Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Розділ VI. У частині 4 ст. 152 КК передбачена відповідальність за зґвалту­вання, що спричинило особливо тяжкі наслідки




І


Розділ V

У частині 4 ст. 152 КК передбачена відповідальність за зґвалту­вання, що спричинило особливо тяжкі наслідки, а також зґвалтування малолітньої чи малолітнього.

Особливо тяжкими наслідками можуть бути визнані, зокрема: смерть або самогубство потерпілої особи, втрата нею будь-якого органа чи втра­та органом його функцій, психічна хвороба або інший розлад здоров'я, поєднаний зі стійкою втратою працездатності не менше ніж на одну тре­тину, непоправне знівечення обличчя, переривання вагітності чи втрата репродуктивної функції, а так само зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншою невиліковною інфекційною хворобою, що є небезпеч­ною для життя людини, які сталися внаслідок зґвалтування. Таким чином, особливо тяжкими наслідками визнаються лише ті, які заподіюють по­терпілій особі реальну шкоду. Спричинення їй тяжких тілесних ушко­джень, лише небезпечних для життя, не належить, як вже зазначалося, до особливо тяжких наслідків зґвалтування, оскільки під ними розуміється не будь-яке зґвалтування, що відрізняється особливо небезпечним харак­тером, а таке, внаслідок якого настали виняткові для людини за своєю тяжкістю наслідки. Тому не становить особливо тяжких наслідків вагіт­ність потерпілої, а також втрата нею незайманості (дефлорація).

Для відповідальності за зґвалтування, що спричинило особливо тяжкі наслідки, необхідне встановлення причинного зв'язку між зґвал­туванням і цими наслідками. Відсутність такого причинного зв'язку виключає можливість кваліфікації зґвалтування за ч. 4 ст. 152 КК. Із суб'єктивної сторони відповідальність за спричинення особливо тяж­ких наслідків настає як тоді, коли особа передбачала можливість їх настання, так і тоді, коли вона хоча і не передбачала, але повинна була і могла передбачити настання таких наслідків.

Зґвалтування малолітньої або малолітнього, про яке йдеться у ч. 4 ст. 152 КК, передбачає, що потерпілій особі не виповнилося 14 років. Таке зґвалтування підпадає під ознаки ч. 4 ст. 152 КК лише за умови, що винна особа достовірно знала або припускала, що потерпіла особа не досягла 14 років, або повинна була і могла це усвідомлювати.

Насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом (ст. 153 КК) має ознаки злочину, якщо воно вчинюється із застосуванням фізичного насильства, погрози його застосування або з використанням безпорадного стану потерпілої особи.

Потерпілим від злочину може бути особа як жіночої, так і чолові­чої статі.


Зяочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи

З об 'єктивної сторони задоволення статевої пристрасті неприрод­ним способом може бути у вигляді: 1) неприродного зв'язку чоловіка із жінкою (зносини рег 08 або рег апшп); 2) мужолозтва, тобто педерас­тії чи інших випадків чоловічого гомосексуалізму (наприклад, ороге-нітального контакту чоловіка з чоловіком — рег о§); 3) лесбіянства, тобто зносин жінки з жінкою; 4) інших дій, спрямованих на задоволен­ня статевої пристрасті.

Зазначені статеві зв'язки чи інші дії, спрямовані на задоволення статевої пристрасті, мають супроводжуватися фізичним насильством або погрозою його застосування, або використанням безпорадного стану потерпілої особи. Зміст цих ознак аналогічний із однойменними ознаками зґвалтування.

Добровільна згода особи на здійснення з нею дій, описаних у ст. 153 КК, виключає кримінальну відповідальність. Однак, якщо таку добро­вільну згоду дала потерпіла особа, яка не досягла 16 років, особі, яка вже досягла такого віку, вчинене кваліфікується за ст. 156 КК. Так само кваліфікується добровільне мужолозтво шістнадцятирічної особи з під­літком, який не досяг 16 років.

Із суб 'єктивної сторони цей злочин вчинюється лише з прямим умислом.

Суб 'єкт злочину — особа як чоловічої, так і жіночої статі, яка досягла 14 років, залежно від характеру вчинюваних дій. Так, наприклад, при мужолозтві — це чоловік, при лесбіянстві — жінка, а в інших випадках можуть бути як жінка, так і чоловік. Співвиконавцем цього злочину може бути будь-яка особа незалежно від виду дії сексуального характеру.

У частині 2 ст. 153 КК встановлена відповідальність за цей злочин, якщо він вчинений: 1) повторно або 2) групою осіб, або 3) особою, яка раніше вчинила один із злочинів, передбачених статтями 152 чи 154 КК, або 4) щодо неповнолітньої чи неповнолітнього.

Частина З ст. 153 КК передбачає такі обставини, що особливо обтяжують кримінальну відповідальність за цей злочин: 1) вчинення дій щодо малолітньої чи малолітнього; 2) спричинення особливо тяж­ких наслідків.

Характеристика обставин, вказаних у частинах 2 і 3 цієї статті, аналогічна таким самим обставинам при зґвалтуванні.

Примушування до вступу в статевий зв'язок (ст. 154 КК). По­
терпілою
особою від цього злочину може бути як жінка, так і чоловік,
Що перебувають у матеріальній або службовій залежності від винної
особи. Потерпілими можуть бути і неповнолітні особи.
4* 99


Розділ V

Матеріальна залежність потерпілої особи має місце, зокрема, тоді, коли вона перебуває на повному або частковому утриманні винної особи, проживає на її житловій площі, а також тоді, коли винна особа своїми діями чи бездіяльністю спроможна викликати істотне погіршен­ня матеріального становища потерпілої особи. Службова залежність має місце, коли жінка або чоловік обіймає посаду, згідно з якою вона підлегла особі, яка застосовує примушування, або підпадає під конт­рольні дії такої особи, або інтереси потерпілої особи залежать від службового становища винної особи.

З об'єктивної сторони зазначений злочин є примушуванням жінки чи чоловіка до вступу в статевий зв'язок природним або неприродним способом. Таким зв'язком може бути: природний статевий акт, акт мужолозтва або лесбійства, на який відповідно до умислу винної осо­би має погодитися потерпіла особа внаслідок її примушування. Під примушуванням розуміють протиправний вплив на жінку чи чоловіка з тим, щоб примусити її (його) всупереч власній волі вступити в при­родний або неприродний статевий зв'язок. Це, наприклад, погроза позбавленням матеріальної допомоги або надбавок за працю, можли­вості користуватися житловою площею, звільненням, переведенням на нижчеоплачувану роботу тощо. Може мати місце примушування як до одноразового зв'язку, так і до неодноразових статевих зносин або до співжиття. Примушування може бути спрямоване на те, щоб схилити іншу особу до статевого зв'язку як з тим, хто примушує, так і з іншою особою, на користь якої діє винна особа.

Злочин вважається закінченим з моменту примушування чоловіка або жінки до вступу в статевий зв'язок природним або неприродним способом.

Суб 'єктивна сторона. Вина — прямий умисел. Крім того, особа, здійснюючи примушування, має спеціальну мету — вступ з нею або іншою особою у статевий зв'язок залежної від неї особи.

Суб 'єкт злочину спеціальний — це особа як чоловічої, так і жіно­чої статі, яка досягла 16 років і щодо якої потерпіла особа є матеріаль­но або службово залежною.

Частина 2 ст. 154 КК передбачає примушування до вступу у ста­тевий зв'язок, поєднане з погрозою: 1) знищення, пошкодження або вилучення майна потерпілої (потерпілого) чи її (його) близьких роди­чів або 2) розголошення відомостей, що ганьблять її (його) чи близьких родичів.


Злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи

Статеві зносини з особою, яка не досягла статевої зрілості

(ст. 155 КК). Потерпілим може бути особа жіночої або чоловічої статі, яка не досягла статевої зрілості. Такими завжди вважаються особи, які не досягли 14 років. Статева зрілість — це такий фізіо­логічний стан організму людини, який характеризується здатністю до повного виконання статевих функцій. Питання щодо досягнення статевої зрілості у віці з 14 років і до шлюбного віку вирішується в кожному випадку за допомогою судово-медичної експертизи. Згідно зі ст. 22 Сімейного кодексу України шлюбний вік для жінки встановлено у 17, а для чоловіків — у 18 років. Якщо особа досягла шлюбного віку, то добровільні з нею статеві зносини не тягнуть за собою кримінальної відповідальності.

Об 'єктивна сторона злочину полягає у добровільних природних статевих зносинах чоловіка або жінки з особою протилежної статі, яка не досягла статевої зрілості. Добровільними визнаються такі статеві зносини, які здійснюються без застосування фізичного насильства, погрози застосування такого насильства або використання безпорад­ного стану потерпілої особи.

Із суб'єктивної сторони злочин характеризується прямим умислом щодо дії. Для відповідальності за ст. 155 КК необхідно також встановити, що винна особа достовірно знала або припускала, що потерпіла особа не досягла статевої зрілості, або повинна була і могла це усвідомлювати.

Суб'єкт злочину — особа як чоловічої, так і жіночої статі, якій виповнилося 16 років.

У частині 2 ст. 155 КК встановлена відповідальність за ті самі дії, вчинені: 1) батьком, матір'ю, вітчимом, мачухою, опікуном чи піклу­вальником, особою, на яку покладено обов'язки щодо виховання по­терпілого або піклування про нього, або 2) якщо вони спричинили безплідність чи інші тяжкі наслідки (наприклад, самогубство потерпі­лої особи, тяжку хворобу тощо).

Розбещення неповнолітніх (ст. 156 КК). Потерпілим від даного злочину можуть бути особи як чоловічої, так і жіночої статі, яким не виповнилося 16 років. Для відповідальності за цей злочин не має значення, чи досягла потерпіла особа статевої зрілості і чи давала вона згоду на вчинення щодо неї розпусних дій. Попередня поведінка по­терпілої особи (зокрема, її попереднє статеве життя) на кваліфікацію Дій винної особи за ст. 156 КК не впливає.

Об 'єктивна сторона цього злочину полягає у вчиненні розпусних ДШ щодо особи, яка не досягла 16-річного віку. Розпусні дії мають


Розділ V


сексуальний характер і спрямовані на задоволення винною особою статевої пристрасті або на збудження у потерпілої особи статевого інстинкту. Розпусні дії можуть бути як фізичними (наприклад, непри­стойні доторкання до статевих органів, які викликають статеві збуджен­ня, навчання статевим збоченням тощо), так і інтелектуальними (на­приклад, цинічні розмови з потерпілою особою на сексуальні теми, ознайомлення дитини із порнографічними зображеннями, відеофіль-мами тощо).

За конструкцією об'єктивної сторони розбещення неповнолітніх є злочином з формальним складом, тому він вважається закінченим з моменту вчинення розпусних дій.

Суб 'єктивна сторона. Прямий умисел стосовно вчинення розпус­них дій. Щодо віку потерпілої особи, то винна особа може достовірно знати або припускати, що така особа не досягла 16 років, або повинна була і могла це усвідомлювати.

Суб 'єктом злочину може бути особа як чоловічої, так і жіночої статі, яка досягла 16 років.

У частині 2 ст. 156 КК встановлена відповідальність за наявності таких обставин, що обтяжують відповідальність: 1) вчинення розпусних дій щодо малолітньої особи або 2) якщо такі дії вчинені батьком, матір'ю, вітчимом, мачухою, опікуном чи піклувальником, особою, на яку покла­дено обов'язки щодо виховання потерпілого або піклування про нього.

Контрольні запитання

1. Як визначено в КК зґвалтування?

2. З якими діями мають поєднуватися статеві зносини при
зґвалтуванні?

3. У чому полягає використання безпорадного стану потерпілої
особи при зґвалтуванні?

4. Які можуть бути види вчинення насильницького задоволен­
ня статевої пристрасті неприродним способом?

5. Як визначено в КК примушування до вступу в статевий
зв'язок?

6. Як слід розуміти матеріальну та службову залежність у ст. 154
КК?

7. Яка особа визнається такою, що не досягла статевої зрілості?

8. Яким чином можуть бути вчинені розпусні дії за ст. 156
КК?





Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-31; Просмотров: 569; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.007 сек.