Варіант

№	Текст завдання	A	B	C	D	E
1.	Хто з філософів Нового часу поєднав індуктивний і дедуктивний методи пізнання	Ф.Бекон	Р.Декард	Т.Гоббе	Н.Макіавсялі	Джордано Бруно
2.	Філософія, як галузь теоретичного знання була виділена	Арістотелем	Платоном	Ціцероном	Демокрітом	Гераклітом
3.	Ф.Бекон у філософському вченні про процес пізнання розрізняв:	Плодоносне знання Світлоносне знання	Світлоносне знання Якісноносне знання	Якісноносне знання Позитивне знання	Раціональне знання Плодоносне знання	Позитивне знання Негативне знання
4.	Утопічна соціальна теорія належать мислителю епохи Відродження:	Леонардо да Вінчі	Томасу Мору	Ніколо Макіавеллі	Рене Декарту	Томасу Гобсу
5.	Термін «онтологія» був введений філософом	Анаксіменом	Фалесом	Гокліоніусом	Гераклітом	Піфагором
6.	Творцем німецької класичної філософії являється:	І.Кант	Л.Гегель	Фіхте	Фейєрбах	Шеллінг
7.	Створення геліоцентричної системи світу належать філософу епохи Відродження:	Леонардо да Вінчі	Миколі Коперніку	Ніколо Макіавеллі	Данте Алігьєрі	Томасу Гобсу
8.	Ранньою формою світогляду є:	міф	релігія	філософія	переконання	аксіологія
9.	Представниками філософії епохи Відродження були:	Леонардо да Вінчі Ніколо Макіавелі Томас Гобс Реш Декарт	Фракческо Петрарка Леонардо да Вінчі Ніколо Макіавелі Томас Гоббе	Данте Алігьєрі Франческо Петрарка Леонардо да Вінчі Ніколло Макіавелі	Шарль Луї де Монтеск'є Дента Алігьєрі Леонардо да Вінчі Ніколо Макіавелі	Ніколо Макіавелі Ніколо Макіавелі Реш Декарт Томас Гобс Фракческо Петрарка
10.	Представниками німецької класичної філософії були:	І.Кант Л.Гегель Й.Фіхте Фейєрбах Д.Берклі	Й.Фіхте Л.Гегель І.Конт Фейєрбах Шеллінг	Ф.Шеллінг Д.Лукач Д.Берклі Л.Гегель І.Кант	Д.Берклі І.Кант О.Конт Л.Гегель Шелінг	Л.Гегель О.Конт Г.Спенсер Й.Фіхте Д.Лукач
11.	Предметом філософії є:	Мислення Суспільство Людина	Суспільство Природа Мислення	Природа Людина Мислення	Буття Мислення Природа	Природа Буття Мислення
12.	Найбільш вивченими історичними формами світогляду є	Міф Релігія	Релігія Філософія	Філософія Методологія	Буття Релігія	Міф Міфологія
13.	Засновником індуктивного методу пізнання являється:	Н.Макіавсялі	Р.Декард	Ф.Бекон	Т.Гоббе	М.Копернік
14.	Засновником дедуктивного методу пізнання являється:	Ф.Бекон	Р.Декард	Н.Макіавсялі	М.Копернік	Джордано Бруно
15.	Вчення про цінності виконує функція філософії:	Онтологічна	Аксіологічна	Гносеологічна	Пізнавальна	Методологічна
16.	В епоху Відродження в філософії можна визначити такі періоди:	Гуманістичний Платонічний Натурфілософський	Позитивістський Платонічний Гуманістичний	Платонічний Раціоналістичний Гуманістичний	Натурфілософський Гуманістичний Раціоналістичний	Сесуамістичний Раціоналістичний Гуманістичний
17.	Аксіологія це -	Вчення про буття	Вчення про пізнання	Вчення про цінності	Вчення про розвиток	Вчення про рух
18.	Більш пізньою і зрілою формою світогляду є:	міф	релігія	гносеологія	філософія	аксіологія
19.	В ідеалістичній філософії – духовне першоначало що становить суть та першооснову всіх речей:	Егітелехія	субстанція	Ідея	Субстрат	Матерія
20.	Гносеологія це -	Вчення про пізнання	Вчення про розвиток	Вчення про буття	Вчення про духовні цінності	Вчення про рух
21.	Найдавніші пам'ятки індійської літератури, напичані давньоіндійською мовою в I половині I тис. до н.е.	Саги	Патерик	П'ятикнижжя	Веди	Мокша
22.	Один з двох головних напрямів у філософії, який вважається первинним і визначальним дух свідомість і мислення, а природу, матерію буття – вторинним:	Віталізм	Ідеалізм	Екзистенціоналізм	Інтуїтивізм	Геліцентризм
23.	Одним з двох головних напрямів у філософії, який вважається первинним і визначальним природу, буття, а дух, свідомість – вторинним:	еволюціонізм	сенсуалізм	матеріалізм	детермінізм	ідеалізм
24.	Онтологія це -	Вчення про пізнання	Вчення про розвиток	Вчення про буття	Вчення про духовні цінності	Вчення про рух
25.	Сутність, щось таке що лежить в основі це -	Категорія матерії	Категорія субстанції	Категорія руху	Категорія розвитку	Категорія природи
26.	Теоретичною формою світогляду є:	філософія	міф	релігія	буття	гносеологія
27.	Форми раціонального пізнання:	Відчуття Судження Уявлення	Відчуття Сприйняття Уявлення	Поняття Судження Умовиводи	Поняття Судження Уявлення	Відчуття Сприйняття Умовиводи
28.	Форми чуттєвого пізнання:	Відчуття Сприйняття Уявлення	Поняття Судження Умовиводи	Відчуття Судження Уявлення	Поняття Судження Уявлення	Відчуття Сприйняття Умовиводи
29.	Шлях дослідження, пізнання це -	Вчення	Метод	Процес	Явище	Рух
30.	В індійських релігійно-філософських системах закон відплати	Сансара	Мокма	Дхарма	Карма	Провіденція
31.	Головне поняття конфуціанства, моральний закон, який визначає взаємини людей в сім'ї, суспільстві і державі:	Жень	Лі	Сло	Чжун	Ян
32.	Засновником томізму являється:	Флавій Касідор	Тома Аквінський	Дунс Скот	Ієронім Стридонський	Августин Блаженний
33.	Найвпливовіший напрямок християнської філософії періоду середньовіччя – це:	Томізм	Теологія	Персоналізм	Пантеїзм	Реалізм
34.	Один із провідних напрямів ідеології часів Середньовіччя, є вченням перших християнських теологів	Креаціонізм	Патристика	Містика	Томізм	Теїзм
35.	Представником середньовічної схоластики був:	Ієронім Стридонський	Ввгустин Блаженний	Флавій Касідор	Тома Аквінський	Дунс Скот
36.	Рання патристика епохи середньовіччя поділяється на два напрями:	Істинний Логічний	Правильний Хибний	Позитивний Негативний	Раціоналістичний Сенсуалістичний	Теоретичний Емпіричний
37.	Релігія - це	Певний стан свідомості	Сукупність обрядів, поклонінь, ритуалів	Вид суспільної організації	Зв'язок між однодумцями	Певний вид діяльності
38.	Середньовічна ідеалістична філософія, представники якої намагалися теоретично обгрунтувати релігійний світогляд:	Схоластика	Теологія	Пантеїзм	Теїзм	Томізм
39.	Стан вищого блаженства людської душі, яка звільняється від безперервного потоку перевтілень і зливається з божественною першоосновою світу	Ананда	Пракриті	Нірвана	Пурума	Сцієнтизм
40.	“Закон трьох стадій” у розвитку теоретичного дослідження людства обгрунтував:	О.Конт	Ф.Ніцше	А.Шопенгауер	С.К'єркегор	І.Кант
41.	В ході розвитку філософської думки склалися два основних типи розуміння світу	Діалектичний Схоластичний	Догматичний Діалектичний	Містичний Схоластичний	Метафізичний Позитивний	Реалістичний Сунсуалістичний
42.	Діалектика є теорією	руху	розвитку	об'єктивності	нескінченності	всезагальності
43.	Загальний предмет пізнання, що зближував медицину та філософію:	Навколишнє середовище	Людина	Життя	Смерть	Здоров'я
44.	Засновник наукового медичного знання:	Парацельс	Авіцена	Гіпократ	Гален	Галіллей
45.	Ідеалістичне філософське вчення, яке твердить про обмеженість можливостей розуму в процесі пізнання:	Ірраціоналізм	Скептицизм	Фрейдизм	Фіхтеанство	Гілеморфізм
46.	Ідеї “філософії життя” належать:	О.Конту	Ф.Ніцше	А.Шопенгауеру	С.К'єркегору	І.Канту
47.	Назва, якою часто позначають філософську концепцію П.Юркевича:	Філософія душі	Філософія життя	Філософія почуттів	Філософія серця	Філософія ідей
48.	Основні причини діалектики	Принцип розвитку Принцип руху	Принцип взаємозв'язку і взаємозумовленість Принцип руху	Принцип руху Принцип єдності	Принцип розвитку Принцип взаємозв'язку і взаємозумовленості	Принцип зв'язку Принцип руху
49.	Особливість української філософії та духовності взагалі, що полягає в цінуванні краси в усіх її виявах:	Атеїзм	Барокальність	Емоційність	Естецизм	Експресивність
50.	Період в ідеалістичному й культурному розвитку країн З.Є. і У.Е. спрямований на утвердження гуманістичного світогляду та розвитку світської культури:	Реформація	Період наукової революції	Відродження	Культурна революція	Реалізм
51.	Поняття “верифікація” – це:	Перевірка на істинність	Певний стан свідомості	Вид суспільної організації	Певний вид діяльності	Вчинок
52.	Представники некласичної філософії:	О.Конт Й.Фіхте	І.Кант Л.Гегель	А.Шопенгауер С.К'єркегор	А.Шопенгауер Д.Берклі	С.К'єркегор Ф.Шеллінг
53.	Простір – це об'єктивна форма існування матерії, яка характеризує	всезагальність	тривалість	послідовність	об'єктивність	місцезнаходження
54.	У вченні Г.Сковороди вид діяльності, що особливо припадає людині до душі, приносить радість:	Споріднена праця	Розумова праця	Фізична праця	Філософське розміркування	Вчинок
55.	Час – це об'єктивна форма існування матерії, яка характеризує	тривалість	місцезнаходження	співвідношення	нескінченність	об'єктивність
56.	Чуттєва форма пізнання це єдність:	Відчуття Сприйняття Уявлення	Судження Уявлення Сприйняття	Сприйняття Судження Відчуття	Уявлення Умовиводи Сприйняття	Судження Поняття Умовиводи
57.	Форма відношення, коли зміна одного предмета чи явища передбачає зміну іншого це:	рух	розвиток	зв'язок	єдніст	протилежність
58.	Філософська теорія пізнання	антологія	гносеологія	аксіологія	проксіологія	теологія
59.	Той, хто здійснює пізнавальну діяльність, наділений свідомістю і волею це -	Суб'єкт пізнання	Об'єкт пізнання	Предмет пізнання	Індивід пізнання	Соціальна група
60.	Ступінь розвитку, інтенсивність, маштаб розвитку об'єктів і предметів це:	властивість	якість	кількість	міра	об'єктивність
61.	Сторони, риси об'єкту, предмету або їх відношення до інших об'єктів це:	властивість	якість	кількість	міра	об'єктивність
62.	Своєрідною формою єдності чуттєвого і раціонального знання є:	поняття	судження	інтуїція	уявлення	умовиводи
63.	Раціональна форма пізнання здійснюється у формах	Суджень Понять Уявлень	Відчуттів Суджень Умовиводів	Понять Суджень Умовиводів	Умовиводів Понять Відчуттів	Уявлень Понять Умовиводів
64.	Основні форми пізнання	Чуттєва Раціональна	Раціональна Теоретична	Теоретична Емпірична	Раціональний Емпіричний	Чуттєвий Емпіричний
65.	Основні рівні пізнання:	Раціональний Чуттєвий	Емпіричний Теоретичний	Теоретичний Чуттєвий	Раціональний Емпіричний	Чуттєвий Емпіричний
66.	Основа відношень, зв'язків предмету, його внутрішній зміст -	явища	сутність	інтуїція	умовиводи	уявлення
67.	Окремі відношення предметів, їх зовнішнє буття це -	явища	сутність	інтуїція	уявлення	поняття
68.	Одиниця емпіричного знання -	поняття	сутність	умовивід	факт	уявлення
69.	Механізм процесу розвитку, шлях утворення нового розкриває	Закон єдності і боротьба протилежностей	Закон взаємозв'язку і взаємо-зумовленості	Закон взаємного переходу кількісних і якісних змін	Закон заперечення заперечення	Закон розвитку і руху
70.	Ключовими категоріями моральної свідомості є:	Добро Зло	Емоції Уявлення	Свідоме Несвідоме	Почуття емоції	Позитивне негативне
71.	Істотна властивість об'єктів, предметів це:	властивість	якість	кількість	міра	об'єктивність
72.	Єдність кількості і якості це:	властивість	якість	кількість	міра	об'єктивність
73.	Духовне виробництво поділяється на	Індивідуальне Масове Спеціалізоване	Групове Масове Спеціалізоване	Суспільне Групове Спеціалізоване	Загальнолюдське Масове Індивідуальне	Суспільне Групове Загальнолюдське
74.	Властивість висловлювання, якому відповідають факти це	Метод	Пояснення	Інтуїція	Істина	Практика
75.	Критерієм істини виступає	Практика	Метод	Інтуїція	Розум	Оцінка
76.	Культура це єдність	Соціальних та психологічних цінностей	Матеріальних та духовних цінностей	Економічних та політичних цінностей	Природних та суспільних цінностей	Соціальних та природніх цінностей
77.	Основою функціонування та розвитку людського суспільства є:	Фізіологічна адаптація	Трудова адаптація	Робоча сила	Зайнятість населення	праця
78.	Поєднання абсолютного і відносного моментів в процесі пізнання об'єднала	Суб'єктивна істина	Об'єктивна істина	Відносна істина	Абсолютна істина	Конкретна істина
79.	Поняття “аксіологія”	Вчення про розвиток	Вчення про цінності	Вчення про пізнання	Вчення про соціум	Вчення про процеси
80.	Процес пізнання це взаємодія і взаєзв'язок	Природи Соціому	Природи Людини	Індивіда Групи індивідів	Особистості Суспільства	Суб'єкта Об'єкта
81.	Те, на що спрямована пізнавальна активність це	Суб'єкт пізнання	Об'єкт пізнання	Предмет пізнання	Індивід пізнання	Теорії пізнання
82.	Термін “людина” означає	Характеристика соціального в людині	Конкретна людина одиничний представник людського роду	Родове поняття що вказує на приналежність до людського роду	Те особливе що вирізняє одну людину з поміж інших	Продукт суспільства
83.	Фактори становлення й розвитку людини	Природа Суспільство	Світогляд Мислення	Праця Мова	Теорія Практика	Процеси явища
84.	Філософсько-соціологічні уявлення про особистість. Третя антропологічна версія	Натуралістичні позитивістські вчення. Концепція людини діяльнісної	Особистість розглядається як своєрідна святиня – людина «божественна»	Версія «людини розумної» – грецька філософія	Людина – істота прагнуча, воліюча бажаюча	Про біологічну основу соціальної поведінки людей
85.	Ціннісні надбання людини, створені в процесі її соціалізації це	Національна культура	Культура особистості	Матеріальна культура	Духовна культура	Масова культура
86.	Чуттєво-предметна, матеріально-перетворююча, свідо-мо-цілеспрямована діяльність людей це	Метод	Пояснення	Інтуїція	Істина	Практика
87.	Ядром духовного світу людини є:	цінності	звичаї	традиції	ідеї	світогляд
88.	Філософсько-соціологічні уявлення про особистість. Перша антропологічна версія	Натуралістичні позитивістські вчення. Концепція людини діяльнісної	Особистість розглядається як своєрідна святиня – людина «божественна»	Версія «людини розумної» – грецька філософія	Людина – істота прагнуча, воліюча бажаюча	Про біологічну основу соціальної поведінки людей
89.	Філософсько-соціологічні уявлення про особистість. Друга антропологічна версія	Натуралістичні позитивістські вчення. Концепція людини діяльнісної	Особистість розглядається як своєрідна святиня – людина «божественна»	Версія «людини розумної» – грецька філософія	Людина – істота прагнуча, воліюча бажаюча	Про біологічну основу соціальної поведінки людей
90.	Термін “особистість” означає	Характеристика соціального в людині	Конкретна людина одиничний представник людського роду	Родове поняття що вказує на приналежність до людського роду	Те особливе що вирізняє одну людину з поміж інших	Продукт суспільства
91.	Термін “індивідуальність” означає	Характеристика соціального в людині	Конкретна людина одиничний представник людського роду	Родове поняття що вказує на приналежність до людського роду	Те особливе що вирізняє одну людину з поміж інших	Продукт суспільства
92.	Розуміння людиною змісту і спрямованості життя, свого місця і призначення у світі це:	Сенс життя	Потреби людини	Процес буття	Діяльність людини	Самореалізація особи
93.	Родоначальником філософії людини в добу античності був	Демокріт	Сократ	Піфагор	Фалес	Геракліт
94.	Метод психологізму для лікування неврозів належить:	Г.Гегелю	І.Канту	О.Конту	Ніцше	З.Фрейду
95.	Погляд на людину як на соціальну істоту, що повністю залежить від суспільного життя це:	натуралізм	соціологізм	раціоналізм	сенсуалізм	позитивізм
96.	Погляд на людину як істоту духовну називається	натуралізмом	соціологізмом	спіритуалізмом	раціоналізмом	сенсуалізмом
97.	Об'єднання віруючих, що запроваджують в життя певні релігійні догми, образи, уявлення – це	групи	громади	конфесії	соц. інститути	соц. спільноти
98.	В діагностичному процесі важливе місце належить методу:	індукції	дедукції	цілісності	аналогії	структурності
99.	Комплекс загальнолюдських проблем сучасності це	Соціальні проблеми	Економічні проблеми	Екологічні проблеми	Демографічні проблеми	Глобальні проблеми
100.	В кінці XX початку XXI ст. у медицині сформувалася Нова етика, яка дістала назву:	біоетика	Лікарська етика	Деонтологія	Медична етика	Сестринська етика

Варіант - 3