Предмет і метод біржового права

ВСТУП

ОСОБЛИВА ЧАСТИНА

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

ГЛАВА 1. Поняття, предмет, метод, система та джерела біржового права і його місце в системі права України......................................................................

§ 1. Поняття та зміст біржового права...................................................................

§ 2. Предмет і метод біржового права...............................................................

§ 3. Біржові правовідносини, їх ознаки та види...............................................

§ 4. Система та джерела біржового права...............................................

§ 5. Місце біржового права в системі права України.....................................

ГЛАВА 2. Регулювання біржової діяльності............................................

§ 1. Поняття, зміст і принципи регулювання біржової діяльності.................

§ 2. Державне регулювання і саморегулювання біржової діяльності..................

§ 3. Органи державного регулювання біржової діяльності..............................

§ 4. Особливості регулювання біржової діяльності за кордоном.....................

ГЛАВА 3. Організація біржових інститутів.......................................................

§ 1. Еволюція біржових інститутів................................................................

§ 2. Створення бірж..................................................................................................

§ 3. Функції бірж.......................................................................................................

§ 4. Видова характеристика бірж.........................................................................

§ 5. Організація біржового управління..................................................................

ГЛАВА 4. Учасники та організація біржових торгів...............................

§ 1. Учасники біржових торгів............................................................................

§ 2. Біржовий товар...............................................................................................

§ 3. Організація біржових торгів...........................................................................

§ 4. Порядок зняття товарів з біржових торгів....................................................

§ 5. Розв’язання спірних питань.......................................................

§ 6. Біржова мова жестів та жаргон брокера.......................................................

ГЛАВА 5. Біржові угоди...................................................................................

§ 1. Поняття й ознаки біржових угод.................................................................

§ 2. Види біржових угод.........................................................................................

§ 3. Аукціонні торги ………………………………………………………………

§ 4. Порядок укладання біржових угод...................................................................

§ 5. Реєстрація та оформлення біржових угод.......................................................

§ 6. Розірвання угод................................................................................................

§ 7. Забезпечення виконання біржових угод......................................................

ГЛАВА 6. Правове регулювання діяльності товарних бірж............................

§ 1. Товарна біржа в системі ринкової економіки...............................................

§ 2. Правовий статус та функції товарної біржі...................................................

§ 3. Види біржових угод.........................................................................................

§ 4. Характеристика біржових товарів...................................................................

§ 5. Механізм торгівлі на вітчизняних товарних біржах..................................

§ 6. Забезпечення виконання біржових зобов’язань.............................................

ГЛАВА 7. Правове регулювання діяльності фондових бірж..........................

§ 1. Фондовий ринок і фондова біржа...................................................................

§ 2. Учасники фондового ринку............................................................................

§ 3. Класифікаційна характеристика цінних паперів.........................................

§ 4. Процедура лістингу......................................................................................

§ 5. Котирування цінних паперів.........................................................................

§ 6. Механізм укладання біржових угод.............................................................

ГЛАВА 8. Правове регулювання діяльності валютних бірж..........................

§ 1. Поняття валюти та валютних цінностей...........................................................

§ 2. Суб’єкти валютного ринку.............................................................................

§ 3. Види біржових угод.........................................................................................

§ 4. Механізм біржової торгівлі валютою............................................................

§ 5. Поняття та методи валютного регулювання..................................................

ГЛАВА 9. Правове регулювання діяльності бірж праці..............................

§ 1. Ринок праці: поняття, зміст і функції.............................................................

§ 2. Суб’єкти ринку праці та їх функції.................................................................

Додатки.................................................................................................................

Список використаної літератури......................................................................

Перехід України до ринкових умов господарювання передбачає кардинальні зміни її економічної системи і створення нового та вдосконалення чинного біржового законодавства. Будучи провідною ланкою ринкової економіки, біржова сфера виступає складним механізмом, що чутливо реагує на всі соціально-економічні, політичні та соціопсихологічні процеси, що відбуваються в країні.

Біржова справа – древня наука, а тому акумулює тисячолітній досвід функціонування біржових інститутів, розкриває те, що впродовж тривалого періоду формувалось як обов’язкові принципи організації біржової торгівлі. Тому навчитись основ біржової справи – непросте завдання. Адже майнові, грошові та кредитні відносини “як елементи біржових” відображають найскладніші явища суспільного життя, оскільки стосуються відносин між людьми, які і є найбільш складними її – біржової справи ‑ суб’єктами. З огляду на це стає зрозумілим важливість і необхідність правового регулювання відносин, що виникають у біржовій сфері, яка потребує широкого спектра знань, розуміння глибоких закономірностей, здатність добре орієнтуватись у правових актах – тобто всього того, що необхідне сьогодні фахівцю-юристу.

Розвиток біржового права, перехід до його викладання як самостійної навчальної дисципліни на відповідних факультетах – невід’ємна складова якісного оновлення вищої освіти в Україні, приведення цієї системи у відповідність із вимогами глибокого реформування економіки і права в країні.

Автор посібника глибоко переконаний, що насьогодні об’єктивно склалася необхідна кількість передумов, що дають підстави говорити про самостійність біржового права як галузі вітчизняного права. Звичайно, висловлене твердження не претендує на істину останньої інстанції, однак можна сподіватися, що в найближчому майбутньому воно сприйматиметься як саме собою зрозуміле.

Даний навчальний посібник підготовлений відповідно до програми курсу біржового права, затвердженої методичною радою Університету “Україна”. Специфіка запропонованого курсу полягає в невеликій за обсягом кількості аудиторних годин, занять відведених на його викладання, і вивченні більшої його частини самостійно. Саме тому зміст посібника, що максимально адаптований до робочої навчальної програми, охоплює актуальні проблеми, характеристики основних ланок біржової торгівлі, а також розкриває специфіку механізму укладення широкого спектру біржових угод.

Навчальний курс “Біржове право України” містить основний зміст Загальної та Особливої частин біржового права.

Загальна його частина охоплює поняття банківського права, його систему, місце в системі права, відомості про комплексний метод правового регулювання, а також аналіз правового забезпечення регулювання біржової діяльності, організації біржових інститутів, правовий статус біржових торгів, поняття та порядок укладання біржових угод в Україні та в країнах з глибокими традиціями біржової діяльності. Поглиблене знання змісту біржового права України передбачає детальне вивчення специфіки біржових правовідносин, його предмета та методу, характеристики правових норм.

Особлива частина біржового права охоплює загальні засади та правові основи регулювання діяльності окремих інститутів біржової торгівлі – товарної, фондової, валютної бірж та біржі праці. У посібнику також аналізуються проблеми біржової діяльності, правові основи біржових розрахунків.

Потрібно зауважити, що біржове право України стрімко набуває реальних ознак самостійної галузі, активно вдосконалюється його законодавство, а тому студентам для його системного засвоєння варто постійно знайомитися з новелами нормотворчості.

Можна говорити про викладання біржового права у навчальних закладах, однак навчально-методичне забезпечення заслуговує на краще. Адже в існуючих посібниках, заявлених як посібники з біржового права, практично не розглядається поняття біржового права, його предмет, метод регулювання, система та його джерела.

Тому метою видання посібника є надання методичної допомоги всім, хто цікавиться вивченням біржового права, поліпшення засвоєння майбутніми спеціалістами теоретичних і практичних основ біржової діяльності, підвищення економічної ефективності біржових операцій.

Автор посібника сподівається, що структура, послідовність викладу матеріалу і його взаємозв’язок сприятимуть формуванню нової генерації фахівців економіко-правового спрямування, здатних розв’язувати складні господарсько-правові проблеми становлення та розвитку елементів ринкового середовища взагалі та біржових інститутів зокрема, що забезпечить становлення України як правової, високорозвинутої, цивілізованої європейської держави з високим рівнем життя, соціальної стабільності, культури та демократії, дасть їй змогу стати впливовим партнером у світі та Європі зокрема.

ГЛАВА 1. Поняття, предмет, метод, система та джерела біржового права і його місце в системі права України

§ 1. Поняття та зміст біржового права

Стабільне та ефективне функціонування державних органів та установ, розвиток суверенної держави в цілому залежать від стану економічної системи країни, її сталості та надійності. Без такої системи неможливе успішне здійснення державних соціальних, політико-правових, екологічних та інших програм і проектів. Саме тому вдосконалення вітчизняного біржового ринку та формування механізму регулювання відносин, що виникають у сфері біржової діяльності є необхідною умовою успіху економічних перетворень, що відбуваються в країні.

Питання щодо виділення біржового права в самостійну галузь права дискутується серед зарубіжних та вітчизняних вчених вже тривалий час і думку щодо цього існують різні. Однак переконливим для всіх є твердження, що сутність біржового права визначається тими завданнями, які воно покликано вирішувати в суспільстві, а саме – системне правове регулювання біржової діяльності суб’єктів ринку.

Чим же викликана потреба розглядати біржове право як самостійну комплексну галузь права? Чи може взагалі біржове право претендувати на назву галузі права, чи можливо його слід розглядати як галузь господарського чи цивільного законодавства?

Так, питань щодо біржового права виникає більше ніж відповідей, однак незаперечним є той факт, що суспільним відносинам, як власне й праву притаманний розвиток. Біржові інститути, хай поки що формально, але все ж таки входять в нашу свідомість як об’єктивна реальність. Сьогодні практично ніхто в Україні не заперечить доцільність розвитку ринкової економіки, що обов’язково передбачає функціонування біржових інститутів. Відтак виникає потреба у регулюванні поведінки частини суспільства, причетної до організації біржової діяльності.

Така складна система суспільних відносин якими є біржові звісно потребує належного врегулювання поведінки їх учасників. Більше того, такі правові норми (біржові) сьогодні вже де-факто й де-юре існують, як існує й біржове законодавства.

Зміст біржового права як системи правового регулювання біржової діяльності складають юридичні норми – норми-правила, норми-принципи, підсистеми цих норм, різні комбінації норм, що створюють юридичні конструкції, що у своїй сукупності забезпечують цілеспрямований вплив на поведінку суб’єктів біржового ринку.

Більше того для змісту біржового права є характерним поєднання елементів публічного та приватного права, оскільки у сфері біржової діяльності виникають як публічно-правові, так і приватно-правові відносини. Така комбінація правових норм біржового права є характерною й для інших галузей права, як то банківське, житлове, екологічне, аграрне, інформаційне та ін., що вказує на його комплексний характер.

Доречно зазначити, що теорія комплексних і основних галузей не є новою, вона виникла у зв’язку з аналізом В.К. Райхером проблем страхування, який вважав, що в рамках системи права слід розрізняти дві категорії галузей – галузі основні і комплексні[1].

Які ж відмінності між основними і комплексними галузями права?

- по-перше, кожній основній (самостійній) галузі притаманна єдність предмету, тоді як комплексна галузь позбавлена такої єдності, оскільки регулює неоднорідні суспільні відносини;

- по-друге, до складу основних галузей не можуть входити норми інших галузей права, тоді як комплексна галузь за змістом складається з норм інших (основних) галузей права;

- по-третє, кожній основній галузі права притаманний специфічний метод регулювання, а для комплексної галузі права характерна інша картина: в ній використовується ряд методів правового регулювання, запозичених з основних галузей;

- по-четверте, основні галузі займають відповідне місце в системі права, тоді як комплексні галузі ніякого місця в системі права не займають; їм відводиться лише умовне місце (залежно від мети систематизації) при систематизації права[2].

На основі вищезазначеного та зважаючи на об’єктивні реалії розвитку вітчизняного права, зокрема появу як самостійних галузей банківського, аграрного, житлового, екологічного, інформаційного, можна проглядати поступову трансформацію біржового права в самостійну комплексну галузь права.

Така позиція є достатньо обґрунтованою і підтверджена рядом чинників, які сприяють трансформуванню біржового права в окрему галузь права:

- наявність суспільної потреби та зацікавленості держави в самостійному правовому регулюванні галузі, що зумовлено особливою значущістю біржового ринку для здійснення економічної реформи;

- наявність самостійного предмета правового регулювання, зумовленого чітким виокремленням специфіки регульованих цією галуззю суспільних відносин;

- потреба в особливому методі правового регулювання;

- наявність або потреба в особливих (спеціальних) джерелах права;

- конституційне та/або законодавче закріплення принципів цієї галузі права;

- наявність специфічної (притаманної лише цій галузі права) системи понять і категорій[3].

Отже, біржове право як комплексна галузь права – це не механічне об’єднання норм основних галузей права, а якісно нове, юридично цілісне правове утворення.

Біржове право об’єктивно консолідує за однією предметною, тематичною і цільовою ознакою юридично неоднорідний (щодо галузевої належності) матеріал, об’єднання якого здійснюється шляхом збагачення його змісту, введення нових специфічних системних узагальнень, вироблення якісно нових понять, положень і в зв’язку з цим суттєвого розвитку юридичної термінології.

Таким чином, є об’єктивною необхідність правового регулювання відносин у біржового ринку, більше того термін “біржове право” досить стійко увійшов у лексикон науковців та практиків, що свідчить про досить позитивне його сприйняття суспільством.

А тому на нашу думку, біржове право як комплексна галузь права – це система правових норм, що регулюють суспільні відносини, які виникають в процесі утворення, функціонування та розвитку біржових інститутів.

Із загальної теорії держави і права відомо, що для розмежування галузей права, які в своїй сукупності складають систему права, використовують дві основні ознаки – предмет і метод правового регулювання. За предметом і особливостями методу правового регулювання біржове право займає в системі права України особливе, не до кінця визначене місце. Для визначення предмета регулювання і встановлення меж цієї галузі права існують відповідні критерії, головною з яких є та, що біржове право регулює суспільні відносини, що виникають виключно в процесі біржової діяльності.

Суспільні відносини, що виникають в процесі здійсненням Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку, Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України та суб’єктами біржового ринку, перш за все біржами, своїх функцій та завдань, в багатьох випадках можна віднести до цивільних, господарських, адміністративних, фінансових та інших правовідносин. Разом з тим, беручи до уваги специфіку біржової діяльності, дана сфера породжує такі правовідносини, що не можуть бути віднесені до первинних щодо біржового права галузей, зокрема цивільного, господарського та особливо адміністративного і фінансового.

Біржові правовідносини формують, таким чином, особливу групу відносин, що характерна виключно біржовому праву, і складають специфіку його предмета. Такими зокрема є відносини між Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку, Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України та біржами, біржами та органами державної реєстрації, біржами між собою, між біржами та клієнтами. Це свідчить про те, що ці відносини різні за своєю природою, а відтак, різняться ступенем державного регулювання, що пояснюється різною природою самих правових норм, що їх (відносини) регулюють.

Предмет біржового права – суспільні відносини, що виникають між суб’єктами біржового ринку з приводу здійснення біржової діяльності

відносини, пов’язані зі здійсненням біржової діяльності (наприклад, проведення торгів, укладення біржової угоди,)

відносини, пов’язані з визначенням правового статусу суб’єкта біржового ринку (наприклад, державна реєстрація товарної біржі)

відносини, що виникають в процесі державного регулювання біржової діяльності (наприклад, встановлення порядок ліцензування, розробки біржових стандартів та ін.)

Особливості відносин, що складають предмет банківського права, полягають у тому, що вони:

- виникають виключно в процесі біржової діяльності;

- регулюються нормами біржового законодавства, а також інших галузей законодавства (цивільного, господарського, фінансового, адміністративного та ін.);

- носять переважно змішаний, одночасно публічно-правовий (відносини ДКЦПФР і фондовими біржами) і приватно-правовий (відносини між біржею і членом біржі) характер;

- спеціальним та обов’язковим їх учасником завжди виступає біржова установа;

- поведінка суб’єктів носить автономний і водночас обмежений відповідними рамками характер, визначений відповідними правовими актами.

Отже, предметом біржового права є біржові правовідносини, як врегульовані нормами біржового та інших галузей права суспільні відносин, що виникають в процесі утворення, функціонування та розвитку біржових інститутів.

Важливо зазначити, що об’єктом біржових правовідносин виступає біржова діяльність, змістом якої є здійснювані на біржових торгах операції та угоди.

Метод тієї чи іншої галузі права залежить від характеру суспільних відносин, котрі вона (галузь) регулює, від правового статусу суб’єктів цих відносин. У загальному розумінні в системі права метод визначається як система способів, засобів та прийомів правового впливу на свідомість і поведінку людей, діяльність організацій, установ та підприємств. Методи застосовуються не ізольовано один від іншого, а поєднанні, комплексно, інакше не стане можливим забезпечити ефективність правового впливу. Більше того, застосування методів повинно відбуватися не епізодично, а систематично, постійно, в процесі цілеспрямованої діяльності.

Виходячи з цього, можна констатувати обумовленість методу біржового права особливостями біржових правовідносин і розглядати його (метод) як сукупність юридичних прийомів, способів та засобів, з допомогою яких здійснюється правове регулювання суспільних відносин, що складають предмет біржового права.

Метод біржового права – сукупність прийомів, способів та засобів, що визначають вплив на відносини, що складають предмет біржового права

імперативне регулювання (наприклад, обов’язковість ліцензування біржової діяльності)

диспозитивне регулювання (можливість вибору покупцем біржового товару; вибір форми розрахунків та ін.)

поєднання імперативного і диспозитивного регулювання (імперативно встановлені вимоги щодо ведення бухгалтерської звітності і можливість біржі самостійно формувати власну облікову політику

Метод біржового права передбачає регулювання різних за природою біржових відносин. Так зокрема, відносини між ДКЦПФР і фондовими біржами є різновидом владних (імперативних), а відтак для них є характерним імперативний метод правового регулювання. Його характерними рисами є:

- формування і використання відносин за принципом “команда – виконання”, тобто одна сторона відносин є владною, а інша підвладною;

- наявність державно-владних приписів;

- юридична нерівність сторін у владних біржових відносинах;

- відсутність можливості домовленості сторін;

- суб’єкти відносин, виконуючи владні, управлінські та інші функції, діють за своїм розсудом в межах наданих їм повноважень.

Відносини між біржами та покупцями і продавцями є різновидом цивільно-правових, для яких є характерним диспозитивний метод правового регулювання, оскільки ці відносини регулюються виключно нормами цивільного права. Відмінними рисами даного методу є:

- рівність учасників правовідносин;

- автономія учасників правовідносин, що означає здатність особи вільно (незалежно) формувати свою волю і реалізовувати свої права в своїх же інтересах;

- самостійність учасників правовідносин, що виражається в можливості особи самостійно розпоряджатися належним йому майном, коштами, цінними паперами, нести відповідальність за своїми зобов’язаннями та ін.;

- альтернативна можливість вибору суб’єктами біржового ринку різних варіантів поведінки в рамках закону.

Серед вітчизняних та зарубіжних дослідників біржового права існує думка про необхідність виділення в рамках методу біржового права комплексного методу правового регулювання біржових відносин, який об’єднує в собі окремі риси імперативного та диспозитивного методів, що характерні біржовому праву. Характерними рисами даного методу є:

- майнова самостійність учасників правовідносин;

- застосування переважно способів непрямого (економічного) впливу на учасників правовідносин. Ці способи дають змогу сприяти формуванню сприятливої для суб’єктів біржового права ситуації, уповноважувати їх сторін на здійснення широкого, але досить визначеного переліку діянь, стимулювати активну діяльність і вибір оптимальних варіантів в процесі здійснення біржової діяльності;

- “коридор автономії волі” обов’язкових учасників біржових відносин, прикладом яких можуть бути правовідносини, що виникають в процесі створення біржової установи при встановленні її засновниками розміру статутного капіталу.

Так зокрема, торговець цінними паперами може провадити дилерську діяльність якщо має сплачений грошима статутний капітал у розмірі не менш як 120 тисяч гривень, брокерську діяльність та діяльність з управління цінними паперами - не менш як 300 тисяч гривень, андеррайтинг ‑ не менш як 600 тисяч гривень. У статутному капіталі торговця цінними паперами частка іншого торговця не може перевищувати 10 відсотків.

Таким чином, комплексний метод правового регулювання виражає саму сутність юридичного режиму регулювання біржового права, слугує об’єднувальним початком для всього правового матеріалу цієї галузі права, надає йому особливе “галузеве забарвлення”.

Дата добавления: 2015-05-31