Злочини проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина

§ 1. Види злочинів проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина

Стаття 3 Конституції України проголошує, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Закріплені у другому роз­ділі Конституції України (статті 21-62) права та свободи людини і гро­мадянина гарантуються і захищаються чинним законодавством. Од­нією з таких гарантій є кримінально-правовий захист конституційних прав і свобод від злочинних посягань.

Родовим об 'єктом цих злочинів є суспільні відносини, що забез­печують конституційні права та свободи людини і громадянина.

Залежно від їх безпосереднього об'єкта всі злочини, передбачені п'ятим розділом Особливої частини КК, можна поділити на такі види:

1. Злочини проти виборчих прав громадян: перешкоджання здійсненню
виборчого права або права брати участь у референдумі, роботі виборчої
комісії або комісії з референдуму чи діяльності офіційного спостерігача
(ст. 157 КК); фальсифікація виборчих документів, документів референдуму
чи фальсифікація підсумків голосування, надання неправдивих відомостей
до органу Державного реєстру виборців чи фальсифікація відомостей Дер­
жавного реєстру виборців (ст. 158 КК); голосування виборцем на виборчій
дільниці більше ніж один раз (ст. 158^і КК); незаконне знищення вибор­
чої документації або документів референдуму (ст. 158² КК); порушення
таємниці голосування (ст. 159 КК); порушення порядку фінансування
виборчої кампанії кандидата, політичної партії (блоку) (ст. 159' КК); по­
рушення законодавства про референдум (ст. 160 КК).

2. Злочини проти трудових прав громадян: перешкоджання закон­
ній діяльності професійних спілок, політичних партій, громадських
організацій (ст. 170 КК); перешкоджання законній професійній діяль-

Розділ VI

ності журналістів (ст. 171 КК); грубе порушення законодавства про працю (ст. 172 КК); грубе порушення угоди про працю (ст. 173 КК); примушування до участі у страйку або перешкоджання участі у страй­ку (ст. 174 КК); невиплата заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших установлених законом виплат (ст. 175 КК).

3. Злочини у сфері охорони права на об'єкти інтелектуальної влас­
ності: порушення авторського права і суміжних прав (ст. 176 КК);
порушення прав на винахід, корисну модель, промисловий зразок,
топографію інтегральної мікросхеми, сорт рослин, раціоналізаторську
пропозицію (ст. 177 КК).

4. Злочини, що посягають на інші особисті права і свободи грома­
дян: порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, націо­
нальної належності або ставлення до релігії (ст. 161 КК); порушення
недоторканності житла (ст. 162 КК); порушення таємниці листування,
телефонних розмов, телеграфної чи іншої кореспонденції, що переда­
ються засобами зв'язку або через комп'ютер (ст. 163 КК); порушення
недоторканності приватного життя (ст. 182 КК); порушення права на
отримання освіти (ст. 183 КК); порушення права на безоплатну медич­
ну допомогу (ст. 184 КК).

5. Злочини проти сім "і: ухилення від сплати аліментів на утриман­
ня дітей (ст. 164 КК); ухилення від сплати коштів на утримання не­
працездатних батьків (ст. 165 КК); злісне невиконання обов'язків по
догляду за дитиною або за особою, щодо якої встановлена опіка чи
піклування (ст. 166 КК); зловживання опікунськими правами (ст. 167
КК); розголошення таємниці усиновлення (удочеріння) (ст. 168 КК);
незаконні дії щодо усиновлення (удочеріння) (ст. 169 КК).

6. Злочини проти свободи совісті: пошкодження релігійних споруд
чи культових будинків (ст. 178 КК); незаконне утримування, осквер­
нення або знищення релігійних святинь (ст. 179 КК); перешкоджання
здійсненню релігійного обряду (ст. 180 КК); посягання на здоров'я
людей під приводом проповідування релігійних віровчень чи виконан­
ня релігійних обрядів (ст. 181 КК).

§ 2. Злочини проти виборчих прав громадян

Безпосереднім об'єктом цих злочинів є передбачене ст. 38 Консти­туції України право громадян «брати участь в управлінні державними

Злочини проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод...

справами, у всеукраїнському та місцевих референдумах, вільно оби­рати і бути обраним до органів державної влади та органів місцевого самоврядування». По суті це є правом громадян на вільне волевияв­лення у сфері управління державними справами.

Диспозиції всіх злочинів проти виборчих прав громадян є бланкет-ними, а тому для більш глибокого аналізу їх складів слід звернутися до таких законів: «Про вибори Президента України» від 5 березня ^999 р. у редакції від 18 березня 2004 р.¹; «Про вибори народних де­путатів України», прийнятого 25 березня 2004 р., у редакції від 7 черв­ня 2005 р.²; «Про всеукраїнський та місцеві референдуми» від 3 липня 1991 р. зі змінами від 11 липня 2001 р.³, «Про державний реєстр ви­борців» від 27 лютого 2007 р.⁴ та ін.

Перешкоджання здійсненню виборчого права або права брати участь у референдумі, роботі виборчої комісії або комісії з референ­думу чи діяльності офіційного спостерігача (ст. 157 КК). Об 'єктивна сторона цього злочину складається з двох самостійних діянь:

1) перешкоджання вільному здійсненню громадянином свого ви­
борчого права або права брати участь у референдумі;

2) перешкоджання діяльності іншого суб'єкта виборчого процесу,
ініціативної групи референдуму, комісії з референдуму, члена виборчої
комісії, члена ініціативної групи референдуму, члена комісії з референ­
думу або офіційного спостерігача при виконанні ними своїх повно­
важень, а також ухилення члена виборчої комісії у роботі комісії без
поважних причин.

Відповідно до законів про вибори суб'єктами виборчого процесу є:

- виборці;

- виборчі комісії;

- кандидати у депутати та кандидати на посаду сільського, селищ­
ного, міського голови;

- місцеві організації партій (блоків), які висунули кандидата у де­
путати;

- офіційні спостерігачі від місцевих організацій, партій (блоків) —
суб'єктів виборчого процесу.

Перешкоджання як обов'язкова ознака об'єктивної сторони — це активний вплив на волю особи з метою примусити її відмовитися від участі у виборах або змінити зміст свого волевиявлення. Така протидія

¹ Офіц. вісн. України. - 2004. - № 14. - Ст. 259.

² Там само. - 2005. - № 33. - Ст. 1983.

' Відом. Верхов. Ради України. - 2001. - № 51-52. - Ст. 265. ' Там само. - 2007. - № 20. - Ст. 282.

Розділ VI

може мати місце як під час голосування, так і в період всієї виборчої кампанії. Це, наприклад, ненадання приміщення для зборів виборців або неповідомлення про зміну часу зустрічі з кандидатом, необгрунтована відмова депутату виступити зі своєю програмою на телебаченні тощо.

Загальною обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього зло­чину є спосіб його вчинення: підкуп, обман або примушування.

Підкуп являє собою передачу особі грошей, інших цінностей, на­дання будь-яких вигод, пільг майнового характеру як винагороду за зміну свого волевиявлення при участі у виборах або за відмову в такій участі.

Обман передбачає перекручення певних відомостей з метою вве­дення потерпілого в оману щодо обставин, пов'язаних з виборами, наприклад, щодо особи кандидата в депутати, часу, місця проведення виборів тощо.

Примушування — це засіб психічного впливу на волю виборця з метою прийняти рішення, що суперечить дійсній його волі і не є для нього бажаним. Наприклад, проголосувати за певну особу, яка в дій­сності не відповідає вимогам, що пред'являються до депутатів, під погрозою зняти виборця з посади.

Закінченим злочин, передбачений у ч. 1 ст. 157 КК, вважається з моменту перешкоджання.

Суб'єктивна сторона цього злочину — прямий умисел. Мотиви і мета можуть бути різними і на кваліфікацію не впливають.

Суб'єкт злочину — загальний: особа, яка досягла 16 років.

Частина 2 ст. 157 КК передбачає кваліфікуючі ознаки:

1) застосування насильства, знищення чи пошкодження майна;

2) погроза застосування насильства або знищення чи пошкодження
майна;

3) інший спосіб, наприклад, погроза звільнити з посади, виключи­
ти з черги на отримання квартири тощо.

У випадку застосування фізичного насильства, якщо воно за своїм характером є більш суспільно небезпечним, ніж злочин, що аналізу­ється, кваліфікація повинна бути за сукупністю злочинів. Наприклад, якщо з метою перешкоджання було спричинене умисне тяжке тілес­не ушкодження, кваліфікація повинна бути за сукупністю ст. 121 КК та ч.2ст. 157 КК.

Частина 3 ст. 157 КК посилює відповідальність за діяння, перед­бачені в частинах 1 та 2, якщо вони вчинені за попередньою змовою

Злочини проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод...

групою осіб (ч. 2 ст. 27 КК) або членом виборчої комісії чи іншою службовою особою з використанням влади або службового становища (примітка 1 до ст. 364 КК).

Частина 4 ст. 157 КК передбачає особливо кваліфікований склад цього злочину — втручання службової особи з використанням служ­бового становища у здійснення виборчою комісією чи комісією з ре­ферендуму їх повноважень, установлених законом, вчинене шляхом незаконної вимоги чи вказівки з метою вплинути на рішення виборчої комісії чи комісії з референдуму. Обов'язковими способами втручання є незаконні вимоги чи вказівки.

Суб'єкт цього складу злочину — спеціальний: службова особа з використанням свого службового становища.

Суб 'єктивна сторона виявляється в прямому умислі. Обов'язковою ознакою є мета вплинути на рішення виборчої комісії чи комісії з ре­ферендуму.

Фальсифікація виборчих документів, документів референдуму чи фальсифікація підсумків голосування, надання неправдивих відомостей до органів Державного реєстру виборців чи фальсифі­кація відомостей Державного реєстру виборців (ст. 158 КК). За своєю структурою ст. 158 КК є складною: у різних її частинах по суті передбачені різні склади злочинів, об'єднані єдиним об'єктом та пред­метом злочину.

Предметом цього злочину є виборчі бюлетені, бланки відкріпних посвідчень, бюлетені для голосування на референдумі, відомості дер­жавного реєстру виборців. Ці документи є документами суворої звіт­ності, їх форма, зміст та всі реквізити встановлюються і затверджу­ються Центральною виборчою комісією на підставі Закону «Про Цен­тральну виборчу комісію» від 30 червня 2004 р.¹

Частина 1 ст. 158 КК з об'єктивної сторони передбачає незакон­не вчинення особою хоча б одного з альтернативно визначених діянь: виготовлення, зберігання, використання виборчих бюлетенів, бланків відкріпних посвідчень, бюлетенів для голосування на референдумі.

Суб'єктивна сторона — прямий умисел: особа завідомо знає про те, що виготовлення, зберігання чи використання таких документів є незаконним. Мотиви та мета можуть бути різними і на кваліфікацію не впливають.

Суб'єкт — загальний: особа що досягла до вчинення злочину 16 років.

¹ Відом. Верхов. Ради України. - 2004. - № 36. - Ст. 448.

Розділ VI

Частина 2 ст. 158 КК з об'єктивної сторони передбачає підробку виборчих документів, документів референдуму, використання завідомо підроблених документів референдуму, вчинені спеціальним суб'єктом: членом виборчої комісії, комісії з референдуму, кандидатом, його упо­вноваженим представником, уповноваженою особою політичної партії (блоку), членом ініціативної групи референдуму.

Об'єктивна сторона виявляється в підробці виборчих документів (наприклад, внесення неправильних даних щодо виборця), а також у використанні підроблених документів (наприклад, пред'явлення їх для голосування).

На відміну від виготовлення, при якому створюється новий доку­мент, підробка є частковою зміною змісту документа.

Частина 3 ст. 158 КК передбачає відповідальність за ті самі дії, що передбачені в ч. 2 ст. 158 КК, за наявності в них однієї з двох кваліфі­куючих ознак:

1) якщо вони вплинули на результати голосування виборців на ви­
борчих дільницях або у межах виборчого округу;

2) якщо вони призвели до неможливості визначити волевиявлен­
ня виборців на виборчій дільниці чи у відповідних виборах (рефе­
рендумах).

Частина 4 ст. 158 КК передбачає злочин, об'єктивна сторона якого виявляється в незаконній передачі іншій особі виборчого бюлетеня.

Суб'єкт цього злочину — спеціальний. Ним є тільки виборець, тобто особа, яка відповідно до законів про вибори має право на голо­сування, повинна голосувати особисто і не має права передавати ви­борчий бюлетень іншій особі. Мета передачі може бути різною і на кваліфікацію не впливає.

Частина 5 ст. 158 передбачає відповідальність за викрадення чи приховування виборчого бюлетеня, бюлетеня для голосування на ре­ферендумі, виборчого протоколу чи протоколу комісії з референдуму або скриньки з бюлетенями або незаконне знищення чи псування скриньки з бюлетенями.

Предметом цього злочину (на відміну від предмета злочинів, перед­бачених у частинах 1—4 ст. 158 КК), крім виборчих бюлетенів, бюле­тенів для голосування на референдумі, виборчих протоколів чи про­токолів комісії з референдуму, є скриньки з бюлетенями.

Об 'єктивна сторона цього складу злочину може виявлятися в трьох самостійних діяннях: 1) викраденні; 2) приховуванні; 3) незаконному знищені або псуванні скриньки з бюлетенями. 108

Злочини проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод...

У частині 6 ст. 158 КК наведені кваліфікуючі ознаки злочину, пе­редбаченого у ч. 5 ст. 158 КК: 1) якщо ці дії вплинули на результати голосування на виборчій дільниці або округу або 2) призвели до не­можливості визначити волевиявлення виборців на виборчій дільниці чи у відповідних виборах (референдумах).

Частина 7 ст. 158 КК з об'єктивної сторони передбачає такі діяння:

1) підписання виборчого протоколу чи протоколу комісії з рефе­
рендуму до остаточного підрахунку голосів чи встановлення результа­
тів голосування;

2) включення неврахованих виборчих бюлетенів чи бюлетенів для
голосування на референдумі до числа бюлетенів, використаних при
голосуванні;

3) підміна дійсних виборчих бюлетенів з позначками виборців чи
громадян, які мають право брати участь у референдумі;

4) незаконне внесення до протоколу змін після його заповнення;

5) викрадення чи приховування виборчого бюлетеня, бюлетеня для
голосування на референдумі, виборчого протоколу чи протоколу комі­
сії з референдуму;

6) викрадення скриньки з бюлетенями;

7) незаконне знищення чи псування скриньки з бюлетенями.
Цей склад злочину є матеріальним: його обов'язковими наслідками

закон передбачає неможливість визначити волевиявлення виборців чи встановити результати референдуму.

Суб'єкт цього злочину — спеціальний: член виборчої комісії або комісії з референдуму.

Суб 'єктивна сторона — прямий умисел.

Частина 8 ст. 158 КК передбачає з об 'єктивної сторони такі діяння:

1) надання громадянину можливості проголосувати за іншу особу
чи проголосувати більш ніж один раз у ході голосування;

2) надання виборчого бюлетеня чи бюлетеня для голосування на
референдумі особі, яка не включена до списку виборців, тобто грома­
дянам, які мають право брати участь у виборах на відповідній виборчій
дільниці чи дільниці з референдуму;

3) надання виборцю заповненого виборчого бюлетеня (бюлетеня
Для голосування на референдумі).

Склад злочину — формальний: для закінченого злочину достатньо вчинення одного з цих діянь.

Суб 'єктивна сторона виявляється тільки в прямому умислі.

Розділ VI

Суб'єкт — спеціальний: член виборчої комісії чи комісії з рефе­рендуму.

Частинами 9-12 ст. 158 КК доповнена у зв'язку з прийняттям За­кону України «Про державний реєстр виборців».

Відповідно до цього Закону створено новий орган — державний реєстр виборців — «автоматизована інформаційно-телекомунікаційна система (банк даних), призначена для зберігання, обробки даних, які містять передбачені цим Законом відомості, та користування ними, створена для забезпечення державного обліку громадян України, які мають право голосу відповідно до ст. 70 Конституції України».

Основними завданнями цього органу є: 1) ведення персоніфікова­ного обліку виборців; 2) складання списків виборців. Важливість відо­мостей, які забезпечують державний облік виборців, і обумовила необ­хідність їх захисту кримінальним законом.

Частина 9 ст. 158 КК встановлює відповідальність за умисне надан­ня неправдивих відомостей до органу Державного реєстру виборців.

Частина 10 ст. 158 КК передбачає ті самі дії, що вказані у ч. 9 ст. 158 КК, але при наявності таких кваліфікуючих ознак: 1) вчинені службо­вою особою з використанням свого посадового становища; 2) надання службовою особою органу Державного реєстру виборців розпоряджен­ня щодо внесення завідомо неправдивих відомостей до бази даних Державного реєстру виборців.

Частина 11 ст. 158 КК з об'єктивної сторони передбачає три різних діяння: 1) внесення неправдивих відомостей до бази даних Державно­го реєстру виборців; 2) несанкціоновані дії з інформацією; 3) інше несанкціоноване втручання в роботу Державного реєстру виборців.

Із суб'єктивної сторони всі ці діяння вчинюються з прямим умислом.

Суб'єктами злочину, передбаченого ч. 2 ст. 158 КК, можуть бути: 1) службова особа, яка має доступ до цієї інформації; 2) інша особа шляхом несанкціонованого доступу до бази даних Державного реєстру виборців.

Частина 12 ст. 158 КК визначає особливо кваліфікуючі ознаки для діянь, передбачених частинами 9-11 ст. 158 КК, якщо вони: 1) впли­нули на результати голосування на виборчій дільниці або у межах виборчого органу, або 2) призвели до неможливості визначити воле­виявлення виборців на виборчій дільниці чи у відповідних виборах, або 3) вчинені за попередньою змовою групою осіб.

Дата добавления: 2015-05-31