Визначення ресурсів

Як видно з цього прикладу, плануючи окремі види діяльності в проекті, розробники виходили із завдань, узгоджували заплановану діяльність із ідеологією, ціллю і очікуваним результатом проекту, обирали види діяльності таким чином, щоб врахувати не тільки потреби клієнтів (об’єкта першого порядку), а й необхідність роботи із тими цільовими групами, які в ході розробки проекту визначились як об’єкти другого порядку стосовно дітей-сиріт з числа старшокласників інтернату.

Наступний приклад із практики роботи Державного інституту проблем сім’ї та молоді показує весь процес наукового супроводу етапу розробки конкретного соціального проекту, починаючи із визначення цілі і закінчуючи плануванням окремих видів діяльності.

Так, у ході наукового супроводу етапу розробки соціального проекту із створення дружньої для молоді клініки (ДМК), першим кроком було визначення цілей та завдань проекту. Узагальнена мета, яка зазвичай декларується в подібних проектах, – зменшення захворювань, що передаються статевим шляхом (ЗПСШ), серед молоді певного адміністративно-територіального утворення, була розподілена розробниками на кілька конкретних завдань:

· створення клініки, де молоді люди зможуть одержувати конфіденційні безкоштовні консультативні і медичні послуги стосовно ЗПСШ;

· підготовка медичного персоналу, здатного дружньо ставитися до молоді;

· підготовка соціальних працівників і волонтерів, здатних проводити просвітницьку роботу стосовно профілактики ЗПСШ серед окремих груп і клієнтів.

Об’єктом діяльності були обрані молоді люди віком 14–17 років. Обґрунтовувався цей вибір такими міркуваннями:

· за даними соціологічних досліджень, на вікову категорію 14–17-річних припадає найбільше випадків початку статевих контактів, порівняно з молодшими і, водночас, у неї найменше знань щодо небезпеки інфікування порівняно зі старшими віковими категоріями (інформація стосовно ЗПСШ отримується з випадкових джерел, найчастіше від ровесників, вона не достовірна, зумовлює хибну поведінку). Це створює найбільший ризик захворювань;

· підлітки, як правило, більше соромляться звертатися до батьків і лікарів з приводу статевих захворювань, ніж повнолітні молоді люди;

· до досягнення 18 років діти не можуть самостійно користуватися поліклініками для дорослих, а звертання в підліткові поліклініки (кабінети) за місцем проживання зазвичай тягне інформування батьків, потребує їхньої присутності на прийомі лікаря, чого діти бояться, соромляться, намагаються уникнути;

· більшість 14–17-річних підлітків не мають достатньо коштів для звертання в комерційні лікувальні заклади.

З викладених причин вікова категорія 14–17-річних найбільш ризикована з точки зору інфікування, імовірності самолікування і відповідних негативних наслідків, тому саме їй, у першу чергу, потрібна дружня медична допомога.

Теорії змін, застосовані в проекті, розробники побудували на такий гіпотезі: якщо молодим людям, які мають нез’ясовані питання або реальні проблеми стосовно свого здоров’я, буде забезпечена можливість вільного, конфіденційного і зручного (дружнього) доступу до кваліфікованих консультацій і практичної медичної допомоги, кількість випадків ЗПСШ зменшиться.

Для того, щоб реалізувати цю загальну гіпотезу на практиці, передбачили низку шляхів (напрямів) діяльності, які (за умови повного і якісного виконання) відповідно до теорії впровадження забезпечать бажаний результат. Ці напрями діяльності, визначені логічною моделлю проекту, розподілили на такі, що об’єднані спільними гіпотезами теорії впровадження. Сформулювали такі основні гіпотези теорії впровадження:

· вихідне дослідження ситуації уможливить реалізацію проекту найбільш раціональними шляхами з точки зору затрати зусиль і ресурсів;

· спеціальна підготовка фахівців і волонтерів до роботи в ДМК дозволить підібрати персонал, відповідний потребам клієнтів та здатний досягти результатів проекту;

· продумана рекламна кампанія залучить до ДМК клієнтів, які вже мають проблеми із ЗПСШ, і потенційних клієнтів, яким потрібні профілактичні консультації;

· безкоштовне конфіденційне медичне обслуговування уможливить кваліфіковане лікування клієнтів, створюватиме альтернативу самолікуванню, дозволить запобігти новим випадкам захворювань та переходу їх у хронічні форми;

· кваліфіковане безкоштовне конфіденційне консультування підвищить інформованість потенційних клієнтів, чим запобігатиме поширенню ЗПСШ;

· моніторинг роботи ДМК уможливить адекватний менеджмент діяльності, об’єктивну оцінку ефективності проекту, переконливу демонстрацію результатів територіальній громаді.

Крім того, відповідно до теорій змін, учасники тренінгу враховували багато умов, обмежень і труднощів реалізації, починаючи, наприклад, з таких, як необхідність подолання міжвідомчих неузгоджень, коли ДМК мають діяти в приміщеннях, на кошти й на підставі рішень місцевої влади із залученням громадських організацій, можливо – донорів, спонсорів і благодійників, але потрібно це узгодити з органами охорони здоров’я, з питань сім’ї та молоді, соціальних служб для молоді, забезпечити адекватний підхід до оплати праці за умов різних відомчих нормативів тощо. Враховуючи подібні можливі труднощі, запланували такі окремі види діяльності в послідовності основних напрямів розбудови проекту:

· дослідження ситуації. Опитування потенційних клієнтів для визначення структури цільової групи, кількісного і якісного боку потреби в персоналі (лікарях, соціальних працівниках, менеджерах, допоміжних працівниках, волонтерах тощо), у засобах і оптимальних способах рекламування. Інтерв’ю із представниками органів влади, відомств, громадських організацій і бізнесу для визначення оптимального механізму реєстрації ДМК, матеріального забезпечення її створення і функціонування;

· підготовка персоналу. Відбір фахівців-медиків (гінекологів, венерологів, урологів, дерматологів, наркологів, психологів, середнього і молодшого медперсоналу) відповідно до визначених потреб цільової групи, їх підготовка з врахуванням особливостей лікувальної, консультаційної, допоміжної роботи, спілкування, взаємостосунків із клієнтами, соціальними працівниками, волонтерами, менеджерами в умовах ДМК. Відбір соціальних працівників і менеджерів, їх підготовка до немедичних консультацій і особливостей менеджменту, спілкування, взаємостосунків із клієнтами, медперсоналом, волонтерами в умовах ДМК. Мотивація (наприклад, організація навчальної практики, практичних занять тощо) до участі в проекті потенційних волонтерів з числа студентів (майбутніх медиків, педагогів, психологів, соціальних працівників), їх відбір і підготовка. Відпрацювання “кодексу” взаємин, етики, правил поведінки учасників проекту ДМК. Підготовка тренерів і організація тренінгів із формування єдиної команди з числа працівників медичних та немедичних спеціальностей і волонтерів;

· створення клініки. Підготовка, лобіювання і прийняття відповідних владних рішень, міжвідомчих угод, регламентної документації ДМК, з урахуванням необхідності конфіденційного обслуговування клієнтів. Вибір і обладнання приміщення в зручному для молоді місці (з урахуванням вимог конфіденційності), забезпечення апаратурою і препаратами із залученням до співпраці провідних фахівців відповідних відомств, представників громадських організацій і бізнесу, інших організацій, з якими доцільно встановити партнерські стосунки;

· рекламування. Розробка рекламних матеріалів відповідно до визначених потреб цільової групи із залученням фахівців медицини та мас-медіа, апробація рекламних матеріалів (тестування), розробка медіа-плану, забезпечення доступу потенційних клієнтів до реклами;

· медичне обслуговування. Забезпечення кваліфікованого, безкоштовного, конфіденційного, дружнього до молоді функціонування медперсоналу в зручних для клієнтів умовах лікування і режимі відвідувань;

· немедичне консультування. Забезпечення кваліфікованого, безкоштовного, конфіденційного, дружнього до молоді функціонування фахівців немедичного профілю і волонтерів у зручних для клієнтів умовах консультування і режимі відвідувань;

· оцінка ефективності діяльності. Моніторинг (методами соціологічних досліджень) практики лікування і консультування для забезпечення зворотного зв’язку стосовно умов надання та ефективності медичних і соціальних послуг. Постійний аналіз отриманих даних, періодичне спільне обговорення результатів моніторингу командою учасників проекту, адекватний поточний менеджмент діяльності із внесенням, при потребі, доцільних коректив. Періодична об’єктивна оцінка ефективності різних видів діяльності і проекту в цілому, організація демонстрації результатів діяльності для партнерів проекту і всієї територіальної громади.

Розробники передбачили, щоб відповідно до теорії проекту заплановані окремі види діяльності викликали саме ті реакції клієнтів, які ведуть до бажаного результату (табл. 1.4.4).

Зв’язок чинників теорій змін, передбачуваний розробниками проекту дружньої для молоді клініки

Чинники теорії впровадження (окремі види діяльності в проекті)	Чинники теорії проекту (механізми змін, реакція клієнтів)	Коментар розробників
Розробка, тестування рекламних матеріалів; адресне рекламування; забезпечення потенційним клієнтам доступу до реклами	Адресна реклама досягає більшої частини цільової групи, викликає інтерес, мотивує до звернень	Додатково волонтери інформують різні осередки цільової групи стосовно користі консультування, акцентуючи безкоштовність, конфіденційність, дружнє ставлення персоналу до молоді. У підлітків зникає страх обговорення з чужими людьми інтимних питань, формується розуміння корисності звернень
Кваліфіковане, безкоштовне, конфіденційне медичне консультування і лікування в дружніх до молоді, зручних умовах	Підлітки звертаються по медичне консультування та лікування, отримують допомогу	Консультування стимулює використання засобів контрацепції; своєчасне лікування попереджує виникнення хронічних форм захворювань, інфікування нових статевих партнерів
Кваліфіковане, безкоштовне, конфіденційне соціальне консультування й інформування з питань, пов’язаних із ЗПСШ в дружніх до молоді, зручних умовах	Підлітки звертаються по інформацію, отримують соціальне консультування і знання із профілактики ЗПСШ	Клієнти набувають знань стосовно ЗПСШ, моделей соціально прийнятної і безпечної поведінки, прийомів контролю статевих потреб, оптимальних моделей статевих взаємин
Моніторинг, опитування, інтерв’ювання підлітків стосовно умов надання та ефективності медичних і соціальних послуг; аналіз поточних документів	Підлітки беруть участь у процесі моніторингу, впливають на роботу ДМК	Відчуття участі і впливу на роботу ДМК формує почуття власної значимості, суспільної причетності, дружнього ставлення до клініки, які слугують поширенню позитивної інформації стосовно клініки і стимулюють звертання широкого кола клієнтів із багатьох проблем статевих стосунків. Аналіз поточної інформації дозволяє удосконалювати діяльність ДМК

У вищенаведеному прикладі розробники визначили цілі, завдання, об’єкт і теоретичну основу діяльності, відпрацювали напрями діяльності і, в узагальненому вигляді, спланували окремі її види

Слід зауважити, що окремі заплановані види діяльності можуть збільшитись кількісно і деталізуватися більшою мірою, але потреба в цьому може з’ясуватися пізніше, тоді, коли будуть плануватися конкретні методи втручання і, відповідно, остаточно доопрацьовуватись плани виконання окремих напрямів і видів діяльності, які вже включатимуть конкретні дані стосовно змісту робіт, їх виконавців і термінів виконання. Розглядати конкретні методи втручання, які, фактично, являють собою царину практичних методів соціальної роботи, автори не вважають за доцільне у цій книзі, тому що вони добре і повно описані в ряді видань останніх років, доступних українському читачеві [21;22;23;24].

Що таке ресурси, для чого вони потрібні. Будь-яка людська діяльність потребує певних витрат. Навіть найпростіша дія людини, наприклад, один крок по поверхні землі, потребує певних витрат психічних і фізичних сил організму для подолання інерції спокою, витрат часу на цю дію, відсутності перешкод для здійснення цієї дії (наявності сприятливих соціальних і природних умов).

Джерелом витрат і сприятливих умов, необхідних для здійснення діяльності, є ресурси. В наведеному прикладі одним із ресурсів є внутрішні сили організму. Якщо цей ресурс достатній для здійснення хоча б одного кроку (тобто стан здоров’я це дозволяє), дія може бути виконана. Якщо ресурсу не вистачає (наприклад, людина важко хвора), дія не може бути здійснена. Іншим ресурсом, у цьому випадку, є час, відведений людині на дію (якщо життя несподівано припиниться в момент початку кроку – часу не вистачить і намір щодо реалізації дії залишиться не здійсненим; якщо часового ресурсу вистачить – намір щодо дії буде реалізований). Ще одним ресурсом є зовнішні умови ситуації, які припускають заплановану дію або перешкоджають її реалізації. Наприклад, людина не зможе здійснити один крок уперед, якщо знаходиться на краю прірви (нестача природного ресурсу) або її насильно утримують інші люди (нестача соціального ресурсу). Якщо ж соціальні і природні умови будуть сприятливими, дія може бути реалізована.

Отже для того, щоб реалізувати наміри стосовно навіть найпростіших дій однієї людини, потрібна наявність одночасно кількох різних видів ресурсів. Зрозуміло, що для більш складної діяльності, характерної для таких багатогранних явищ, як соціальні проекти, де одночасно відбуваються складні взаємодії багатьох людей і окремих видів діяльності, кожен з яких сам по собі є складним імовірнісним процесом, потрібні набагато більш різноманітні і потужні ресурси різної природи.

Поняттям ресурси соціального проекту автори визначають все, що може бути залучено і використано для здійснення проектної діяльності. Ресурси потрібні для того, щоб реалізувати заплановані види діяльності в межах соціального проекту, їх наявність є неодмінною умовою здійснення проекту.

Що таке визначення ресурсів, для чого це потрібно. Визначення ресурсів соціального проекту це дослідницький процес, який включає:

· встановлення ідеального ресурсу. Це розробка переліку і визначення кількісних та/або якісних характеристик усіх видів ресурсів, які, згідно із ідеальним уявленням розробників, потрібні для реалізації всіх окремих видів проектної діяльності;

· встановлення ресурсних передумов. Це розробка переліку і визначення кількісних та/або якісних характеристик всіх наявних видів ресурсів, які, незалежно від волі розробників, вже існують у тому природному і соціальному середовищі, де розбудовуватиметься проект;

· встановлення ресурсної різниці. Це розробка переліку всіх видів ресурсів, яких не вистачає ресурсним передумовам у порівнянні з ідеальним ресурсом;