Аналіз руху грошових коштів підприємства

При функціонуванні підприємства в ринкових умовах госпо­дарювання важливо знати не тільки фінансові результати, а й окремо аналізувати рух коштів за звітний період, визначати зміну основних джерел отримання коштів і напрями їх використання.

Рух грошових коштів являє собою вхідні та вихідні грошові потоки в процесі операційної (основної), інвестиційної та фінан­сової діяльності суб'єкта господарювання. Кожному із зазначе­них видів діяльності, які пов'язані між собою рухом коштів, влас­тиві певні джерела надходження і напрями витрачання цих коштів.

Рух грошових коштів від основної діяльності пов'язаний з по­точними операціями по отриманню виручки від реалізації, оплатою рахунків постачальників, отриманням короткострокових кредитів і позик, виплатою заробітної плати, розрахунків з бюджетом.

Грошові потоки від інвестиційної діяльності переважно пов'я­зані з відпливом коштів, оскільки частіше вони направлені на при­дбання основних засобів і нематеріальних активів, рідше виступа­ють припливом грошових коштів унаслідок реалізації цих активів.

Рух грошових коштів від фінансової діяльності пов'язаний зі здійсненням коротко- та довгострокових фінансових вкладень, отри­манням довгострокових кредитів та позик, виплатою дивідендів.

Грошові активи підприємства складаються з:

• грошових коштів у національній валюті;

• грошових коштів у іноземній валюті;

• резервних грошових активів у формі високоліквідних фінан­сових інвестицій (депозитні вкладення в банках, депозитні бан­ківські сертифікати, високоліквідні фондові інструменти з корот­костроковим періодом зберігання).

Управління грошовими активами мас таке саме значення, що й управління запасами і дебіторською заборгованістю. Мистецтво управління поточними активами полягає в тому, щоб тримати на рахунках мінімально необхідну суму грошових коштів, які потріб­ні для поточної оперативної діяльності. Сума грошових коштів, необхідна підприємству, —- це його страховий запас, призначений для покриття короткочасної незбалансованості фошових потоків. Сума має бути такою, щоб її вистачало для виробництва та всіх першочергових платежів. Оскільки грошові кошти, які знаходять­ся в касі або на рахунках у банку, не приносять прибутку, їх треба мати в наявності нарівні безпечного мінімуму. Наявність великих залишків грошей протягом тривалого часу може бути результатом неправильного використання оборотного капіталу.

Для того щоб фоші працювали на підприємство, потрібно пус­кати їх в оборот з метою отримання прибутку, тобто:

• розширювати власне виробництво;

• інвестувати в прибуткові проекти інших суб'єктів господа­рювання з метою отримання вигідних відсотків;

• зменшувати величину кредиторської заборгованості з метою скорочення витрат по обслуговуванню боргу;

• оновлювати основні фонди, придбавати нові технології тощо.
Збільшення або зменшення залишків готівки на рахунках у банку зумовлюється рівнем незбалансованості грошових потоків, тобто вхідних і вихідних потоків фошових коштів. Перевищення вхідних фошових потоків над вихідними збільшує залишок віль­ної фошової готівки, і навпаки, перевищення вихідних фошових потоків над вхідними призводить до нестачі грошових коштів та збільшення потреби в кредиті.

На рис. 4.3 стрілки, направлені всередину, показують вхідні потоки грошових коштів, назовні — вихідні.

Дані звітів про рух грошових коштів підприємства свідчать, що протягом 2002—2004 рр. найбільшу частку коштів підприєм­ство отримало від операційної діяльності, а витратило — від ін­вестиційної. За цим видом діяльності витрачання коштів у 2002 р. було 100 %-м (9736 тис. фн), а у 2004 р. надходження грошових коштів від інвестиційної діяльності було більш як у 10 разів меншим від їх витрачання (251 тис. грн і 2518 тис. грн відповід­но). Фінансова діяльність підприємства за період, що аналізуєть­ся, зводилась лише до отримання й погашення позик.

Аналізуючи наведені показники, слід порівнювати темпи ви­трачання коштів на інвестиційну діяльність ΔІД з темпами чис­того руху коштів від операційної діяльності Δ ЧОД. Якщо Δ ЧОД > Δ ІД, інвестиційна політика підприємства ефективна, якщо Δ ЧОД < Δ ІД — неефективна. Аналогічно можна порівня­ти темпи витрачання коштів на фінансову діяльність з ΔЧОД.

За фінансовими даними підприємства, що містяться у Звіті про рух грошових коштів за 2003 і 2004 рр., можна зробити ви­сновок про неефективну інвестиційну діяльність підприємства:

Щодо фінансової діяльності, то за звітними показниками мож­на говорити про її ефективність.

Крім того, зменшення грошових потоків свідчить про нестабіль­ний фінансово-економічний стан підприємства.

Основною метою аналізу грошових коштів підприємства є оцінка сум і рівня середнього залишку грошових активів з пози­цій забезпечення платоспроможності підприємства, а також ви­значення ефективності їх використання.

На першому етапі аналізу оцінюють ступінь участі грошових активів у оборотному капіталі. Оцінка здійснюється на основі ви­значення коефіцієнта участі грошових активів у оборотному капіталі (табл. 4.16)

У процесі аналізу руху грошових коштів потрібно вивчати ди­наміку залишків готівки на рахунках у банку, період надходжен­ня капіталу в даному виді активів (період обороту грошових кош­тів) та кількість оборотів середнього залишку грошових коштів (оборотність грошових коштів).

Період обороту грошових коштів визначають так:

Кількість оборотів середнього залишку грошових коштів (оборотність грошових коштів) обчислюють за формулою

Для визначення оборотності грошових коштів можна викорис­тати таку формулу:

Використання останньої формули, на наш погляд, дасть більш точний результат, оскільки загальний видаток грошових кош­тів — це кредитовий оборот по рахунку «Розрахунки в національ­ній валюті» за період, а загальна сума обороту від реалізації в бух­галтерському обліку відображує не тільки кошти, які фактично отримані за реалізовану продукцію, а й дебіторську заборгова­ність за відвантажену, але не оплачену продукцію.

Результати аналізу руху грошових коштів на підприємстві на­ведено в табл. 4.17.

Результати дослідження показують, що участь грошових кош­тів у оборотному капіталі підприсмства в 2002—2004 рр. дуже мала: від 0,04 % до 0,09 %. Таке становище зумовлено нераціональ­ною структурою оборотних активів підприємства, що має негатив­ний вплив на його платоспроможність.

Проведений аналіз свідчить про збільшення періоду обороту грошових коштів у 2004 р. більш як у 5 разів порівняно з 2002 р. Така тенденція є негативною, оскільки свідчить про збільшення періоду витрачання коштів для виробництва продукції до отри­мання коштів за реалізовану продукцію.

Збільшення періоду обороту грошових коштів призводить до зменшення їх оборотності. Протягом 2004 р. оборотність грошо­вих коштів підприємства зменшилася більш як у 5 разів.

Отже, виходячи з проведеного аналізу грошових коштів на підприємстві, можна зробити висновок про незадовільний стан організації грошових потоків, незбалансованість надходження та витрачання грошових коштів, що потребує підвищення ефектив­ності управління грошовими коштами на підприємстві.

Література

1) Ефимова О. В. Финансовьй анализ. — М.; Бухгалтерский учет, 1996.

2)Економічний аналіз: Навч. посіб. / М. А. Болюх, В. 3. Бурчевсь-кий. М. І. Горбатюк, за ред. акад. НАНУ, проф. М. Г. Чумаченка. — К.:КНЕУ, 2001. — 540 с.

3)Ізмаплова К. В. Сучасні технології фінансового аналізу: Навч.
посіб. -К.: МАУП, 2003. — 148 с.

4)Ковалев В. В. Финансовый анализ. Управление капиталом. Выбор
инвестиций. Анализ отчетности. — М: Финансы и статистика, 2000.

5)Кононенко О. Анализ финансовой отчетности. — X.: Фактор,
2002.— 144 с.

6)Лахтіонова Л. А. Фінансовий аналіз сільськогосподарських під­приємств: Навч. посіб. — К.: КНЕУ, 2004. — 365 с.

7)Мец В. О. Економічний аналіз фінансових результатів та фінансо­вого стану підприємства: Навч. посіб. — К.: Вища шк., 2003. — 278 с.

8)Прокопенко І, Ф., Ганін В. І., Петряєва 3. Ф. Курс економічного аналі­зу: Підручник / За ред. 1. Ф. Прокопенка. — Харків: Легас, 2004. — 384 с,

9)Шеремет А. Д., Сайфулин Р. С, Негашев Е. В. Методика финансо-вого анализа. — 3-є изд., перероб. и доп. — М.: ИНФРА-М, 2001. — 208 с.

1) Івахненко В. М. Курс економічного аналізу: Навч. посіб. — К.:
Знання-Прес, 2000. — 207 с.

2) Мендрул О. Г. Індикатори фінансового стану вітчизняних проми­слових підприємств // Державний інформаційний бюллетень про прива­тизацію. — 2000. — № 11. — С. 75—80.

3) Учебно-практическое пособие «Курсом реформ — учет 2000». —Днепропетровск: ООО «Баланс-Клуб», 2000. — 256 с.

4) Гронова Р. Про бухгалтерію по-людськи. Тижневик «Дебет- Кредит», Додаток № 3, 2000. — С. 178.

5) Методичні рекомендації щодо підготовки аудиторського виснов­ку при перевірці відкритих акціонерних товариств та підприємств-
емітентів облігацій (крім комерційних банків). Схвалено Аудиторською
Палатою України. Протокол засідання АПК від 23.02.2001 р. № 99 //
Бухгалтерський облік і аудит. — 2001. —№4. — С. 50—55.

6) Положення про порядок здійснення аналізу фінансового стану
підприємств, що підлягають-приватизації, затверджені наказом Мініс­терства фінансів України та Фонду державного майна України від
26.01.2001 № 49/121 і зареєстровані в Міністерстві юстиції України від
08.02.2001р. за №121/5312. — С. 16.

7) Методичні рекомендації по аналізу фінансово-господарського
стану підприємств та організацій, затверджені першим заступником
Голови Державної податкової адміністрації України В. Р. Жвалюком
від 16.06.2000 р. — С. 53.

8) Ізмайлова К. В. Фінансовий аналіз: Навч. посіб. — К.: МАУП,
2000.— 152 с.

Дата добавления: 2015-05-26