Воєнно-політичні катаклізми українських земель

Найважчих руйнувань, нищення людських життів, матеріальних і духовних цінностей приніс гітлерівський фашизм на західні, споконвічно українські землі: Волинь, Галичину, Північну Буковину, Закарпаття. Перебуваючи з сивої давнини внаслідок свого геополітичного становища на найбільш активному перехресті Євро-Азійському субконтиненту, в самому вирі майже всіх воєнно-політичних катаклізмів, ці українські землі найбільше в світі постраждали в полум'ї Першої і особливо Другої світових воєн.

Пекельна картина цього краю в роки минулої війни була б неповною без хоч би штрихового малюнку їх передвоєнного стану. До того ж, я думаю, не можна з'ясувати справжні цілі й наслідки війни, не з'ясувавши передвоєнного стану. А саме він, стан західноукраїнських земель до 1939 року, був у всіх вимірах чи не найгіршим у Європі.

Опинившись ще в часи раннього феодального середньовіччя в добу падіння Давньоруської - Української держави в ярмі чужоземного поневолення, західноукраїнські землі, роз'єднані між собою на шматки під окупаційною владою таких же підневільних Австро-Угорській імперії держав, були доведені до крайньої межі матеріального і духовного зубожіння.

Ставши з кінця XVIII окраїнним, найбільш відсталим сировинним придатком Австро-Угорської імперії Габсбургів у складі її відстаючих провінцій Румунії, Польщі, Угорщини, Чехословаччини, - ці землі були перетворені на резервати дешевшої сировини і найбільш низько кваліфікованої та дешевої робочої сили для Європи і Нового Світу: США, Канади, Австралії, Латинської Америки.

І от, нове потрясіння - Друга світова війна (1.09.1939 - 2 вересня 1945рр.).

Вона стала найтрагічнішою з усіх воєн, які будь-коли зазнало людство. Велика Вітчизняна (22 червня 1941 - 9 травня 1945 років), її складова. Якщо розглядати її в контексті українських проблем та інтересів, то я вважаю, що вона належить до найбільш сфальсифікованих періодів історії України. Сторінки історії України 1939-1945 років неодноразово переписували в часи радянської історіографії. За оцінками багатьох як зарубіжних, так і вітчизняних істориків, ще і сьогодні, з проголошенням незалежності України,

нема досить правдивої версії щодо цієї жахливої, катастрофічної за своїми наслідками війни.

Багато документів затверджених в архівах Російської Федерації, що стосуються багатьох військових операцій як початку Другої світової війни, так і ходу Великої Вітчизняної, залишаться секретами. Починаючи з часів «гласності» за роки демократизації суспільства з'явилося багато нових досліджень, які допомагають нам по-новому оцінити період окупації України нацистами та їх союзниками, трагічні події літа-осені 1941 - весни-осені 1942 років, ціною великих людських втрат, нацистської політики геноциду народів, депортації народів, історії голокосту.

І, як не диво, - навіть Німеччина, яка розв'язала Другу світову війну, зазнала нищівного розгрому, але вона втратила набагато менше порівняно з Україною.

З Україною, точніше ­- з усім південним напрямом як географічним її походженням, пов'язувались основні події на радянсько-німецькому фронті, який був вирішальним у системі фронтів Другої світової війни. Цілком логічно в цьому контексті твердити, що український південний напрям був центральним на радянсько-німецькому фронті, як і на всьому європейському театрі воєнних дій, принаймні, до кінця жовтня 1944 року.

Війна на території України не припинялася ні на годину - з 22 червня 1941 року по 28 жовтня 1944 року. З цих 40 місяців 35 припадають на активні бойові дії регулярних військ. Особливо запеклі бої та битви відбувалися в більш ніж 100 населених пунктах республіки. На території України відбулася майже половина стратегічних операцій, проведених за роки Великої Вітчизняної війни. Все це пояснює масштаби втрат і руйнувань, які зазнала Україна в ході Другої світової війни.

Саме в Україні вирішувалась доля війни в Європі. Як в ході першого періоду війни, так і після Сталінградської та Курської битв, коли почалося масове вигнання гітлерівців з української території, тут постійно тривали активні бойові дії.

Про непоступливість і впертість, з якими обидві воюючі сторони протистояли одна одній в Україні, свідчать і втрати, яких вони зазнали в боях на її території.

Дата добавления: 2015-06-25