Основна частина роботи

Це дуже відповідальна частина наукової роботи, яка містить усі кваліфікаційні характеристики наукового дослідження. У вступі певним чином сконцентрована вся робота у згорнутому вигляді. Вступ є текстом, створеним за моделлю клішованого типу, де регламентуються не лише характер компонентів та їхня послідовність, а й характер заповнення цих компонентів. Саме тому у вступі треба особливо точно дотримуватись зазначених нижче вимог.

Слово „вступ”друкують ВЕЛИКИМИ ЖИРНИМИ літерами на першому рядку сторінки відцентровано. Крапка у кінці не ставиться. Потім пропускається рядок і з абзацу друкується текст вступу. Приблизний обсяг вступу – 3-4 сторінки. Він пишеться, як правило, після того, як інші складові роботи завершено.

У вступі матеріал подають у такій послідовності:

10) наукова новизна отриманих результатів (для магістерської роботи);

13) апробація результатів дослідження (при наявності);

Зупинимось на кожному елементі вступу (зразок оформлення вступу поданий у Додатку 7).

1. Перший абзац вступу складається з одного речення, в якому зазначається тема роботи, наприклад:

У цій дисертації запропоновано лінгвокогнітивний аналіз образу Чарівної Країни у творах Дж. Р. Р. Толкієна. * * * У цій кваліфікаційній роботі запропоновано аналіз семантичних та синтагматичних характеристик дієслів руху у сучасній англійській мові. * * * Дипломна робота присвячена аналізу фонетичних особливостей канадського варіанту англійської мови. * * * У нашій роботі запропоновано аналіз кольору як зображувального засобу у творах Р. Бредбері. * * * Цю роботу присвячено аналізу образу СУВЕРЕННОЇ УКРАЇНИ, відтвореного в публікаціях газети The New York Times.

2. Другий абзац вступу містить короткий огляд наукової літератури з теми. Необхідно зазначити, які аспекти досліджуваного питання вже вивчались науковцями, які результати вони отримали, а також що залишилось поза увагою або мало дослідженим, наприклад:

Слід пам’ятати, що студентська наукова робота розкриває відносно вузьку тему, тому огляд праць учених роблять тільки з питань обраної теми, а не проблеми в цілому. Якщо з питань цієї теми є багато літературних джерел, то детальніший огляд літератури та висвітлення дискусійних моментів, різних точок зору, а також власної думки щодо питання треба перенести у відповідний розділ. У вступі думки дослідників передаються у їх „сконцентрованому” вигляді, а в розділах – більш детально.

Примітка. Якщо у вступі міститься посилання на декілька джерел, порядок розташування цих джерел визначається ХРОНОЛОГІЄЮ ЇХ НАПИСАННЯ від найранішого до найпізнішого.

3. Актуальність – обов’язкова вимога до будь-якого наукового дослідження, її зазначення має з’являтися на першій сторінці вступу. Актуальність – це корисність теми для сучасного розвитку науки, її відповідність сучасним потребам певної галузі науки та перспективам її розвитку. Актуальність може визначатися двома факторами:

1) значущістю, важливістю для досліджуваної сфери явища, що розглядається у роботі (наприклад, провідною роллю дієслова у системі мови, важливістю адекватності перекладу для розуміння іншомовних текстів тощо);

2) сучасністю запропонованого підходу до аналізу досліджуваного явища, приналежністю цього підходу та застосованих методів до сучасної наукової парадигми (такою, наприклад, є когнітивний або функціональний підхід до аналізу мовних явищ).

Слово „актуальність” друкують жирними маленькими літерами. Висвітлення актуальності не повинно бути багатослівним, наприклад:

Примітка. Актуальність теми роботи не може визначатися тим, що певне явище ніколи не досліджувалось у науці.

4. Мета дослідження – це кінцевий результат, на досягнення якого спрямована робота. Вона повинна узгоджуватись з темою роботи, наприклад:

Тема	Мета
Емотивність художнього тексту: семантико-когнітивний аспект (на матеріалі сучасної англійської мови)	Мету дисертації становить розкриття природи емотивності художнього тексту шляхом виявлення особливостей зазначеної категорії в семантико-когнітивному аспекті тексту.
Функціональні зміни в системі номінативних одиниць сучасної англійської мови	Номінативні одиниці сучасної англійської мови характеризуються винятковим динамізмом зміни своїх функцій. У зв'язку з цим, метою роботи є визначення тенденцій розвитку номінативних одиниць сучасної англійської мови на основі аналізу реалізації їх потенційних функцій.
Композити з першим дієслівним компонентом у сучасній англійській мові: семантико-когнітивний аспект	Метою дослідження є встановлення особливостей композитів з першим дієслівним компонентом у сучасній англійській мові шляхом визначення їх формальних, семантико-когнітивних та функціональних властивостей.
Номінативний простір «Ігровий вид спорту» в сучасній англійській мові: Лінгвокогнітивний та лінгвокультурний аспекти	Мета дослідження - встановлення особливостей організації лексики, що позначає ігрові види спорту в сучасній англійській мові.
Навчання усного англомовного мовлення учнів початкової загальноосвітньої школи з використанням відеофонограми	Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні, практичній розробці й експериментальній перевірці методики навчання усного англомовного мовлення учнів початкової школи з використанням відеофонограми.

Слово „мета” в тексті вступу друкується жирними маленькими літерами.

5. Завдання дослідження – це складові мети. Для визначення завдань із мети виділяють дії, які потрібно здійснити, щоб її досягти. Жодне завдання не може повторювати мету або бути ширше неї. Завдання вводяться стандартизованим реченням типу „Досягнення поставленої мети потребує вирішення таких конкретних завдань” або „Досягненню мети сприяє вирішення таких завдань” або „Досягнення мети вимагає вирішення конкретних завдань”.Завдання формулюються у формі переліку дій (вивчити..., описати..., встановити..., з’ясувати..., проаналізувати..., порівняти... і т. ін.), наприклад:

Завдань у студентській науковій роботі не повинно бути багато (рекомендована кількість – від чотирьох до шести). Першим завданням студентської роботи, як правило, є огляд основних положень наукових робіт щодо теми дослідження та вибір (розробка) методологічного апарату дослідження. Слово „завдання” у тексті вступу друкують жирними маленькими літерами.

6-7. Об’єкт і предмет дослідження нерозривно пов’язані між собою. Об’єкт дослідження – це процес або явище, що породжують проблемну ситуацію й обрані для вивчення. В об’єкті виділяється його частина, яка є предметом дослідження. Предмет дослідження – це той аспект об’єкта, його характеристики, функції тощо, які розглядаються в роботі. Отже, об’єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове.

У роботах із лінгвістики об’єктом, як правило, виступає певна мовна одиниця або категорія, предметом – її особливості (значення, структура, функціонування тощо). У роботах із зарубіжної літератури об’єктом є твір у цілому, а предметом – його складові (поетика, система образів, особливості стилю письменника тощо). У роботах із методики викладання іноземної мови об’єктом може бути навчання одного з видів мовленнєвої діяльності (читання, письмо, говоріння, аудіювання), предметом – особливості навчання цих видів (певний підхід у навчанні, вікові особливості навчання, тип закладу, де здійснюється навчання тощо). Наприклад,

Об’єкт	Предмет
Значення, виявлені в тематично заданому політичному дискурсі	Структури відображення знань, які стоять за цими значеннями і включають відповідні ідеологічні стереотипи
Зміст образу Чарівної Країни в романах Толкієна	Концептуальні структури, на підставі яких формується цей зміст
Композити в англомовній прозі	Образотворчі функції ономасіологічного узгодження композитів
Діалоги творів А.Крісті	Засоби інтенсифікування висловлювання у діалогах
Речення із займенником “it” у творі Діккенса „Пригоди Олівера Твіста”	Способи перекладу речень із займенником “it”
Детективні оповідання Е. По	Поетика детективних оповідань Е. По
Текст реклами у німецькомовній пресі	Синтаксичні та лексичні особливості тексту реклами
Метафора у романі Д. Фаулза „Жінка французького лейтенанта”	Концептуальний простір метафори
Діалогічний дискурс у романі Е. Сігала “Клас”	Аксіологічна структура діалогічного дискурсу

Слова „об’єкт” і „предмет” у тексті вступу друкують жирними маленькими літерами.

8. Матеріал дослідження визначається видом роботи. У роботах реферативного характеру матеріалом дослідження є наукові роботи щодо теми дослідження. У роботах реферативно-емпіричного плану матеріал дослідження – це джерело фактичного матеріалу. Наприклад:

Матеріалдослідження представлено 3038 пропозиціями, виявленими в 1962 текстах статей із газети The New York Times. * * * Матеріаломдослідження слугували сучасні англомовні художні тексти – 372 коротких оповідання та 3 романи (загальним обсягом біля 6 тис. сторінок), авторську розповідь у яких було проаналізовано як суцільно, так і вибірково. * * * Матеріаломдослідження слугували 479 лексичних одиниць, що позначають ігрові події, відібраних методом суцільної вибірки зі словників, тезаурусів і спортивних глосаріїв, а також зафіксованих у сучасній англомовній періодичній пресі (1999-2003 рр). * * * Матеріалдослідження складають 11885 фрагментів тексту, що містять пропозиції, які характеризують Чарівну Країну. Емпіричні дані одержано шляхом наскрізної вибірки з романів Толкієна „The Silmarillion”, „The Hobbit” та „The Lord of the Rings” (загальний обсяг – 1904 сторінки).

Примітка. Якщо матеріалом дослідження у лінгвістичних роботах слугують художні твори, необхідно вказувати їх загальний обсяг (у сторінках). Якщо матеріалом слугують словники або періодичні видання, то їх обсяг не зазначається.

Слово „матеріал” у тексті вступу друкують жирними маленькими літерами.

9. Методи дослідження, використані в роботі, зумовлюються специфікою предмета дослідження, властивостями мовного матеріалу, що вивчається, метою і завданнями дослідження. Крім методів у цій частині вступу можуть бути зазначені основні поняття, що застосовуються при аналізі матеріалу. Перелічуючи методи, необхідно вказати, що саме досліджувалось тим чи іншим методом. Наприклад:

Примітка. Метод суцільної вибірки є не методом дослідження, а методом отримання фактичного матеріалу, отже, він не вказується у цій частині вступу.

Слово „методи” у тексті вступу друкують жирними маленькими літерами.

10. Наукова новизна є обов’язковою лише для магістерської роботи. Наукова новизна – це ознака, наявність якої дає авторові підстави використовувати поняття „вперше” при характеристиці отриманих результатів і проведення дослідження в цілому. Поняття „вперше” означає факт відсутності в науці подібних результатів до їх публікації.

Новизна результатів дослідження може бути зумовлена трьома рівнями:

1) перетворенням відомих даних, їх докорінною зміною;

3) уточненням, конкретизацією відомих даних, поширенням відомих результатів на новий клас об’єктів, систем і т. ін.

Рівень перетворення характеризується принципово новими в певній галузі знаннями, які не просто доповнюють відомі положення, а є чимось самостійним. На рівні доповнення новий результат розширює відомі теоретичні або практичні положення, додає до них нові елементи, доповнює знання в певній галузі без зміни їх сутності. На рівні конкретизації новий результат уточнює відоме, конкретизує окремі положення, поширюється на новий клас об’єктів, систем, явищ. Студентська наукова робота повинна відповідати другому або третьому рівню наукової новизни (перший рівень вимагається від дисертацій).

При зазначенні новизни необхідно виявити відмінність отриманих результатів від відомих раніше, описати ступінь новизни. Наприклад:

Слова „наукова новизна” у тексті вступу друкують жирними маленькими літерами.

11. Теоретичне значення дослідження полягає у тому внеску, який воно робить у подальше вивчення певної галузі, розділу, проблеми і т. ін. науки. Характеризуючи теоретичне значення роботи, варто уникати таких загальних формулювань, як «вагомий, суттєвий внесок», «велике значення». Необхідно чітко вказати, чим саме представлене дослідження є цінним з точки зору подальшої розробки теоретичних питань сучасної науки, наприклад:

Теоретичне значеннядослідження визначається тим, що в ньому запропоновано конкретні шляхи розв’язання важливих теоретичних проблем когнітивної семантики, пов’язаних зі способами моделювання емоціогенних знань; питань лінгвістики тексту в ракурсі подальшого вивчення емотивності як однієї з основних категорій художнього тексту, а також проблем лінгвосеміотики, спрямованих на дослідження специфічної знакової природи окремих текстових компонентів (показників емотивності). * * * Теоретичне значеннядослідження полягає в тому, що воно являє собою узагальнений аналіз різнорівневих мовних одиниць, поєднаних потенційною спроможністю до зміни своїх функціональних особливостей у структурі англійського висловлювання, тобто до набуття функції одиниць номінації. У роботі також проаналізовано номінативні одиниці, що втрачають свої номінативні показники в англійському висловлюванні. Теоретичний інтерес становить визначення функціональної переорієнтації та її ролі як механізму змін у системі одиниць номінації сучасної англійської мови. * * * Теоретичне значеннядослідження зумовлена розробкою концепції авторської модальності як провідної категорії художнього тексту. Цим визначається внесок автора дисертації в романське мовознавство, зокрема в лінгвопоетику та текстолінгвістику. У роботі запропоновано новий погляд на категорію модальності, запроваджено нові поняття ”авторська модальність”, „модалізація”. Концептуальна основа дисертації, комплексна методика, результати проведеного дослідження можуть бути використані в подальших теоретичних розробках з модальної проблематики.

Примітка. Теоретичне значення не слід плутати з актуальністю дослідження. Актуальність визначає корисність ТЕМИ для сучасного розвитку науки, а теоретичне значення пояснює внесок РОБОТИ у розвиток науки.

Слова „теоретичне значення” у тексті вступу друкують жирними маленькими літерами.

12. У рубриці „ практичне значеннядослідження ” подаються відомості про наукове використання одержаних результатів або рекомендації щодо їхнього використання у конкретних галузях, розділах і т. ін. лінгвістики, у навчальному процесі, викладанні конкретних дисциплін (із зазначенням розділів цих дисциплін), написанні методичних розробок, підручників, посібників, наукових статей, робіт тощо, наприклад:

Практичне значення роботи зумовлене доцільністю використання її основних положень та висновків у теоретичному курсі стилістики англійської мови (розділи „Інтерпретація художнього тексту” та „Стилістична семасіологія”). Крім того, результати дослідження можуть бути використані при створенні спецкурсів із когнітивної лінгвістики (розділи „Концептуальні моделі”, „Фреймова семантика”, „Прототипна семантика”, „Концептуальна інтеграція у мові та мовленні” тощо). Запропонована нами методика аналізу художнього образу може бути використана для розгляду інших образів художнього тексту при написанні магістерських та дисертаційних праць. Положення роботи щодо концептуальної структури художнього образу мають безпосередній вихід у практику викладання англійської мови, де нині розробляється такий новий для вітчизняних університетів курс, як навчання побудові текстів різних жанрів (Teaching Writing). * * * Практична цінність роботи полягає у виявленні номінативної структури й семантики префіксальних неологізмів, що дає змогу застосовувати отримані результати дослідження у лексикографічній практиці. Запропонована нами методика аналізу префіксального ономасіологічного простору може знайти застосування при вивченні неологізмів, утворених за допомогою інших способів словотворення, та в різних мовах. Практична цінність роботи полягає також у тому, що її результати можуть бути використані при викладанні таких дисциплін: лексикологія сучасної англійської мови (розділи „Словотворення”, „Семантика”, „Етимологія”), історія англійської мови (розділ „Розвиток лексичного складу”), стилістика сучасної англійської мови (розділ „Лексичні стилістичні засоби”) та теорія і практика перекладу (розділ „Лексикологічний аспект перекладу”). * * * Практична цінність роботи полягає в можливості використання її результатів у процесі викладання лексикології англійської мови (розділи „Словниковий склад мови”, „Словотвір”, „Семасіологія”), загального мовознавства (розділи „Лексикологія”, „Словотвір”, „Граматика”), а також у практичній лексикографії при укладанні словників сучасної англійської мови. Крім того, окремі положення дослідження можуть бути використані під час вивчення курсів за вибором із когнітивної лінгвістики, функціонального аналізу одиниць номінації та теорії дискурсу. Матеріали дослідження є основою для складання підручників і навчальних посібників із комунікативної граматики та семантики англійської мови, а також можуть бути використані у процесі розробки комунікативно орієнтованої методики викладання англійської мови.

Примітка. Розділи дисциплін, у викладанні яких можуть використовуватись результати дослідження, подаються згідно з робочими та навчальними програмами з відповідних дисциплін.

Слова „практичне значення” або „практична цінність” у тексті вступу друкують жирними маленькими літерами.

13. Апробація не є обов’язковим елементом студентських наукових робіт, вона вказується при наявності. При зазначенні апробації результатів роботи вказується, на яких наукових з’їздах, конференціях, симпозіумах оприлюднено результати дослідження. Наприклад:

Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати дослідження були предметом обговорення на Всеукраїнській науковій конференції „Актуальні проблеми менталінгвістики” (Черкаси, 1999), на Міжнародній науковій конференції „Cognitive/Communicative Aspects of English” (Черкаси, 1999), на Восьмій Міжнародній науковій конференції „Мова і культура” (Київ, 1999), на Другій Всеукраїнській конференції молодих учених „Інформаційні технології в науці й освіті” (Черкаси, 2000) і на Всеукраїнській науковій конференції „Семантика мовних одиниць: теоретичний і прагматичний аспекти” (Херсон, 2001).

Слова „апробація результатів дослідження” у тексті вступу друкують жирними маленькими літерами.

14. Відомості про публікації також подають при наявності останніх, наприклад:

Публікації.Методика дослідження та його основні результати висвітлено в 4 статтях у наукових журналах.

Слово „публікації” у тексті вступу друкують жирними маленькими літерами.

15. Останньою складовою вступу є опис структури роботи. Він не є обов’язковим і подається за бажанням. Спочатку тут зазначається, з яких елементів складається робота. Потім коротко (одним-двома реченнями) розповідається про зміст кожної зі складових. Крім того, подається інформація про наявність у роботі ілюстрацій і таблиць, про кількісний склад списку використаних джерел, загальний обсяг роботи та обсяг тексту роботи. Наприклад:

Примітка. Загальний обсяг роботи та обсяг тексту роботи відрізняються тим, що до обсягу тексту не входять сторінки, на яких містяться список використаних джерел, список джерел фактичного матеріалу та додатки.

Слова „структура роботи” в тексті вступу друкують жирними маленькими літерами, слова „вступ”, „перший розділ”, „другий розділ”, третій розділ” (при наявності), „загальні висновки” та „додатки” (при наявності) в описі структури роботи подаються курсивом, або підкреслюються, або друкують жирними маленькими літерами.

Основна частина студентської наукової роботи складається з розділів, підрозділів, пунктів. Кожен розділ починається з нової сторінки, підрозділи, пункти та висновки до розділів друкуються на тій же сторінці, що і попередній підрозділ або пункт.

Розділи оформлюються таким чином. У першому рядку сторінки відцентровано ЖИРНИМИ літерами з першої великої друкується слово „розділ” і зазначається його номер (арабськими цифрами без знака №). Крапка після номера не ставиться. На наступному рядку відцентровано ВЕЛИКИМИ ЖИРНИМИ літерами друкується назва розділу. Крапка після назви не ставиться. Якщо назва розділу складається з двох речень, між ними ставиться крапка і друге речення починається з великої літери. Якщо назва розділу розташовується на декількох рядках, вони мають бути структуровані за змістом, наприклад:

1. Розділ може розпочинатися з невеликої за обсягом преамбули, в якій коротко повідомляється, про що йтиметься у розділі. У цьому разі після назви розділу пропускається рядок і потім з абзацу починається текст преамбули, наприклад:

Розділ 3 ЕМОТИВНА ОЦІНКА У ТРОПАХ Цілком імовірно, що в мисленні оцінки різних типів належать до самостійної – аксіологічної – концептуальної площини. Докладний огляд її організації виходить за межі нашого дослідження, де в центрі уваги перебуває лише емотивна оцінка, виражена конкретними мовними засобами в аналізованих художніх творах. У цьому розділі ми обмежуємося тими спостереженнями, що є релевантними для подальшого аналізу наших даних.

Після преамбули пропускається рядок і з абзацу жирними цифрами та жирними маленькими літерами (з першої великої) друкується номер і назва першого підрозділу цього розділу;

2. Перший підрозділ цього розділу може розпочинатися відразу після назви розділу. У цьому разі після назви розділу пропускається рядок і з абзацу жирними цифрами та жирними маленькими літерами (з першої великої) друкується номер і назва підрозділу.

В обох випадках підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. Після номера підрозділу повинна стояти крапка. Потім у тому ж рядку йде заголовок підрозділу, після якого крапка не ставиться. Далі пропускається рядок і з абзацу починається текст підрозділу, наприклад:

Розділ 1 Концептуальний аспекТ категорії емотивності художнього текстУ 1.1. Художній текст як об’єкт лінгвістичного дослідження Поняття „текст” є одним із найбільш дискутованих у сучасних наукових колах.Текст – базове фундаментальне поняття гуманітарних наук, що має в кожній із них (лінгвістиці, літературознавстві, фольклористиці, історичному джерелознавстві тощо) специфічний зміст [5, 65].

Підрозділи можуть складатися з пунктів. У цьому разі після попереднього підрозділу або пункту пропускається рядок і з абзацу жирним курсивом друкується номер і назва пункту. Пункти нумерують у межах кожного підрозділу. Номер пункту складається з порядкових номерів розділу, підрозділу, пункту, між якими ставлять крапку. Після номера пункту повинна стояти крапка. Потім у тому ж рядку йде заголовок пункту. Після заголовка пункту ставиться крапка і в тому ж рядку починається текст пункту, наприклад: