Контролю з модуля 1

ЗАНЯТТЯ 19-20.

МЕТА.

ТЕМА. Ферменти.

ОБҐРУНТУВАННЯ ТЕМИ. Ферменти – специфічні речовини білкової природи, містяться в усіх клітинах і тканинах організму та відіграють роль біологічних каталізаторів, тобто здатні прискорювати хімічні процеси. Вони зумовлюють і синтез, і розпад речовин в організмі.

1. Інтерпретувати механізми участі вітамінів в побудові коферментів, що каталізують біохімічні реакції в організмі.

ОРІЄНТОВНА КАРТКА ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ЗАНЯТТЯ

(самостійна позааудиторна робота студентів).

Зміст і послідовність дій	Вказівки до навчальних дій
1. Хімічна природа ферментів та механізм їх дії..	1.1. Хімічна природа ферментів. 1.2. Вітаміни як коферменти у складі ферментів, їх значення. 1.3. Механізм дії ферментів.
2. Властивості ферментів.	2.1. Термолабільність ферментів. 2.2. Вплив реакції середовища на дію ферментів. 2.3. Специфічність дії ферментів. 2.4. Вплив на ферменти активаторів та інгібіторів.
3. Номенклатура, класифікація ферментів та характеристика окремих груп ферментів.	3.1. Номенклатура ферментів. 3.2. Класифікація ферментів. 3.3. Характеристика окремих груп ферментів.

Підсумковий модульний контроль 1.

«Біологічно важливі класи біоорганічних сполук.

Біополімери та їх структурні компоненти».

Перелік питань для підготовки студентів до підсумкового модульного

Змiстовний модуль 1. Теоретичні основи будови та реакційної здатності біоорганічних сполук. Вуглеводи.

1. Біоорганічна хімія як наука: визначення, предмет і завдання, розділи, методи дослідження. Значення в системі вищої медичної освіти.

2. Класифікація органічних сполук за будовою вуглецевого радикалу та природою функціональних груп.

3. Будова найважливіших класів біоорганічних сполук за природою функціональних груп: спиртів, фенолів, тіолів, альдегідів, кетонів, карбонових кислот, складних ефірів, амідів, нітросполук, амінів.

4. Номенклатура органічних сполук: тривіальна, раціональна, міжнародна. Принципи утворення назв органічних сполук за номенклатурою ІЮПАК: замісниковий, радикало-функціональний.

5. Природа хімічного зв’язку в органічних сполуках: гібридизація орбіталей, електронна будова сполук вуглецю.

6. Просторова будова біоорганічних сполук: стереохімічні формули; конфігурація та конформація. Стереоізомери: геометричні, оптичні, поворотні (конформери).

7. Оптична ізомерія; хіральність молекул органічних сполук D та L стереохімічні ряди. Енантіомери та діастереоізомери біоорганічних сполук. Зв’язок просторової будови з фізіологічною активністю.

8. Типи реакцій біоорганічної хімії: класифікація за результатом (спрямованістю) та механізмом реакції. Приклади.

9. Карбонільні сполуки біоорганічної хімії. Хімічні властивості та біомедичне значення альдегідів та кетонів.

10.Вуглеводи: визначення, класифікація. Моносахариди (альдози і кетози; тріози, тетрози, пентози, гексози, гептози), біомедичне значення окремих представників.

11. Моносахариди: пентози (рибоза, 2-дезоксирибоза, ксилоза), гексози (глюкоза, галактоза, маноза, фруктоза) – будова, властивості. Якісні реакції на глюкозу.

12. Будова та властивості похідних моносахаридів. Амінопохідні: глюкозамін, галактозамін. Уронові кислоти. L-Аскорбінова кислота (вітамін C). Продукти відновлення моносахаридів: сорбіт, маніт.

13. Олігосахариди: будова, властивості. Дисахариди (сахароза, лактоза, мальтоза), їх біомедичне значення.

14. Полісахариди. Гомополісахариди: крохмаль, глікоген, целюлоза, декстрини – будова, гідроліз, біомедичне значення. Якісна реакція на крохмаль.

15. Гетеропоісахариди: визначення, структура. Будова та біомедичне значення глікозаміногліканів (мукополісахаридів) – гіалуронової кислоти, хондроїтинсульфатів, гепарину.

Змiстовний модуль 2. Карбоновi кислоти та їх функціональні похідні. Ліпіди.

1. Карбонові кислоти в біоорганічній хімії: будова і хімічні властивості; функціональні похідні карбонових кислот (ангідриди, аміди, складні ефіри). Реакції декарбоксилування.

2. Будова і властивості дикарбонових кислот: щавлевої, малонової, янтарної, глутарової, фумарової.

3. Ліпіди: визначення, класифікація. Вищі жирні кислоти: пальмітинова, стеаринова, олеїнова, лінолева, ліноленова, арахідонова. Прості ліпіди. Триацилгліцероли (нейтральні жири): будова, фізіологічне значення, гідроліз.

4. Складні ліпіди. Фосфоліпіди: фосфатидна кислота, фосфатидилетаноламін, фосфатидилхолін, фосфатидилсерин. Сфінголіпіди. Гліколіпіди. Роль складних ліпідів у побудові біомембран.

5. Аміни: номенклатура, властивості. Біомедичне значення біогенних амінів (адреналіну, норадреналіну, дофаміну, триптаміну, серотоніну, гiстамiну) та полiамiнiв (путресцину, кадаверину).

6. Амiноспирти: будова, властивостi. Бiомедичне зщначення етаноламiну (коламiну), холiну, ацетилхолiну.

7. Гiдроксикислоти в бiологiчнiй хiмiї: будова i властивостi монокарбонових кислот (молочної та β-гiдроксимасляної), дикарбонових (яблучної, винної) гiдроксикислот.

Змiстовий модуль 3. α-Амiнокислоти Пептиди. Бiлки.

1. Амінокислоти: будова, стереоізомерія, хімічні властивості. Біомедичне значення L- α -амінокислот. Реакції біохімічних перетворень амінокислот: дезамінування, трансамінування, декарбоксилування.

2. Амінокислотний склад білків та пепетиді; класифікація природних L- α -амінокислот. Нінгідринова реакція, її значення в аналізі амінокислот.

3. Білки та пептиди: визначення, класифікація, біологічні функції. Типи зв’язків між амінокислотними залишками в білкових молекулах. Пептидний зв’язок: утворення, структура; біуретова реакція.

4. Рівні структурної організації білків: первинна, вторинна, третинна та четвертинна структури. Олігомерні білки.

5. Фізико-хімічні властивості білків; їх молекулярна маса. Методи осадження. Денатурація білків.

Змiстовий модуль 4. Біологічно активні гетероциклічні сполуки. Нуклеозиди, нуклеотиди, нуклеїнові кислоти.

1. П’ятичленні гетероцикли з одним гетероатомом (пірол, фуран, тіофен). Біомедичне значення тетрапірольних сполук: порфіринів, гема.

2. Індол та його похідні: триптофан і реакції утворення триптаміну та серотоніну; індоксил, скатол – значення в процесах гниття білків в кишечнику.

3. П’ятичленні гетероцикли з двома гетероатомами азоту. Піразол, піразолон; похідні піразолону-5 як лікарські засоби (антипірин, амідопірин, анальгін). Імідазол та його похідні: гістидин, гістамін.

4. П’ятичленні гетероцикли з двома різними гетероатомами: тіазол, оксазол. Тіазол як структурний компонент молекули тіаміну (вітаміну В₁).

5. Шестичленні гетероцикли з атомом азоту: піридин. Нікотинамід (вітамін РР) як складова частина окислювально-відновних піридинових коферментів. Піридоксин та молекулярні форми В₆.

6. Шестичленни гетероцикли з двома атомами азоту. Діазини: піримідин, піразин, піридазин. Азотисті основи – похідні піримідину (урацил, цитозин, тимін).

7. Похідні піримідину як лікарські засоби: 5-фторурацил, оротат калію. Барбітурова кислота; барбітурати як снодійні та протиепілептичні засоби (фенобарбітал, веронал).

8. Пурин та його похідні. Амінопохідні пурину (аденін, гуанін), їх таутомерні форми; біохімічне значення в утворенні нуклеотидів та коферментів.

9. Гідроксипохідні пурину: гіпоксантин, сечова кислота, метильовані похідні ксантину (кофеїн, теофілін, теобромін) як фізіологічно активні сполуки з дією на центральну нервову та серцево-судинну систему.

10. Нуклеозиди, нуклеотиди. Азотисті основи пуринового і піримідинового ряду, що входять до складу природних нуклеотидів. Мінорні азотисті основи.

11. Нуклеозиди. Нуклеотиди як фосфорильвані похідні нуклеозидів (нуклеозидмоно-, ди- і трифосфати). Номенклатура нуклеозидів та нуклеотидів як компонентів РНК та ДНК.

12. Будова та біохімічні функції вільних нуклеотидів: нуклеотиди-коферменти; циклічні нуклеотиди 3’,5’-цАМФ та 3’,5’-ц ГМФ.

13. Нуклеїнові кислоти (дезоксирибонуклеїнові, рибонуклеїнові) як полінуклеотиди. Полярність полінуклеотидних ланцюгів ДНК та РНК.

14. Будова та властивості ДНК; нуклеотидний склад, комплементарність азотистих основ. Первинна, вторинна та третинна структури ДНК.

15. РНК: будова, типи РНК та їх роль в біосинтезі білків.

16. Вітаміни: загальна характеристика; поняття про коферментну дію вітамінів. Будова та властивості вітамінів В₁, В₂, В₆, РР.

Перелік практичних робіт та завдань для підсумкового контролю

Дата добавления: 2015-05-26