Теорія пізнання

1. Із наведеного оберіть дві тези, які характеризують класичну теорію пізнання:

а) пізнавальна діяльність людини є діалектикою відображувальних та позавідображувальних дій свідомості;

б) пізнавальна діяльність людини є відображенням об’єктивної реальності;

в) суб’єкт пізнання є цілісною людською особистістю, із пізнавальної діяльності неможливо вилучити ціннісні аспекти;

г) суб’єкт пізнання є „свідомістю взагалі”, з метою досягнення об’єктивності із пізнавального процесу ціннісні аспекти мають бути вилучені.

2. Із наведеного оберіть дві тези, які характеризують некласичну теорію пізнання:

а) пізнавальна діяльність людини є діалектикою відображувальних та позавідображувальних дій свідомості;

б) пізнавальна діяльність людини є відображенням об’єктивної реальності;

в) суб’єкт пізнання є цілісною людською особистістю, із пізнавальної діяльності неможливо вилучити ціннісні аспекти;

г) суб’єкт пізнання є „свідомістю взагалі”, з метою досягнення об’єктивності із пізнавального процесу ціннісні аспекти мають бути вилучені.

3. Класична теорія пізнання:

а) епістемологія;

б) гносеологія;

в) філософія та методологія науки.

4. Некласична теорія пізнання:

а) епістемологія;

б) гносеологія;

в) філософія та методологія науки.

5. До філософської теорії пізнання належать наступні галузі знання:

а) антропологія;

б) філософія науки;

в) етнологія;

г) епістемологія;

д) гносеологія.

6. Назвіть дві причини формування епістемології:

а) необхідність вилучення ціннісних аспектів із пізнавального процесу;

б) становлення некласичної науки про природу;

в) необхідність приведення знання у відповідність до ідеалів класичної науки;

г)необхідність ураховувати у пізнавальній діяльності досягнень гуманітарного знання.

7. Із наведеного оберіть дві тези, які характеризують некласичну теорію пізнання:

а) орієнтація на природничий науково – пізнавальний ідеал, який передбачає пояснення явищ на основі причинності;

б) урахування у пізнавальній діяльності не лише наукового, а й повсякденного, передумовного, позалогічного знання;

в) орієнтація на діалог підходів та плюралізм пізнавальних практик;

г) монометодологічна настанова у пізнанні.

8. Із наведеного оберіть дві тези, характеризують класичну теорію пізнання:

а) орієнтація на природничий науково – пізнавальний ідеал, який передбачає пояснення явищ на основі причинності;

б) урахування у пізнавальній діяльності не лише наукового, а й повсякденного, передумовного, позалогічного знання;

в) орієнтація на діалог підходів та плюралізм пізнавальних практик;

г) монометодологічна настанова у пізнанні.

9. Із наведеного оберіть дві тези, які характеризують еволюційну епістемологію:

а) пізнавальна діяльність людини є діалектикою відображувальних та позавідображувальних дій свідомості;

б) пізнавальна діяльність людини є відображенням об’єктивної реальності;

в) наші істини не є „абсолютними істинами”, але „робочими гіпотезами”, треба бути готовими їх відкинути, якщо вони суперечать новим фактам;

г) пізнання – це процес вирішення проблем методом спроб і помилок, адаптація до природи є прирощенням знання.

10. Оберіть дві тези, які характеризують чуттєве пізнання з позицій традиційної гносеології:

а) пізнання – це суб’єктивний образ об’єктивного світу;

б) це єдність сенсорних даних, змістовних схем мислення та культурно – історичних зразків;

в) це діалектична єдність знакової та образної складових;

г) це відображення реальності, матеріально – практичної діяльності у свідомості суб’єкта.

11. Оберіть дві тези, які характеризують чуттєве пізнання з позицій епістемології:

а) пізнання – це суб’єктивний образ об’єктивного світу;

б) це єдність сенсорних даних, змістовних схем мислення та культурно – історичних зразків;

в) це діалектична єдність знакової та образної складових;

г) це відображення реальності, матеріально – практичної діяльності у свідомості суб’єкта.

12. Оберіть тезу, яку відстоював Г.Гельмгольц з питання природи відчуттів:

а) відчуття - суб’єктивний образ об’єктивного світу;

б) відчуття є знаками зовнішніх об’єктів, у яких закодовані їх фізичні властивості, і містять опосередковані дані про фізичну природу реальності;

в) одна й та сама причина у різних органах збуджує різні відчуття у відповідності до природи кожного органу чуття.

13. Оберіть тезу, яку відстоював В.І.Ленін з питання природи відчуттів:

а) відчуття - суб’єктивний образ об’єктивного світу;

б) відчуття є знаками зовнішніх об’єктів, у яких закодовані їх фізичні властивості, і містять опосередковані дані про фізичну природу реальності;

в) одна й та сама причина у різних органах збуджує різні відчуття у відповідності до природи кожного органу чуття.

14 До раціонального логічного пізнання відносимо:

а) утворення відчуттів;

б) продуктивну здатність уявлення;

в) діяльність розсудку;

г) діяльність розуму;

д) утворення уявлень.

15. Визначте дві позиції, з якими пов’язана діяльність правопівкульного мислення:

а) розсудок;

б) розум;

в) продуктивна здатність уявлення.

16. Лівопівкульне мислення пов’язане із діяльністю:

а) розсудку;

б) розуму;

в) продуктивної здатності уявлення.

17. До складу чуттєвого пізнання відносимо:

а) утворення відчуттів;

б) продуктивну здатність уявлення;

в) діяльність розсудку;

г) діяльність розуму;

д) утворення уявлень.

18. Чуттєве пізнання містить такі складові:

а) логічні операції;

б) розбудова теоретичних концепцій;

в) схеми мислення та інтерпретативні процедури;

г) сенсорні дані;

д) культурно – історичні зразки.

19. Повсякденне знання має такі ознаки:

а) вимагає доведення та перевірки;

б) має нормативний рецептурний характер;

в) передбачає вилучення із пізнавальної діяльності ціннісного аспекту;

г) має типовий характер, допомагає розуміти інших та здійснювати спільну діяльність.

20. Із наведеного оберіть дві позиції, які характеризують некласичний тип раціональності:

а) існування критеріїв, які дозволяють однозначно відрізнити наукове знання від ненаукового, помилкового;

б) можливість виходу за межі фіксованої системи пізнавальних орієнтирів та критеріїв, допустимість їх критики та зміни;

в) пізнавальна діяльність у межах однієї прийнятої концепції, яка вважається незмінною і не піддається критиці;

г) включення до пізнавального процесу передумовного знання, яке має позалогічну невідрефлексовану природу.

21. Із наведеного оберіть дві позиції, які характеризують класичний тип раціональності:

а) існування критеріїв, які дозволяють однозначно відрізнити наукове знання від ненаукового, помилкового;

б) можливість виходу за межі фіксованої системи пізнавальних орієнтирів та критеріїв, допустимість їх критики та зміни;

в) пізнавальна діяльність у межах однієї прийнятої концепції, яка вважається незмінною і не піддається критиці;

г) включення до пізнавального процесу передумовного знання, яке має позалогічну невідрефлексовану природу.

22. Із наведеного оберіть дві позиції, які характеризують некласичний тип раціональності:

а) єдність раціональних та позараціональних форм у пізнавальній діяльності;

б) виокремлення раціональних форм пізнання як продуктивних і заперечення ірраціонального як перешкоди у пізнанні об’єктивного світу;

в) тотожність логіки й розуму;

г) критичний аналіз пізнавальних та ціннісних передумов, можливість виходу за їх межі.

23. Із наведеного оберіть дві позиції, які характеризують класичний тип раціональності:

а) єдність раціональних та позараціональних форм у пізнавальній діяльності;

б) виокремлення раціональних форм пізнання як продуктивних і заперечення ірраціонального як перешкоди у пізнанні об’єктивного світу;

в) тотожність логіки й розуму;

г) критичний аналіз пізнавальних та ціннісних передумов, можливість виходу їх межі.

Дата добавления: 2015-05-26