжну і цілісну картину світу:	Натурфілософія	Онтологія	Праксеологія	Аксіологія	Гносеологія
38.	Справжній зачинатель ренесансного платонізму:	Йоган Каплер	Галілео Галілей	Джордано Бруно	Марсіліо Фічіно	Микола Копернік
39.	Форми суспільної свідомості	Політична Правова Моральна Релігійна	Правова Соціологічна Економічна	Моральна Духовна Матеріальна	Релігійна Ідеальна Наукова	Соціологічна Емоційна Політична Соціальна
40.	Філософська категорія для позначення об'єктивної реальності це	матерія	природа	буття	субстанція	субстракція
41.	Філософська категорія буття охоплює:	Матеріальне Духовне	Духовне Культурне	Культурне Практичне	Соціальне матеріальне	Ідеальне Духовне
42.	Філософська категорія буття включає такі форми:	Буття природи Буття духовного Буття суспільства Буття ідеального	Буття людини Буття природи Буття суспільства Буття ідеального	Буття суспільства Буття матеріального Буття природи Буття соціального	Буття ідеального Буття духовного Буття природи Буття суспільства	Буття матеріального Буття природи Буття суспільства Буття ідеального
43.	Університетську філософію в Україні XIXст. Представляли:	Я.Козельський П.Лодій О.Новицький П.Юркевич	Я.Козельський Г.Сковорода П.Могили П.Юркевич	Ю.Дрогобич П.Лодій П.Могила О.Новицький	Я.Козельський Ю.Дрогобич П.Лодій П.Юркевич	П.Юркевич Г.Сковорода Я.Козельський П.Юркевич
44.	Спрямована і закономірна зміна матеріальних і духовних об'єктів внаслідок якої виникає новий стан об'єкту це:	рух	розвиток	всезагальність	нескінченність	об'єктивність
45.	Спільними властивостями простору і часу є:	Об'єктивність Всезагальність Нескінченність	Об'єктивність Послідовність Нескінченність	Всезагальність Незворотність Об'єктивність	Нескінченність Одномірність Послідовність	Послідовність Асиметрпичність Протяжність
46.	Розуміння світу при якому процес розвитку розглядається як якісні зміни у взаємозв'язку і єдності це:	діалектика	догматизм	раціоналізм	сенсуалізм	позитивізм
47.	Розуміння світу при якому процес розвитку розглядається як кількісне збільшення або зменшення об'єктів, без їх якісної зміни це	діалектика	догматизм	раціоналізм	сенсуалізм	позитивізм
48.	Прямим і найгнучкішим способом прояву свідомості є	мова	інформація	емоції	почуття	пам'ять
49.	Поява професійної філософії в Україні пов'язана з діяльністю:	Гуртка «ожидивілих»	Українських гродянських спільнот	Українських університетів	Гуманістичних студій	Братських шкіл
50.	Послідовність, тривалість, швидкість інтенсивність процесів характеризує форма існування матерії	простір	час	рух	розвиток	якість
51.	Першим доктором медицини серед українців був:	Ю.Котермак	С.Оріховський	Г. Смотрицький	І.Вишенський	С.Зизаній
52.	Первинним і базисним стосовно інших форм буття є:	Буття людини	Буття природи	Буття суспільства	Буття ідеального	Буття об'єктивного
53.	Основним елементом теоретичного знання є:	факт	мислення	теорія	явище	сутність
54.	Основна категорія однієї із суб'єктивно-ідеалістичних течій у сучасній філософії, що означає внутрішнє буття людини:	Екзистенція	Невідоме	Ідея	Емоція	Протилежність
55.	Одна з основних течій антропологічного напрямку філософії XXст.:	Ірраціоналізм	Фіхтеанство	Скептицизм	Естетизм	Філософська антропологія
56.	Новаторське ставлення до філософських пошуків у другій половині XXст. розпочав український вчений	П.Копнін	Д.Чижевський	О.Кульчицький	Д.Донцов	В.Липинський
57.	Найбільш повне знання про предмет дає:	теорія	мислення	факт	судження	відчуття
58.	Місцезнаходження і співіснування об'єкта з іншими об'єктами характеризує форма існування матерії:	простір	час	рух	розвиток	якість
59.	Категорія детермінізму пов'язана з поняттями:	Необхідність і випадковість	Властивість і якість	Можливість і дійсність	Зміст і форма	Причина і наслідок
60.	Ідеї “хуторянської філософії” належать українському філософу:	М.Костомарову	П.Кулішу	Л.Українці	Т.Шевченку	І.Франку
61.	І.Франко вважав, що науково-виправданим методом пізнання є:	метафізичним	дедуктивним	діалектичним	індуктивним	догматичним
62.	Зміну явищ загалом характеризує спосіб існування матерії:	простір	час	рух	розвиток	якість
63.	За гносеологічним критерієм у суспільній свідомості виділяють	Антологічну Теоретичну	Теоретичну Пізнавальну	Буденну Теоретичну	Аксіологічну Праксеологічну	Буденну Пізнавальну
64.	Діалектика вчення	Про рух	Про розвиток	Про універсальні зв'язки	Про соціальні процеси	Про суспільні явища
65.	Вчення про біосферу створив український філософ XXст.	М.Грушевський	В.Винниченко	В.Вернадський	І.Огієнко	С.Єфремов
66.	Антиподи діалектики	Софістика Містика	Метафізика Софістика	Гносеологія Онтологія	Онтологія Аксіологія	Теологія Догматизм
67.	Форма суспільної свідомості яка включає систему норм, правил поведінки людей це:	Політична	Моральна	Релігійна	Наукова	Правова
68.	Форма суспільної свідомості яка включає політичні ідеї, погляди, політичні інтереси це	Політична	Моральна	Релігійна	Наукова	Правова
69.	Форма суспільної свідомості яка включає знання про юридичні права та норми це:	Політична	Моральна	Релігійна	Наукова	Правова
70.	Філософське вчення, що досліджує методи пізнання називається	соціологією	політологією	психологією	методологією	логікою
71.	У формах понять, суджень і умовиводів здійснюється	Чуттєве пізнання	Раціональне пізнання	Емпіричне пізнання	Теоретичне пізнання	Сенсуалістичне пізнання
72.	Процес, результатом якого є інформаційне відтворення властивостей взаємодіючих об'єктів це:	відображення	свідомість	світогляд	інтуїція	інформація
73.	Єдність відчуття, сприйняття, уявлення в процесі пізнання це:	Чуттєва форма пізнання	Раціональна форма пізнання	Емпіричне пізнання	Теоретичне пізнання	Структурне пізнання
74.	Вища, властива лише людині форма відображення об'єктивної дійсності це	відображення	свідомість	світогляд	інтуїція	інформація
75.	Акт пізнання – це єдність	Чуттєвої і раціональної форми	Чуттєвої і емпіричної форми	Раціональної і теоретичної форми	Теоретичної і емпіричної форми	Сенсуалістичної і чуттєвої
76.	“Зірка першої величини” натурфілософії пізнього Відродження:	Лоренцо Валла	Нікколо Мокіавелі	Микола Копернік	Джордано Бруно	Галілео Галілей
77.	Форма суспільної свідомості як відображення буття логічних понять і теорій це	наукова	моральна	екологічна	правова	релігійна
78.	Форма суспільної свідомості яка включає знання, погляди на проблеми оздоровлення навколишнього середовища це:	наукова	моральна	екологічна	правова	політична
79.	Сукупність духовних цінностей та способи їх творення це	Матеріальна культура	Духовна культура	Духовна свідомість	Духовне виробництво	Матеріальне виробництво
80.	Система знань засвоєна індивідом в процесі його життєдіяльності	Ідея	Пам'ять	Уявлення	Умовиводи	теорія
81.	Родоначальником філософії людини в добу античності був	Демокріт	Сократ	Піфагор	Фалес	Геракліт
82.	Термін „деонтологія” вперше був вжитий філософом	Гіпократом	Авіценою	Кантом	Геленом	Шелінгом
83.	Основний принцип медицини „Не нашкодь” належить:	Гіпократівській моделі	Парацельсівській моделі	Деонтологічній моделі	Біотичній моделі	Етичній моделі
84.	Погляд на людину як на істоту природну називається:	спіритуазмом	соціологізмом	натуралізмом	психологізмом	Інтеракціона-лізмом
85.	Культура це єдність	Соціальних та природніх цінностей	Соціальних та психологічних цінностей	Економічних та політичних цінностей	Природних та суспільних цінностей	Матеріальних та духовних цінностей
86.	Конкретна людина, одиничний преставник людського роду:	Людина	Особистість	Індивід	Особа	Індивідуальність
87.	Ключовими категоріями моральної свідомості є:	Почуття емоції	Емоції Уявлення	Свідоме Несвідоме	Добро Зло	Позитивне негативне
88.	Духовне життя суспільства включає:	Духовну культуру, свідомість, духовне виробництво	Духовну культуру, свідомість, право	Духовну культуру, політику, економіку	Свідомість, політику. право	Духовне виробництво, матеріальне виробництво
89.	Духовне виробництво поділяється на	Індивідуальне Масове Спеціалізоване	Групове Масове Спеціалізоване	Суспільне Групове Спеціалізоване	Загальнолюдське Масове Індивідуальне	Суспільне Групове Загальнолюдське
90.	Термін “особистість” означає	Характеристика соціального в людині	Конкретна людина одиничний представник людського роду	Родове поняття що вказує на приналежність до людського роду	Те особливе що вирізняє одну людину з поміж інших	Продукт суспільства
91.	Три основні форми людської духовно-практичної діяльності за Г.Гегелем	Релігія Мистецтво Праця	Культура Релігія Мистецтво	Культура Праця Релігія	Матеріальна Духовна Практична діяльність	Філософія Релігія Мистецтво
92.	Супротивником гіпократівського підходу до медичного знання був:	Парацесьс	Авіцена	Гален	Сократ	Галілей
93.	Фактори становлення й розвитку людини	Природа Суспільство	Світогляд Мислення	Праця Мова	Теорія Практика	Процеси явища
94.	Філософсько-соціологічні уявлення про особистість. Друга антропологічна версія	Натуралістичні позитивістські вчення. Концепція людини діяльнісної	Особистість розглядається як своєрідна святиня – людина «божественна»	Версія «людини розумної» – грецька філософія	Людина – істота прагнуча, воліюча бажаюча	Про біологічну основу соціальної поведінки людей
95.	Філософсько-соціологічні уявлення про особистість. Перша антропологічна версія	Натуралістичні позитивістські вчення. Концепція людини діяльнісної	Особистість розглядається як своєрідна святиня – людина «божественна»	Версія «людини розумної» – грецька філософія	Людина – істота прагнуча, воліюча бажаюча	Про біологічну основу соціальної поведінки людей
96.	Філософсько-соціологічні уявлення про особистість. Третя антропологічна версія	Натуралістичні позитивістські вчення. Концепція людини діяльнісної	Особистість розглядається як своєрідна святиня – людина «божественна»	Версія «людини розумної» – грецька філософія	Людина – істота прагнуча, воліюча бажаюча	Про біологічну основу соціальної поведінки людей
97.	Філософсько-соціологічні уявлення про особистість. Четверта антропологічна версія	Натуралістичні позитивістські вчення. Концепція людини діяльнісної	Особистість розглядається як своєрідна святиня – людина «божественна»	Версія «людини розумної» – грецька філософія	Людина – істота прагнуча, воліюча бажаюча	Про біологічну основу соціальної поведінки людей
98.	Філософську медичну енциклопедію, яка отримала назву „Книга зцілення” створив:	Парацельс	Гіпократ	Гален	Галілей	Авіцена
99.	Розділ філософії, який досліджує людину, її природу, породження і сутність сенс її буття називаємо:	аксіологією	онтропологією	гносеологією	онтологією	методологією
100.	Цілеспрямований вплив суб'єкта на об'єкт це-	діяльність	орієнтації	вчинки	праця	настанови

Дата добавления: 2015-05-26