Досягнення рівня доходу на душу населення, який хоча б умовно наближався до рівня найбідніших країн, які вже є члена­ми Європейського Союзу

Розвиток такої структури промисловості та сільського господарства, яка б мінімально відповідала структурі господарства ЄС і могла би забезпечити інтеграцію економік із найменшими втратами

Зарубіжні і внутрішні інвестиції майже не надходять у великі інноваційні проекти, не націлені на забезпечення системної інноваційної спрямованості розвитку народного господарства України. Сьогодні її частка у торгівлі з ЄС є незначною від загального обсягу зовнішньоторговельних операцій Євросоюзу. Змінити такий стан торговельних відносин можливо оптимізувавши структуру народного господарства країни відповід­но до вимог сучасної світової економіки. Певні дії України в даному напрямі вже дають позитивний ефект. Відбувається невпинна переорієнтація економіки країни, її торговельних зв'язків у напрямі більш потужного партнера - ЄС.

Забезпечення системних якісних змін у нашому народному господарстві означатиме досягнення рівня доходу на душу населення, який би наближався до рівня найбідніших країн-членів ЄС. За умови забезпечення стійкого випереджального зростання Україна має усі підстави вже найближчими роками значно скоротити роз­рив у рівні доходів населення нашої країни та нових членів ЄС.

Отже, для лікві­дації невизначеності процесу євроінтеграції України необхідно сформувати ефективно функці­онуючі інституціональні форми ліберальної демократії, відкритої економіки, інститут ефективних власників, забезпе­чити інноваційну спрямованість відтворювальних процесів у народному господарстві тощо.

Суто економічні показники ще не свідчать про соціальні результати економічного розвитку. Економічне зростання можливе лише на основі ефективного функціонування ін­ститутів соціалізації економіки та соціального захисту громадян у країні - не тих, що визначені законодавчо (інститут соціального партнерства, гарантоване за­безпечення першого робочого місця, ефективна конкуренція, прямий зв'язок між трудовим внеском та якістю життя), які не забезпечують жодно­го позитивного ефекту, а неформальних, за допомогою яких можна здій­снювати вплив на ефективне використання ресурсів, інноваційну й технологічну переорієнтацію основних галузей, забезпечити якісно новий стан і ха­рактер відносин у суспільстві (відповідальність, довіра, компро­міс у відносинах, громадянське суспільство, соціальне партнерство, політичний, соціальний капітал тощо), які є невід'ємним елементом та інструментом забезпечення стану стійкого рівноважного розвитку економіки, суспільства, людини.

Названі інститути цілком сформовані та ефективно викори­стовуються у у країнах-чле­нах ЄС. Слабкий розви­ток їх в Україні означає значну обмеженість можливостей інтеграції нашого суспільства у його сучасному стані у єдиний соціальний простір ЄС.

Процес інтеграції України у Єв­ропейський Союз по­ступово еволюціонує від стану, коли бажання інтеграції було бажанням лише частини правлячого класу, до усвідомлення більшості громадян країни цього процесу як об'єктивної потреби. Сьогодні існують суперечності і проблеми процесів інтеграції, які мають як внутрішній для нашої краї­ни характер, так і зовнішній - відсутність стимулу у формі значних кроків назустріч Україні з боку самого ЄС. Якщо суперечності та проблеми формування трансформа­ційних інтеграційних інститутів в Україні відбивають характер її перехідного стану, нестійкості, що притаманно усім перехідним суспільствам і розв'язується у міру демократизації суспільства та формування механізмів управління ним, то суперечності у ставленні ЄС до взаємозв'язків з Україною можуть бути розв'язані че­рез усвідомлення правлячим класом Європи та широкими верст­вами її громадян об'єктивної необхідності існування нашої дер­жави як структурного елементу Європейського Союзу.

Дата добавления: 2015-05-26