Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками: Постанова Пленуму ВСУ № 14 від 29.2.92

8. Розглядаючи справи про матеріальну відповідальність на
підставі письмового договору, укладеного працівником з
підприємством, установою, організацією, про взяття на себе повної
матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та
інших цінностей (недостача, зіпсуття), переданих йому для
зберігання або інших цілей (п.1 ст.134 КЗпП), суд зобов'язаний
перевірити, чи належить відповідач до категорії працівників, з
якими згідно з ст.135-1 КЗпП може бути укладено такий договір та
чи був він укладений.

При відсутності цих умов на працівника за заподіяну ним шкоду
може бути покладена лише обмежена матеріальна відповідальність,
якщо згідно з чинним законодавством працівник з інших підстав не
несе матеріальної відповідальності у повному розмірі шкоди.

9. Судам слід мати на увазі, що до позовних заяв про
матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної
діями працівника, які мають ознаки діянь, переслідуваних у
кримінальному порядку (п.3 ст.134 КЗпП), повинні додаватись
докази, які підтверджують, що вчинення працівником таких діянь
встановлено у порядку кримінального судочинства.

Матеріальна відповідальність у повному розмірі шкоди
покладається і в тих випадках, коли шкода заподіяна діями
працівника, що мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному
порядку, але він був звільнений від кримінальної відповідальності
у зв'язку зі спливом строку давності для притягнення до
кримінальної відповідальності, або з інших підстав, передбачених
законом (пункти 3, 4, 8 статті 6, 7, 7-1, 7-2, 8, 9, 10 КПК
Якщо при розгляді такої справи виникнуть питання, пов'язані з
обгрунтованістю постанови органів розслідування про те, що в діях
працівника є ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному
порядку, суд має поставити перед відповідним прокурором питання
про перегляд цієї постанови. Виявивши у діях ознаки злочину, суд
повідомляє про це прокурору або сам порушує кримінальну справу
(ст.235 ЦПК). У цих випадках суд зупиняє провадження
по цивільній справі.

При винесенні виправдального вироку (закритті провадження у
кримінальній справі) за відсутністю складу злочину, суд,
розглядаючи справу в порядку цивільного судочинства, вправі з
інших передбачених законом підстав задовольнити позов у межах
повного розміру заподіяної працівником шкоди.

10. При розгляді справ за позовами про покладення повної
матеріальної відповідальності за п.4 ст.134 КЗпП за
шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації працівником,
який знаходився у нетверезому стані, судам необхідно враховувати,
що нетверезий стан працівника може бути підтверджено як медичним
висновком, так і іншими видами доказів (актами та іншими
документами, поясненням сторін і третіх осіб, показаннями
свідків), які мають бути відповідно оцінені судом.

Маючи на увазі, що заподіяння шкоди працівником, який був у
нетверезому стані, є одним з найгрубіших порушень трудових
обов'язків, зменшення розміру відшкодування за цю шкоду, як
правило, не допускається.

11. Суди повинні мати на увазі, що відповідно до п.5
ст.134 КЗпП працівник несе матеріальну відповідальність у повному
розмірі шкоди, заподіяної недостачею, умисним знищенням або
умисним зіпсуттям матеріалів, напівфабрикатів, виробів
(продукції), в тому числі при їх виготовленні, а також
інструментів, вимірювальних приладів, спеціального одягу та інших
предметів, виданих підприємством, установою, організацією
працівникові в користування.

На підставі згаданого закону матеріальну відповідальність в
повному розмірі несуть також працівники сільськогосподарських
підприємств, які займаються виробництвом сільськогосподарської
продукції, за шкоду, заподіяну недостачею, умисним знищенням,
умисним зіпсуттям цієї продукції.

12. Відповідно до п.6 ст.134 КЗпП матеріальна
відповідальність в повному розмірі покладається на працівника у
випадках, передбачених окремими законодавчими актами.

За чинним законодавством така відповідальність може бути
покладена, зокрема, за шкоду, заподіяну: перевитратою пального на
автомобільному транспорті, розкраданням, знищенням (зіпсуттям),
недостачею або втратою дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння
та валютних цінностей; витратами підприємства, установи,
організації на навчання у вищому навчальному закладі молодого
фахівця в разі його звільнення з ініціативи власника або
уповноваженого ним органу за порушення трудової дисципліни чи за
власним бажанням без поважних причин протягом трьох років з часу
прийняття на роботу за направленням.

13. Застосовуючи матеріальну відповідальність у повному
розмірі шкоди на підставі п.8 ст.134 КЗпП, суди повинні мати на
увазі, що за цим законом покладається обов'язок по відшкодуванню
шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації у зв'язку з
оплатою незаконно звільненому чи незаконно переведеному
працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання
нижчеоплачуваної роботи, на винних службових осіб, за наказом або
розпорядженням яких звільнення чи переведення здійснено з
порушенням закону або якими затримано виконання рішення суду про
поновлення на роботі.

Відповідальність в цих випадках настає незалежно від форми
вини.

Дата добавления: 2015-05-31