Святе Причастя і благодарення

СВЯЩЕННИК відмовляє: Вірую, Господи, і ісповідую... Це визнання віри в Евхаристійного Ісуса, що криється під видами хліба та вина. Ти Христос Син Бога живого! кличе зо Св. Петром. Згадує свої щоденні похибки і жалує за них та кличе з розкаяним розбійником: Згадай про мене, Господи, як прийдеш у своє царство! Опісля споживає частину Агнця і причащається Христовою Кровю, звертається до вірних і взн­ає їх наблизитися до Господньої Трапези: Co страхом Божим і вірою приступіте! Наближіться з пошаною та вірою до Спасителя, бо без віри не скористаєте з Божого Дару. Вірні радісно вітають Спасителя, що приходить до них у Святому Причасті: Благословен грядий во імя Господнє... Нехай буде благословенний предобрий Спаситель, що зволпв загостити по­серед нас.

СВЯТЕ ПРИЧАСТЯ. — Священник роздає Святе Причастя вірним. Потім благословляє їх Святими Дарами, бо Христос перед вознесенням поблагословив зібраних учнів: Знявши руки свої, поблагословив їх. (Лк. 24, 50). По благословенні вірних,Священник підносить догори чашу та показує її вірним і відносить на проскомидийник. Цей обряд нагадує нам вознесення Спасителя до неба, де засів праворуч Свого Вітця. Священник вимовляє слова: Благословен Бог наш всегда, нині іприсно і во віки віков: Нехай Христос буде благословенний повік!

БЛАГОДАРЕННЯ. — Народ зачинає співати чудову, благо­дарную пісню на честь Спасите­ля, дякуючи за Св. Причастя: Да ісполнятся уста наша хваленія Твоєго, Господи... Нехай наші уста завжди благода­рять Бога, що дозволив нам прийняти Пресвяту Евхаристію, гос­тити в своїм серці Христа Спасителя.

По відспіванні цієї пісні Священник зачинає з народом пуб­личне благодарення: Прості пріємше Божественная... Тайни... Благодарім Господа за те, шо прийшов до нашого серця.

Заступи, спаси... Ісусе, захищай нас у житті, щоб ми були гідні Твої учні та свято поступали в усіх обставинах нашого що­денного життя, бо ми прийняли Тебе до своїх сердець.

День весь совершен... Дай, Господи, провадити свято день по дню, бо з поодиноких днів складається наше життя. Як святі, безгрішні наші дні, то й святе, безгрішне ціле наше життя.

Священник потиху молиться, щоб Христос зберігав у ласці, утверджував у добрі християн ради заслуг і молитов Пречистої Діви.

Яко Ти єси освященіє наше... Ти бо один годен освятити нас, за що й благодаримо Тебе.

Опісля Священник звертається до вірних: С миром ізидем! Вірний народе, Безкровна Жертва скінчилася. Ви були при віднові Христової смерти, прийняли Спасителя до свого серця. Тепер вертайтеся додому, до своїх щоденних обовязків. — Вірні ідказують: О імени Господни: Так, розійдемося в імя Боже.

ЗААМВОННА МОЛИТВА. — Священник у давніх часах відмовляв цю молитву за амвоном, тому зветься вона заамвонна. Ам­вон це колишнє підвищення, що стояло посеред церкви. Ко­лись лектори та співаки виконували з нього свій уряд. Зго­дом амвон усунено на лівий бік головної навати і він біль­ше не стоїть посередині цер­ковного корабля. Священник сходить від престола і відмов­ляє Заамвонну молитву: Бла­гословляяй благословящия Тя... де впосліднє поручає Бо­гові народ, Церкву, світ, володарів, бо всяке добро похо­дить від Бога. Нарід дякує Богові за всі добродійства: Буде ім'я Господне благосло­венно... (Пс. 1 б2, 2). Нехай Господь повік благословляєть­ся на світі за Його для людей: ласкавість і доброту.

Священник немов добрий батько благословляє свої діти на відхідне: Благословеніє Господне на вас... Нехай Боже благословення буде завжди над вами, захоронює від зла та веде до неба. Вірні відповідають: Амінь. Нехай Боже благословення буде із нами по всі дні нашого життя, поки не дістанемося до неба. Це благословення має більшу силу ніж благословення поза Божест. Літургією, бо священник має тоді в серці Ісуса Христа, тому це благословення повне ласк для тих, що побожно приймають його.

Священник робить поклін перед престолом: Слава Тебі, Боже наш … Слава, слава Тобі, Боже, в Тройці єдиному, подяку складаємо за те, що дозволив відновити Безкровну Жертву Нового Завіту та прийняти Святе Причастя до свого серця. — Вірні докінчують коротеньку подяку Священника за Безкровну Жерт­ву, прославляючи Пресвяту Тройцю, що дала нам Ісуса, без яко­го не було б ні відкуплення, ні Літургії, ні Святого При­частя: Слава Отцу і Сину і Святому Духу...

ОТПУСТ. — Священник звертається до вірних та бажає, щоб Христос ради заслуг Пречистої Діви та Святих зберігав їх і про­вадив до вічного спасіння. Вірні відповідають: Амінь: Нехай так буде! Нехай Христос веде нас до неба. Нехай буде мило­сердний для нас, бо ми ніколи не дісталися б до неба, коли б Господь захотів по справедливості поступати з людьми.

Священник відходить споживати Святі Дари на проскомиднйнику, а народ, помолившись, розходиться додому.

ПОБОЖНИЙ угодник Божий, Петро Клю, зобачив чудове, повне пишного квіття дерево, що виросло в каплиці, де священник побожно відправляв Літургію. Ці запашні квіт­ки спадали на людей, що слухали Літургію. Одне ж зди­вувало його. Одні квітки, спавши на деяких приявних, зараз усихали та вянули, інші ж зберігали свою чудну свіжість і запах. Не розуміючи Тайни, Петро удався до Священника. Он що воно значить, — промовив Священник. Дерево це символ Божого благословення, запашні квітки це ласки, що сплива­ють на тих, що слухають Літургію. Ці квітки скоро сох­нуть і вянуть у затверділих, розтріпаних, грішних серцях, бо вони не хочуть користати з них. У добрих, побожних душах ці квітки зберігають свою чудну свіжість і запах, бо вони викори­стовують їх, щоб жити по‑християнськи та ревно служити Бо­гові.

Христос вислужив нам безліч ласк своєю кровавою жертвою на хресті. — Святі Тайни, особливо жертва Літургії, роз­діляють людям ці ласки. — Святий Бонавентура кличе: «Хри­стос учинив людям велике добродійство, стаючись чоловіком. Не менше добродійство робить Він щоденно, сходячи на престіл в часі Божест. Літургії». — Святий Іван Золотоустнй додає: «Божественна Літургія має таку саму вартість, як хресна жертва Спасителя». Св. Авґустин виясняє, чому Божест. Літургія така цінна жертва: «Літургія є відновою хресної жертви, тому має ту саму силу, що й смерть Спасителя, щоб виєднати людям всяке добро та вічне спасіння.» — Святий Тома завершує оцін­ку Евхаристийної жертви: «Літургія має ту саму вартість для спасіння світу, що й Хресна жертва».

Літургія своїм благородним виливом і ласками проникає не­бо, землю та чистилище. Вся вселенна обновляється Божест­венною Літургією.

Дата добавления: 2015-06-25