Теми доповідей і рефератів. Контрольні запитання

Контрольні запитання

План

ТЕМА 5. НІМЕЦЬКА КЛАСИЧНА ФІЛОСОФІЯ

Бібліографічний список

1. Від витоків до середини ХІХст.: Короткий довідник з історії філософії / Т.Д. Пікашова, В.Л. Чуйко. - к.,1998.- 150 с.

2. вступ до філософії.: Підручник / Г.І. Волинка. - К.: Вища шк., 1999.

3. Денисенко В.М. Проблеми раціоналізму та ірраціоналізму в політичних теоріях Нового часу. - Львів: ПАЇС, 1997.-275 с.

4. Захара І. Лекції з історії філософії. - Львів: ЛБА, 1997.- 398 с.

5. Кислюк К.В. Філософія. Модульний курс. Навчальний посібник. Харків, 2009. – 244 с.

6. Петрушенко В.Л. Філософія: курс лекцій. – Львів,2010. – 504с

7. Поппер К. Відкрите суспільства та його вороги.-Т.2.- К.: Основи, 1994. – 496 с.

8. Скратон Р. Коротка історія новітньої філософії: від Декарта до Вінгенштейна. - К.: Основи, 1988. – 333 с.

9. Соколов В. В. европейская философия XV - XVII веков. - М.: Высш. шк., 1996. –400 с.

10. Татаркевич В. Історія філософії. - Львів: Свічадо, 1997. – 418 с.

11. Філософія: Для студентів вищих навчальних закладів / Г.А. Заїченко та ін. - К.: Вища шк., 1995. – 454 с.

12. Філософія: Навч./ І.Ф.Надольний. - К.: Вікар, 1997. – 583 с.

(2 години)

1. Критична філософія І.Канта.

2. Об’єктивний ідеалізм Г. Гегеля.

3. Антропологічний матеріалізм Л. Фейєрбаха.

1. У чому полягає принцип трансцедентального ідеалізму І. Канта?

2. Які моральні засади випливають в І. Канта з абсолютного морального закону?

3. Як проявляється тотожність мислення і буття у Г. Гегеля?

4. У чому полягає розбіжність між методом і системою у Г. Гегеля?

5. В чому полягає обмеженість матеріалізму Л. Фейєрбаха?

6. Яке ставлення Л. Фейєрбаха до релігії?

1. Докритичний період в філософії І.Канта.

2. Суб‘єктивний ідеалізм І.Фіхте.

3. Об‘єктивний ідеалізм Ф. Шеллінга.

4. Система методів філософії Г.Гегеля.

5. Матеріалістичне розуміння природи Л.Фейєрбахом.

Методичні поради

Німецька класична філософія за своїми теоретичними результатами - одна з найвизначніших в історії філософії. Проаналізуйте, як вплинули на її розвиток наступні чинники: французька революція XVIII ст.; розвиток природознавства; досягнення у філософії Нового часу, зокрема ідеї Просвітництва.

У першому питанні треба розглянути вчення Імануїла Канта (1724 - 1804 рр.). Цей філософ створив нову систему знань, яка ставить проблеми: 1) Що я можу знати? 2) Що я можу робити? 3) На що я можу сподіватись? 4) Що таке людина?

Слід відзначити, що відповідь на перше питання веде до вирішення проблеми кордонів та меж пізнавальних здатностей людини; на друге - проблеми природи моралі; на третє - проблеми сутності релігії. Відповіді на перші три підпорядковані відповіді на четверте питання - про місце людини у світі та її призначення.

Розгляньте переворот у філософії, здійснений І. Кантом, і з'ясуйте, чому його називають "коперніківським". Зверніть увагу, що предметом своєї філософії І. Кант робить не об'єктивний світ, а пізнавальні можливості й здатності суб'єкта, а саме - чуттєвий досвід, розсудок, розум.

Виходячи з того, що розум має і теоретичне, і практичне застосування, І. Кант поділяє свою філософію відповідно на теоретичну і практичну. Охарактеризуйте їх особливості, підкресліть, що теоретична філософія являє собою теорію наукового пізнання (метафізику), яка містить принципи чистого розуму (тобто теоретичного) і розроблена І. Кантом у книзі "Критика чистого розуму".

У ході розгляду теоретичної філософії зупиніться на поняттях: дуалізм, трансцендентний, трансцендентальний, агностицизм, річ – у собі, річ - для нас, річ - сама по собі, апріоризм, чуттєвий досвід, розсудок, розум, антиномії чистого розуму, трансцендентальні ідеї чистого розуму.

Поясніть, як приходить І. Кант до висновку, що теоретичний розум містить у собі безумовні знання, тобто вищі трансцендентальні ідеї, здатний сформулювати їх, але не здатний їх довести. Розумові знання, наука є могутнім інструментом пізнання, але для неї закриті цілі галузі людського життя, вона безсила у таких сферах, як особисте життя, релігійне і моральне почуття, естетичний смак. Для науки вони залишаються речами-в собі.

Зверніть увагу, як, дійшовши такого висновку, І. Кант обмежує знання, щоб, дати місце вірі. Для цього він розробляє практичну філософію - досліджує релігію і моральність, які є сферами практичного розуму. Принципи моралі і релігії І.Кант обґрунтовує у праці "Критика практичного розуму".

У ході розгляду практичної філософії І. Канта зупиніться на моральному доказі існування Бога, охарактеризуйте категоричний імператив, з'ясуйте, чому до людини треба ставитись як до мети, а не як до засобу.

У третій праці "Критика здатності судження" І. Кант розуміє спроможність судження як самостійне мислення особи, що розкривається у способі життя людини, її вчинках, життєвій позиції, моралі - тобто у формі практичного розуму.

Зверніть увагу, що вчинки виявляються важливішими за знання. Знання тільки тоді мають цінність, коли сприяють наближенню людини до Добра. Вищим актом критичної розумності виступає в І. Канта Віра, подана як розум, що здійснив вільний вибір ідеалів Добра, Совісті і Обов'язку - отже, саме Віра визначає належність до людства як надбання людської особистості.

Покажіть, яку відповідь дає І. Кант на кожне з чотирьох поставлених ним питань.

Друге питання плану передбачає ознайомлення з вченням Георга Гегеля (1770-1831 рр.). Треба знати, що Г. Гегель поділив свою філософську систему на три розділи: логіку, філософію природи і філософію духу.

Перший розділ, висвітлений у праці "Наука логіки", містить найціннішу частину філософії Г. Гегеля - діалектику, створену в рамках об'єктивного ідеалізму.

Опановуючи цей розділ, студент має виходити з найфундаментальнішої категорії гегелівської філософії - абсолютна ідея. Справа в тому, що, прагнучи з'ясувати, звідки узявся наш матеріальний світ, Г. Гегель доходить висновку, що він створений деяким об'єктивним вічним безтілесним Духом, "чистим мисленням". Цей Дух він називає абсолютною ідеєю і уявляє його діяльність як процес неперервного напруженого мислення - у постійному русі і зміні, у взаємозв'язку і взаємопереході понять, тобто діалектично.

Г. Гегель дає структуру діалектики (теорії розвитку): два основні принципи (розвитку і взаємозв'язку), три основні закони (закон єдності і боротьби протилежностей; закон взаємного переходу кількісних і якісних змін; закон заперечення заперечення); а також парні категорії (одиничне і загальне, зміст і форма, сутність і явище). З'ясуйте, чому гегелівська діалектика є ідеалістичною.

Прослідкуйте, як абсолютна ідея розкриває розвиток свого логічного змісту на трьох етапах.

На першому етапі об'єктивний Дух одвічно веде одиноке (бо, крім нього, ще нічого немає) "чисте буття" у вигляді "чистого мислення" на основі принципів, законів і категорій діалектики. Абсолютна ідея не знає, хто вона і навіщо, але безтямно прагне однієї мети: усвідомити, пізнати себе.

У другому розділі, висвітленому у праці "Філософія природи", Г. Гегель аналізує другий етап саморозвитку абсолютної ідеї. Породжуючи (згідно з діалектичним методом) у самому собі свою протилежність, об'єктивний Дух "відпускає" з себе "своє- інше", своє "інобуття"- матеріальну природу. Виходячи з ідеалістичного характеру своєї діалектики, Г. Гегель відмовляє природі у розвитку: природа в нього не розвивається у часі, а тільки урізноманітнюється у просторі. Природа не має власної цінності, а є лише опосередненою ланкою, проміжною сходинкою у висхідному саморусі абсолютної ідеї до її самопізнання.

Вирішального значення тут набуває третій етап, розглянутий Г. Гегелем у праці "Філософія духу", коли абсолютна ідея залишає чуже їй матеріальне середовище природи і повертається у рідну стихію духу. Для цього вона створює людське суспільство. В історії суспільства у процесі діяльності людей дух проходить три стадії розвитку на шляху до самопізнання: суб'єктивний, об'єктивний, абсолютний дух.

Суб'єктивний дух – це індивідуальна свідомість людини; об'єктивний дух проявляється у різних галузях суспільного життя через абстрактне право і мораль; абсолютний дух - це вищі форми суспільної свідомості: мистецтво, релігія і філософія, - де нарешті у вченні Гегеля абсолютна ідея пізнала сама себе.

З'ясуйте, що таке тотожність буття і мислення у філософії Гегеля, проаналізуйте його критику агностицизму, розкрийте зміст принципу: "Що розумно, оте дійсне; що дійсне, оте розумне!"

Слід також показати позитивні та негативні моменти гегелівського розуміння свободи, зазначити, що філософ виходить не з свідомості окремої людини, а з самостійної сили світового Духу, для якого окремі люди, цілі народи і покоління виступають лише як другорядні моменти.

Така зверхність до індивідуального, особистісного викликала критику з боку інших філософів. Потрібен був інший підхід.

Такий підхід запропонував Людвіг Фейєрбах (1804-1872 рр.), філософські ідеї якого розглядаються у третьому питанні.

Аналізуючи філософську спадщину Л. Фейєрбаха, покажіть, на чому ґрунтується фейєрбахівська критика гегелівського ідеалізму і сучасної йому релігії; з'ясуйте, що Л. Фейєрбах пропонує натомість; розкрийте, чому його вчення носить назву антропологічний матеріалізм. Уточніть, в чому полягають особливості фейєрбахівського розуміння природи і суспільства. Слід визначити також зміст поняття туїзм і сутність альтруїстичної моралі.

Німецька класична філософія дала поштовх діяльності нових поколінь філософів, які сприйняли різні аспекти багатогранного мистецтва німецьких класиків.

Бібліографічний список

1. Другач Т.Б. И.Кант: от ранних произведений к критике чистого разума.- М.: Наука, 1990.- 133 с.

2. вступ до філософії. Підручник / Г.І. Волинка. - К.: Вища шк., 1999.

3. Захара І. Лекції з історії філософії. - Львів: ЛБА, 1997.- 39 с.

4. Злочевська М.В. «Нова філософія» Л. Фейєрбаха: проблема пізнання людини //Філософські проблеми гуманітарних наук (науковий збірник). - КНУ ім. Т. Шевчеченка. 2009, № 15. С. 207 - 211.

5. Кислюк К.В. Філософія. Модульний курс. Навчальний посібник. Харків, 2009. – 244 с.

6. Лунгина Д.А. Учение о культуре Канта и Гегеля //Вопросы философии. 2010, № 1. С. 153 – 165.

7. очерки по философии Фейєрбаха / В.И. Шинкарук, М.А. Булатов, В.Г. Табачковский и др. - К.: Наук. думка, 1982. – 409 с.

8. Петрушенко В.Л. Філософія: курс лекцій. – Львів,2010. – 504с.

9. Поппер К. Відкрите суспільство та його вороги.- К.: Основи, 1994: Т.2. – 496 с.

10. Скратон Р. Коротка історія новітньої філософії: від Декарта до Вінгенштейна. - К.: Основи, 1988. - 333 с.

11. Філософія: / Г.А. Заїченко та ін. - К.: Вища шк., 1995. - 454с.

12. Філософія: Навч. посібник / І.Ф.Надольний. - К.: Вікар, 1997. – 583 с.

ТЕМА 6. СУЧАСНА СВІТОВА ФІЛОСОФІЯ

(2 години)

Дата добавления: 2015-05-26