КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Культура: поняття, теорії, підходи
У посібнику висвітлені теоретичні аспекти культури, специфіка української національної культури. Розглянуто основні тенденції розвитку науки, літератури, освіти, мистецтва, особливості релігійного життя на українських землях з давніх часів до сьогодення. Визначені новітні явища у світовій культурі кінця ХХ – початку ХХІ ст. Дніпропетровськ НМетАУ 2012 ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ Н.В. Леонова, О.В. Михайлюк, Н.Г. Мосюкова, Л.С. Підлісна, І.В. Рибалко, А.В. Савич, С.В. Савченко, Л.І. Черновол Расчет среднего процента отклонений в стоимости заготовления материалов
Таблица 5 Расчет амортизации основных средств цеха основного производства за месяц.
Таблица 6 Ведомость распределения общепроизводственных расходов
Таблица 7 Ведомость учета производственных затрат за _____________ 200_ г.
Таблица 8 Карточка аналитического учета производственных затрат
Изделие _______________________
Таблица 9 Карточка аналитического учета производственных затрат
Изделие _______________________
Затверджено на засіданні Вченої ради академії як навчальний посібник. Протокол № 1 від 30.01.2012. УДК 930.85(477)(075.8)
В.Т. Британ, О.Ю. Висоцький, С.К. Дуб, К.М. Колесников, Н.В. Леонова, О.В. Михайлюк, Н.Г. Мосюкова, Л.С. Підлісна, І.В. Рибалко, А.В. Савич, С.В. Савченко, Л.І. Черновол Історія української культури. Навч. посібник – Дніпропетровськ: НМетАУ, 2012. – 188 с.
Містить термінологічний словник та відомості про діячів української культури. Призначений для студентів усіх спеціальностей.
Відповідальний за випуск В.Т. Британ, канд. іст. наук., проф.
Рецензенти: Г.Г. Кривчик, д-р іст. наук, проф. (ПДАБА) В.В. Іваненко, д-р іст. наук, проф. (ДНУ)
© Національна металургійна академія України, 2012 © В.Т. Британ, О.Ю. Висоцький, С.К. Дуб, К.М. Колесников, Н.В. Леонова, О.В. Михайлюк, Н.Г. Мосюкова, Л.С. Підлісна, І.В. Рибалко, А.В. Савич, С.В. Савченко, Л.І. Черновол., 2012 З М І С Т
1.1. Поняття культури. Походження та зміст терміну ″культура″
Слово культура латинського походження: (culturа – суміжно – cultivo) означає догляд, оброблення, обробка. У деяких богословських концепціях культури це слово виводиться від латин. cult – поклоніння, шанування. Спочатку цей термін було пов’язано з уявленням про дію, зусилля, спрямовані на зміну чогось, і тому вживався з певним доповненням, позначаючи завжди культуру чогось: культуру духу, культуру розуму тощо. Термін ″культура″ вживався для визначення процесу обробки людиною природи, потім він став означати процес обробки самої людини, ним стали називати все, створене людиною. Термін ″культура″ виник в епоху Античності, його вживають практично як синонім до грец. ″ падейя ″ (від ″пайос″ – дитина) у значенні виховання дитини гідним громадянином. Саме виховання відрізняє людину від тварини, елліна від варвара, вільного від раба. У Середньовіччі культурою вважали прагнення до ідеалу, бездоганності – релігійної та особистої. У Новий час цей термін стали вживати, визначаючи ступені виховання, освіти, інтелекту, здатність дотримуватись норм етики та етикету, сукупність художньої та творчої діяльності. У Новітній час до змісту терміна ″культура″ також додали стиль, метод та рівень досконалості, які досягаються в опануванні тією чи іншою галуззю знань чи діяльності, вміння, процес творення й розподілу матеріальних та духовних цінностей, їх застосування. Як наукове поняття термін "культура" остаточно формується саме в добу Нового часу. У сучасних європейських мовах слово "культура" вживається принаймні в чотирьох основних значеннях. По-перше, для позначення загального процесу інтелектуального, естетичного й духовного розвитку. По-друге, словом "культура" користуються тоді, коли йдеться про суспільство, яке ґрунтується на праві, порядку, моральності. У цьому значенні поняття "культура" збігається з поняттям "цивілізація". По-третє, під "культурою" розуміють спосіб життя людей, притаманний певній спільноті (молодіжна культура, професійна культура тощо), нації (українська, японська, німецька тощо), історичній добі (антична культура, культура Ренесансу, культура Бароко та ін.). Нарешті, по-четверте, слово "культура" вживається як абстрактна, узагальнена назва для різноманітних способів, форм і наслідків інтелектуальної та художньої діяльності людей у галузі літератури, музики, живопису, театру, кіномистецтва тощо. Культура – поняття складне, полісемантичне, багатозмістовне й не піддається однозначному тлумаченню. Фахівці підрахували, що в науці на сьогодні існує понад триста визначень поняття ″культура″. Саме ставлення до культури багато в чому залежить від дослідницьких установок: культура є об’єктом вивчення філософів, істориків, етнографів, культурологів, соціологів та ін. Залежно від їх теоретичної методології формується погляд на культуру, висвітлюються її певні риси. Зокрема, можна виділити не менше трьох основних наукових підходів: антропологічний, соціологічний і філософський. У всіх розглянутих видах визначень є раціональний зміст, який указує на якісь більш-менш істотні ознаки культури. Спільним для них є те, що під культурою на противагу ″натурі″ розуміють все те, що створене людиною, штучне. Тобто культура (у первісному значенні – ″оброблене″) відрізняється від ″натури″, тобто від природного, ″дикого″. Вона є не що інше, як ″інша″ (оброблена) природа. Цим терміном можна назвати все те, що відрізняє людину від інших біологічних істот: штучний світ, світ артефактів (латин. arte – штучний і factus – зроблений – термін, що позначає будь-який об’єкт, створений людиною) – від природного світу.
Дата добавления: 2015-05-26; Просмотров: 547; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |