В. Стус

Українська культура другої половини ХХ століття

Після смерті Сталіна наступає період так званої політичної «відлиги» 1956—1959 років, під час якої вдалося досягти деякого поліпшення становища в мовній сфері, зокрема було здійснене перевидання «Словника української мови» Б. Грінченко. Національно-культурний процес в роки «відлиги» не тільки викривав наслідки «культу особи», але й надавав можливість критикувати радянську політику в національному питанні. Ця ситуація таїла в собі небезпеку для комуністичної системи, тому з 1959 р. починається відхід від послаблень режиму, відновлення дискримінаційної політики щодо неросійських народів.

Атмосфера «відлиги» сприяла появі нового покоління діячів культури, з’являються так звані «шестидесятники», які намагаються відродити культуру й національну самосвідомість українського народу. Ця течія українських інтелектуалів, перш за все письменників, своєю творчістю протестувала проти задушливої атмосфери режиму, боролася за справжні українські культурні цінності, національну свободу і людську гідність. При цьому вважалися абсолютно неприпустимими ідеї співпраці з системою, яка придушувала елементарні національні і людські права. «Шестидесятників» представляли письменники: Л. Костенко, І. Драч, М. Вінграновський, літературні критики і публіцисти І. Дзюба, В. Черновіл. Проте період їх активної діяльності продовжувався зовсім недовго, з боку влади почалися переслідування і цькування. У важких табірних умовах померли в ув’язненні А. Марченко,

Не зважаючи на важкі умови застійного режиму, українська культура продовжує розвиватися. В 80-х роках починається процес відродження української літератури і культури, повернення реабілітованих письменників:

Д. Павличко, Л. Костенко, І. Драча.

Доленосне рішення 1991 р. і ухвалення Акту про державний суверенітет України прискорили процеси державного будівництва. Серед безлічі проблем, які знов постали перед молодою країною, важливе місце зайняли проблеми культурного розвитку.

Серед перших документів, прийнятих Верховною Радою України, були закони про мови, освіту, культуру. Прийнятий Верховною Радою України в 1991 р. Закон «Про освіту» визначав школу як основу духовного і соціально-економічного розвитку держави і передбачав кардинальні зміни в її роботі.

Істотні зміни відбуваються у сфері гуманітарних наук. Ведеться робота з дослідження історії українського народу, історії української культури. Цей напрям Академією Наук України визнаний пріоритетним. Обнадійливі

зрушення відбуваються в театрі, кінематографії, образотворчому мистецтві, музиці. Відновлюють роботу культурологічні і просвітницькі організації: «Товариство української мови ім. Т. Шевченка», «Просвіта», «Січ» та ін. Вони проводять широкомасштабні пропагандистські і просвітницькі акції, направлені на відродження забутих народних звичаїв, ремесел, фольклору, розширення сфери розповсюдження української мови і т.п. Помітно пожвавилося художнє життя. Створюються нові колективи, до репертуару яких входять твори раніше забутих або заборонених авторів. Із зняттям заборони на ознайомлення з творчістю українців діаспори, сучасна культура збагатилася досягненнями наших співвітчизників, дістала можливість зрозуміти їх менталітет, відчути їх палку, щиру любов до своєї землі. Звичайним явищем стали виставки робіт українських художників за кордоном.

Розвиток національних театрів, художніх і культурно-просвітницьких установ, збільшення періодичних видань і тиражів книг українською мовою, а також на мовах національних меншин, що проживають в Україні — всі ці процеси вельми активно стали відбуватися в Україні.

Відродження духовної культури українського народу значною мірою пов’язане з відродженням релігії і церкви. На нових демократичних принципах розвиваються відносини між державою і релігійними конфесіями.

Підводячи підсумок, можна сказати, що розвиток культурного потенціалу українського народу можливий тільки за умови серйозної зацікавленості всього суспільства в процвітанні освіти, науки, мистецтва, літератури, активізації церковного життя, затвердженні демократії з гарантією свободи творчості, совісті, слова і захисту інтелектуальної власності.

Оновлення державної системи на демократичних засадах не може успішно відбутися без нової національної школи, де здійснювалася б підготовка кадрів національної інтелігенції, без активної допомоги процесу національно-культурного розвитку з боку держави.

Питання для самоконтролю:

1 Дайте характеристику стану української культури на початку ХХ століття.

2 Які вам відомі приклади модерну в українській культурі початку ХХ століття?

3 Яке місце в українській літературі займає творчість Володимира Винниченка?

4 Дайте характеристику стану української культури в умовах тоталітарного режиму.

5 Що вам відомо про розвиток української культури в роки Вітчизняної війни?

6 Яким був стан розвитку української культури у післявоєнний період?

7 Яким було становище церкви в Україні протягом ХХ століття?

8 Що вам відомо про розвиток культури в Україні другої половини ХХ століття?

Список рекомендованої літератури:

Основна:

1 Власенко О.І, Зайончковський Ю.В. Культурологія. Навч. посібник. - Х., 2010.

2 Горелов А.А. Культурология: Учеб.пособие.- М., 2003.

3 Гречанко В.А., Чорний І.В., Кушнерук В.А., Режко В.А. Історія світової та української культури. - К., 2006.

4 Історія української та зарубіжної культури. – К., 1999.

5 Історія української культури: Курс лекцій. – Х.: «ФІНН», 2010.

6 Кордон М.В. Українська та зарубіжна культура: Підручник.-К.,2010.

7 Сучасний словник із суспільних наук. -.Х., 2006.

8 Теорія та історія світової і вітчизняної культури. Курс лекцій. – К., 1993.

9 Учебный курс по Культурологии. Под ред.. проф.. Г.В. Драча. - М., 2002.

10 Юрій М.Ф. Історія світової та вітчизняної культури: Навч. посібник.- К., 2007.

Додаткова:

1 Античность как тип культуры. – М., 1988.

2 Арнольдов А.И. Цивилизация грядущего столетия. Культурологические размышления. - М., 1997.

3 Боннар А. Греческая цивилизация. От Антигоны до Сократа. - М., 1992.

4 Библер В.С. От наукочтения к логике культуры. – М., 1991.

5 Белл Д. Грядущее постиндустриальное общество. - М., 1998.

6 Бердяев Н.А. О культуре. – Философия творчества, культуры и искусства. Т.1. - М., 1994.

7 Бердяев Н.А. Смысл истории. - М., 1990

8 Васильев Л.С. История Востока В 2-х тт. - М., 1994.

9 Всеобщая история искусств. – М., 1960.

10 Гуревич А.Н. Средневековый мир. – М., 1990.

11 Гуревич П.С. Современный гуманитарный словарь-справочник. - М., 1999.

12 Гуттенбург В.И. Титаны Возрождения. – М., 1991.

13 Дубинин н.П., Першиц А.И. История первобытного общества. – М., 1990.

14 Жаров С.Н. Три лика китайской культуры: конфуцианство, буддизм, даосизм. – Воронеж, 1995.

15 История Древнего Востока. – М., 1978.

16 Культура Византии IV- пер. полов.VII века. – М., 1988.

17 Культура Византии вт. полов. VII-XV веков. – М., 1989.

18 Культурология в вопросах и ответах. Под ред. проф. Г.В. Драча. –

М., 2002.

19 Культурологія: українська та зарубіжна культура: навч.посіб. За ред.. М.М.Заковича.- К.,2004.

20 Куманецкий К. История культуры древней Греции и Рима. – М., 1990.

21 Лекції з історії світової і вітчизняної культури., - Київ, 2000.

22 Ларичев В.Е. Прозрение: Рассказы археолога о первобытном искусстве и религиозных верованиях. - М., 1990.

23 Леви-Брюль Л. Сверхъестественное в первобытном мышлении. - М., 1994.

24 Любимов Л.Д. Искусство Древнего мира. – М., 1980.

25 Маланюк Е. Нариси з історії культури. – К., 1992.

26 Марченко М.І. Історія української культури /з найдавніших часів до середини XVII ст. – К., 1961.

27 Марканян З.Е. Теория культуры и современная наука. – М., 1983.

28 Мажуев В.М. Культура и история. – М., 1977.

29 Мифология древнего мира. – М., 1977.

30 Немировский А.И. Мифы и легенды Древнего Востока. - М., 1994.

31 Огієнко І. Українська культура. – К., 1992.

32 Поляковская М.А., Чекадов А.А. Византия: быт и нравы. – Свердловск, 1989.

33 Поэзия вагантов. – М., 1975.

34 Полевой В.М. Двадцатый век: Изобразительное искусство, архитектура стран и народов мира. – М., 1988.

34 Поршнев Б.Ф. О начале человеческой истории. - М., 1974.

35 Ранние формы искусства. – М., 1982.

36 Рыбаков Б.А. Язычество древних славян. - М., 1994.

37 Римские стоики. - М., 1995.

38 Розанов В. Религия. Философия. Культура. - М., 1992.

39 Сорокин П. Человек. Цивилизация. Общество. - М., 1992.

40 Семчишин М. Тисяча років української культури. – К., 1993.

41 Словарь античности. – М., 1989.

42 Самопознание европейской культуры ХХ в. – М., 1991.

43 Сапронов П.А. Культурология. - СПб., 2003.

44 Современная «постиндустриальная волна» на Западе. - М., 1998.

45 Сидихменов В.Д. Китай: общество и традиции. – М., 1990.

46 Сидихменов В.Д. Китай: страницы прошлого. – М., 1987.

47 Тайлор Е.Б. Первобытная культура. – М., 1989.

48 Токарев С.А. Ранние формы религии. – М., 1990.

49 Тюляев С.Н. Искусство Индии. – М., 1988.

ЗМІСТ

ВСТУП 3

Тема 4. Культура України

в другій половині XVII — XVIII столітті. 3

Тема 5 Побут і звичаї українського народу

(друга половина XVIII – XVIII ст.). 32

Тема 6. Культура України епохи

культурно-національного відродження (XIX — поч. ХХ ст.) 59

Тема 7 Культура України в ХХ столітті 72

Список рекомендованої літератури 81

Дата добавления: 2015-05-26