Тема 1. Історичний розвиток держави і права України

Таблиця 1. Основні етапи розвитку української державності.

Назва і період існування (об’єднання племен) на території України	Примітки
Кіммерія (Х–VІІ ст. до н. е.)	Існує думка, що кіммерійці лише підійшли до створення держави, але не завершили цей процес
Велика Скіфія (VІІ–ІІІ ст. до н. е.)	У літературі утворення скіфської державності датується VІІ ст. до н. е. або ІV ст. н. е., а іноді зовсім заперечується. За найсучаснішими поглядами, скіфи мали «переривчату державність» у VІІ–VІ і V–ІV ст. н. е.
Малі Скіфії: 1) у Криму (ІІІ ст. до н. е. — ІІІ ст. н. е.); 2) у Нижньому Подніпров’ї (ІІ ст. до н. е. — ІІ ст. н. е.); 3) у Північно-Західному Причорномор’ї (Добруджі) (ІІІ–І ст. до н. е.)	Ряд дослідників вважає, що саме Кримська Скіфія була першим справжнім державним утворенням на українських землях
Сарматська держава (ІІІ ст. до н. е. — ІІІ ст. н. е.)	Сарматська державність була подібна до скіфської
Античні держави Північного Причорномор’я: 1) Ольвія (VІІ (VІ) ст. до н. е. — ІV ст. н. е.); 2) Пантікапей (з 479/480 р. до н. е. Боспорське царство) (VІ ст. до н. е. — VІ (VІІ) ст. н. е.); 3) Херсонес Таврійській (V ст. до н. е. — V ст. н. е.); 4) Тіра (VІ ст. до н. е. — ІV ст. н. е.)	Початок колонізації і заснування Березані (Борисфену) 647–646 р. до н. е. З ІІ ст. до н. е. під владою Понтійської держави. У І ст. до н. е. — І ст. н. е. боротьба за самостійність з Римською імперією. І–ІІІ ст. повністю під впливом Римської імперії. ІІІ ст. захоплені готами, ІV ст. — гунами. Надалі поступово втрачають самостійний характер, перетворюються на провінційні міста, за які вели боротьбу Рим, Візантія, готські й гунські племена
Понтійська держава (ІІ–І ст. до н. е.)	Держава існувала в Малій Азії у 302 (або 301) — 64 р. до н. е.
Римська імперія (провінції Мезія і Віфінія-Понт) (І ст. до н. е. — ІІІ ст. н. е. (з перервами))	Римські гарнізони були у Херсонесі, Ольвії та Тірі. Ряд боспорських правителів мали титул «друга і союзника» Риму. Традиційна дата падіння Західної Римської імперії 476 р.
Готський союз (ІІІ–ІV ст.)	Під натиском гунів готи відійшли на Балкани і далі — у південно-західну і західну Європу, а частково в Крим
Гуни (ІV–V ст.)	Найбільшої могутності гуни досягли за правління Аттіли (434–453 рр.). Згодом племена гунів влилися у Волзьку Булгарію і Хозарський каганат
Візантія, Візантійська імперія (V–ХІІ ст.)	Держава існувала у ІV–ХV ст. З V ст. під її владою перебували Херсонес і деякі інші сучасні українські землі
Хозарський каганат (VІІ–Х ст.)	У різні часи хозари володіли Кримом, Таманським півостровом та деякими іншими відібраними у Візантії землями
Київська Русь (ІХ–ХІІ ст.)	Назва «Київська Русь» дана вченими. Мешканці цієї держави казали, що вони живуть у «Руській землі»
Руські князівства періоду феодальної роздробленості, серед них — Галицько-Волинське князівство (ХІІ–ХІV ст. 1199–1340 рр.)	У середині ХІІ ст. на місті колишньої єдиної держави було 15 князівств, на поч. ХІІІ ст. (перед Батиєвою навалою) — близько 50, а в ХІV ст. — близько 250
Угорське королівство (ХІ–ХVІ ст.)	Держава існувала з Х ст. Включала до свого складу Закарпаття (частину — з другої пол. ХІ ст., решту — з ХІІІ ст.). У 1526 р. держава розділена між Австрією, Туреччиною і Трансільванією
Золота Орда (ХІІІ–ХVІ ст.)	До території Золотої Орди безпосередньо входив з українських земель лише Крим. Але більшість руських князівств перебувало у васальній залежності від Орди
Генуезькі колонії в Криму: 1) Кафа (Феодосія) (1266–1475); 2) Чембало (Балаклава) (1357–1475); 3) Слдайю (Судак) (1365–1475)	Захоплені Туреччиною і її васалом — Кримським Ханством
Польське королівство (ХІV–ХVІ ст.)	Польська державність існує з Х ст. Окремі західноукраїнські землі тимчасом захоплювалися Польщею, ще у ХІ ст. польські феодали захопили галицькі і частково волинські землі
Велике князівство Литовське (ХІV–ХVІ ст.)	Держава існувала з ХІІІ ст. Українські землі в її складі частково успадковані від Галицько-Волинського князівства, частково відвойованого від Золотої Орди
Молдавське князівство (ХІV–ХVІІІ ст.)	Держава виникла в ХІV ст. (1359 р.). Включала українські землі Північної Буковини, що раніше входили до Галицько-Волинського князівства. З 1456 р. у васальній залежності від Туреччини. У 1744 р. уступила Буковину Австрії. У 1862 р. стала частиною Румунії
Московське велике князівство, Московське царство, Російська імперія (ХІV ст. — 1917р.)	Московське князівство існує з ХІІІ ст., Московське велике князівство — з ХІV ст., Московське царство (Російська централізована держава) — з ХV ст., окремі українські землі (Чернігово-Сіверська та інші) входили до складу Росії, починаючи з ХV–ХVІ ст.
Кримське ханство (ХV–ХVІІІ ст.)	Виникло внаслідок державного усамостійнення Кримського улусу Золотої Орди. Було завойоване Росією
Трансільванія (Семигород) (ХVІ–ХVІІ ст.)	Виникло як автономне князівство після розпаду Угорського королівства. Включала частину українського Закарпаття. Перебувала у залежності від Туреччини. З 1699 р. перейшла під владу Австрії
Річ Посполита (ХVІ — ХVІІІ ст.)	Наприкінці ХVІІІ ст. розділена між Росією, Австрією і Пруссією
Запорізька Січ (ХVІ — ХVІІІ ст.)	Запорізька Січ не була державою, але як автономна військово-політична організація мала багато ознак державності
Українська козацька держава (1648–1654 рр.)	У ході національно-визвольної війни на території, підвладній козакам, склалося, якщо не юридично, то фактично автономне державне утворення
Україна — Гетьманщина (1654–1764 рр.)	Україна — Гетьманщина була автономним державним утворенням «під рукою» російського царя
Туреччина (Османська імперія) (ХV–ХVІІІ ст.)	Держава утворилася в ХІV ст. З ХV ст. установила сюзеренітет над Кримським Ханством, Молдавським князівством і багатьма іншими територіями. На кінець ХVІІІ ст. усі етнічні українські землі перейшли від Туреччини до Росії або Австрії
Австрія, Австро-Угорщина (з 1867 р.) (ХVІІІ ст. — 1918 р.)	Набула державної самостійності у ХІІ ст. Входила до складу Священної Римської імперії. З 1804 р. — Австрійська імперія. У ХVІІІ ст. приєднала українські землі Галичини і Буковини
Російська республіка (Тимчасовий уряд) (1917 р.)	Влада перейшла до Тимчасового уряду в результаті Лютневої революції в Росії
Українська Народна Республіка (Центральна Рада) (1917–1918 рр.)	Держава проголошена ІІІ Універсалом Центральної Ради в листопаді 1917 р.
Радянська Україна (Українська Народна Республіка, Українська Соціалістична Радянська Республіка, Українська Радянська Соціалістична Республіка) (1917–1991 рр.)	Радянська влада проголошена 12 (25) грудня 1917 р. У 1918–1920 рр. існувала паралельно з УНР (Центральної Ради), Українською Державою і УНР (Директорії). З 1922 р. — у складі СРСР
Українська Держава (гетьманат П. П. Скоропадського) (1918 р.)	Держава перебувала під контролем німецької окупаційної адміністрації
Українська Народна Республіка (Директорія) (1918–1920 рр.)	Під владою Директорії перебували лише невеликі частини території України. З кінця 1919 р. державні структури Директорії розміщувалися здебільшого на території, підвладній Польщі
Західноукраїнська Народна Республіка (1918–1919 рр.)	22 січня 1919 р. об’єдналась з УНР (Директорії) і перетворилась на Західну область УНР. З червня 1919 р. землі ЗУНР окуповані Польщею
Друга Річ Посполита (буржуазна Польща) (1918–1939 рр.)	З першого дня існування претендувала на західноукраїнські землі. За умовами Варшавського (1920 р.) і Ризького (1921 р.) договорів включала західноукраїнські землі
Королівство Румунія (1918–1940 рр.)	Незалежність держави проголошено 1877 р., а статус королівства — 1881 р. У листопаді 1918 р. окупувала Північну Буковину, яку разом з іншими землями повернула на вимогу СРСР лише в 1940 р.
Чехословацька Республіка (1919–1939 рр.)	Держава проголошена 1918 р. З 1919 р. включала закарпатські українські землі як формально автономний край «Підкарпатська Русь». Держава була окупована фашисткою Німеччиною
Карпатська Україна (1939 р.)	Незалежність колишнього автономного краю Чехословаччини була проголошена сеймом Карпатської України 15 березня 1939 р. Але ново проголошена держава протягом кількох наступних днів була окупована угорськими військами
Україна (з 1991 р.)	Незалежність держави проголошена 24 серпня 1991 р. і підтверджена референдумом 1 грудня 1991 р.