Доларизація економіки України та перспективи її подолання

Для країн з відкритою економікою доларизація є об'єктивним фактором їх розвитку. Країни, що активно залучені в міжнародну торгівлю і беруть участь у перетіканні капіталу, обов'язково тією чи іншою мірою зазнають впливу доларизації.

Причинами зростання рівня доларизації у трансформаційних економіках були значна відкритість останніх, високий рівень інфляції та суттєва девальвація національних валют. Це призвело до того, що більшість фінансових установ та їх клієнтів почала укладати угоди та здійснювати розрахунки за ними в іноземній валюті (додаток И1).

Макроекономічна стабілізація та правові заборони протягом наступних років зменшили ступінь доларизації у багатьох країнах, проте не стимулювали її повного зникнення, оскільки це феномен, який існуватиме ще довго і не втратить своєї актуальності. Підтвердженням цієї тези є'те, що після проведення економічних реформ рівень доларизації в Румунії, Сербії та Хорватії все ще становив 40%, Албанії, Македонії, Росії та Словенії - 20-30%, Чехії, Польщі, Словаччині - до 20% [19].

Можна виділити такі причини доларизації, яка змушує країни відмовлятися від національної грошової системи на користь обігу іноземної валюти: значна боргова залежність країни від зарубіжного кредитора; торговельно-економічна залежність держави від однієї з головних країн -зовнішньоторговельних партнерів; сильна дестабілізація внутрішньої фінансової системи. Необхідною умовою дії цих факторів є початкова слабкість національної грошової одиниці, що витісняється, а тому така валютна експансія є характернішою для країн третього світу (наприклад, Панами, Пуерто-Ріко, Еквадору та інших країн, у яких американський долар є офіційною валютою).

Доларизацію як феномен грошової системи не слід оцінювати лише негативно чи позитивно, позаяк це явище має багатоплановий характер. У

цьому контексті слід зазначити, що офіційно доларизовані економіки можуть отримувати цілу низку суттєвих переваг:

- зниження темпів інфляції та рівня потенційних ризиків інфляційних чи процентних шоків для економіки;

- підвищення дисципліни при проведенні бюджетно-податкової політики держави;

- усунення трансакційних витрат у взаєминах суб'єктів господарювання США і доларизованих країн;

- відсутність необхідності виконання жорстких економічних критеріїв, передбачених, наприклад, умовами створення зони євро;

- зменшення ризиків унаслідок інвестування коштів в іноземних валютах;

- усунення передумов виникнення криз платіжних балансів;

- зменшення можливостей для цінової дискримінації внаслідок використання єдиної міри вартості;

- стимулювання зростання обсягів торгівлі та інвестицій у результаті скорочення витрат, що виникають під час обміну валют.

Крім того, деякі економісти стверджують, що зниження доларизації може загалом негативно вплинути на розвиток економіки та добробуту населення. За їхніми розрахунками, скорочення доларизації на 1% призводить до падіння добробуту населення щонайменше на 2% ВВП (за дослідженнями Алли Фрідман з Центрального інституту економіки та Олексія Вербицького з російського Центробанку). Основна перевага доларизації для такої трансформаційної економіки як українська - це низький рівень залежності динаміки розвитку господарства від політичних пертурбацій. Доларові нагромадження певним чином стримують вплив чергової кризи влади, виборів тощо на зміну добробуту населення зокрема і на економіку в цілому. Позитив доларизації проявляється також у передбачуваності доходів населення за інвестиціями у доларах США.

Країнам з гіперінфляцією та значною волатильністю курсу національної валюти деякі зарубіжні експерти взагалі рекомендують переходити на долар, адже прив'язка до валюти економічно сильної держави дає змогу швидше подолати зростання цін і макроекономічні катаклізми.

Що стосується України, то для нашої держави високий рівень доларизації є неприпустимим через те, що він суттєво обмежує дієвість інструментів грошово-кредитної політики Національного банку. Крім того, паралельний обіг двох валют на території однієї країни із значними масштабами виконання доларом, зокрема, таких грошових функцій, як міри вартості і засобу нагромадження, здатний підірвати стабільність національної грошової системи. Відтак явище доларизації потребує адекватної кількісної оцінки і розробки необхідних заходів щодо мінімізації впливу на грошову систему і економіку.

Для того, щоб адекватно оцінити обсяг іноземної валюти у національній грошовій системі, потрібно визначити певні кількісні параметри доларизації. її масштаби у безготівковому грошовому обігу, що визначаються часткою депозитів в іноземній валюті, до загального обсягу депозитів, можна розрахувати,

використовуючи поточну банківську статистику (таблиця 4).

Як видно із наведених у таблиці 4 даних, майже 40% усіх залучених банківською системою України депозитів - це валютні кошти підприємств і населення. При цьому величина доларизації за критерієм частки депозитів в

іноземній валюті у загальному обсязі депозитів за останні кілька років не має тенденції до зменшення. Навпаки, вона тримається на порівняно стабільному рівні.

Дослідження динаміки розвитку процесів доларизації вітчизняної економіки засвідчило, що основними сучасними формами її прояву в Україні є: доларизація пасивів та активів фінансово-кредитних установ (фінансова доларизація); збереження іноземної готівки поза межами банківської системи (на руках у населення); відкриття валютних депозитів, а також придбання іноземних цінних паперів та інших видів негрошових активів за кордоном.

Кількісно визначити рівень доларизації в країні за двома останніми формами прояву важко через її тіньовий характер.

Фінансова доларизація спостерігається в тому випадку, коли значна частина фінансових активів і пасивів деномінована в іноземній валюті. В Україні вона проявляється у доларизації депозитів та кредитів.

За методикою Міжнародного валютного фонду рівень доларизації економіки визначають на основі відношення величини депозитів в іноземній валюті до грошової маси. Високодоларизованою вважають економіку країни, якщо значення цього показника перевищує 30%. За показником частки валютних депозитів у грошовій масі (МЗ) Україна характеризується «помірною» доларизацією. Проте привертає увагу тенденція його зростання. Так, якщо у 2001-2002 рр. обсяги депозитів в іноземній валюті у структурі грошової маси не перевищували 19%, то впродовж 2003-2005 рр. вони становили понад 20%, а на кінець 2006 року - близько 27% (таблиця 5).

Найбільш загальним показником, що характеризує рівень доларизації в країні, є питома вага іноземної валюти в грошовій масі (МЗ). Як засвідчив розрахунок, його значення та динаміка майже збігаються з рівнем та динамікою змін попереднього показника.

Фінансову доларизацію можна також аналізувати за показниками питомої ваги депозитів у іноземній валюті в загальному обсязі депозитів (депозитна доларизація) та питомої ваги кредитів у іноземній валюті в загальному обсязі банківських кредитів, наданих суб'єктам економіки (кредитна доларизація).

Із аналізу даних таблиці 5 випливає, що рівень доларизації за цими показниками високий. А якщо розглядати рівень доларизації кредитів та депозитів у розрізі суб'єктів господарювання і фізичних осіб, то можна зробити висновки, що депозити суб'єктів господарювання та надані їм кредити банків характеризуються меншим рівнем доларизації порівняно з депозитними та кредитними операціями банків і фізичними особами (таблиця 6)

З таблиці 6 видно, що питома вага депозитів суб'єктів господарювання в іноземній валюті у згальному обсязі депозитів становила на кінець 2007 року 28,4%, а питома вага кредитів суб'єктам господарювання в іноземній валюті у загальному обсязі наданих їм кредитів - 43,5%.

Що стосується доларизації депозитів фізичних осіб і наданих їм кредитів, то ця

частка становила відповідно 39,4 і 50,1% (таблиця 7).

Із наведених таблиць видно, що населення - це найчутливіший суб'єкт економіки до чинників та-процесу доларизації в країні.

Загалом процес доларизації вкрай негативно позначається на тенденціях розвитку української економіки, оскільки навіть за умов часткової доларизації центральний банк втрачає монетарні важелі регулювання грошового обігу, і це робить його політику неефективною. Крім того, підвищення рівня доларизації можу призвести до таких негативних наслідків:

- високий рівень доларизації, який віддзеркалює заміщення валют, суттєво впливає на темп інфляції, оскільки іноземна валюта бере участь у процесі обігу;

- доларизація змінює функцію попиту на гроші шляхом підвищення його чутливості до динаміки валютного курсу та підвищення еластичності від процентної ставки;

- утруднюється управління грошово-кредитною сферою з боку центрального банку через ускладнення контролю за динамікою депозитів у уноземній валюті і масою готівкової іноземної валюти в обігу;

- збільшується волатильність валютного курсу, оскільки до попиту на іноземну валюту для зовнішньоекономічних угод додається внутрішній попит, який суттєво реагує на зміни очікувань економічних агентів;

- доларизація позбавляє можливості отримувати сеньйораж, який є важливим фіскальним ресурсом бюджету;

- крім доларизації депозитів, існує доларизація кредитів, ступінь якої визначає схильність банківського сектору до системного кредитного ризику у випадку значних девальвацій.

Виходячи із зазначених вище негативних наслідків доларизації для економіки і грошової системи країни, а також її негативного впливу на ефективність реалізації національної монетарної політики, можна зробити однозначний висновок щодо об'єктивної необхідності вжиття ряду заходів, спрямованих на подолання цього явища. Дані заходи, на наш погляд, можуть бути поділені на два блоки. Перший з них містить заходи у сфері реалізації монетарної політики і організації функціонування банківської системи країни. Другий має визначатися умовами реалізації державної економічної політики загалом та нормативно-правового забезпечення діяльності суб'єктів ринку у нашій країні.

Отже, у першому блоці заходів у сфері монетарної політики слід забезпечити:

поступовий перехід до режиму повної конвертованості гривні, що в перспективі усуватиме стимули до нагромадження іноземної валюти і використання її у внутрішніх розрахунках;

підвищення довіри до вітчизняної банківської системи, зокрема шляхом збільшення сум гарантованого повернення вкладів громадян у національній валюті та жорсткого регулювання рівня ризиковості операцій, здійснюваних фінансовими інститутами;

підвищення ефективності внутрішніх платіжних систем, заснованих на картковому обігу, що сприятиме розвитку безготівкового платіжного обороту і скороченню готівкового, котрий значною мірою обслуговується валютними коштами;

чітке визначення курсу монетарної політики НБУ на подолання інфляції і гарантування стабільності національних грошей, що послабить передумови використання іноземної валюти як засобу збереження заощаджень та усуне необхідність вираження внутрішніх цін в «умовних одиницях»;

зниження і збереження низьких темпів інфляції у країні шляхом зменшення участі НБУ на валютному ринку;

стабільність валютного курсу гривні та уникнення різких його коливань;

збереження політики режиму регульованого валютного курсу шляхом його прив'язки до долара США, про що йшлося у попередньому розділі;

часткова лібералізація руху капіталу шляхом надання дозволу комерційним банкам розміщувати кошти на міжнародних грошових ринках (така лібералізація також дасть змогу НБУ зменшити свою участь на міжбанківському валютному ринку);

сприяння розвитку альтернативних банківським депозитам фінансових інструментів, що має розширити можливості потенційних інвесторів з розміщення своїх коштів, позаяк нині по суті відсутні будь-які привабливі альтернативи доларовим активам;

розробка Національним банком відповідних заходів, які для комерційних банків матимуть рекомендаційний характер щодо зниження відсоткових ставок за валютними депозитами, оскільки заборона на відкриття депозитів у іноземній валюті призведе до розповсюдження найменш бажаної форми доларизації — обігу готівкової іноземної валюти.

У другому блоці, у сфері загальнодержавної економічної політики можна запропонувати наступні заходи:

розвиток інституційних засад організації ефективного ринку державних цінних паперів, номінованих у національній валюті, як альтернативного напряму інвестування коштів на противагу готівковій валюті та валютним депозитам у банках;

ліквідація законодавчих та економічних засад функціонування сектору тіньової економіки, що обслуговується переважно іноземною валютою;

зменшення дефіциту державного бюджету шляхом збалансування доходів і витрат при його прийнятті та виконанні, що обмежить попит на долари у рамках зовнішніх запозичень держави;

посилення контролю за надходженням податків до державного бюджету;

заборона на здійснення розрахунків у валюті між резидентами і нерезидентами на внутрішньому ринку країни;

законодавче обмеження на можливості надання комерційними банками споживчих кредитів в іноземній валюті, до яких можна віднести кредити на придбання нерухомості, купівлю автомобілів, побутової техніки тощо.

Враховуючи національні особливості розвитку вітчизняної економіки, можна зробити висновок, що остаточно подолати таке явище, як доларизація в умовах наростання впливу глобалізаційних процесів навряд чи можливо (додатки И2, ИЗ). Тому потрібно мінімізувати його роль передусім у внутрішньому господарському житті країни та посилити заходи щодо стабілізації національної грошової системи. Важливим завданням у цьому контексті є проведення зваженої монетарної політики та надання процесам інтеграції у світовий економічний простір керованого характеру.

Таким чином, запропоновані нами вище заходи можуть істотно сприяти обмеженню впливу доларизації на національну економіку попри важливу роль долара США у світовому господарстві і неминучість його активного впливу як світової валюти на вітчизняну економіку. Крім того, обмежуючи вплив доларизації на грошову систему нашої країни, НБУ тим самим забезпечує підвищення ефективності механізму реалізації власної монетарної політики.

висновки

У науковій роботі здійснено теоретичне узагальнення та запропоновано вирішення наукового завдання, що полягає в обґрунтуванні сучасної ролі долара США у якості світової валюти і розробці науково-практичних рекомендацій стосовно вибору оптимального режиму реалізацій національної монетарної політики в умовах інтеграції економіки України у світове господарство. За результатами наукової роботи зроблено наступні основні висновки:

По-перше, основною тенденцією розвитку світового господарства є глобалізація, підвищення рівня інтегрованості економік різних країн, що висуває на перший план проблему оптимальної організації міжнародної валютної системи та пошуку шляхів найбільш ефективного забезпечення міжнародних валютних відносин з огляду на потребу створення найбільш сприятливих умов для вільного економічного розвитку усіх країн світу.

По-друге, активізація /процесів інтеграції і глобалізації світового господарства визначає об'єктивну потребу формування належних умов використання єдиної світової валюти, що є необхідним фактором забезпечення транскордонного переміщення товарів, послуг, капіталів і робочої сили, і визначає єдиний стандарт оцінки вартості в процесі реалізації усіх міжнародних зв'язків.

По-третє, провідною світовою валютою в сучасних умовах, попри тимчасові тенденції послаблення позицій, продовжує залишатися долар США, який, незважаючи на кризові явища на світових фінансових ринках і окремі труднощі американської економіки, продовжуватиме виконувати функції світових грошей у найближчій перспективі з огляду на наукові та технологічні переваги економіки США порівняно з іншими країнами.

По-четверте, оцінка особливостей конкурентної боротьби на світових фінансових ринках між доларом США і євро за роль провідної світової валюти дозволяє дійти висновку, що позиції долара залишаються і в найближчій перспективі залишатимуться незмінними. Це пов'язано із рядом таких об'єктивних факторів, як: вища ефективність фінансового ринку США порівняно з європейським; краща інвестиційна привабливість американської економіки; більша мобільність і ефективність американського ринку праці порівняно з європейським; набагато більш високий науково-технологічний потенціал економіки США порівняно з економіками країн єврозони; вища ефективність монетарної політики ФРС США як єдиного центру прийняття рішень у грошовій сфері порівняно з економікою Європейського центрального банку.

По-п'яте, аналіз основних тенденцій економічного розвитку України у перехідний період вказує на високий рівень відкритості національного господарства та значну залежність вітчизняної економіки від умов та особливостей зовнішньоекономічної діяльності, що, в свою чергу, вказує на необхідність усебічного врахування ролі долара США як світової валюти при розробці основ державної економічної політики і монетарного регулювання.

По-шосте, недостатній рівень ефективності основних класичних інструментів монетарної політики Національного банку України (мінімальних обов'язкових резервів, політики облікової ставки і операцій на відкритому ринку) вказує на потребу прийняття обережних, виважених рішень при виборі режиму монетарного таргетування на найближчу перспективу.

По-сьоме, для України на сьогодні найбільш прийнятним режимом таргетування є використання інструментів монетарної політики НБУ з метою фіксації на незмінному рівні курсу гривні стосовно долара США, що нині залишається найбільш об'єктивним та інформативним показником стабільності національної грошової системи, оскільки можливості Національного банку впливати на інші показники економічного розвитку України, зокрема темпи інфляції, є обмеженими з огляду на монополізацію і структурну незбалансованість вітчизняного господарства.

По-восьме, для країн із відкритою економікою об'єктивним і неминучим фактором їх розвитку є процес доларизації, оскільки держави, що активно залучені в міжнародну торгівлю і беруть участь у перетіканні капіталу, обов'язково тією чи іншою мірою зазнають її впливу. Попри те, що цей процес

має певні позитивні риси, загалом його слід характеризувати як явище, що негативним чином позначається на стабільності національної грошової системи і обмежує можливості центрального банку країни щодо ефективного застосування основних інструментів монетарного регулювання. Відтак при реалізації національної монетарної політики необхідно враховувати комплекс пропозицій і рекомендацій щодо обмеження впливу доларизації на динаміку економічного розвитку.

Таким чином, доларові перспективи світового економічного розвитку залишатимуться незмінними, принаймні у коротко- і середньостроковому огляді майбутніх тенденцій генезису міжнародної економіки. Економічна міць СІЛА, заснована на якісно новому рівні виробничих відносин і інформаційних технологій, залишатиме долар основою світової фінансової системи, що має бути враховане при реалізації національної монетарної політики окремих країн.

Дата добавления: 2015-06-26