Малий Вхід

Скінчивши Мирну Ектенію, Священник щераз потихо благає Господа подати світові ласки та добродійства, яких зіб­раний у церкві нарід прохав у Мирній Ектенії.

Вірні ж тимчасом співають Антифони.

Що таке АНТИФОНИ? — Це спів на переміну цебто церков­на пісня зложена з псаломних стихів із припівами на честь Ісуса Христа, Пречистої Діви та Святих. Два крилоси співають цю пісню на переміну, тимто й зветься вона антифоном. Сам Христос і Апостоли користувалися псальмами. Святі Отці вложили до Божестиної Літургії витяги з псальмів, що Старий і Новий Завіт не противляться один одному, але чудово доповняються.

Антифони бувають Щоденні, недільні й особливіші на визначальніші свята. Малі Ектенії розділяють антифони. Всіх антифонівє три.

Чому ж ці Ектенії звуться малими? — Бо в них є тільки чотири заклики.

Паки, паки миром Господу помолімся! — Щераз і щераз no­молімся в мирі Господові! — Це подвійне паки (щераз) має по­будити присутніх ревніше й уважсніше молитися.

Заступи, спаси... — Боже, захищай і спасай нас своєю ласкавістю, бо самі собою не маємо права до Твоєї особливішої помочі й опіки.

Пресявтую, Пречистую … — Новий заклик звертатися до Діви і Святих, що своїми чесно­тами та молитвами виєднюють нам те, чого б ми не отримали власними заслугами.

Яко Твоя держава... Бо­же, Ти один вічний, славутний, в Тройці єдиний Володар сві­ту, якого сотворіння повинні повік прославляти та величати.

ЄДИНОРОДНИЙ СИНЕ… Це коротке та ядерне з'ясування життя Божого Сина в часі та в вічності, це чудова пісняна честь Спасителя, що, ставшись чоловіком, віддав життя за спасення людства. Єдинородний нагадує прнявним в часі Літургії, що Ісус, Боголюдина, зволив народитися з Преч. Діви Марії, що стала Божою Матірю цебто Богородицею, бо дійсно породила Христа Бога. Цей Христос Бог відкупив нас від віч­ного прокляття хресною смертю, за що й належиться Йому вічна похвала враз з Отцем і Духом, бо всі три Божі Особи це один Бог у Пресвятій Тройці.

Хто уложив цю чудову пісню, перлину нашої Божественної Літургії? — Цісар Юстиніян склав її проти єретика Несторія, що поважився перечити Боже материнство Преч. Діви, звучи її звичайною женщиною, що дала нам Христа чоловіка, а не Христа-Бога.

Малий Вхід. — Ця церемонія пригадує нам появу Ісуса Хри­ста над рікою Йорданом. По тридцятьох роках укритого жит­тя в Назареті Спаситель обявляється світові над Йорданом, річкою в Палестині, бо по хрещенні мав зачати публичне, апо­стольське життя, проповідуючи світові щасливу новину відкуплення людського роду.

Наука Спасителя вміщається в Святій Євангелії. Оттому Священник бере Євангелію й обносить довкола престола. Перед Священником ідуть два хлопчики. Один несе свічку, другий кадило… Обійшовши престіл, Священник дає вірним цілувати Євангелію. Підносячи ж Святу Книгу догори, врочисто та голосно кличе: Премудрость, прості!

Що означають ці обряди Малого Входу? — Священник пред­ставляє Ісуса Христа. — Євангелія вміщає Христову науку.— Хлопчик зо свічкою нагадує святого Івана Хрестителя, що проповідуванням приготовляв нарід на прихід Месії. Свічка це світло Божої науки, що прояснює шлях нашої мандрівки до вічности. Кадило нагадує Божу ласку, що Спаситель приніс на землю людям доброї волі. Вірні цілують Святу Єван­гелію на знак пошани та Любо­ви до Христа та Його науки, що становить скарб християн.

Премудрость, прості! — це заклик Священника: Люди, ди­віться, де правдива мудрість, що веде до вічного щастя в не­бі. Будьте простодушні та не­злобні, йначе не зрозумієте Христової науки, як негодні були зрозуміти та прийняти горді фарисеї й паганські философи, називаючи її згіршенням, нерозумом цебто нісеніт­ницями.

Христова наука не подобається мудрагелям цього світу, не до смаку вона розкішникам, бо голосить покору, чистоту, братолюбність, умертвлений пристрастей, відвязання від земських дібр за якими ганяється загал людей.

На заклик Священника бути простодушними, покірними, люди відповідають: Прийдіте, поклонімося … — Ми приймаємо науку Христа, бо вона веде до неба та запевнює спасіння душі. Ми поклоняємося Спасителеві, що приніс із неба ту науку, яка запевняє нам Боже благословення на землі та вічне щастя в небі. Іншим божкам, от як змисловості, гордощам, земським добрам, не будемо кланятися, бо вони ведуть душі до пекла на вічну загибель.

Дата добавления: 2015-06-25