Завдання 2. Ц. уклав з В. договір найму житлового приміщення (будинку)

Завдання 1

Практичні завдання

Семінар 15

Завдання 3

Ц. уклав з В. договір найму житлового приміщення (будинку). В договорі було зазначено, що Ц. має право здійснювати капітальний ремонт будинку, перебудовувати його на свій розсуд.

Після закінчення строку дії договору найму виявилося, що Ц. настільки змінив зовнішній вигляд та перепланував будинок, що БТІ визнав його новим об'єктом права приватної власності та видав Ц. свідоцтво про право власності на нерухоме майно.

В. звернувся до суду з вимогою про визнання недійсним свідоцтва про право власності на будинок, видане Ц. При цьому він посилався на норму ч. 1 ст. 331ЦК України, де зазначено, що тільки та особа, яка виготовила (створила) річ за своїх матеріалів, стає власником цієї речі. Ц. в свою чергу посилався на те, що переробка будівлі здійснювалася за згодою власника будівлі - В., а тому Ц., як переробник, правомірно набув право власності на неї (ч. 4 ст. 332 ЦК України). Окремий позов до суду заявила територіальна громада, вимагаючи визнати цей будинок безхазяйним і, як наслідок, об'єктом права комунальної власності (абзац другий ч. 2 ст. 335 ЦК України). Яким чином В. може захистити свої інтереси?

Тема. Право спільної власності

(2 год.)

План семінарського заняття:

1. Поняття права спільної власності та її види.

2. Поняття спільної часткової власності. Права та обов'язки учасників спільної часткової власності. Право переважної купівлі частки в спільній власності.

3. Право спільної сумісної власності.

4. Особливості права спільної сумісної власності подружжя.

Теми рефератів і повідомлень:

1. Порядок визначення частки, поділу, виділу та припинення права спільної часткової власності.

2. Види спільної сумісної власності.

3. Підстави виникнення права спільної сумісної власності.

4. Об’єкти, порядок здійснення і підстави припинення права спільної сумісної власності.

М. і Н. придбали мотоцикл, кожний з них вніс по 500 грн., і домовились користуватися ним по черзі. У день, коли згідно домовленості між власниками мотоциклом користувався М., мотоцикл було викрадено. Знайти злочинця не вдалося.

Н. став вимагати, щоб М. сплатив йому 500 грн. - суму, яку він вніс для придбання мотоцикла. М. відмовився від уплати цієї суми, пославшись на те, що мотоцикл викрадений з гаража і його вини немає.

Проаналізуйте ситуацію.

Т. разом з П. пред’явив позов до Б. про стягнення завданих збитків, мотивуючи позовні вимоги тим, що М., керуючи належною йому машиною "Жигулі" допустив порушення правил дорожнього руху, що призвело до зіткнення з автомашиною "Москвич", що належала позивачеві. Внаслідок зіткнення подружжя загинуло, а їхнім дітям та позивачам у справі заподіяно тілесні ушкодження. Після смерті М. залишалось спадкове майно, спадкоємцями М. е неповнолітні діти, Опікуном призначена "Б" - відповідачка по справі. Винними діями М. позивачам завдано збитки, які складаються з вартості ремонту "Москвича" і втраченого заробітку у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю. Рішенням суду позов задоволене частково. Стягнуто не користь Т. і П. 1313 гривень в рівних частках кожному: звернуто стягнення на частку майна, що належало "М", і перебуває в управлінні опікуна Б., а також на одержані нею зарплату і премію М та на нараховану, але не витребувану у підприємства грошову компенсацію за невикористану відпустку і на страхову суму.

Чи правильно суд дійшов висновку, що майно і грошові кошти, на які звернуто стягнення є спільним майном подружжя (спільною сумісною власністю)?

Дата добавления: 2015-05-31