Додаток А Об’єкти оцінки

Робота присвячена дослідженню категорії емотивності в романі Б. Стокера „Дракула”.

Текст в цілому та художній текст зокрема неодноразово ставали предметом дослідження у лінгвістиці [20; 21; 22; 9; 34; 32; 12; 16; 27]. Досить багато уваги було приділено науковцями і категорії емотивності художнього тексту, що пов’язана з оцінкою [35; 24; 28; 10; 29; 33]. Однак дослідженню емотивності у семантико-когнітивному аспекті присвячені поки що поодинокі роботи [11; 19]. Застосування методологічного апарату, розробленого у когнітивній лінгвістиці, відкриває нові перспективи у вивченні категорій художнього тексту, які розглядаються як вербалізована інформація, втілена певними мовними засобами.

Актуальність роботи визначається загальною спрямованістю сучасних лінгвістичних досліджень на виявлення особливостей репрезентації і моделювання вербалізованої інформації, у тому числі у текстах різних типів, що є нагальною проблемою когнітивної лінгвістики.

Мета дослідження полягає у з’ясуванні особливостей структури та вираження категорії емотивності роману Б. Стокера „Дракула”. Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити такі завдання:

· опрацювати теоретичні джерела та вибрати апарат дослідження,
який бере до уваги основні положення семантики художнього тексту і когнітивної лінгвістики;

· з’ясувати концептуальну структури об’єктів оцінки;

· визначити типи емотивної оцінки, що лежить в основі формування емотивності роману Б. Стокера „Дракула”;

· проаналізувати мовні засоби, що є сигналами емотивності в романі Б. Стокера „Дракула”;

· виявити кількісне співвідношення позитивно та негативно конотованих сигналів емотивності.

Об’єктом дослідження є категорія емотивності в романі Б. Стокера „Дракула”. Предметом дослідження є концептуальна структура категорії та мовні засоби її вираження.

Матеріал дослідження складають 1150 сигналів емотивності, одержаних методом суцільної вибірки з роману Б. Стокера „Дракула” (загальний обсяг – 449 сторінок).

Аналізуючи мовний матеріал ми використовуємо методи аналізу, розроблені як у традиційній семантиці, так і в когнітивній лінгвістиці. Аналіз сигналів емотивності проводився із застосуванням пропозиційної семантики. Таксономія оцінних типів визначалася шляхом використання семантичного аналізу. Концептуальна структура об’єктів оцінки аналізувалась із застосуванням запропонованого у когнітивній лінгвістиці поняття концептосфери, а також теорії фреймів. Висновки про типовість тих чи інших оцінних типів, сигналів емотивності та об’єктів оцінки було зроблено, виходячи з їх кількісного аналізу.

Теоретичне значення роботи визначається тим, що вона робить внесок в усвідомлення когнітивного підґрунтя категорії емотивності та особливостей сигналів емотивності художнього тексту.

Практичне значення роботи полягає у тому, що її результати можуть бути використані у викладанні курсів інтерпретації тексту (розділи „Текстові категорії” та „Склад і структура художнього тексту”), стилістики англійської мови (розділ „Фігури заміщення”) та у створенні нових спецкурсів із когнітивної лінгвістики (розділи „Фреймова семантика”, „Пропозиційна семантика”).

Структура роботи. Робота складається зі вступу, двох розділів із висновками до кожного з них, загальних висновків, списку використаних джерел, списку джерел фактичного матеріалу та додатків.

У вступі розглядається питання актуальності теми роботи, формулюються мета та завдання, визначаються об’єкт і предмет дослідження, фактичний матеріал та методи аналізу, з’ясовуються теоретичне та практичне значення роботи.

У першому розділі розглядається художній текст та його категорії, зокрема емотивність. Також висвітлюються методи аналізу мовного матеріалу в когнітивній лінгвістиці, які можуть бути використані для дослідження емотивності художнього тексту.

У другому розділі роботи аналізується концептуальна структура та мовні засоби вираження категорії емотивності в романі Б. Стокера „Дракула”.

У загальних висновках підсумовуються результати роботи.

Додатки містять один рисунок і три таблиці, що унаочнюють результати дослідження.

Загальний обсяг роботи 48 сторінок. Обсяг тексту роботи 39 сторінок.

1. Поняття „текст” використовується в різних галузях науки зі значеннями, що визначаються завданнями тієї чи іншої науки. Існує два підходи до трактування тексту – семіотичний та лінгвістичний. Для семіотиків текст – це сукупність значень тієї чи іншої групи знаків (будь-які витвори мистецтва: симфонії, поеми, картини, архітектурні ансамблі). У семіотиці та стилістиці текст розглядається як повідомлення, яке передає та зберігає інформацію. У лінгвістиці найбільш загальним є визначення тексту як продукту мовномисленнєвої діяльності, що виникає у процесі безпосередньої чи опосередкованої комунікації; він володіє завершеністю і, будучи об’єктивованим у вигляді письмового документу, літературно обробленого у відповідності до його типу, є твором, що складається з назви і певних одиниць, об’єднаних лексичним, логічним, граматичним та стилістичним типами зв’язку.

2. Літературно-художній текст розглядається як певне вербальне повідомлення, що передає по каналу літератури предметно-логічну, естетичну, образну та емоційно-оцінну інформацію. Специфікою літературно-художнього тексту є його естетична природа, ідейно-художня інтенційність, зорієнтованість на морально-етичне, суспільне сприйняття і вплив. Від інших словесних творів літературно-художній текст відрізняється тим, що предметом оповіді у ньому є умовно-, а не реально-життєва подія, яка існує виключно в суб’єктивній, авторській або його оповідача, уяві.

3. Категорії тексту відображають найбільш загальні та сутнісні його
характеристики і допомагають у пізнанні онтологічних, гносеологічних та структурних ознак тексту. Вченими виділяються такі категорії, як зчеплення, інформативність, ретроспективність, розповідь про світ чи переказ світу, ініціальність чи неініціальність, прогресія, стагнація, інтегративність, рекурентність, емотивність тощо. Емотивність є однією з базових властивостей художнього тексту, яка співвідноситься з опредметненими в ньому емоціогенними знаннями та актуалізується через емотивно навантажені текстові компоненти, що втілюють авторські емоційні інтенції й моделюють ймовірні емоції адресата, пов’язані зі сприйняттям та інтерпретацією текстової дійсності. Емотивність актуалізується в художньому тексті за допомогою сукупності текстових компонентів – сигналів емотивності, тобто певних вплетених у текстову тканину емотивно навантажених слів, фраз, речень тощо, які прямо або опосередковано вказують на характер авторських емоційних інтенцій.

4. Емоційність фрагменту текстової дійсності виникає при його проходженні через сферу людських почуттів, при якому відбувається його зіставлення з певною моделлю світу або уявленнями людини. Цей процесс є процессом породження оцінки. Провести чітку лінію між оцінними та неоцінними конструкціями нелегко. Є досить багато висловлювань, які одночасно репрезентують і оцінну, і дескриптивну семантику. Співвідношення оцінного й дескриптивного значень у реченні залежить від семантики його компонентів. Головними компонентами оцінної структури виступають об’єкт оцінки, оцінний предикат і суб’єкт оцінки.

5. У когнітивній лінгвістиці емоції розглядаються як певні структури знань про емоційні стани, логічно або причинно залежні від цього знання. Під „емоцією” розуміється почуття-стан, що має певний концептуальний зміст, який можна подати у вигляді певної моделі – фрейму. С.А. Жаботинська розрізняє п’ять видів фреймів. Головним є предметноцентричний фрейм, який ми використовуємо у нашому дослідженні.

6. Аналіз категорії емотивності доцільно здійснювати, застосовуючи семантичний та концептуальний аналізи. Останній є логічним продовженням семантичного аналізу й основним методом, що застосовується в когнітивній лінгвістиці. Він проникає у структуру вербалізованого концепту, щоб з’ясувати спосіб його формування та відмінність від інших концептів.

Тип джерела	Приклад оформлення
Книга (один, два або три автори)	Гальперин И. Р. Текст как объект лингвистического исследования. – М.: Наука, 1981. – 139 с. Тарнопольський О.Б., Скляренко Н.К. Стандарти комунікативної поведінки у США. – К.: «Фірма Інкос», 2003. – 208 с. Мацько Л.І., Сидоренко О.М., Мацько О.М. Стилістика української мови. – К.: Вища школа, 2003. – 462 с. Nunberg G. The Pragmatics of Reference. – Bloomington: Indiana University Press, 1978. – 188 p. Dressler W. Einführung in die Textlinguistik. – Tübingen: Niemeyer, 1972. – 236 S.
Книга (чотири автори)	Стилистика английского языка / А.Н. Мороховский, О.П. Воробьева, Н.И. Лихошерст, З.В. Тимошенко. – К.: Вища школа, 1991. – 280 с.
Книга (п’ять та більше авторів)	Системный анализ инфраструктуры как элемент народного хозяйства / Н.И. Белоусова, Е.И. Вишняк, В.Ю. Левит и др. – М.: Экономика, 1981. – 62 с.
Книга без автора (за редакцією)	Психология. Словарь / Под ред. А.В. Петровского, М. Г. Ярошевского. – М.: Политиздат, 1990. – 494 с. Spaces, Words and Grammar / Ed. by G. Fauconnier & E. Sweetser. – Chicago and London: The University of Chicago Press, 1996. – 420 p.
Перекладні видання	Сосюр Ф. Курс загальної лінгвістики: Пер. з фр. – К.: Основи, 1998. – 324 с. Минский М. Фреймы для представления знаний: Пер. с англ. – М.: Энергия, 1979. – 151 с.
Збірки наукових праць	Проблеми романо-германської філології: Зб. наук. пр. – Ужгород: Ліра, 2004. – 148 с. Мышление и коммуникация: Сб. науч. тр. – М.: АН СССР Ин-т языкознания, 1990. – 120 с.
Складові частини: книги	Герасимова И.А. Танец: эволюция кинестезического мышления // Эволюция. Язык. Познание. – М.: Языки русской культуры, 2000. – С. 84-113. Бахтин М. М. Формы времени и хронотопа. Очерки по исторической поэтике // Бахтин М. М. Вопросы литературы и эстетики. Исследования разных лет. – М.: Художественная литература, 1975. – С. 234-407. Тодоров Ц. Понятие литературы: Пер. с фр. // Семиотика. – М.: Радуга, 1983. – С. 355-369. Токарев С.А., Мелетинский Е.М. Мифология // Мифы народов мира. Энциклопедия: В 2 т. / Гл. ред. С. А. Токарев. – М.: Советская энциклопедия, 1987. – Т. 1. – С. 11-20.
збірки	Дейк Т. А. ван, Кинч В. Стратегии понимания связного текста: Пер. с англ. // Новое в зарубежной лингвистике. – М.: Прогресс, 1988. – Вып. 23: Когнитивные аспекты языка. – С. 153-211. Ковбасюк Л. Колір та його відображення в мові (на матеріалі сучасної німецької мови) // Південний архів. Філологічні науки: Зб. наук. пр. – Херсон: Айлант, 2001. – Вип. X. – С. 22-27. Тихомирова О. В. Концептуальні проблеми перекладу творів Джона Толкіна // Вісник Київського лінгвістичного університету. Серія Філологія. – К.: КНЛУ, 2001. – Т.4, №1. – С. 232-238.
журналу	Ніколаєва С.Ю., Ягельська Н.В. Європейський мовний портфель для економістів // Іноземні мови. – 2004. – № 2. – С. 9-12. Dundes A. From etic to emic units in the structural study of folktales // Journal of American Folklore. – 1962. – Vol. 75, №4. – P. 95-105.
Тези доповідей	Скорикова Т. П. Акцентное выделение слова в аспекте лингвокультурной революции // Язык и культура: Тез. докладов 2-й Международной конференции. – К.: Украинский ин-т междунар. отношений, 1993. – Ч. 1. – С. 59-60. Сініпольська Т. А. Текстоутворювальні функції текстового коментування в художньому творі // Художній текст в культурному, філологічному та лінгвістичному аспектах: Тези доповідей межвуз. конференції. – К.: КДПІІМ, 1991. – С. 56-57.
Дисертація	Чабан Н. А. Образ суверенной Украины в вербальном воплощении (на материале публикаций газеты «The New York Times»): Дис. … канд. филол. наук: 10.02.04. – Черкассы, 1997. – 179 с. Зацний Ю.А. Розвиток словникового складу сучасної англійської мови в 80-ті - 90-ті роки XX століття: Дис... д-ра філол. наук: 10.02.04. – К., 1999. – 378 с.
Автореферати дисертацій	Гладьо С. В. Эмотивность художественного текста: семантико-когнитивный аспект (на материале современной английской прозы): Автореф. дис. … канд. филол. наук: 10. 02. 04 / КГЛУ. – К., 2000. – 20 с.
Інтернет джерела	http://www.onoma.newmail.ru/toponim.htm Юшкова Е. А., Лабунец Н. В. Имя собственное в контексте фантастического произведения // http://www.rusf.ru/vk/recen/1999/jushkova_labunetz.htm

(слот ЩОСЬ РОБИТЬ)
ОБ’ЄКТ ПРИРОДИ Буттєві хар-ки

Рис.А.1. Концептуальна структура об’єктів оцінки