Типи посилань

В Excel існують посилання двох типів: «А1» (за замовчуванням) і «R1C1» (нумеруються як стовпці, так і рядки). Вибирають тип посилань можна за командою: Файл – Параметры - Формулы–Работа з формулами

Види адресації

Основними засобами автоматизації обчислень в Excel є автоматичне переобчислення всієї таблиці в разі зміни будь-яких вхідних даних і можливість копіювання однотипних формул. Останнє забезпечується правилом відносної орієнтації комірок: при копіюванні формули Excel автоматично зміщує відносні адреси, на які є посилання у формулі, згідно з розміщенням копії відносно оригінальної комірки. Якщо посилання на комірку не повинно змінюватися при копіюванні, то використовують абсолютну адресу комірки. Абсолютне посилання створюють з відносного вставкою символу «$» перед позначенням стовпця і/або номером рядка. Наприклад, $А$1 і $Е$5 – абсолютні адреси комірок А1 і Е5. Іноді використовують змішані адреси, коли постійною є одна частина адреси, наприклад А$1 або $А1. При редагуванні адреси у формулі циклічну зміну вигляду посилання здійснюють за допомогою клавіші <F4>.

Використання імен комірок

Замість абсолютних адрес комірок й блоків комірок у формулах можна використовувати їх імена. Це надає формулам наочності і полегшує адресацію. Для присвоєння (видалення) комірці (блоку) власного імені використовують команду Формулы–Определенные имена – Присвоит ьимя (<Ctrl+F3>). Для створення імені з тексту, який міститься у виділених комірках, виконують команду Формулы–Определенные имена –Создать из выделеного (<Ctrl+Shift+F3>). Щоб швидко вставити ім’я у формулу, натискають клавішу <F3>, а для переходу до комірок, що мають імена, – <F5>. Ім’я комірки (діапазону) повинно починатися з букви латинської або російської абетки, з символів «_» або «\». Це ім’я може містити також символи «.», «?» і цифри. Символ пробілу в іменах забороняється використовувати. Максимальна довжина імені комірки (блоку) – 255 символів.

Використання функцій

Функції – це програми, що за готовими формулами реалізують обчислення над аргументами, які задаються користувачем згідно з правилами запису (синтаксису) функції. Доступ до функції здійснюється за її іменем. Аргументи функцій записують у круглих дужках через крапку з комою. Ними, зокрема, можуть бути числа, посилання на комірки та діапазони, імена, текст, логічні значення, значення помилок, вкладені функції тощо.

Вводити функції у формулу можна так:

· Виділити комірку і виконати команду Формулы – Библиотека функций –Вставить функцию;

· натиснути кнопку Вставка функции ;

· натиснути кнопку Изменить формулу в рядку формул.

У перших двох випадках завантажиться програма Мастер функций. У третьому варіанті з’явиться панель формул, у списку якої за допомогою миші можна вибрати потрібну функцію і потім задати її аргументи.

Тема: Використання стандартних функцій в Excel.

Загальні відомості

Програма Excel має приблизно 50 математичних функцій, за допомогою яких можна виконати загальні обчислення. Аргументами цих функцій є числові дані. Після обчислення функція повертає числовий результат. Математичні функції поділяються на чотири типи: арифметичні, логарифмічні, тригонометричні та матричні.

Застосування майстра функцій

Нагадаємо, що вводити функцію у формулу можна так:

· Виділити комірку і виконати команду Формулы – Библиотека функиій – Вставить функцию;

· натиснути кнопку Вставка функции ;

· натиснути кнопку Изменить формулу в рядку формул.

У перших двох випадках запуститься програма Мастер функций, яка допоможе в діалоговому режимі вибрати потрібну функцію.

Мастер функций побудовано за тематичним принципом. У лівому списку розміщуються назви категорій функцій. Клацнувши лівою кнопкою миші на потрібній категорії, у правій частині можна отримати повний список імен функцій активної категорії. Функцію викликають клацанням лівою кнопкою миші на її імені. Після цього відкривається Вікно формули, куди вводять аргументи функції. У відповідне поле (чи поля) необхідно ввести число або адресу комірки, що містить число.

За замовчуванням у комірках робочого аркуша відображаються результати обчислень. Для відображення формул потрібно скористатись командами Файл – Параметры - Формулы -

Редактор презентацій Power Point

План.

1. Поняття презентації.

2. Методи створення презентацій.

3. Настройка презентації.

СР. Робота з графічними об’єктами.

Література. Редько М.М. Інформатика та комп’ютерна техніка, ст.413-427.

Презентація — це набір слайдів, де є текст, графічні об'єкти, рисунки, кнопки

тощо. Презентація може містити звук, відео та анімацію – три основні компоне-

нти мультимедіа. Її демонструють на екрані монітора комп'ютера чи на вели-

кому екрані у залі за допомогою проекційної панелі і проектора.

Створюють презентації для того, щоб ілюструвати доповіді, рекламні повідом-

лення, демонструвати проекти тощо.

Для створення і демонстрації презентацій призначена програма PowerPoint,яка

дає змогу, зокрема, використати в презентації мультимедійні ефекти.

Презентацію можна створити трьома способами:

1) вручну як нову презентацію (Пустую презентацию): Файл → Створити

→ Загальні → вибрати Нова презентація → ОК;

2) за допомогою зразків (Шаблоны) типових презентацій, вибираючи

потрібну тему з колекції програми: Файл→Створити→ Презентації → вибрати

назву презентації → ОК;

3) за допомогою М айстра автозмісту: Файл→Створити → вибрати закладку

Загальні → Майстер автозмісту → ОК → Далі → вибрати

зразок презентації з меню, наприклад, Загальні→ вибрати Доповіді→Далі →

вибрати Презентація на екрані → Далі → Увести заголовок презентації і своє

прізвище → Далі → ГОТОВО.

Після того як майстер закінчить роботу, структуру презентації можна редагувати,

застосовувати форматування та анімаційні ефекти. Можна переглянути

демонстрацію і зберегти файл з розширенням ppt.

Майстер автозмісту – це найлегший спосіб створення нової презентації, він

запитує у користувача інформацію, після чого створюється набір слайдів по вказаній

темі.

Шаблон оформлення дає свободу вибору і дозволяє застосовувати розроблені

структури, кольорові палітри, фони для слайдів по стандартній презентації.

«Пустая презентация» – відкриває порожній лист для створення слайда. Цей варіант

дає повну свободу вибору.

Під час першого запуску програми отримаємо вікно, де описані дії можна виконати

простіше.

Є багато зразків оформлення слайдів (шаблонів), що даються на закладці

Презентації (Шаблони – в Office-2000) команди Створити тощо. На закладці

Презентації є зразки готових презентацій на теми: особиста сторінка,

інформація відділу кадрів, стандартна доповідь, оголошення, реклама, опис

проекту, погані новини, структура компанії, майстер автозмісту тощо.

Нескладну презентацію зручно готувати в режимі слайда чи структури слайда.

Потрібний режим задають натисканням на одну з кнопок, які є в лівому нижньому

куті екрана. Режимів (кнопок) є п'ять, а саме: 1) слайдів звичайний);2) структури; 3) впорядкування; 4) приміток; 5) показу (перегляду,

демонстрації).

Режими перегляду:

1) Обычный – установить по умолчанию; це комбінація режиму

слайдів і режиму структури;
Режим структуры – відображає заголовки і текст слайдів;

2) Режим слайдов – дозволяє працювати з окремими слайдами;

3) Режим сортировщика – відображає на екрані ряд мініатюрних зображень

слайдів. Цей режим корисно використовувати для перегляду презентації в цілому і

перестановки слайдів.

4) Режим показа слайдов – використовується для перегляду роботи і попереднього

5) виконання готово презентації.

У режимі слайдів, який використовують найчастіше, можна редагувати слайд

традиційними засобами: вводити (вилучати, змінювати) текст, вставляти

(переміщати, збільшувати, зменшувати) об'єкти, надавати їм певні властивості.

У режимі створення слайдів перейти від слайда до слайда можна за допомогою

вертикального бігунця у смузі прокручування.

Ознайомимося зі структурою слайда. Слайд може містити заголовок і основний текст

у вигляді маркірованих списків, де висвітлюються пункти чи план доповіді, запитання,

основні ідеї, назви й адреси фірм тощо. У слайді можуть бути різні об'єкти рисунки,

діаграми, фотографії з файлів, таблиці зExcel, ефекти зі словами з WordArt, заготовка

таблиці Word (усе це вставляют командою Вставити), а також елементи мультиме-

діа: анімаційні (рухомі) ефекти, відеокліпи, звук з файлу чи дикторський

текст. Звук, зокрема, вставляють командами Вставити → КІНО (звук) → Звук з файлу

чи Записати звук.

Оскільки одним з основних елементів слайда є маркірований список, то

особливу увагу треба звернути на кнопки ПІДВИЩИТИ ти ПОНИЗИТИ рівень елемента списку, які забезпечують відступи. Рівнів (відступів) може бути до п'яти. Відступи поліпшують сприйняття тексту.

Редагування. Принципи введення та редагування тексту такі ж як і у Word.

Форматування. Вибір шрифту, розмір символів, накреслення, вміння користуватися

нумерацією у PowerPoint такі ж як і у Word.

Щоб привернути увагу слухачів, у слайдах застосовують анімаційні ефекти до

заголовка, тексту чи інших об'єктів на слайді за допомогою відповідних кнопок

на панелі інструментів Ефекти анімації. Найцікавішими є ефекти в'їзду, польоту,

випалювання, вкидування. Щоб задати ефект, вибирають об'єкт на слайді і

натискають на потрібну кнопку на панелі. Командою Показ слайдів → Налаштовування

анімації можна міняти порядок активізації анімаційних об'єктів на слайді, застосовувати

звукові ефекти під час анімації, задавати ефекти після анімації тощо.

Ефекти для заголовків і текстів зручно назначати в режимі впорядкування слайдів.

Для цього на панелі Ефектів анімації спочатку потрібно натиснути на кнопки Анімація

заголовка чи Анімація тексту, а пізніше — на кнопку конкретного ефекта. У

цьому ж режимі можна міняти послідовність слайдів методом їх перетягування.

Важливим елементом слайда є його фон. Фон можна вибрати серед заготовок

дизайнів (шаблонів) або створити самостійно командою Формат → Фон.

Режим структури слайда зручний для роботи з текстами, внесеня змін, оскільки на

одному екрані є змісти усіх слайдів без оздоблювальних ефектів.

У режимі сторінок приміток у слайд вставляють службову інформацію (коментарі,

пояснення), яка під час демонстрації не показується.

Способи демонстрації слайдів. Перед демонстрацією треба за допомогою

контекстного меню слайда чи командою Показ слайдів → Перехід слайдів задати

ефекти демонстрації окремого слайда чи усіх слайдів:

 ефект появи слайда: без ефекта; жалюзі горизонтальні або вертикальні,

напливання наліво або направо тощо, прорізування, розчинення, відкривання направо

чи наліво, поява зверху або збоку тощо;

 спосіб просування (подання) слайдів на екрані: клацання миші чи автоматично

через декілька заданих секунд;

 звуковий супровід: аплодисменти, барабан, овації, вибух, постріл, автоперегони,

скрегіт тормозів, звук з файлу тощо.

Демонстрацію виконують командою Вигляд → Показ слайдів шляхом переходу в режим

перегляду слайдів. Стежте, щоб перед переглядом активним був перший слайд.

У режимі демонстрації слайди з'являються внаслідок клацання кнопкою миші або

автоматично. Керувати процесом демонстрації можна також за допомогою меню

стандартної кнопки керування, яка є у лівому нижньому кутку слайда. Користувач має

змогу за допомогою меню Показ слайдів створити свої кнопки керування, якщо

його не задовольняють можливості стандартної, а також відрегулювати час демон-

страції кожного слайду. Презентація займає багато місця на

диску. Тому за допомогою команди Файл→Спакувати запускають Майстра, який

спакує презезентацію для економного зберігання і копіювання на дискети.

Система управління базами даних (СУБД). СУБД Microsoft Access

Тема: Система управління базами даних (СУБД). СУБД Microsoft Access.

Мета: Ознайомитись з поняттям БД, СУБД, етапами створення БД, зв`язування таблиць БД, створення запитів та робота з формами

Література:

1. Руденко В.Д.,Макарчук О.М.,Патланжоглу М.О.Практичний курс інформатики.К, 1997, ст.242-274

2. Симонович С.В.Информатика.Базовый курс.Санкт-Петербург,2001, ст. 328-341

3. Редько М.М. Інформатика та комптерна техніка. Вінниця. – 2007. ст.435-451

Дата добавления: 2015-05-31