Білет 25

1.Джерела земельного права

2.Поняття та завдання охорони земель

3.Безоплатна передача земельних ділянок

1. це зовнішня форма закріплення норм п-ва, що регул. зем. відносини. Скл.: 1. КУ - 13 КУ – земля та ін.. прир. ресурси є об. п-ва власн. Укр. народу. Гарантує п-во кожного на користав. зем. ресурс., п-во приват. власн. 2. ЗК - 25. 10. 2001р., вступив в дію 1.01. 2002. – містить 10 розділ., 212 ст. 3. ЗУ – «Про оренду землі», «Про плату за землю», «Про охор. земель», «Про порядок виділення в натурі ЗД власникам зем. часток (паїв)», «Про землеустрій», 4. Укази ПУ «Про порядок паювання зем. переданих в колективну власн. с/г п-ствам і організац.», «Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектору», Про визначення хожу проведення зем. реформи в Укр. 5. Наказ Держкомзему – Тимчасовий прядок ведення держ. реєстру земель. 6. Постанова Пленуму ВСУ

2. Охорона земель - це система правових, організаційних, економічних та інших заходів, спрямованих на раціональне використання земель, запобігання необґрунтованому вилученню земель сільськогосподарського і лісогосподарського признач., захист від шкідливого антропогенного впливу, відтворення і підвищення родючості ґрунтів, підвищення продуктивності земель лісогосподарського признач., забезпечення особливого режиму використання земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного признач.. Завданнями охорони земель є забезпечення збереження та відтворення земельних ресурсів, екологічної цінності природних і набутих якостей земель. Охорона земель включає: а) обґрунтув. і забезпеч. досягнення раціонального землекорист.; б) захист с/г угідь, лісових земель та чагарників від необґрунтованого їх вилучення для інших потреб; в) захист земель від ерозії, селів, підтоплення, заболочування, вторинного засолення, переосушення, ущільнення, забруднення відходами виробництва, хімічними та радіоактивними речовинами та від інших несприятливих природних і техногенних процесів; г) збереження природних водно-болотних угідь; ґ) попередження погіршення естетичного стану та екологічної ролі антропогенних ландшафтів; д) консервацію деградованих і малопродуктивних с/г угідь.

3. Громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах;а) для ведення фермерського господарства — в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів с/г підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство. Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах. У разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району;б)для ведення особистого селянського господарства — не більше 2,0 гектара;в)для ведення садівництва — не більше 0,12 гектара;г)для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах — не більше 0,25 гектара, в селищах — не більше 0,15 гектара, в містах — не більше 0,10 гектара;ґ) для індивідуального дачного будівництва — не більше 0,10 гектара;д)для будівництва індивідуальних гаражів — не більше 0,01 гектара.Розмір земельних ділянок, що передаються безоплатно громадянину для ведення особистого селянського господарства, може бути збільшено у разі отримання в натурі (на місцевості) земельної частки (паю).

Дата добавления: 2015-05-31