За активними операціями банків 3 страница

■ рішення Правління Національного банку, завдання та вказівки
Національного банку.

На підставі аналізу зазначеної вище інформації Національний банк надсилає територіальним управлінням не пізніше 10 числа місяця, що передує кварталу, у якому здійснюватиметься інспекційна перевірка, перелік банків, що обов'язково підлягають інспекційній перевірці.

Територіальні управління складають і надсилають остаточний проект плану інспекційних перевірок Національному банку не пізні­ше 15 числа місяця, що передує кварталу, у якому здійснюватиметься інспекційна перевірка. Квартальний план складається територіаль­ними управліннями за формою, погодженою заступником Голови На­ціонального банку, якому згідно з функціональними обов'язками під­порядковано службу банківського нагляду на підставі результатів вивчення відповідної інформації про діяльність банківської установи.

Квартальний план інспекційних перевірок складається у розрізі мі­сяців. У разі потреби територіальні управління та інші відповідні структурні підрозділи можуть самостійно вносити зміни в межах кварталу. Це стосується лише тих перевірок, які не підлягають коор­динації за термінами їх початку та закінчення з Національним банком або відповідними територіальними управліннями за місцерозташу-ванням банку.

Планування інспекційних перевірок банків І та II груп поклада­ється на Національний банк. Територіальні управління здійснюють

планування інспекційних перевірок інших установ банків самостійно з подальшим розглядом і погодженням планів з Національним банком та остаточним їх затвердженням заступником Голови Національного банку.

Координація планування інспекційних перевірок банків, які мають мережу філій та інших власних підрозділів в інших регіонах, про­водиться територіальними управліннями за місцезнаходженням цих банків за погодженням із Національним банком. При цьому територі­альні управління надають таку додаткову інформацію:

♦ вид перевірки;

♦ терміни перевірки - дата початку, закінчення;
♦♦♦ тематика перевірки.

Таку інформацію територіальне управління за місцезнаходженням банку надсилає Національному банку та відповідним територіальним управлінням не пізніше п'ятого числа місяця, що передує кварталу, у якому здійснюватиметься перевірка, для подальшого врахування у складанні проектів власних планів.

Річні та квартальні плани інспекційних перевірок затверджує ди­ректор Генерального департаменту банківського нагляду та погоджує перший заступник Голови Національного банку або той заступник Голови Національного банку, який за функціональними обов'язками керує службою банківського нагляду. Зміни до річного та кварталь­них планів вносяться після їх узгодження Генеральним департамен­том банківського нагляду Національного банку за умови подання те­риторіальним управлінням чи іншим відповідним структурним підроз­ділом Національного банку обґрунтованих підстав для їх внесення.

Затверджений річний або квартальний план інспекційних переві­рок надсилається територіальним управлінням та іншим відповідним структурним підрозділам Національного банку до 25-го числа місяця, що передує відповідно року або кварталу, у якому здійснюватиметься інспекційна перевірка, і є обов'язковим для виконання.

Затверджений річний або квартальний план інспекційних переві­рок подається підрозділу безвиїзного нагляду до 25-го числа місяця, що передує відповідно року або кварталу, в якому здійснювати­меться інспекційна перевірка, і є обов'язковим для забезпечення своєчасного подання потрібної інформації підрозділу інспектування для здійснення ним підготовки до інспекційної перевірки.

Про виконання плану інспекційних перевірок, що проведені відді­лом банківського нагляду за квартал, територіальні управління над­силають звіти на адресу Національного банку не пізніше п'ятого чис­ла першого місяця кварталу, наступного за звітним.

До звіту додається текстова інформація, яка має висвітлювати такі питання:

• позитивні та негативні тенденції, що виявлені під час інспек­
ційних перевірок у банківській системі регіону;

• питання, які вивчалися під час перевірки, зокрема:

о зміни капіталу та виконання заходів щодо капіталізації; о стан загальних активів, а також кредитного портфеля; о загальний фінансовий стан банку; о достовірність звітності;

о зауваження, пропозиції, рішення загальних зборів акціонерів, (учасників) банку щодо поліпшення його діяльності;

• інформація про виконання банками розроблених заходів щодо
усунення порушень, виявлених під час попередніх інспекційних пе­
ревірок, з урахуванням вимог і пропозицій Національного банку;

• найпоширеніші недоліки, виявлені під час інспекційних перевірок;

• основні хиби за матеріалами, що подані Координаційному ко­
мітету по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю при
Президенті України щодо дотримання банками вимог чинного зако­
нодавства України, а також матеріалами, що передані до правоохо­
ронних органів;

• пропозиції щодо поліпшення діяльності банківських установ
регіону;

• тривалість робочого часу, що витрачається на позапланові перевірки;

• тривалість робочого часу, що витрачається спеціалістами бан­
ківського нагляду на перевірки банків І та II груп.

Проведення виїзної інспекційної перевірки має три етапи:

■ підготовка до проведення інспектування;

■ процес інспектування;

■ оформлення результатів інспектування.

Підготовка до проведення інспектування здійснюється аналізом результатів безвиїзного нагляду, отриманням інформації від інших структурних підрозділів Національного банку про діяльність банку та матеріалів банку і триває від одного до семи робочих днів залежно від виду перевірки та величини банку.

Підрозділ інспектування для підготовки до інспекційної перевірки може зробити запит щодо необхідної інформації в інших підрозділах служби банківського нагляду та Національного банку. Підрозділи безвиїзного нагляду відповідно до затвердженого плану інспекційних перевірок подають підрозділам інспектування матеріали для прове­дення підготовки до комплексного інспектування не пізніше, ніж за сім робочих днів до його початку.

Ці матеріали мають містити таку інформацію:

■ стан банку на дату інспектування, тенденції, що були в банку
протягом періоду інспектування, та результати аналізу зазначених
даних (зокрема аналізу показників системи раннього реагування;

■ показники економічних нормативів за станом на дату інспекту­
вання та протягом періоду інспектування з результатами аналізу за­
значених даних і з викладенням причин порушення (якщо воно є)
установлених нормативів;

■ звітність банку, що є в розпорядженні підрозділу безвиїзного
нагляду, за станом на дату інспектування;

■ опис проблем, що є в банку за станом на дату інспектування та
були протягом періоду інспектування, із зазначенням їхніх причин;

■ заходи впливу до банку, які були застосовані Національним
банком протягом періоду інспектування, та заходи, вжиті банком,
щодо усунення порушень і недоліків у роботі;

■ сфери діяльності банку, що потребують особливої уваги під час
виїзного інспектування (із зазначенням конкретних рахунків, дат опе­
рацій, сум тощо);

■. інша інформація про діяльність банку, яка може бути корисною для інспектування.

У разі прийняття рішення про проведення позапланової перевірки підрозділ безвиїзного нагляду терміново готує та надає підрозділу інспектування потрібну для інспекційної перевірки інформацію за­лежно від підстав проведення цієї перевірки та встановлених проблем у діяльності банку.

Запит до банку щодо подання потрібних для процесу підготовки до інспектування матеріалів надсилається разом із офіційним пові­домленням про проведення інспектування не пізніше ніж за 10 днів до його початку. Це повідомлення містить таку інформацію:

■ вид інспектування;

■ підстави для призначення інспектування;

■ дати початку та закінчення інспектування;

■ період інспектування;

■ запит щодо надання потрібної для процесу підготовки до інс­
пектування інформації (зокрема докладний перелік цієї інформації);

■ інформацію про керівника інспекційної групи та контактний
телефон;

■ пропозиції щодо попередньої зустрічі з керівниками банку;

■ іншу важливу інформацію.

Банк зобов'язаний надати всю потрібну інформацію не пізніше ніж за п'ять робочих днів до початку інспектування.

Результати процесу підготовки до інспектування оформляються як звіт про підготовку до інспектування, який обов'язково має місти­ти інформацію про:

♦2» стан банку на дату інспектування;

♦ тенденції в банку протягом періоду інспектування;

♦І* обсяги інспектування;

♦ питання, що потребують особливої уваги під час проведення ін­
спектування;

♦ розрахунок часу, потрібного для перевірки окремих сфер діяль­
ності;

♦ графік проведення інспектування.

Інспектування банків І та II груп здійснюється під керівництвом інспекторів центрального апарату Національного банку.

Інспектор - це службовець Національного банку, діяльність якого пов'язана з проведенням інспекційної перевірки.

Інспектор Національного банку під час виконання своїх службових обов'язків при проведенні інспектування у межах здійснення функцій банківського нагляду має право:

> вільного доступу до всіх документів та інформації об'єкта
перевірки, зокрема до тих, що становлять банківську чи комерційну
таємницю;

> вільного доступу в робочий час до всіх приміщень об'єкта пе­
ревірки;

> безоплатно одержувати від об'єкта перевірки інформацію щодо
його діяльності й пояснення (зокрема письмові) з окремих питань ді­
яльності, а також вимагати від об'єктів перевірки будь-якої інформа­
ції, необхідної для здійснення перевірки;

> перевіряти будь-яку звітність афілійованої особи банку щодо
взаємовідносин із банком з метою визначення впливу відносин з афі-
лійованою особою на стан банку.

Інспектор Національного банку зобов'язаний:

> дотримуватися вимог чинного законодавства України та норма­
тивно-правових актів Національного банку;

> сумлінно, вчасно і якісно виконувати свої службові обов'язки та
доручення керівництва;

> не розголошувати інформацію, що становить банківську чи
службову таємницю або має конфіденційний характер та стала відома
йому завдяки виконанню службових обов'язків.

Інспекційна група - група інспекторів, яким відповідно до по­свідчення на перевірку доручається здійснити інспектування.

Інспекційні групи комплектуються службовцями підрозділів бан­ківського нагляду територіальних управлінь. Службовці територіаль­них управлінь Національного банку залучаються для участі в комплекс­них інспекційних перевірках банків І та II груп відповідно до плану-графіка, що затверджується разом із річним планом інспекційних пе­ревірок.

Склад інспекційної групи визначається й затверджується началь­ником відповідного територіального управління Національного банку (у разі проведення перевірки інспекторами цього територіального

управління) та директором Генерального департаменту банківського нагляду, якщо керівництво інспекційною перевіркою здійснює інспе­ктор центрального апарату Національного банку.

До складу інспекційної групи можуть входити службовці структур­них підрозділів Національного банку, які відповідно до функціональ­них обов'язків здійснюють контроль за діяльністю банків (наприклад, контроль за готівковим обігом, валютний контроль тощо). Цим служ­бовцям може надаватись окреме завдання на перевірку питань, що належать до компетенції підрозділів, у яких вони працюють. Ці служ­бовці складають окремі довідки про результати перевірки.

Протягом тижня до початку інспектування проводиться попередня зустріч з керівниками банку, на якій обговорюються обсяги та мето­ди, а також різні організаційні питання щодо майбутнього інспекту­вання. Зустріч з керівниками банку, який перевірятиметься під керів­ництвом інспекторів центрального апарату Національного банку, проводять директор Генерального департаменту банківського нагляду Національного банку або його заступник та/або керівник підрозділу інспектування, а також керівник інспекційної групи чи його заступ­ник. Зустріч з керівниками банку, який перевірятиметься під керівни­цтвом інспекторів територіального управління Національного банку, проводять начальник територіального управління Національного бан­ку або його заступник та/або начальник відділу банківського нагляду територіального управління Національного банку або його заступник, а також керівник інспекційної групи чи його заступник. Від банку для участі в зустрічі запрошуються голова ради або його заступник, голо­ва та члени правління (ради директорів), головний бухгалтер і керів­ники структурних підрозділів банку.

Інспектування здійснюється відповідно до Методичних вказівок з інспектування банків в Україні, затверджених постановою Прав­ління Національного банку України від 18.05.1999 р. № 241, та згідно з затвердженим планом і розробленим графіком інспектування. План інспектування кожного банку складається з урахуванням результатів процесу підготовки до проведення інспектування та затверджується директором Генерального департаменту банківського нагляду Націо­нального банку або керівником територіального управління Націо­нального банку.

За результатами проведеного інспектування складається звіт (за результатами комплексного інспектування) або довідка (за результа­тами інспектування окремих напрямів діяльності/операцій) про інспек­тування. Звіт про комплексне інспектування має встановлену єдину форму, що затверджується заступником Голови Національного банку, який за функціональними обов'язками керує службою банківського нагляду Національного банку.

Звіт про інспектування - документ єдиної форми про результати проведеного комплексного інспектування банку, що складається ке­рівником інспекційної групи та обов'язково затверджується керівни­ком підрозділу інспектування.

Довідка про перевірку (інспектування) - документ, що складаєть­ся інспектором за довільною формою і не потребує затвердження, про результати перевірки окремих напрямів діяльності/операцій банку, йо­го філії або іншого власного підрозділу банку чи про перевірку іншої особи, яка охоплюється наглядовою діяльністю Національного банку.

Звіт, довідка складаються у двох примірниках. Один примірник оригіналу подається банку разом із супровідним інформаційним лис­том, який має містити загальний висновок щодо результатів проведе­ної інспекційної перевірки. Звіт про комплексне інспектування подає­ться банку (раді та правлінню банку) не пізніше ніж через 10 робочих днів, а довідка - не пізніше ніж через п'ять робочих днів після закін­чення перевірки. Другий примірник звіту залишається в Національ­ному банку.

Відповідно до результатів комплексного інспектування визначає­ться та затверджується рейтинг банку (рейтингові оцінки за всіма компонентами рейтингової системи САМЕЬ8 і комплексна рейтинго-ва оцінка за рейтинговою системою САМЕЬЗ) згідно з Положенням про порядок визначення рейтингових оцінок за рейтинговою систе­мою САМЕЬ8, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 08.05.2002 р. № 171.

Звіт про комплексне інспектування, яке було проведено інспекто­рами територіального управління Національного банку, разом із за­твердженими рейтинговими оцінками надсилається на адресу Націо­нального банку не пізніше ніж через 14 робочих днів після закінчення перевірки, якщо розпорядженням Національного банку не встановле­но інші строки. Довідка перевірки надсилається на адресу Національ­ного банку протягом п'яти робочих днів після закінчення зазначеної перевірки, якщо розпорядженням Національного банку не встановле­но інші строки.

Звіти, довідки про інспектування та інші матеріали щодо інспекту­вання є конфіденційною інформацією та власністю Національного банку і не підлягають публічному розголошенню. Розкриття інфор­мації, що міститься у звіті чи довідці, здійснюється в порядку, перед­баченому законами України «Про банки і банківську діяльність» та «Про Національний банк України».

У разі встановлення за результатами проведеної інспекційної пе­ревірки фактів порушення банками або іншими особами, які можуть бути об'єктом перевірки Національного банку, вимог чинного зако­нодавства України, нормативно-правових актів Національного банку

або здійснення ризикових операцій, що загрожують інтересам вклад­ників чи інших кредиторів банку, підрозділ Національного банку, службовець якого був керівником інспекційної групи, готує пропози­ції про застосування до об'єкта перевірки відповідних заходів впливу.

Якщо під час інспектування банку (або його підрозділів) встанов­лено факти подання Національному банку недостовірної звітності і під час інспектування цю звітність не було виправлено, то пропозиції щодо застосування заходів впливу мають містити вимоги щодо про­ведення коригування звітності. Коригування звітності банків про­водиться в порядку, визначеному Положенням про формування коригуючих проводок, що здійснюються банками України, за­твердженим постановою Правління Національного банку України від 09.10.2001 р. № 427 і зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.10.2001 р. за № 909/6100.

Обґрунтовані пропозиції щодо застосування заходів впливу разом із документами, що підтверджують факт порушення законодавства або здійснення ризикових операцій, підрозділ інспектування передає підроз­ділу безвиїзного нагляду для застосування адекватних заходів впливу.

Застосування заходів впливу за результатами інспектування за по­рушення вимог законодавства та/або здійснення ризикових операцій, що загрожують інтересам вкладників або інших кредиторів банку, проводиться відповідно до ст. 73 Закону України «Про банки і бан­ківську діяльність» і нормативно-правових актів Національного банку з питань застосування заходів впливу.

Копія звіту (довідки) про інспекційну перевірку протягом трьох робочих днів після затвердження рейтингових оцінок за результатами комплексного інспектування (складання довідки) підрозділом інспек­тування подається підрозділу безвиїзного нагляду для встановлення подальшого контролю відповідної форми за діяльністю банку та усу­нення ним установлених перевіркою порушень.

Разом із звітом підрозділ інспектування надає інформацію та про­позиції щодо контролю конкретних напрямів діяльності банку (окре­мих операцій, рахунків тощо), що потребують особливої уваги при здійсненні безвиїзного нагляду.

§ 4. Визначення рейтингової оцінки діяльності банків

Нагляд за діяльністю банків, що ґрунтується на оцінках ризиків ді­яльності банків за рейтинговою системою САМЕЬЗ, полягає у визна­ченні загального стану банку на підставі єдиних критеріїв, які охоп­люють діяльність банку за всіма напрямами. Метою оцінки діяльності банків за рейтинговою системою є визначення банків, у яких незадо-

вільний фінансовий стан, операції або менеджмент мають недоліки, що можуть призвести до банкрутства банку та вимагають посиленого контролю з боку служби банківського нагляду Національного банку України і вжиття відповідних заходів для виправлення цих недоліків у діяльності банку та стабілізації його фінансового стану.

Рейтингова система дає можливість Національному банкові Украї­ни оцінювати загальний стан і стабільність банківської системи. Така оцінка ризиків дає змогу отримати інформацію для визначення пріо­ритетів у діяльності банківського нагляду та необхідних матеріальних і людських ресурсів для здійснення належного контролю за банківсь­кою системою.

Рейтингова система передбачає ретельний аналіз стану банку. Здійс­нення такого аналізу можна провести лише під час комплексної ін­спекційної перевірки, яка дає змогу повною мірою визначити, як керів­ництво банку ставиться до ризиків і як здійснює управління ними.

Національний банк України для оцінки фінансового стану та ви­значення рейтингової оцінки банків застосовує стандартизовану оціночну систему САМЕЬ8, що отримала назву відповідно до по­чаткових букв основних критеріїв банківського нагляду: С (сарііаі асіеяітсу) - достатність капіталу; А (аззеі яиаіігу) - якість активів; М (тапа§етепі) - менеджмент; Е (еагпіп§з) - надходження; Ь (Ііяиісііґу) - ліквідність; 8 (зепзіЬШгу) - чутливість до ризику.

Комплексна рейтингова оцінка за рейтинговою системою (далі -комплексна рейтингова оцінка) визначається для кожного банку від­повідно до рейтингових критеріїв, зазначених вище. Рейтингова систе­ма дає можливість оцінити всі фактори, за якими визначаються якість управління, фінансовий стан і якість операцій кожного банку, за яким здійснює нагляд Національний банк.

Визначення рейтингу банку за рейтинговою системою - це стан­дартизований метод оцінки банків, ефективність якого залежить від якості підготовки до проведення інспекційних перевірок з урахуван­ням результатів безвиїзного нагляду, кваліфікації та об'єктивності інспекторів служби банківського нагляду,

За результатами інспектування до часу його завершення складаю­ться довідки про перевірку (інспектування) кожного компонента рей­тингової системи, які до закінчення строку проведення інспектування мають бути погоджені працівниками банку, відповідальними за пев­ний напрям роботи. У разі відмови погодження цих довідок інспекто­ри служби банківського нагляду мають отримати від банку пояснення щодо причин непогодження.

Після закінчення інспекційної перевірки відповідно до інформації, що міститься в довідках про перевірки (інспектування) кожного ком­понента рейтингової системи, складається звіт про інспектування та визначаються рейтингові оцінки всіх компонентів рейтингової систе­ми, а також комплексна рейтингова оцінка. Рейтинг банку, визначе­ний за рейтинговою системою, виставляється за формою встановле­ного зразка.

За рейтинговою системою передбачається визначити кожному банку цифровий рейтинг за всіма шістьома компонентами, а комп­лексна рейтингова оцінка визначається на підставі рейтингових оці­нок за кожним із цих компонентів. Кожен компонент рейтингової системи оцінюється за п'ятибальною шкалою, де оцінка «1» є найви­щою оцінкою, а оцінка «5» - найнижчою, комплексна рейтингова оцінка також визначається за п'ятибальною шкалою.

Визначення комплексної рейтингової оцінки є суб'єктивним про­цесом, воно має бути добре обґрунтованим і спиратися на переконли­ві аргументи. Комплексна рейтингова оцінка не може визначатись як середнє арифметичне рейтингових оцінок за компонентами рейтинго­вої системи; має бути цілим числом і враховувати всі основні фактори, що відображені у визначенні рейтингових оцінок за всіма компонен­тами. Також підраховується, скільки компонентів рейтингової систе­ми мають однакову рейтингову оцінку; аналізується, які саме ком­поненти мають однакову рейтингову оцінку; у більшості випадків комплексна рейтингова оцінка виставляється за рейтинговою оцін­кою, що трапляється найчастіше.

Для визначення комплексної рейтингової оцінки банків, які мають відокремлені структурні підрозділи (філії), використовують матеріали інспектування цих підрозділів (зокрема розташованих в інших облас­тях), якщо їх інспектування проведено одночасно (строки і дата, за станом на яку проводиться інспекційна перевірка банку - юридичної особи, збігаються з відповідними строками і датою інспектування фі­лії) з інспекційною перевіркою банку.

Комплексна рейтингова оцінка та рейтингові оцінки компонентів рейтингової системи визначаються для банку як єдиної установи і не можуть використовуватися для оцінки стану філій банку.

Банки, що отримали комплексну рейтингову оцінку «1» або «2», є надійними за всіма показниками, здатними протистояти більшості економічних спадів (окрім надзвичайних), вважаються стабільними і такими, що мають кваліфіковане керівництво.

Банки, що отримали комплексну рейтингову оцінку «З», мають суттєві недоліки і якщо ці недоліки не буде виправлено за обґрунтова­но визначений для цього час, то вони призведуть до значних проблем, пов'язаних з платоспроможністю і ліквідністю. У такій ситуації служба 278

банківського нагляду має надати чіткі вказівки керівництву банку щодо подолання існуючих проблем.

Банки, які отримали комплексну рейтингову оцінку «4» або «5», мають серйозні проблеми, що вимагають ретельного нагляду і спеці­альних оздоровчих заходів. Такі комплексні рейтингові оцінки вка­зують на те, що загальна платоспроможність банку під загрозою, по­трібні негайні конкретні дії служби банківського нагляду.

До банків, що отримачи комплексні рейтингові оцінки «З», «4» або «5», застосовуються відповідні заходи впливу згідно з вимогами нор­мативно-правових актів Національного банку.

Критерії оцінки компонентів рейтингової системи Достатність капіталу

Рейтингова оцінка достатності капіталу визначається за рейтинго­вою системою на підставі таких факторів:

0 відповідність обсягу регулятивного капіталу напрямам діяль­ності банку (банківські та інші операції);

0 відповідність зростання обсягів статутного, регулятивного (в роз­різі складових) капіталу зростанню активів на дату інспекційної пере­вірки, плани і перспективи;

0 дотримання вимог банківського законодавства України, зокре­ма нормативно-правових актів Національного банку (у тому числі з нормативами капіталу);

0 наявність внутрішніх процедур щодо визначення достатності капіталу банку з урахуванням усіх ризиків, притаманних його діяль­ності (зокрема ризику країни);

0 наміри і можливості акціонерів щодо нарощування статутного капіталу з метою мінімізації ризиків, притаманних діяльності банку, дивідендна політика;

0 вплив ризиків (у тому числі кредитного, валютного, зміна про­центної ставки тощо), притаманних банку, на капітал банку;

0 рівень формування резервів під активні операції;

0 прибутковість та її вплив на регулятивний капітал банку;

0 співвідношення обсягу негативно класифікованих активів (з ура­хуванням сформованих резервів під ці активні операції) до регулятив­ного капіталу;

0 відповідність розмірів статутного та/або регулятивного капіта­лу планам розвитку мережі філій, відділень на місцевому, регіональ­ному (в межах однієї області), міжрегіональному (на території всієї України) та міжнародному рівнях, а також відповідність їхніх розмі­рів проектам будівництва та реконструкції;

0 доступ до ринків капіталу.

Банк із рейтинговою оцінкою достатності капіталу «1» має такі характеристики:

> показники регулятивного капіталу, адекватності основного і
регулятивного капіталу перевищують встановлені нормативні зна­
чення;

> високий і стабільний рівень надходжень, що забезпечує прибут­
кову діяльність;

> добре врегульований процес зростання капіталу, який визначе­
но політикою банку і підтверджується фактичними даними показни­
ків діяльності банку;

> керівництво банку добре розуміє операції банку і здатне визна­
чати ризики, пов'язані з цими операціями, та їх вплив на достатність
регулятивного капіталу, здатне сформувати в повному обсязі резерви
під активні операції;

> акціонери здатні в разі потреби нарощувати капітал, розмір ди­
відендів обгрунтований (розмір дивідендів обґрунтований у тому разі,
коли вони забезпечують дохід акціонерам, не перешкоджаючи необ­
хідному зростанню статутного та/або регулятивного капіталу);

> незначний рівень негативно класифікованих активів (з ураху­
ванням сформованих резервів під ці активи).

Банк із рейтинговою оцінкою достатності капіталу «2» має такі самі характеристики, що й банк із рейтинговою оцінкою достатності капіталу «1». Це - банк, у якого значення показників регулятивного капіталу, адекватності основного і регулятивного капіталу переви­щують нормативні значення, проте, він має незначні недоліки, пов'я­зані з одним або кількома з перелічених факторів, а саме:

> банк може мати високий і стабільний рівень надходжень і доб­
ре контролювати зростання регулятивного капіталу, а водночас за
результатами інспекційної перевірки банку потрібно доформувати
резерви під активні операції (тобто обсяг негативно класифікованих
активів за результатами інспекційної перевірки значно більший, ніж
за даними банку), що призводить до зменшення показника регулятив­
ного капіталу (але не нижче його нормативного значення);

Дата добавления: 2015-06-26