Сполук

ЗАНЯТТЯ 3.

МЕТА.

ЗАНЯТТЯ 1-2

ДО ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

З БІОЛОГІЧНОЇ ТА БІООРГАНІЧНОЇ ХІМІЇ

(модуль І)

ДЛЯ СТУДЕНТІВ І КУРСУ

СТОМАТОЛОГІЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ

Полтава – 2013

ТЕМА: Класифікація, номенклатура, ізомерія біоорганічних сполук

ОБҐРУНТУВАННЯ ТЕМИ. На сьогоднішній день налічується декілька мільйонів біоорганічних сполук. Щоб орієнтуватися в цій кількості сполук міжнародню спілкою теоретичної та прикладної хімії (ЮПАК) прийнято систему правил, що дозволяє дати однозначну індивідуальну назву кожній сполуці. Така номенклатура називається міжнародною (МН) або систематичною. Проте поряд з МН використовується також тривіальна номенклатура, особливо для найменування таких природних сполук, як амінокислоти, вуглеводи, деякі продукти обміну речовин та лікарські засоби. У другій половині ХІХ століття російський вчений О.М. Бутлеров (1828-1886) створив теорію будови органічних сполук та пояснив явище їх ізомерії.

1. Засвоїти основні правила номенклатури ІЮПАК і вміти використовувати їх в побудові назва біоорганічних сполук.

2. Засвоїти основні види ізомерії органічних сполук.

3. Робити висновки і аналізувати взаємозвязок між будовою, конфігцурацією та конформацією біоорганічних сполук.

ОРІЄНТОВНА КАРТКА ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ЗАНЯТТЯ

(самостійна позааудиторна робота студентів).

Зміст і послідовність дій	Вказівки до навчальних дій
1. Правила техніки безпеки в хімічній лабораторії.
2. Класифікація органічних сполук.	2.1. Класифікація органічних сполук за будовою вуглецевого радикала (ациклічні, карбоциклічні, аліциклічні та ароматичні, гетероциклічні сполуки). Будова їх представників. 2.2. Класифікація органічних сполук за природою функціональних груп. 2.3. Старшенство функціональних груп та їх назва.
3. Будова найважливіших класів біоорганічних сполук за природою функціональних груп.	3.1. Спирти, феноли, тіоли. 3.2. Альдегіди, кетони, карбонові кислоти. 3.3. Складні ефіри, аміди, нітросполуки, аміни.
4. Номенклатура біоорганічних сполук.	3.1. Тривіальна номенклатура. 3.2. Міжнародна номенклатура (МН). 3.3 Радикальна номенклатура.
5. Ізомерія органічних сполук.	5.1. Ізомерія будови (структурна ізомерія). 5.2. Просторова ізомерія (стереоізомерія). 5.3. Конфігураційна ізомерія: оптичні, геометричні та комформаційні ізомери.
6. Просторова будова біоорганічних сполук.	6.1. Геометрична ізомерія. 6.2. Оптична ізомерія. 6.3. Зв'язок просторової будови з фізіологічною активністю.

ТЕМА: Природа хімічного зв’язку. Реакційна здатність біоорганічних

ОБҐРУНТУВАННЯ ТЕМИ. В організмі людини протікає безліч реакцій в яких можуть брати участь похідні алканів, алкенів, аренів, спиртів, фенолів та амінів. Ці реакції можна класифікувати:

- за механізмом – іонні та радикальні;

- за спрямованістю: приєднання, відщеплення, заміщення, перегрупування, окислення та відновлення;

- за кількістю молекул, що беруть участь в реакції.

В свою чергу реакції приєднання та заміщення можуть протікати за іонним (електрофільним та нуклеофільним), або радикальним механізмом. Одна й таж реакція, в залежності від умов, може протікати за різними механізмами.

Дата добавления: 2015-05-26