Права речові і зобов'язальні

Тема 5. РЕЧОВЕ ПРАВО

План

1. Права речові і зобов'язальні.

2. Поняття та види речей.

3. Володіння.

4. Права на чужі речі.

Мета та завдання розділу: показати, що цивільно-правові відносини виникають, в основному, з приводу речей, майна, тому пи­тання розподілу майна, перерозподілу, а також захисту майнових прав є головною метою цивільного права.

Методичні рекомендації щодо вивчення навчального матеріалу

Необхідно зазначити, що вчення про речі виникло тому, що була по­треба узаконити привласнення майна, юридично захищати право во­лодіти, користуватися та розпоряджатися майном.

У стародавньому римському праві речові та зобов'язальні права розмежовувалися за допомогою позовів, розмежування саме речових і зобов'язальних прав тоді було відсутнє, воно розроблено юристами пізніших часів. Речовий позов застосовувався, якщо спір виникав з приводу права на річ, особистий позов - якщо приводом для спору були правові чи фактичні дії іншої особи.

Речове право - це таке право особи на річ, яке дає його носієві можливість безпосереднього впливу дією на неї. До речових прав від­носяться: 1) володіння; 2) право власності; 3) сервітути та інші права на чужу річ. Речове право мало абсолютний захист - абсолютно про­ти всіх, проти будь-кого (немає значення злодія чи добросовісного володільця), хто порушує речове право конкретної особи.

Зобов'язальне право - це право вимагати від іншої особи надання речі чи виконання певної дії (або утримання від дії), якщо безпосеред­нього права на річ немає. Зобов'язальне право мало відносний за­хист — захист відносно конкретної особи, яка взяла на себе зобов'я­зання. Зобов'язальні права виникають з договорів та інших правомір­них дій та деліктів (неправомірних дій). Тим самим зобов'язальні права поділяються на: 1) договірне право; 2) деліктне право та інші зобов'язання, які виникають з позадоговірних правомірних дій.

Як правило, речові права строками не обмежуються, набуваються назавжди (до фізичного знищення речі або поки власник речового

права не зробить поступку на користь іншого власника) і носять по­стійний характер. Загублена або украдена річ юридично продовжує перебувати у власності попереднього власника, навіть після завер­шення строку позовної давності. Усі зобов'язальні правові відносини тимчасові, розраховані на певний строк. Права, які витікають з цих зобов'язань, припиняються разом з припиненням зобов'язань (орендна плата). Стягувати борг можна тільки з самого боржника (чи його законного спадкоємця), а не з третіх осіб - самостійних у госпо­дарському відношенні родичів, друзів тощо. Речові права за своїм об'ємом значно ширші, ніж зобов'язальні, оскільки зміст речових прав встановлюється законом, а зобов'язальних - договором.

Дата добавления: 2015-05-31