Приготовання до Святого Причастя

В СТАРОМУ ЗАВІТІ були деякі жертви, яких частину Гос­подь приказав споживати жертвоприносцям на знак злуки з Богом. Божественна Літургія це жертва Християн. — Хри­стос виразно приказав християнам споживати Його Тіло, бо воно є духовою поживою для душі, запорукою сильного хри­стиянського життя, забезпекою перед гріхом і прокляттям: Я —Хліб життя. Хто споживатиме цей Хліб, той повік буде жити. А хліб, що Я дам, то Моє Тіло, яке Я дам за життя світу. (Ів. 6, 51).

Святе Причастя це доповнення Евхаристийної Жертви. — Треба добре приготовитися до гідного прийняття Христового Тіла та Крови. Священник згадує про всіх тих, що потре­бують помочі, от що подоро­жують по морі чи приковані хворобою до ложа болів. Свої благання закінчує: І даждь тім єдиніми усти і єдинім сердцем славити... Священник звертається і благословляє людей, щоб Божа ласка допо­магала їм гідно прославляти Бога: І да будут милости великаго Бога... Вірні відпові­дають: І со духом Твоїм. Не­хай Господь помагає і тобі гід­но приносити Безкровну Жертву.

ПРОСИТЕЛЬНА ЕКТЕНІЯ.

Ця Ектенія приготовляє вір­них до гідного Святого Причастя. — Вся святия поминувше... Згадавши всіх Святих, молімось Господові, щоб гідно прийня­ти Святе Причастя.

О принесенних і освященних честних Даріх... Молімось, щоб Святі Дари, Тіло і Кров Спасителя, вийшли нам на спасін­ня, як приймемо їх до свого серця.

Яко да человіколюбец Бог наш... Щоб Господь прийняв Святі Дари немов духовні пахощі, і послав нам ласки, що Свя­тий Дух розділяє людям.

О ізбавитися нам от всякія скорби... Нехай Святий Дух визволить нас від усякої скорботи, біди, нужди, бо вони не по­магають нам краще приготовитися до Святого Причастя.

Священник відмовляє тиху молитву, жертвує Богу власне та життя вірних, благає, щоб Святе Причастя було для всіх за­певненням спасіння, а не вічним прокляттям. — Опісля Священник щераз повторяє Благальну Ектеіню, закінчуючи її закли­ком лучитися з Богом. Вірні відмовляють ОТЧЕ НАШ, бо чим краще ніж Господньою Молитвою можемо приготовлятися до Святого Причастя? — Отче наш творить чудовий перехід від освячення до Святого Причастя. Тертуліян зве Господню молитву скороченою Євангелією, що з молитвою благодарення та благання вміщає в собі зміст Христової науки та закону.

Молитва «Отче Наш» це чудове приготований до Святого Причастя. Вірні мають щирою молитвою звернути свої душі до Бога, щоб могли гідно прийняти Божого Сина до своїх сер­дець. Серця ж до Бога звертаємо сердешньою молитвою. Яка ж молитва може краще підняти наші душі до Бога ніж та, що її навчив нас сам Божий Син, Ісус Христос? Якщо б була якась інша краща молитва, так безперечно Христос був би нас нав­чив її.

Отче наш учить нас чого та в якому порядку маємо благати
в Бога. Отче наш: Отче, вислухай нас, бо батько вислухує
благання своїх дітей! — Для християн Бог — Батько, для жидів був Він паном.

Іже єси на небесіх: Небо осідок Бога, всетаки Він захотів бути Батьком для дітей бідного Адама.

Да святится імя Твоє: Нехай люди прославляють Твоє імя, бо Ти —Пан світу, людей і Анголів.

Да прійдет царствіє Твоє: Нехай люди признають Тебе ца­рем своїх душ і сердець, проживаючи по Твому законові.

Да будеш воля Твоя: Нехай люди так дбайливо повнять Твою волю на землі, зберігаючи Твої заповіді, як Анголи виповняють її на небі, бо тоді настане Боже царство на світі, як люди про­живатимуть так, як Бог приказує своїм законом.

Покінчивши прославляти Бога, благаємо потрібних для себе дібр: Хліб наш насущний даждь нам днесь: Святе Причастя це хліб для душі, земські добра ж потрібні, щоб жити на землі, бо зберігають і уприємнюють нам життя.

Остaви нам долги наша: Прости нам наші щоденні провини та гріхи, що не дозволяють нам гідно прийняти Святе При­частя.

І не введи нас во іскушеніє: Захоронюй нас перед спокуса­ми, бо ми немічні. Якщо ж і дозволиш дияволові спокутувати нас, так подай сили перемогти спокусника, бо самі ми безсиль­ні супроти хитрих затій диявола та власних пристрастей.

Но ізбави нас от лукаваго: Звільни нас від усяких дияволь­ських нещасть, хворіб, гріха, упадків, що огірчують людям земське життя та утруднюють загалові охоче та весело служи­ти Тобі.

Священник кінчає благання: Яко Твоє єсть царство... Прославляємо Тебе, бо ми Твої підвладні, що мають віддава­ти чолобитню свому володаре­ві.

Мир всім! — Священник ба­жає вірним спокою серця, що перевищає всяке почування земського щастя, бувши дже­релом щастя для тих, що люб­лять Бога та Його святий за­кон. Спокій Божий мусить запанувати «в серцях, до яких за хвилину ввійде Христос, бо йнакше душа не почує Його голосу посеред світового га­ласу.

Священник схиляє голову та благає Бога, щоб Святе При­частя було для всіх джерелом Божого благословення. Вчи­ни це, Отче, ради заслуг Ісуса Христа, що став нашою жерт­вою: Благодатію і щедротами і человіколюбієм єдинороднаго Сина Твоєго...

Священник бере Агнця, підносить його понад дискос і кличе голосно: Воньмім, Святая Святим! Люди, уважайте, нехай ніхто не поважиться наблизитися до Святого Причастя, якщо має в душі тяжкий гріх, бо негідне Причастя було б для нього печатю вічного прокляття. Ці слова пригадують вірним, що вони мають приступати до Св. Причастя з чистим сумлінням і душею прикрашеною освятною ласкою. Хто пробуває в тяжкім гріху, той не може гідно причащатися. Він мусить уперед очистити свою душу доброю сповіддю, бо це велике святокрадство та претяжкий гріх негідно цебто в тяжкім гріху присту­пати до Св. Причастя. Краще не причащатися ніж приймати негідно Св. Причастя. — Вірні відказують: Єдин Свят, єдин Господь... Божественно святий один тільки Ісус Христос...

Священник розділяє Агнця па чотири части, одну частинку кидає до чаші, лучить Тіло з Кровю, і це пригадує нам славне воскресення Спасителя, коли по трьох днях Його душа злучи­лася з тілом, щоб повік не розлучатися. Христос, воскреснув­ши з мертвих, уже більше не вмирає, смерть уже не панує над Ним! — кличе св. Павло. (Рим. 6, 9).

Переламавши Агнця на чо­тири частини, священник кидає горішню частину до чаші, ка­жучи: «Ісполненіє Святаго Ду­ха» цебто Повнота Святого Духа. Деякі літургісти отак вияснюють ці короткі слова: Ми віримо, що Святий Дух, за діянням якого Христос стався людиною та пробуває містично під видами хліба і вина на престолі, теж є приявний і уділяється душам, що побожно при­ймають Тіло і Кров Спасителя. Інші ж отак це вияснюють: Як за діянням Св. Духа Христос стався чоловіком, так і за діян­ням цього самого Св. Духа до­конується Евхаристийна Жертва в часі Божественної Літургії.

Вложивши частину Агнця в чашу, священник подекуди на Сході вливає трошки гарячої води до чаші. Ця церемонія пред­ставляє любов, з якою душі лучаться з Христом у Св. Причасті. Інші літургісти добачують у цьому Святого Духа, що вділяєть­ся душам, що побожно приймають Тіло та Кров Спасителя.

Дата добавления: 2015-06-25