Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Пострадянські концепції системи фінансового права




Посуб’єктна концепція системи фінансового права.

В 70-х роках ХХ ст. серед частини вчених-фінансистів відбулася трансформація розуміння поняття «фінансова система». Вони стали ототожнювати фінансову систему країни не з різноманітними ланками державних фінансових ресурсів (фондова теорія), а з органами та установами, що здійснюють фінансову діяльність держави (суб’єктна теорія). Так, у підручнику з фінансового права цього періоду Ю.А. Ровинський, що «фінансова система як сукупність державних органів і установце розгалужена сітка фінансових органів і кредитних установ, які здійснюють безпосереднє керівництво фінансовою діяльністю держави. Систему фінансових органів очолює союзно-республіканське міністерство фінансів СРСР»[29]. Тобто, у завершальний період творчого шляху він ототожнював поняття фінансової системи та системи фінансових органів, зводив перше до другого за змістом та логічним обсягом, що, на нашу думку, є методологічно хибним підходом.

Цей підхід Ю.А. Ровинського поділяла у той час і одна з безперечних фундаторів та найяскравіших представників теорії радянського фінансового права, основоположник сучасної української школи фінансового права Л.К. Воронова. Зокрема, вона зазначала у 1988 р., що у «кредитну систему СРСР нині включаються: Державний банк СРСР (Держбанк СРСР) і Банк зовнішньоекономічної діяльності СРСР (Зовнішекономбанк СРСР); Промислово-будівельний банк СРСР (Промбудбанк СРСР); Агропромисловий банк СРСР (Агропромбанк СРСР); Банк житлово-комунального господарства і соціального розвитку СРСР (Житлосоцбанк СРСР); Банк трудових заощаджень та кредитування населення СРСР (Ощадбанк СРСР)»[30].

Пострадянська наука фінансового права в цілому та її концепції системи фінансового права протягом усього зазначеного періоду по даний час еволюціонують під домінуючим впливом двох наступних факторів: по-перше, генетичної спорідненості її з радянською наукою фінансового права та її концепцій системи фінансового права з радянськими концепціями цього ж феномену; по-друге, ринкової трансформації усіх сторін суспільного життя, насамперед сфери суспільного виробництва, в тім числі фінансових відносин, глибокої перебудови відносин власності, відродження і динамічного розвитку приватної власності та зрівняння її у правах з власністю публічною, що зумовило докорінну зміну ролі та місця фінансово-правової теорії, правознавства в цілому у житті суспільства. Проте визначальна роль у розвитку пострадянської фінансово-правової теорії та сучасних концепцій системи фінансового права з-поміж обох вище зазначених факторів, на нашу думку, належала і поки що належить першому з них.

Цьому сприяє, насамперед, механічно перенесена з попередньої радянської теорії фінансового права у нову історичну епоху парадигма науки фінансового права. В не меншій мірі дану ситуацію спричинив людський фактор – основні творці ідей радянської науки фінансового права завершального періоду її розвитку та основні творці ідей пострадянської науки початкового періоду її становлення і еволюції є, переважно, одні і ті ж люди. Нові ж вчені, які поповнили їх когорту, у більшості своїй залишилися вірними ідеям вчителів чи із зрозумілих причин ще якийсь час перебували у їх ідейному полоні. Надто повільно долається у науці фінансового права інерція методологічних підходів та прийомів, вплив старого, виробленого ще в попередню історичну епоху категорійно-понятійного апарату. Нарешті, певний період часу пострадянська наука фінансового права, з одного боку, та нова, пострадянська фінансово-правова дійсність, існували, розвивалися по суті паралельно, взаємно майже незалежно, що обеззброювало ідейно практику та вихолощувало теорію[31]. Справжнє взаємопроникнення та взаємодія цих обох феноменів – фінансово-правової теорії та фінансово-правової практики – тільки розпочинається. Не дивно, що за цих умов у пострадянську науку фінансового права з її радянської попередниці були механічно перенесені та приживлені все ті ж три основних концепції фінансово-правового інституту – фондова концепція, інституціональна концепція, посуб’єктна концепція.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-31; Просмотров: 428; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.01 сек.