За активними операціями банків 4 страница

> або керівництво такого банку не підтримує статутний та/або ре­
гулятивний капітал на рівні, що є достатнім для захисту від ризиків,
пов'язаних з операціями банку (наприклад, значення показників адек­
ватності основного і регулятивного капіталу за результатами інспек­
ційної перевірки значно зменшилися, хоч і відповідають нормативним
значенням. Крім того, якщо проблеми в діяльності банку, що спричи­
нили погіршення цих показників, не буде виправлено найближчим
часом, за будь-якого незначного негативного впливу зовнішніх та/або
внутрішніх ризиків банк порушить зазначені нормативи).

Одначе такі недоліки можуть бути виправлені протягом досить 280

незначного періоду часу (під час інспекційної перевірки або у строк до двох місяців після її закінчення) без посилення контролю з боку служби банківського нагляду.

Банк із рейтинговою оцінкою достатності капіталу «З» має значні недоліки, пов'язані з одним або кількома з перелічених фак­торів. Капітал (статутний та/або регулятивний) такого банку потре­бує серйозної уваги з боку служби банківського нагляду для забез­печення належного вирішення керівництвом та/або акціонерами проблем, пов'язаних із достатністю капіталу, та вжиття заходів для поліпшення достатності капіталу. Підставами для визначення рей-тингової оцінки достатності капіталу «З» можуть бути такі характе­ристики діяльності банку:

^ недостатність надходжень, з одночасною потребою доформу-вання резервів під йктивні операції за результатами інспекційної пе­ревірки;

> неконтрольоване зростання активів, що не пов'язане зі збіль­
шенням статутного капіталу, з одночасними недоліками в діяльності
банку, які спричиняють недотримання деяких факторів;

> високий рівень негативно класифікованих активів, який має
тенденції до збільшення, тощо.

Якщо вчасно не вжити заходів щодо виправлення ситуації, то ці недоліки можуть призвести до значного зниження капіталу і неплато­спроможності банку. Крім того, банк може отримати рейтингову оцінку достатності капіталу «З», якщо значення показників регулятив­ного капіталу, адекватності основного і регулятивного капіталу мен­ші, ніж їхні нормативні значення, його акціонери не здатні збільшити статутний капітал до розміру, що покривав би ризики за операціями банку, але при цьому наявні позитивні перспективи (плани) щодо усунення проблем, пов'язаних із недотриманням визначених факторів (наприклад, найближчим часом буде укладено угоду про залучення коштів на умовах субординованого боргу тощо), за обґрунтовано ви­значений для цього строк.

Банк із рейтинговою оцінкою достатності капіталу «4» має значні проблеми, які призвели до того, що капітал неспроможний захистити банк від ризиків, пов'язаних з його операціями, має значні збитки від кредитних операцій та/або від операцій з цінними паперами, та/або валютних операцій, та/або його витрати значно перевищують доходи і мають тенденцію до зростання, банк має високий рівень негативно класифікованих активів (до 60% регулятивного капіталу з урахуван­ням резервів під ці активи). Банк може дотримуватися (за результата­ми безвиїзного нагляду) або не дотримуватися нормативів капіталу, але за результатами інспекційної перевірки очевидно те, що його ка­пітал - недостатній для покриття ризиків за активними операціями.

Якщо керівництво та/або акціонери не зможуть вжити негайних захо­дів для виправлення недоліків і порушень, то банк може стати неплато­спроможним у найближчому майбутньому. Банк із рейтинговою оцінкою достатності капіталу «4» потребує суворого контролю служ­би банківського нагляду щодо вжиття керівництвом та/або акціоне­рами банку відповідних заходів для покращення якості активів і під­вищення рівня достатності капіталу.

Банк з рейтинговою оцінкою достатності капіталу «5» є неплато­спроможним, а в його діяльності наявні значні порушення і недоліки, які спричиняють недотримання майже всіх факторів. Збитки від опе­рацій з цінними паперами, кредитних, валютних та інших операцій такого банку становлять значний обсяг, мають тенденцію до зростання та можуть призвести до втрати регулятивного капіталу або зменшен­ня показника адекватності регулятивного капіталу до однієї третини встановленого нормативного значення; обсяг негативно класифікова­них активів (з урахуванням сформованих резервів під ці активи) ста­новить 60 та більше відсотків регулятивного капіталу банку. Ймовір­ність того, що дії керівництва та/або акціонерів зможуть запобігти банкрутству банку, дуже мала. Такий банк потребує особливої уваги служби банківського нагляду та негайного вжиття відповідних захо­дів (зокрема скликання загальних зборів акціонерів для вирішення питання щодо санації, або реорганізації, або ліквідації банку тощо) з метою зведення до мінімуму збитків вкладників і кредиторів.

Якість активів

У визначенні рейтингової оцінки якості активів треба враховувати такі фактори:

0 співвідношення між обсягом нестандартних активів і сукупни­ми активами;

0 рівень активів із негативною класифікацією з урахуванням сформованих резервів під ці активи в сукупних активах;

0 дотримання вимог банківського законодавства України, зокре­ма нормативно-правових актів Національного банку (у тому числі нормативи кредитного ризику та інвестування);

0 концентрацію за активними операціями щодо одного пози­чальника/контрагента або групи пов'язаних позичальників/контр­агентів, рівень галузевих концентрацій, концентрацій за країнами тощо;

0 обсяг операцій з інсайдерами та ставлення до них керівництва;

0 ефективність управління кредитним портфелем і портфелем цінних паперів під кутом зору стратегій, положень, процедур і систем контролю;

0 претензійно-позовну роботу;

0 рівень резервів на покриття можливих збитків за активними операціями (порівняно з нестандартними активами), правильність їх розрахунків і повнота формування;

0 якість, обсяги, тенденції та управління іншими активами, у то­му числі кошти в інших банках, дебіторська заборгованість, вкладен­ня в основні засоби та нематеріальні активи тощо.

Банк із рейтинговою оцінкою якості активів «1» має такі харак­теристики:

У співвідношення між обсягами нестандартних активів і сукуп­них активів низьке і добре контрольоване;

5* рівень активів з негативною класифікацією з урахуванням сформованих резервів під ці активи в сукупних активах не викликає занепокоєння служби банківського нагляду;

^ концентрації за активними операціями (у тому числі з ураху­ванням: галузей, операцій з пов'язаними особами/інсайдерами, вкла­день під заставу одного типу, ризику країни тощо) добре контрольо­вані та пов'язані з мінімальним ризиком;

>*> внутрішні положення, що регулюють проведення активних операцій, достатні та враховують усі зміни, які сталися в банку та в нормативно-правових актах України з питань банківської діяльності;

> банк дотримується нормативних вимог, установлених Націо­
нальним банком, щодо кредитного ризику та інвестування;

^* управління кредитним портфелем і цінними паперами ефектив­не і добре контрольоване, тобто банк користується продуманими та обґрунтованими критеріями кредитної/інвестиційної діяльності, конт­ролює проблемні кредити/вкладення та кредити інсайдерам тощо;

^ керівництво забезпечує достатній рівень резервів на покриття можливих збитків за активними операціями (у тому числі кредитними);

> ризик, що пов'язаний з іншими активами банку (дебіторська
заборгованість, кошти в інших банках тощо), є прийнятним і не ста­
новить загрози збитків.

Стан банку з рейтинговою оцінкою якості активів «2» подібний до стану банку з рейтинговою оцінкою якості активів «1», але має недоліки, пов'язані з одним або кількома з перелічених факторів. Керівництво здатне виправити ці недоліки без посилення контролю органів банківського нагляду. Цей банк може мати одну чи більше з перелічених нижче характеристик:

£■ обсяги нестандартних активів та/або негативно класифікованих за результатами інспекційної перевірки більші, ніж за даними банку, але вони не загрожують капіталу банку, керівництво звернуло на цей факт належну увагу та має намір і змогу виправити ситуацію;

^ критерії надання кредитів, здійснення інших активних операцій та методи контролю з боку керівництва мають деякі недоліки;

> потребують удосконалення порядок ідентифікації осіб та про­
цедури здійснення операцій з інсайдерами банку;

> активні операції (крім кредитних та операцій з цінними папе­
рами) малоприбуткові або пов'язані з дещо підвищеним ризиком, але
не становлять реальної загрози для ліквідності й платоспроможності
банку.

Банк із рейтинговою оцінкою якості активів «З» має суттєві недо­ліки, пов'язані з одним або кількома з перелічених факторів. Активи банку з рейтинговою оцінкою якості активів «З» мають одну або кілька з таких характеристик:

> співвідношення між обсягом нестандартних активів і сукупни­
ми активами має тенденцію до збільшення, рівень активів з негатив­
ною класифікацією з урахуванням сформованих резервів під ці акти­
ви до сукупних активів не контролюється належним чином;

> недостатній резерв для відшкодування можливих утрат за ак­
тивними операціями (зокрема кредитними);

> недосконалі критерії здійснення активних операцій, у тому чи­
слі кредитної діяльності, недостатні процедури здійснення контролю;

> операції з інсайдерами проводяться на пільгових (більш сприят­
ливих) умовах і викликають занепокоєння служби банківського
нагляду;

> періодично порушуються окремі нормативи кредитного ризику
та/або інвестування;

> інші активи банку (крім кредитів) пов'язані з підвищеним ри­
зиком, який може погіршити ліквідність і платоспроможність банку.

Служба банківського нагляду повинна контролювати діяльність такого банку та вплинути на його керівництво з метою вжиття негай­них заходів щодо виправлення недоліків.

Банк із рейтинговою оцінкою якості активів «4» має значні хиби в діяльності, які можуть призвести до суттєвого погіршення стану капіталу банку та його неплатоспроможності, якщо їх негайно не ви­правити. Активи банку з рейтинговою оцінкою якості активів «4» мають одну або кілька з таких характеристик:

> обсяг нестандартних активів (зокрема кредитів, окрім класифі­
кованих «під контролем») за результатами інспекційної перевірки
продовжує зростати, призводить до зменшення регулятивного капіта­
лу та може призвести до неплатоспроможності, якщо не вжити негай­
них заходів щодо виправлення ситуації;

> обсяг активів із негативною класифікацією з урахуванням
сформованих резервів під ці активи наближається до граничного зна­
чення (співвідношення між обсягом негативно класифікованих акти­
вів з урахуванням резервів під ці активи та сукупними активами
менше 60%);

> обсяг нестандартних кредитів (особливо кредитів із негативною класифікацією) значно перевищує резерв для відшкодування можли­вих утрат за кредитними операціями і становить загрозу капіталу;

^ інші активи становлять загрозу втрати капіталу і можуть при­звести до неплатоспроможності банку.

Служба банківського нагляду має приділяти особливу увагу тако­му банку для того, щоб забезпечити негайні заходи щодо виправлен­ня недоліків із боку його керівництва.

Рейтингова оцінка якості активів «5» свідчить про те, що обсяг негативно класифікованих активів з урахуванням сформованих резер­вів під ці активи становить 60 і більше відсотків сукупних активів і призводить до зниження показника адекватності регулятивного капі­талу до 2%. У діяльності банку є значні порушення й хиби, пов'язані з переліченими факторами. Ймовірність того, що заходи, здійснені керівництвом банку, для покращення якості активів будуть успішни­ми, дуже мала.

Аби запобігти подальшому зменшенню регулятивного капіталу банку та захистити інтереси вкладників і кредиторів, служба банків­ського нагляду повинна встановити суворий контроль за таким бан­ком і вжити адекватних заходів впливу (скликати загальні збори учасників банку, призначити тимчасову адміністрацію тощо).

Менеджмент

Для визначення рейтингової оцінки менеджменту банку потрібно враховувати такі фактори:

0 повне розуміння керівництвом банку ризиків, пов'язаних із дія­льністю банку, зі змінами в економічному середовищі та обізнаність спостережної (наглядової) ради зі справами банку;

0 фінансовий стан банку, а саме достатність капіталу, якість ак­тивів, надходження, ліквідність і чутливість до ринкового ризику;

0 підготовка та запровадження планів (як короткострокових, так і довгострокових), достатність внутрішніх положень, процедур (зокре­ма тих, що регламентують діяльність підрозділів і працівників банку в частині виявлення і запобігання «відмиванню» грошей та банківсь­кому шахрайству) та систем внутрішнього контролю на всіх основних напрямах діяльності банку;

0 наявність внутрішнього та зовнішнього аудиту, їхні незалеж­ність і достатність, реагування керівництва банку на результати аудиту;

0 належне виконання вимог чинного законодавства України та нормативно-правових актів Національного банку;

0 наявність практики і тенденцій щодо кредитування інсайдерів на сприятливіших умовах, оцінка впливу інсайдерів на діяльність банку;

0 роль і взаємодія правління (ради директорів) і спостережної (наглядової) ради банку, наявність/відсутність конфлікту інтересів;

0 оптимальність організаційної структури, чітко розроблений механізм взаємозв'язку між підрозділами, наявність постійно діючої програми підготовки кадрів та її фактичне виконання;

0 достатність інформаційних систем управління, оцінка внутріш­ньої звітності і звітності, що подається до Національного банку, її до­стовірність і адекватність;

0 наявність системи КІЗК МАКАСЕМЕИТ, яка має відповідати міжнародним нормам і мати міжнародну ліцензію на використання;

0 наявність плану дій за непередбачених обставин;

0 розвиток мережі підрозділів банку (філій, відділень тощо) та якість управління ними, оптимальність проектів будівництва і ре­конструкції;

0 якість виконання банком функції «агента чистих грошей»;

0 реагування на рекомендації, зауваження та вимоги Націо­нального банку, зокрема щодо порядку класифікації активних опе­рацій, виправлення звітності за результатами інспекційної перевірки тощо.

Система Ш8К М*ШАСЕМЕ]\Т - це комплексна система (інте­грована модульна система) управління фінансовими ризиками, що ви­користовує УАК технології та забезпечує практично всі етапи техно­логії торгівлі на фінансових ринках, зокрема аналіз і ціноутворення фінансових інструментів. Система КІ8К МАМАОЕМЕЙТ має відпо­відати міжнародним нормам і мати міжнародний сертифікат на вико­ристання.

Банк з рейтинговою оцінкою менеджменту «1» має такі характе­ристики:

> керівництво банку досвідчене і компетентне;

> всі основні показники фінансової діяльності банку відповіда­
ють нормативним вимогам або перевищують їх;

> повне розуміння керівництвом банку ризиків, пов'язаних із
діяльністю банку;

> розуміння керівництвом банку економічного середовища та
відповідне реагування на зміни в ньому;

> наявність належного внутрішнього аудиту і належне здійснен­
ня ним своїх функцій;

> виважений підхід до планування, розроблення внутрішніх по­
ложень, процедур і засобів контролю, а також активний контроль за
їх виконанням;

> відсутність ознак кредитування інсайдерів на сприятливіших
умовах;

> належний рівень роботи спостережної ради щодо визначення

політики банку та її тісна співпраця з правлінням (радою директорів) банку;

> досконала (оптимальна) організаційна структура, наявність
постійно діючої програми підготовка кадрів;

> відповідальне ставлення правління (ради директорів) і спосте­
режної ради банку до зауважень та рекомендацій Національного
банку.

Банк із рейтинговою оцінкою менеджменту «2» має такі самі ха­рактеристики, що й банк із рейтинговою оцінкою менеджменту «1», але, має й деякі недоліки, що можуть бути виправлені досить легко без втручання служби банківського нагляду. Ці недоліки пов'язані з одним або кількома факторами і можуть бути підставою для рейтин-гової оцінки менеджменту «2». Якщо вирішується питання вибору рейтингової оцінки менеджменту між «1» та «2», то слід обов'язково враховувати фінансовий стан банку та інші фактори, що свідчать про дотримання банком вимог банківського законодавства (зокрема еко­номічних нормативів, стану сформованих банком резервів під активні операції).

Банк із рейтинговою оцінкою менеджменту «З» має суттєві хи­би, пов'язані з кількома факторами. Потрібні дії служби банківсько­го нагляду для того, щоб керівництво банку вжило заходів для їх усунення. Рейтингова оцінка менеджменту «З» може свідчити про: негативну практику кредитування інсайдерів на сприятливіших умовах; проведення операцій з порушенням вимог банківського за­конодавства України, зокрема нормативно-правових актів Націо­нального банку, внутрішньобанківських положень, незадовільне управління ризиками та планування діяльності банку, а також не­адекватне реагування на негативні тенденції в економіці та/або не­задовільні фінансові результати діяльності й невиконання вимог служби банківського нагляду.

Банк із рейтинговою оцінкою менеджменту «4» має значні хиби, пов'язані з більшістю факторів. Потрібні рішучі дії служби банківсь­кого нагляду, які спрямовуватимуться на те, щоби керівництво банку негайно вжило заходів із усунення проблем. Національний банк або спостережна рада банку повинні розглянути заходи щодо повного або часткового відсторонення голови, його заступників та/або членів пра­вління (ради директорів), головного бухгалтера та/або його заступни­ків від обійманих посад. Рейтингова оцінка менеджменту «4» встанов­люється в разі виявлення значних зловживань у практиці кредитуван­ня інсайдерів, інвестиційній діяльності, недотримання облікової та процентної політики, ігнорування вимог Національного банку, якщо дії чи бездіяльність керівництва завдали такої шкоди фінансовому стану банку, що він опинився під загрозою неплатоспроможності.

Банк із рейтинговою оцінкою менеджменту «5» має абсолютно неефективне і некомпетентне керівництво, а більшість із наведених характеристик і фінансові результати діяльності банку є незадовіль­ними. Банк із такою рейтинговою оцінкою менеджменту потребує негайних і рішучих заходів з боку служби банківського нагляду. На­ціональний банк має розглянути питання щодо повного/часткового негайного відсторонення службових осіб банку від обійманих посад, або щодо призначення тимчасової адміністрації, або щодо застосу­вання інших заходів впливу.

Надходження

Для визначення рейтингової оцінки надходжень банку слід урахо­вувати такі фактори:

0 оцінку тенденцій та рівень прибутковості; 0 якість, структуру і достатність надходжень (здатність покрива­ти витрати, збитки, забезпечувати стабільне зростання рівня регуля­тивного капіталу, повноту формування резервів під активні операції та виплату дивідендів акціонерам у достатньому розмірі);

0 обсяг і тенденції змін різних компонентів доходів/витрат, при­бутковості активів і витрат за зобов'язаннями (тенденції);

0 залежність від непередбачених доходів і схильність до непе­редбачених витрат, від ризикових видів діяльності або нетрадиційних джерел доходу;

0 якість бюджетного (підготування кошторисів) і фінансового планування, а також якість контролю за виконанням цих планів;

0 коригування статей доходів/витрат, результату діяльності за результатами інспекційної перевірки;

0 ефективність системи ціноутворення; 0 вплив можливих санкцій за судовими процесами тощо. Для полегшення процесу визначення рейтингової оцінки надхо­джень доцільно використовувати рентабельність активів. Одначе за­значені вище фактори вважаються більш вагомими, ніж порівняння середніх значень рентабельності активів за відповідною групою бан­ків із значеннями рентабельності активів для конкретного банку, який належить до цієї групи. Наприклад, значення рентабельності активів банку може бути високим, але джерелом надходжень при цьому є здійснення операції, яка не належить до сфери традиційних банківсь­ких послуг, і пов'язана з підвищеним ризиком. Окрім того, і за наяв­ності високого значення рентабельності активів розмір прибутку до оподаткування може бути недостатнім для забезпечення темпу зрос­тання регулятивного капіталу відповідно до темпу зростання активів. Банк з рейтинговою оцінкою надходжень «1» має такі характе­ристики:

> доходи банку є достатніми для виконання вимог щодо створен­
ня резервів під активні операції та забезпечення покриття витрат, для
зростання регулятивного капіталу і виплати дивідендів акціонерам у
достатньому розмірі;

> ефективні бюджетне і фінансове планування, контроль доходів
і витрат за цими планами;

^ наявність позитивних тенденцій основних компонентів доходів і витрат;

> мінімальна залежність від непередбачених і нетрадиційних
джерел доходів.

Банк із рейтинговою оцінкою надходжень «2» має достатні доходи для виконання вимог щодо створення резервів під активні операції, забезпечення зростання рівня регулятивного капіталу та виплати ди­відендів. Але такий банк має недоліки, пов'язані з одним або кількома факторами, а саме: спостерігається ряд негативних тенденцій, пов'я­заних із збільшенням частки непередбачених джерел доходів для зро­стання свого прибутку, нестабільним рівнем доходів або керівництву потрібно покращити процес бюджетного і фінансового планування та посилити контроль за стабільністю надходжень. Керівництво має бу­ти здатним виправити зазначені недоліки без втручання служби бан­ківського нагляду.

У діяльності банку з рейтинговою оцінкою надходжень «З» існу­ють суттєві хиби, пов'язані з одним або кількома факторами. Через дії чи бездіяльність керівництва банку стан надходжень має тенденції до погіршення, наприклад: основним джерелом доходів такого банку можуть бути не процентні, а комісійні доходи (простежується тенде­нція щодо зростання комісійних доходів і нестабільності отримання загальних доходів протягом року); відсоткові ставки і комісійні вина­городи за активними операціями встановлюються на рівні, що є ниж­чим від собівартості банківських послуг у цьому банку. Якщо ситуа­цію не змінити, то рівень регулятивного капіталу банку стане нижчим за нормативні значення, тому потрібні дії служби банківського нагля­ду, що спрямовуватимуться на те, щоби керівництво банку вжило не­обхідних заходів для покращення стану надходжень.

Банк із рейтинговою оцінкою надходжень «4» має дуже великі проблеми з надходженнями. Банк може мати прибуток, одначе, недо­статній для підтримки на потрібному рівні резервів під активні опе­рації та забезпечення зростання рівня регулятивного капіталу відпо­відно до нормативних вимог, також значна питома вага витрат може бути, наприклад, за обслуговування субординованого боргу. Без не­гайних виправних заходів витрати (збитки) банку можуть зрости на­стільки, що це загрожуватиме його платоспроможності. За таких умов керівництво банку має вжити негайних заходів для підвищення та

оптимізації рівня доходів, посилення контролю за витратами. Також потрібні рішучі дії служби банківського нагляду щодо поліпшення стану надходжень і запобігання втрати капіталу, зокрема обмеження, зупинення або припинення проведення окремих видів здійснюваних банком операцій з високим рівнем ризику та висунення керівництву банку вимог зменшення темпів зростання активів (окрім зростання обсягу активів, що пов'язане зі збільшенням статутного капіталу).

Банк із рейтинговою оцінкою надходжень «5» має збитки, що ста­новлять пряму загрозу його платоспроможності, за значного недо-формування резервів під активні операції відсутні реальні джерела їх збільшення, фактичний обсяг доходів у такого банку не здатен по­кривати небанківських операційних витрат (на утримання персоналу, основних засобів і нематеріальних активів тощо). Потрібні негайні та рішучі дії служби банківського нагляду для забезпечення спостереж­ною (наглядовою) радою (зборами акціонерів) вжиття заходів щодо санації або реорганізації банку, оскільки збитки неминуче призведуть до його неплатоспроможності.

Ліквідність

Для визначення рейтингової оцінки ліквідності банку враховують­ся такі фактори:

0 компетентність керівництва і фахівців відповідних підрозділів банку з питань визначення ліквідності банку, ефективності стратегії управління фінансовими потоками і політики забезпечення ліквіднос­ті, з питань контролю й моніторингу ліквідної позиції банку;

0 оперативність, вчасність і адекватність рішень щодо управлін­ня активами й пасивами;

0 тенденції, обсяг і джерела ліквідних активів (зокрема високо-ліквідних), що можуть бути використані для виконання поточних зо­бов'язань банку;

0 стабільність залучених коштів, відповідність строків і сум по­вернення залучених і розміщених коштів;

0 залежність від дорогих, нестабільних джерел фінансування (міжбанківські кошти тощо) для забезпечення потреб у ліквідності;

0 можливість банку диверсифікувати джерела фінансування ба­лансових і позабалансових статей;

0 процеси планування, зокрема наявність планів фінансування я надзвичайних ситуаціях і на випадок непередбачених проблем із лік­відністю, контролю й моніторингу;

0 виконання вимог нормативно-правових актів Національного банку щодо ліквідності банку (зокрема нормативи ліквідності), аналіз причин невиконання, тенденцій;

0 інформаційні системи управління ліквідністю.

Одним із основних обов'язків керівництва банку є підтримка обся­гу ліквідних активів на рівні, що достатній для виконання поточних зобов'язань, за умови максимального збільшення надходжень і змен­шення ризику. Цей обов'язок вимагає від керівництва ґрунтовного розуміння балансу банку, його клієнтської бази (кредитів, депозитів та інших залучених коштів) та економічної ситуації. Керівництво, яке підтримує ліквідні активи (у тому числі високоліквідні) на високому рівні, звичайно, не йде на високий ризик, тож обсяг надходжень за таких умов буде нижчим. Якщо керівництво підтримує обсяг ліквід­них активів (зокрема коштів) на мінімальному рівні, забезпечуючи короткочасні великі прибутки, то це може свідчити про те, що активні операції в такому банку пов'язані з більшим ризиком. Керівництво, яке підтримує ліквідність банку через залучення міжбанківських кре­дитів, має розуміти, що за таких умов процес управління активами й зобов'язаннями стає складним, вимагає від нього особливого вміння і кваліфікації та не може довго тривати на такому рівні.

Банк із рейтинговою оцінкою ліквідності «1» має такі характеристики:

> керівництво добре розуміє баланс банку, знає свою клієнтуру
та економічну ситуацію;

> обсяг ліквідних а*ктивів достатній для задоволення щоденного
попиту на кредити і непередбачені зміни в ньому, а також для вико­
нання зобов'язань банку в разі як очікуваних, так і непередбачених
змін в обсязі депозитів (вкладів);

> мінімальне залучення міжбанківських кредитів для забезпечен­
ня потреб у ліквідності;

> запроваджено обґрунтований і детальний процес планування,
контролю і моніторингу ліквідності;

> працівники банку мають достатню кваліфікацію і досвід для
підтримки певних пропорцій (відповідностей) між строками отри­
мання коштів і погашення, наприклад, строки повернення кредитів
збігаються з відповідними строками погашення платежів за депози­
тами, що підтверджується даними балансу;

> депозитна база банку адекватно диверсифікована як щодо
строків погашення, так і щодо діапазону контрагентів, тобто він має
коротко-, середньо- і довгострокові депозити від фізичних осіб, при­
ватних підприємців, підприємств, банків тощо;

> виконуються вимоги щодо ліквідності банку.

Банк із рейтинговою оцінкою ліквідності «2» має характеристики, подібні до характеристик банку з рейтинговою оцінкою «1», але такий банк має окремі недоліки, пов'язані з одним чи кількома факторами. Одначе ці недоліки можуть бути усунені за досить короткий час без посилення контролю служби банківського нагляду. Вони полягають ось у чому:

> банк задовольняє свої потреби в ліквідності, але працівникам
банку або керівництву бракує досвіду, або процес планування та кон­
тролю ліквідності недостатньо ефективний;

> банк мав тимчасові проблеми з ліквідністю, і працівники банку
або керівництво виправили цю ситуацію, але не вжили необхідних
заходів для запобігання повторенню таких проблем;

Дата добавления: 2015-06-26