Омилення жиру водно-спиртовим розчином лугу

МЕТА.

ЗАНЯТТЯ 9-10.

МЕТА.

1. Робити висновки і аналізувати взаємозв’язок між будовою, конфігурацією та конформацією гетерофункціональних сполук.

2. Пояснювати класифікацію та ізомерію гідроксикислот.

3. Інтерпретувати залежність реакційної здатності гетеро функціональних сполук від природи хімічного зв’язку та взаємного впливу атомів у молекулі.

4. Інтерпретувати механізми реакцій різних класів гетеро функціональних сполук, їх перетворення в біологічних системах.

ОРІЄНТОВНА КАРТКА ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ЗАНЯТТЯ

(самостійна позааудиторна робота студентів).

Зміст і послідовність дій	Вказівки до навчальних дій
1. Практичне вивчення властивостей гетеро функціональних сполук.	1.1. У зошит протоколів дослідів записати алгоритм лабораторної роботи. 1.2. Оцінити різницю в хімічній поведінці салолу та аспірину при їх взаємодії з FeCl3. Аргументувати висновок.
2. Будова та властивості гідроксикислот.	2.1. Класифікація та ізомерія гідроксикислот. 2.2. Асиметричний атом вуглецю, хіральність, оптична активність. 2.3. Енантіомери. Діастереоізомери. 2.4. Хімічні властивості та біологічне значення гідроксикислот та амінокислот.
3. Будова та властивості кетокислот.	3.1. Біологічне значення кетокислот та іх похідні. 3.2. Кетонові тіла, діагностичне значення їх визначення при цукровому діабеті. 3.3. Кето-енольна таутомерія кетокислот та їх похідних.
4. Будова та властивості фенолокислот.	4.1. Саліцилова кислота та її похідні як протизапальні та протимікробні засоби.

Алгоритм лабораторної роботи.

Оцінити різницю в хімічній поведінці салолу та аспірину при їх взаємодії з FeCl₃. Аргументувати висновок.

У першу пробірку помістити крупинку аспірину та 5-6 крапель води, перемішати і додати одну краплю розчину FeCl₃ (молярна концентрація еквівалента 0,1 моль/л). Фіолетове забарвлення не з’являється.

У другу пробірку помістити крупинку фенілсаліцилату (салолу) та 2 краплі етилового спирту. Перемішати додати 1 краплю розчину FeCl₃ з молярною концентрацією еквівалента 0,1 моль/л. З’являється фіолетове забарвлення, яке характеризує вільну фенольну групу.

ТЕМА. Вищі жирні кислоти. Ліпіди. Фосфоліпіди.

ОБҐРУНТУВАННЯ ТЕМИ. Ліпіди виконують важливі функції (енергетична, структурна, регуляторна та інші) для організму людини. Знання будови та фізико-хімічних властивостей ліпідів необхідні лікарю. Біохімічні показники обміну ліпідів широко використовуються в клінічній практиці.

1. Інтерпретувати механізми реакції, характерних для ліпідів, їх перетворення в біологічних системах.

2. Пояснювати біологічну роль різних класів ліпідів в процесах життєдіяльності.

ОРІЄНТОВНА КАРТКА ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ЗАНЯТТЯ

(самостійна позааудиторна робота студентів).

Зміст і послідовність дій	Вказівки до навчальних дій
1. Практичне вивчення властивостей ненасичених ліпідів.	1.1. У зошит протоколів дослідів записати алгоритм лабораторної роботи. 1.2. Чому реакція Вагнера на не насиченість жиру є якісною?
2. Будова і властивості нейтральних ліпідів.	2.1. Біологічні функції ліпідів. 2.2. Вищі жирні кислоти як складові нейтральних ліпідів. 2.3. Фізіологічне значення гідролізу нейтральних ліпідів. 2.4. Мила.
3. Будова і властивості фосфоліпідів.	3.1. Роль фосфоліпідів у побудові біомембран. 3.2. Класифікація фосфоліпідів. 3.3. Фізико-хімічні властивості фосфоліпідів.

Алгоритм лабораторної роботи.

1. Реакція Вагнера на не насиченість жирів.

У пробірку помістити 2 краплі олеїнової кислоти, додати 2 краплі 5%-го розчину карбонату натрію (Na₂CO₃) та 2 краплі 2%-го розчину КMnO₄. Струснути пробірку декілька разів.

Які зміни з фіолетовим розчином КMnO₄ спостерігаються?

Чому реакція Вагнера на не насиченість жиру є якісною?

У пробірку помістити 1 мл масла, 1 мл спирту, 1 мл 35-го розчину NaOH, перемішати, нагріти на водяній бані. Омилення відбувається протягом 5 хвилин. Кілька крапель розчину перенести в другу пробірку і додати 2 мл дистильованої води, нагріти до кипіння. Розчинення проби вказує на повноту омилення. Для виділення мила з розчину додати гарячого насиченого розчину NaCl. Шар мила утворюється на поверхні рідини. Після розшарування охолодити розчин і зняти верхній шар мила, який буде використаний у наступному досліді.

Скласти рівняння реакції омилення жиру.

3. Гідроліз спиртового розчину мила.

У пробірку помістити крупинку мила, одержаного у досліді № 2, і додати 1 краплю спиртового розчину фенолфталеїну. Почервоніння не спостерігається. Це підтверджує те, що одержане мило – сіль жирних кислот, не містить лугу. У цю ж пробірку додати 5-10 крапель дистильованої води.

Що спостерігається? Пояснити рівнянням реакції.

Дата добавления: 2015-05-26