Регулювання експорту

Регулювання експорту товарів з країн ЄС до інших країн поширюється на всі промислові та сільськогосподарські товари (Регламент 2603/69)[8]. Регулювання базується на принципі СОТ щодо свободи експорту, однак воно допускає деякі кількісні обмеження у якості захисних заходів.

Захисні заходи застосовуються для попередження або усунення критичної ситуації, викликаної браком найважливіших товарів, для виконання міжнародних зобов’язань, узятих на себе Співтовариством чи усіма державами-членами, зокрема, щодо торгівлі сировинними товарами, або у інших випадках, коли цього потребують інтереси Співтовариства. Захисні заходи можуть обмежувати експорт до деяких країн або експорт з деяких регіонів ЄС, причому вони не можуть стосуватися товарів, які вже прямують до кордонів ЄС.

Заходи щодо кількісних обмежень експорту запроваджуються Радою ЄС за поданням Комісії, а у невідкладних випадках – Комісією. Перед запровадженням захисних заходів та в період їх дії вони обговорюються консультативним комітетом на предмет їх уведення, продовження чи припинення. Комітет, який складається з представників держав-членів та представника Комісії як головуючого, збирається якнайшвидше в міру необхідності. На базі інформації від країн-членів про економічну та комерційну ситуацію Комісія може запровадити перед запровадженням захисних заходів нагляд за експортом окремих видів товарів.

Захисні заходи можуть ініціюватися державами-членами шляхом звернення до Ради з пропозицією щодо запровадження того чи іншого захисного заходу, а Рада, у свою чергу, вирішує або запровадити запропонований захід чи кваліфікованою більшістю голосів приймає інше рішення. Держави-члени можуть звертатися із запитом щодо запровадження захисних заходів до Комісії, яка у разі відхилення запиту повинна звернутися до Ради, яка може кваліфікованою більшістю голосів прийняти інше рішення.

Захисними заходами є кількісні обмеження, що уводяться рішенням Ради. Такими заходами можуть бути, наприклад обмеження експорту обсягами, які існували до виникнення критичної ситуації. Комісія може на вимогу держави-члена або за власною ініціативою запровадити експортні дозволи щодо того чи іншого товару, надання яких регулюється в межах та в рамках положень, що встановлюються Комісією, поки Рада не прийме відповідне рішення. Рада та держави-члени інформуються про заходи, що мають запроваджуватися, і ці заходи негайно набирають чинності. У якості захисного заходу можуть запроваджуватися квоти на експорт певних товарів та ліцензування використання квот. Упродовж 12 робочих днів Комісія має звернутися до Ради з пропозицією щодо заходів, які має бути запроваджено Радою. Якщо упродовж 6 тижнів після уведення в дію дозволів, запроваджених Комісією, Рада не прийме рішення за цією пропозицією, дозволи, тобто обмежувальні заходи щодо експорту, запроваджені Комісією, вважаються недійсними. Аналогічно процедурі, що передбачена для Комісії, держава-член може також запровадити експортні дозволи як проміжний захисний захід, який діє до прийняття відповідного рішення Комісією або Радою. Якщо Комісія вважає, що будь-який запроваджений Радою, державою-членом або самою Комісією захід має бути визнаним недійсним або мають бути внесені зміни до рішення про запровадження заходу, вона приймає таке рішення: якщо Рада не прийняла рішення щодо заходу, запровадженого Комісією, остання визнає захід недійсним або вносить зміни до свого рішення; в інших випадках вона звертається до Ради з відповідною пропозицією і Рада кваліфікованою більшістю приймає відповідне рішення.

Держави-члени мають право, повідомивши Комісію, без шкоди для правил, запроваджених Співтовариством у даній сфері, уводити екстрену систему розподілу, що запроваджує зобов’язання з розподілу ресурсів щодо третіх країн згідно з міжнародними зобов’язаннями, що набрали чинності до уведення в дію зазначеного вище Регламенту 2603/69, відносно нафти та деяких видів нафтопродуктів та природного газу.

Держави-члени мають у всякому разі право на запровадження кількісних обмежень з міркувань суспільної моралі, громадського порядку та державної безпеки, захисту здоров’я та життя людей, тварин чи рослин, захисту національних багатств, які мають художню, історичну чи археологічну цінність, захисту промислової та комерційної власності.

Спеціальними правилами регулюється експорт товарів «подвійного призначення» (тобто таких, що використовуються як для цивільних, так і для військових цілей), включаючи програмне забезпечення та програмні технології, культурних цінностей та деяких інших товарів[9].

У сфері регулювання торгового права ЄС знаходяться також питання гармонізації державами-членами підтримки експорту до третіх країн (ст.132 ДЗЄС), експортних субсидій (Угода СОТ про субсидії і компенсаційні заходи), пільгового державного експортного кредитування та страхування[10].

Особливі правила експорту з ЄС можуть передбачатися угодами ЄС з третіми країнами.

Дата добавления: 2015-05-31