Методичні поради. Теми доповідей і рефератів

Теми доповідей і рефератів

Контрольні запитання

План

Тема 1. Філософія, її ЛЮДСЬКІ виміри і смисл

СТРУКТУРА СЕМІНАРСЬКОГО КУРСУ

Львів 2012

ФІЛОСОФІЯ

Плани семінарських занять і методичні рекомендації для студентів усіх форм навчання

Схвалено методичною

комісією ЛНАУ

Протокол № 1 від 30.08.2012 р.

УКЛАДАЧ: к.політ.н., доц. О.С. Дмитроца

Відповідальний за випуск: к.філос.н., доц. Р.А.Наконечний

Рецензенти: д.філос.н, проф. В.П.Лисий.

к.філос.н., доц. В.М.Адамчук

Публікується за авторською редакцією

© Львівський національний аграрний

університет, 2012

Тема 1. Філософія, її людські виміри і смисл
Тема 2. Виникнення і розвиток філософії в стародавніх Індії, Китаї та Греції
Тема 3. Філософія середньовіччя і Відродження
Тема 4. Філософія Нового часу
Тема 5. Німецька класична філософія
Тема 6.Сучасна світова філософія
Тема 7. Онтологія (філософське вчення про буття)
Тема 8. Проблема свідомості у філософії
Тема 9. Діалектика та ії альтернативи
Тема 10. Гносеологія (теорія наукового пізнання)
Тема 11. Філософська антропологія
Тема 12. Соціальна філософія
Тема 13. Аксіологічні проблеми у філософії
Тема 14. Глобальні проблеми сучасності
Тема 15. Філософські ідеї в культурі Київської Русі
Тема 16. Філософсько - гуманістична думка в Україні (друга половина ХІІІ - перша половина ХVІІ ст.)
Тема 17. Філософія українського просвітництва другої половини ХVІІ -ХVІІІст.
Тема 18.Українська філософія та історіософія в ХІХ – поч. ХХ ст.
Тема 19. Предмет і завдання етики
Тема 20. Загальні категорії моралі
Тема 21. Предмет і завдання естетики
Тема 22. Основні категорії естетики
Тема 23. Предмет, структура та завдання формальної логіки
Тема 24. Основні закони логіки
Тема 25. Релігія як суспільне явище. Початки зародження релігії
Тема 26. Світові релігії
	52 год.

(2 години)

1. Предмет філософії. Структура і функції філософії.

2. Філософія і світогляд. Історичні типи світогляду.

3. Значення філософії для суспільства та особистості.

1. Чому філософи по-різному визначають предмет філософії?

2. Які розділи входять у структуру філософського знання?

3. Які функції виконує філософія?

4. Що таке світогляд?

5. Які риси притаманні конкретним історичним типам світогляду?

6. Навіщо потрібна людині філософія?

1. Місце філософії в системі наукового знання.

2. Філософія та світогляд.

3. Співвідношення філософії з наукою та релігією.

4. Життєва необхідність філософського знання.

Ця тема є вступною. Її завдання – вияснити, що таке філософія як особлива форма суспільної свідомості, яке місце займає вона у системі культури.

Готуючи перше питання, треба ознайомитись з походженням, проблематикою, особливостями філософського знання, показати зміну предмета філософії протягом її історії і з’ясувати, що предметом сучасної філософії виступають всезагальні принципи пізнавального, практичного і ціннісного відношення людини до світу.

Слід враховувати, що знання, які дає філософія, є специфічними. Їх називають ще софійними знаннями, тобто такими, які спрямовані на досягнення істини. З’ясуйте, що таке мудрість. Майте на увазі, що бути мудрим – значить не просто бути розумним чи багато знати. Мудрість ґрунтується на єдності раціонального та емоційного компонентів психіки суб’єкта, означає поєднання розуму і любові, знання і гуманістичних цінностей добра, свободи, справедливості. Результатом досягнення її виступає розгадка гармонії світобудови.

Софійне (філософське) знання характеризують такі особливості: спрямованість на цілісність світу, спрямованість на сутність буття, спрямованість не на завершене знання, а на пошук істини; аксіологічна спрямованість, плюралістичність, діалогічність, толерантність.

Софійні знання стосуються відповіді на філософські проблеми, тобто ускладнення, в які потрапляє людина, що спостерігає і осмислює життя. Це проблеми, які виникають з приводу відносин Я і Бог, Я та інші люди (суспільство), Я і природа. Отже, головні проблеми філософії – це Людина, Природа і Суспільство.

Осмислення цих проблем конкретизується у низці галузей, які утворюють структуру філософії. Це онтологія, соціальна філософія (філософія історії), філософська антропологія, праксеологія, етика, гносеологія, аксіологія, естетика, філософія релігії, історія філософії [10, с. 11-15].

Слід відзначити, що сутність своїх проблем та їх пізнання філософія схоплює у найзагальніших і найпринциповіших рисах, розробляючи систему принципів, законів і категорій, які виступають теоретичним інструментом пізнання і пояснення світу.

У другому питанні треба встановити, в чому полягає зв’язок філософії ісвітогляду. Зверніть увагу: знання, які дає філософія, відповідають на питання, в ім’я чого ми живемо й діємо, які ідеали служать нам дороговказом, якепризначення і місце людини в світі. Це означає, що філософські знання носять світоглядний характер.

Щоб детальніше розкрити цю важливішу особливість філософії, з’ясуйте, що таке світогляд [9, с. 6-10]. Усвідомте, що основне питання світогляду – це не людина і не світ самі по собі, а їх відношення: Людина – Світ.

Далі слід розібратися у структурі світогляду – складній системі, куди входять відповідні елементи, підсистеми, рівні.

Існують різні види світогляду. За критерієм граничної загальності виділяють матеріалістичний та ідеалістичний світогляди; за способом існування – загальнолюдський, груповий, індивідуальний; за ступенем історичного розвитку – античний, середньовічний і ін.

Важливо зрозуміти: залежно від того, який рівень в них переважає, розрізняють три форми світогляду – міф, релігія, філософія. У міфі переважає рівень світосприйняття, у релігії – світовідчуття, у філософії – світорозуміння.

Зрозуміло, що нас цікавить третя з цих форм світогляду - філософія. Використовуючи матеріал рекомендованих підручників, порівняйте з філософією міф і релігію, визначте, що є між ними спільного, чим вони відрізняються одне від одного.

Слід зауважити, що у філософії на перший план виходить пов'язаний із превалюючим у ній рівнем світорозуміння інтелектуальний аспект світогляду, який характеризується здатністю до розумової діяльності, особливо до теоретичних рівнів раціонального мислення. Проте вважайте: набуваючи (на відміну від міфа і релігії) логічної суворості, аргументованості та можливості публічного (об'єктивного) розгляду, філософія лишається на ґрунті неясних сподівань, інтуїтивних прозрінь і відкриттів, відрізняючись тим самим від науки.

Таким чином, філософія – це форма світогляду, в якій переважає рівень світорозуміння в його теоретичній формі, вчення, яке виробляє систему теоретично обґрунтованих загальних оцінок світу і місця в ньому людини.

При цьому філософія виступає особливою формою суспільної свідомості, являє собою квінтесенцію свого часу, живу душу культури.

Відповідаючи на третє запитання, слід виходити з того, що існує потреба людини у філософській діяльності, у філософському знанні. Ця потреба формується і розвивається і на індивідуальному рівні, і на суспільному, приймаючи на кожному етапі історії конкретний характер.

Окремій людині філософія потрібна і як спосіб ставлення до світу, і як спосіб самовизначення у світі, і як спосіб бути самою собою, і як духовно-практична діяльність з самовдосконалення, і як спосіб зв'язку індивідуального і суспільного. Не може обійтися без філософії і суспільство в цілому. Це стане ясно, коли ви ознайомитесь з функціями філософії. Різні підручники подають різну кількість функцій, але найважливішими функціями є світоглядна і методологічна.

Дата добавления: 2015-05-26