Охарактеризувати рівні психолого-педагогічних досліджень

Охарактеризувати метод і методологію наукових досліджень.

Метод наукового дослідження-система розумових і (або) практичних операцій, які націлені на розвязання певних пізнавальних завдань з урахуванням певної пізнавальної мети.

Функція методу полягає в тому, що з його допомогою отримують нову інформацію про навколишню дійсність, заглиблюються в сутність явищ і процесів, розкривають закони і закономірності розвитку, формування і функціонування обєктів які досліджуються. Кожен науковий метод характеризується такими рисами: ясність самого методу; націленість, тобто досягнення якоїсь певної мето; детермінованість- суваора послідовність використання методу; результативність- забезпечення досягнення мети; надійність-забезпечення отримання бажаного результату.

Методологія — це: 1) сукупність прийомів дослідження, що застосовуються в певній науці; 2) вчення про методи пізнання та перетворення дійсності.

Методологія виконує такі функції: - визначає способи здобуття наукових знань, які відображають динаміку процесів та явищ; - передбачає особливий шлях, за допомогою якого

- забезпечує всебічність отримання інформації щодо процесу чи явища, що вивчається; - допомагає введенню нової інформації; - забезпечує уточнення, збагачення, систематизацію термінів і понять у науці

Розбивається на два етапи: перший етап — це перехід чуттєво-конкретного в абстрактне (тобто первинна обробка й усвідомлення сприйняття відчуттів, вражень, винесених із зовнішнього світу); на другому етапі відбувається сходження від конкретного до абстрактного (саме сходження, тобто погляд на факти, явища з уже визначених теоретичних концепцій). Наука покликана виділити загальне, що існує в конкретних, окремих явищах. Емпіричний рівень наукового дослідження в педагогіці — це найчастіше саме одержання конкретних, окремих фактів, прикладів, опис певних педагогічних ситуацій, конкретного досвіду роботи закладів освіти, суб'єктів навчально-виховного процесу тощо. У цьому окремому, конкретному варто шукати загальне, абстрактне. Учені завжди повинні пам'ятати формулу: окреме не існує інакше, як у тому зв'язку, що веде до загального. Загальне існує лише в окремому, через окреме. Будь-яке окреме е (так чи інакше) загальним.

Теоретичний рівень дослідження характеризується такими ознаками: явище вивчають переважно у взаємозв'язку його елементів і сторін; будь-яке теоретичне знання за своєю суттю викладають системно, бо при цьому демонструється рух від однобічного знання до все більш багатоаспектного знання; на підставі первинних узагальнень (про окремі предмети чи явища) будують абстракції вищого порядку (моделі та концептуальні ідеї), абстракції створюють за допомогою абстракцій. Саме на теоретичному рівні пізнання почуттєве і раціональне поєднуються. Теоретичний рівень пізнання зовсім не заперечує емпірично здобутих фактів, спостережень, уявлень, досвіду тощо. Але почуттєві враження і практичний досвід у такому разі звільняються від усього несуттєвого, випадкового, піднімаються до рівня типового, характерного для низки явищ подібного типу. Це зумовлено тим, що мислення дослідника, ідучи від конкретного до абстрактного, не відходить, якщо воно правильне, від істини, а підходить до неї. Підняття емпіричного на рівень теоретичного пізнання вимагає від дослідника накопичення великої кількості фактів і їх осмислення, оцінки і т. ін. за допомогою засобів логічного мислення.